- •1. Чому логіка довгий час розвивалась в системі філософського знання, а не як окрема наука?
- •2. Назвіть найважливіші елементи в структурі будь-якої релігії та дайте їх коротку характеристику
- •3. Окресліть ідейні джерела української філософії.
- •4. В чому полягає відмінність підходів логіки, психології і філософії до вивчення мислення?
- •5. Розкрийте сутність моралі та моральних норм. У чому полягає їх відмінність від норм права?
- •6. Предмет «релігієзнавства» та його зв‘язок з іншими науками про релігію.
- •7. Назвіть особливості світосприйняття українців та їх прояви в українській філософії.
- •8. Охарактеризуйте основні елементи мови логіки
- •9. Охарактеризуйте предмет науки естетики та зміст поняття естетичного.
- •10. Виділіть найперші характерні ознаки релігійності як стану людської свідомості.
- •11. Назвіть характерні особливості філософської думки часів Київської Русі та дайте їх коротку характеристику
- •12. У чому полягає корисність логіки для Вашої майбутньої професії?
- •13. Поясніть, чому християнство називають соборною релігією? Чому для нього таким важливим є спілкування?
- •14. Поясніть основні значення терміну «релігія» та окресліть її провідні функції
- •15. Поясніть, коли і за яких умов виникла професійна філософія в Україні.
- •16. Що таке символічна або математична логіка? Поясніть її завдання та особливості
- •17. Охарактеризуйте зміст категорій прекрасного і потворного.
- •18. Поясніть, за якими основними ознаками ту чи іншу релігію відносять до світових релігій. Чим світові релігії відрізняються від етнічних, національних? Назвіть світові релігії.
- •19. Коротко охарактеризуйте змістові наголоси у філософії українського гуманізму
- •20. Як ставився Бекон до індукції та дедукції? Якому виду умови ведення він надавав перевагу і чому?
- •21. Проблема морального вибору
- •22. Охарактеризуйте основні особливості Біблії – Священної книги християн, коротко охарактеризуйте її зміст.
- •23. Поясніть що являли собою філософські курси Києво-Могилянської академії
- •24. Що таке символічна або математична логіка? в якому відношенні вона перебуває до традиційної формальної логіки?
- •25. Розкрийте зміст категорій добра і зла та їх взаємозв‘язок.
- •27. Поясніть, чим відрізнялись філософські курси Києво-Могилянської академії від типових схоластичних курсів Західної Європи?
- •28. Окресліть основні логічні ідеї л. Фон Вітгенштейна.
- •29. Розкрийте зміст естетичної діяльності і назвіть її основні сфери.
- •30. Назвіть і коротко охарактеризуйте найбільш поширені концепції походження релігії
- •31. Коротко охарактеризуйте вчення г. Сковороди про світобудову.
- •32. Чим відрізняється поняття від такої форми емпіричного пізнання, як уявлення? Наведіть приклади на підтвердження своїх думок.
- •33. Охарактеризуйте специфіку етики сімейних стосунків. Які етичні причини слабкості сімейних союзів в наш час Ви можете назвати?
- •34. Подайте в основних віхах історію виникнення та утвердження християнства.
- •35. Розкрийте особливості розуміння людини у філософії г. Сковороди.
- •36. Назвіть види понять за обсягом. В чому полягає логічна функція пустих понять? Наведіть конкретні приклади.
- •37. В чому проявляється етична функція мистецтва? Яку роль відіграє мистецтво в Вашому житті?
- •38. Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди релігійних організацій. Що таке релігійна конфесія? Які релігійні конфесії відіграють помітну роль в духовному житті сучасної України?
- •39. Поясніть зміст і значення тези г. Сковороди «Пізнай самого себе!».
- •40. Назвіть основні правила визначення понять, пояснюючи їх прикладами.
- •41. Охарактеризуйте зміст поняття «етикет». У чому виявляється демократизація етикету в сучасності?
- •42. Наведіть конкретні відмінності у віросповідуваннях та культі католиків та православних християн.
- •43. Поясніть коротко, в чому проявилось філософське новаторство г. Сковороди.
- •44. Чим відрізняється судження як форма мислення від поняття? Назвіть основні різновиди суджень та наведіть відповідні приклади.
- •45. Охарактеризуйте сутність та функції мистецтва, назвіть його основні види.
- •46. Що таке екуменізм в сучасному християнстві? Як ви до нього ставитесь? Якими є конкретні прояви екуменістичних діянь в сучасному суспільстві?
- •47. Окресліть загальні особливості розвитку української філософії в першій третині XIX ст.
- •48. Якою є структура простих суджень? Наведіть приклади таких суджень та визначіть їх основні елементи.
- •49. Назвіть основні категорії етики, що характеризують зміст морального вибору людини. Що таке моральний вчинок?
- •50. Виділіть основні відмінності протестантизму від католицизму та православ‘я.
- •51. Поясніть, чому в XIX ст філософські ідеї в Україні проявлялись не лише в філософських творах, а й літературі та програмах громадсько-політичних рухів?
- •52. Чим відрізняється просте судження від складного. Наведіть приклади.
- •53. Назвіть основні категорії етики та розкрийте їх зміст.
- •54. Назвіть п‘ять догматів – «стовпів» ісламської віри такоротко поясніть їх зміст.
- •55. Охарактеризуйте основні філософсько-світоглядні ідеї м. В. Гоголя.
- •56. Назвіть закони логіки та дайте їх загальну характеристику. Наведіть приклади їх використання.
- •57. Поясніть зміст естетичних понять: краса, прекрасне, естетичне.
- •58. Означте та поясніть найважливіші особливості буддистської релігії. Чому буддизм інколи називають «релігією без Бога»? Що таке «нірвана»?
- •59. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей т.Г.Шевченка.
- •60. Чи можна вважати закони логіки законами буття? Обгрунтуйте свою відповідь.
- •61. Розкрийте завдання, зміст та особливості екологічної етики.
- •62. Поясніть зміст і значення явища індульгенції в каталицизмі. Чому воно викликало обурення багатьох віруючих?
- •63. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей і. Франка.
- •64. Дайте докладне визначення логічного закону тотожності, наведіть приклади його використання.
- •65. Розкрийте зміст гедоністичної функції мистецтва, наведіть відповідні приклади. Чи виконує цю функцію авангардне мистецтво?
- •66. Подайте основні історичні віхи виникнення та утвердження ісламу.
- •67. Окресліть роль п. Юркевича в розвитку української філософії XIX ст.
- •68. Чому закон суперечності називають законом несуперечності? Яку роль він відіграє у міркуванні? Наведіть відповідні приклади.
- •69. Охарактеризуйте особливості та прояви професійної етики. Чим зумовлена потреба в ній?
- •70. Поясніть, чому саме віра відіграє вирішальну роль в релігійній свідомості? Які існують визначення віри і яке для вас є найбільш прийнятним?
- •71. Дайте коротку характеристику розвитку філософської думки в Київському університеті в XIX ст.
- •72. Розкрийте зміст логічного закону вилучення третього. Наведіть приклади його застосування.
- •73. Розкрийте зміст поняття «карсису» як важливої функції мистецтва. Чому, на ваш погляд, це поняття Ариситотель зв‘язав саме з трагедією?
- •74. Поясніть основні аспекти зв‘язків релігії із мистецтвом.
- •75. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей ідеологів Кирило-Мефодіївського товариства.
- •76. Дайте визначення закону достатньої підстави, розкрийте його зміст та наведіть приклади його застосування.
- •77. Розкрийте зміст і життєве значення понять «моральний вибір» та «моральна оцінка».
- •78. Окресліть основні особливості запровадження християнства на Русі.
- •79. Охарактеризуйте загальний стан української філософії на початку XIX ст.
- •80. Чим умовивід відрізняється від поняття і судження як форм мислення? Наведіть приклади умовиводу.
- •81. У чому полягають та як проявляються соціальна та виховна функції мистецтва?
- •82. Окресліть основні апекти та особливості взаємин релігії із наукою.
- •83. Подайте основні філософсько-світоглядні ідеї в.Вернадського та поясніть їх значення.
- •84. Які елементи складають структуру умовиводу? Наведіть відповідні приклади.
- •85. Охарактеризуйте специфіку основних видів мистецтва. Які з них приваблюють вас найбільше і чому?
- •86. Окресліть основні апекти та особливості взаємин релігії із політикою.
- •87. Поясніть, якими трьома потоками розвивалась українська філософія після 20-х років xXст.
- •88. Що таке дедуктивне умовиведення? Охарактеризуйте його сутність і механізм, наведіть приклади.
- •89. Поясніть, чим відрізняється моральний кодекс від етикету.
- •90. Назвіть основні культові дії мусульман, що приписуються їм як обов‘язкові для виконання.
- •91. Охарактеризуйте вихідні філософські ідеї д. Донцова.
- •92. У чому полягає відмінність між доведенням та обгрунтуванням? Наведіть приклади.
- •93. Розкрийте сутність проблеми морального вибору. Як пов‘язані між собою моральний вибір та моральний вчинок?
- •94. Окресліть основні аспекти взаємин між релігією та мораллю. Чим світська мораль відрізняється від релігійної?
- •95. Які загальні особливості української філософії виділяв Чижевський?
- •96. Перерахуйте і подайте короткі характеристики основним видам мистецтва.
- •97. Розкрийте зміст поняття «моральний обов‘язок». Яку роль він відіграє у людський стосунках?
- •98. Окресліть найбільш характерні культові діїї буддистів, поясніть їх значення.
- •99. Окресліть особливості виникнення філософії в Україні.
- •100. Розкрийте сутність логічного спростування, поясніть його функції, наведіть приклади.
- •101. У чому полягає відмінність між моральним обов‘язком та моральним мотивом? Наведіть приклади.
- •102. Які нетрадиційні релігійні культи ви знаєте? Поясніть причини їх виникнення.
- •103. Охарактеризуйте в загальному плані особливості розвитку української філософії радянських часів.
- •104. Назвіть та охарактеризуйте способи спростувань. Поясніть їх логічну сутність.
- •105. Розкрийте співвідношення етики та етикету.
- •106. Які християнські конфесії поширені в сучасній Україні? Якими є їх взаємини?
- •107. Кого із сучасних українських філософів ви можете назвати? Охарактеризуйте їх їдеї або філософську позицію.
- •108. Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди сучасних логік.
- •109. У чому полягає відмінність християнської моралі від загальнолюдської? Охарактеризуйте особливості християнської моралі.
- •111. Поясніть основні аспекти у співвідношеннях світової філософії та національних філософій.
- •112. Охарактеризуйте основні правила доведення тези, наведіть приклади.
- •113. Поясніть відмінності кінематографа від інших видів мистецтва. Що таке синтетичні мистецтва?
- •114. Охарактеризуйте ставлення сучасного християнства до соціальних проблем людства.
- •115. Окресліть вихідні філософські ідеї в культурі Київської Русі.
- •116. Поясніть як відбувається спростування аргументів і демонстрації, наведіть приклади.
- •117. Охарактеризуйте предмет і завдання естетики.
- •118. Що ви знаєте про християнські чернечі ордени? Наведіть конкретні дані про ті з них, які вам відомі.
- •119. Окресліть значення Києво-Могилянської академії в розвитку духовної культури України. Коли і як вона була створена? Коли припинила своє існування?
53. Назвіть основні категорії етики та розкрийте їх зміст.
Категорії етики – фундаментальні поняття, які виражають специфіку моралі, моральних стосунків, моральної діяльності під кутом зору співвідношення в них добра і зла. Етичні категорії – форми пізнання моралі, моральної свідомості, моральної діяльності. Особливість етичних категорій проглядається вже у міркуваннях Сократа, який вперше продемонстрував, що їх зміст не може бути визначеним через вказування на якість речі чи спостережувані ситуації життя: їм немає наочно наданого відповідника у дійсності, а вони постають характеристиками людської діяльності. В тому приховані великі складності у пізнанні та використанні категорій етики. Типові помилки при тому є такі: а) люди все ж ототожнюють зміст категорій етики із спостережуваними частковими явищами; б) починають стверджувати, що етичним категоріям ніщо не відповідає в дійсності, а тому вони цілком умовні та відносні. Якщо взяти усю сукупність основних етичних категорій, які аналізуються у сучасній етиці, то можна простежити загальну тенденцію їх становлення та розвитку: від найбільш широких за об’ємом та загальних – добра, зла, ідеалу – до глибинних внутрішніх контрольних механізмів свідомості – совісті, сорому, самооцінки. Етичні категорії добра і зла охоплюють явище моралі в цілому, слугують підставою моральної оцінки конкретних явищ. Які б інші категорії етики ми не розглядали, вони тим чи іншим чином пов’язані з категоріями добра як морального ідеалу. Це значить, що моральність як певне дійсне явище людського життя укорінена у тому змісті та в тій спрямованості, що визначаються добром. Добро, ідеал визначають зміст усіх інших категорій, конкретизуються в них. Етична категорія справедливості стосується конкретного співвідношення добра і зла; це характеристика моральної міри у людських відношеннях. Етична категорія обов’язку охоплює сферу моральних вимог суспільства до людини та, з іншої сторони, їх виконання людиною, усвідомлення людиною відповідальності за свої вчинки. Етичні категорії честі та гідності охоплюють сферу самосвідомості особистості, оцінку її з боку суспільства, самоповагу. Етична категорія совісті (сумління) охоплює найбільш інтимну сферу самоконтролю та самооцінки поведінки особистості. Крім того, в етичних категоріях особливим чином проявляється взаємозв’язок абсолютного і відносного: як свідомі орієнтири для людських дій та життєвого вибору категорії постають у вимірах абсолютного (поза однозначним їх змістом ми втрачаємо моральні орієнтири), проте як характеристики реальних життєвих ситуацій вони постають вже відносними (в тому сенсі, що жодна реальна подія людського життя не може бути цілковито добром або цілковито справедливість; скоріше за все, тут буде спостерігатись певна міра їх співвідношення). В етиці, як і в будь-якій ретельно опрацьованій системі знань, важливу роль відіграють категорії – найбільш важливі та загальні поняття цієї науки, в яких фіксуються та виражаються якісні характеристики моральних явищ і процесів. Звідси випливає важливість вивчення категорій етики, адже саме в них зосереджений найбільш суттєвий зміст морально-етичної проблематики. Помітною особливістю категорій етики постає їх бінарний (подвійний) характер: тут проявляється така фундаментальна особливість етики, як її ціннісна природа і спрямованість до реалізації людської свободи. Серед всіх категорій етики центральне місце належить категоріям добра і зла, які самим своїх змістом вказують на вихідні особливості моральності людини – бути в змозі в будь-яких своїх ситуаціях здійснювати життєво важливий вибір чи-то в напрямі позитивного утвердження людського начала буття, чи-то в напрямі його деформацій та руйнування. Всі інші категорії етики базуються на цих двох центральних категоріях. Співвідношення морального добра і зла передбачає й такі категорії, як моральна свобода волі, моральний вибір та вчинок. Всі означені явища моралі знаходять своє реальне виявлення та набувають своїх оціночних характеристик у вчинку – як такої дії, що концентровано поєднує всі найважливіші альтернативи моральних дій та моральної поведінки.Добро і зло, моральний вибір та вчинок постають засадами та умовами формування і виявлення моральних характеристик людини, серед яких найперше значення мають совість, справедливість, честь, гідність, співчуття.