- •1. Чому логіка довгий час розвивалась в системі філософського знання, а не як окрема наука?
- •2. Назвіть найважливіші елементи в структурі будь-якої релігії та дайте їх коротку характеристику
- •3. Окресліть ідейні джерела української філософії.
- •4. В чому полягає відмінність підходів логіки, психології і філософії до вивчення мислення?
- •5. Розкрийте сутність моралі та моральних норм. У чому полягає їх відмінність від норм права?
- •6. Предмет «релігієзнавства» та його зв‘язок з іншими науками про релігію.
- •7. Назвіть особливості світосприйняття українців та їх прояви в українській філософії.
- •8. Охарактеризуйте основні елементи мови логіки
- •9. Охарактеризуйте предмет науки естетики та зміст поняття естетичного.
- •10. Виділіть найперші характерні ознаки релігійності як стану людської свідомості.
- •11. Назвіть характерні особливості філософської думки часів Київської Русі та дайте їх коротку характеристику
- •12. У чому полягає корисність логіки для Вашої майбутньої професії?
- •13. Поясніть, чому християнство називають соборною релігією? Чому для нього таким важливим є спілкування?
- •14. Поясніть основні значення терміну «релігія» та окресліть її провідні функції
- •15. Поясніть, коли і за яких умов виникла професійна філософія в Україні.
- •16. Що таке символічна або математична логіка? Поясніть її завдання та особливості
- •17. Охарактеризуйте зміст категорій прекрасного і потворного.
- •18. Поясніть, за якими основними ознаками ту чи іншу релігію відносять до світових релігій. Чим світові релігії відрізняються від етнічних, національних? Назвіть світові релігії.
- •19. Коротко охарактеризуйте змістові наголоси у філософії українського гуманізму
- •20. Як ставився Бекон до індукції та дедукції? Якому виду умови ведення він надавав перевагу і чому?
- •21. Проблема морального вибору
- •22. Охарактеризуйте основні особливості Біблії – Священної книги християн, коротко охарактеризуйте її зміст.
- •23. Поясніть що являли собою філософські курси Києво-Могилянської академії
- •24. Що таке символічна або математична логіка? в якому відношенні вона перебуває до традиційної формальної логіки?
- •25. Розкрийте зміст категорій добра і зла та їх взаємозв‘язок.
- •27. Поясніть, чим відрізнялись філософські курси Києво-Могилянської академії від типових схоластичних курсів Західної Європи?
- •28. Окресліть основні логічні ідеї л. Фон Вітгенштейна.
- •29. Розкрийте зміст естетичної діяльності і назвіть її основні сфери.
- •30. Назвіть і коротко охарактеризуйте найбільш поширені концепції походження релігії
- •31. Коротко охарактеризуйте вчення г. Сковороди про світобудову.
- •32. Чим відрізняється поняття від такої форми емпіричного пізнання, як уявлення? Наведіть приклади на підтвердження своїх думок.
- •33. Охарактеризуйте специфіку етики сімейних стосунків. Які етичні причини слабкості сімейних союзів в наш час Ви можете назвати?
- •34. Подайте в основних віхах історію виникнення та утвердження християнства.
- •35. Розкрийте особливості розуміння людини у філософії г. Сковороди.
- •36. Назвіть види понять за обсягом. В чому полягає логічна функція пустих понять? Наведіть конкретні приклади.
- •37. В чому проявляється етична функція мистецтва? Яку роль відіграє мистецтво в Вашому житті?
- •38. Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди релігійних організацій. Що таке релігійна конфесія? Які релігійні конфесії відіграють помітну роль в духовному житті сучасної України?
- •39. Поясніть зміст і значення тези г. Сковороди «Пізнай самого себе!».
- •40. Назвіть основні правила визначення понять, пояснюючи їх прикладами.
- •41. Охарактеризуйте зміст поняття «етикет». У чому виявляється демократизація етикету в сучасності?
- •42. Наведіть конкретні відмінності у віросповідуваннях та культі католиків та православних християн.
- •43. Поясніть коротко, в чому проявилось філософське новаторство г. Сковороди.
- •44. Чим відрізняється судження як форма мислення від поняття? Назвіть основні різновиди суджень та наведіть відповідні приклади.
- •45. Охарактеризуйте сутність та функції мистецтва, назвіть його основні види.
- •46. Що таке екуменізм в сучасному християнстві? Як ви до нього ставитесь? Якими є конкретні прояви екуменістичних діянь в сучасному суспільстві?
- •47. Окресліть загальні особливості розвитку української філософії в першій третині XIX ст.
- •48. Якою є структура простих суджень? Наведіть приклади таких суджень та визначіть їх основні елементи.
- •49. Назвіть основні категорії етики, що характеризують зміст морального вибору людини. Що таке моральний вчинок?
- •50. Виділіть основні відмінності протестантизму від католицизму та православ‘я.
- •51. Поясніть, чому в XIX ст філософські ідеї в Україні проявлялись не лише в філософських творах, а й літературі та програмах громадсько-політичних рухів?
- •52. Чим відрізняється просте судження від складного. Наведіть приклади.
- •53. Назвіть основні категорії етики та розкрийте їх зміст.
- •54. Назвіть п‘ять догматів – «стовпів» ісламської віри такоротко поясніть їх зміст.
- •55. Охарактеризуйте основні філософсько-світоглядні ідеї м. В. Гоголя.
- •56. Назвіть закони логіки та дайте їх загальну характеристику. Наведіть приклади їх використання.
- •57. Поясніть зміст естетичних понять: краса, прекрасне, естетичне.
- •58. Означте та поясніть найважливіші особливості буддистської релігії. Чому буддизм інколи називають «релігією без Бога»? Що таке «нірвана»?
- •59. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей т.Г.Шевченка.
- •60. Чи можна вважати закони логіки законами буття? Обгрунтуйте свою відповідь.
- •61. Розкрийте завдання, зміст та особливості екологічної етики.
- •62. Поясніть зміст і значення явища індульгенції в каталицизмі. Чому воно викликало обурення багатьох віруючих?
- •63. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей і. Франка.
- •64. Дайте докладне визначення логічного закону тотожності, наведіть приклади його використання.
- •65. Розкрийте зміст гедоністичної функції мистецтва, наведіть відповідні приклади. Чи виконує цю функцію авангардне мистецтво?
- •66. Подайте основні історичні віхи виникнення та утвердження ісламу.
- •67. Окресліть роль п. Юркевича в розвитку української філософії XIX ст.
- •68. Чому закон суперечності називають законом несуперечності? Яку роль він відіграє у міркуванні? Наведіть відповідні приклади.
- •69. Охарактеризуйте особливості та прояви професійної етики. Чим зумовлена потреба в ній?
- •70. Поясніть, чому саме віра відіграє вирішальну роль в релігійній свідомості? Які існують визначення віри і яке для вас є найбільш прийнятним?
- •71. Дайте коротку характеристику розвитку філософської думки в Київському університеті в XIX ст.
- •72. Розкрийте зміст логічного закону вилучення третього. Наведіть приклади його застосування.
- •73. Розкрийте зміст поняття «карсису» як важливої функції мистецтва. Чому, на ваш погляд, це поняття Ариситотель зв‘язав саме з трагедією?
- •74. Поясніть основні аспекти зв‘язків релігії із мистецтвом.
- •75. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей ідеологів Кирило-Мефодіївського товариства.
- •76. Дайте визначення закону достатньої підстави, розкрийте його зміст та наведіть приклади його застосування.
- •77. Розкрийте зміст і життєве значення понять «моральний вибір» та «моральна оцінка».
- •78. Окресліть основні особливості запровадження християнства на Русі.
- •79. Охарактеризуйте загальний стан української філософії на початку XIX ст.
- •80. Чим умовивід відрізняється від поняття і судження як форм мислення? Наведіть приклади умовиводу.
- •81. У чому полягають та як проявляються соціальна та виховна функції мистецтва?
- •82. Окресліть основні апекти та особливості взаємин релігії із наукою.
- •83. Подайте основні філософсько-світоглядні ідеї в.Вернадського та поясніть їх значення.
- •84. Які елементи складають структуру умовиводу? Наведіть відповідні приклади.
- •85. Охарактеризуйте специфіку основних видів мистецтва. Які з них приваблюють вас найбільше і чому?
- •86. Окресліть основні апекти та особливості взаємин релігії із політикою.
- •87. Поясніть, якими трьома потоками розвивалась українська філософія після 20-х років xXст.
- •88. Що таке дедуктивне умовиведення? Охарактеризуйте його сутність і механізм, наведіть приклади.
- •89. Поясніть, чим відрізняється моральний кодекс від етикету.
- •90. Назвіть основні культові дії мусульман, що приписуються їм як обов‘язкові для виконання.
- •91. Охарактеризуйте вихідні філософські ідеї д. Донцова.
- •92. У чому полягає відмінність між доведенням та обгрунтуванням? Наведіть приклади.
- •93. Розкрийте сутність проблеми морального вибору. Як пов‘язані між собою моральний вибір та моральний вчинок?
- •94. Окресліть основні аспекти взаємин між релігією та мораллю. Чим світська мораль відрізняється від релігійної?
- •95. Які загальні особливості української філософії виділяв Чижевський?
- •96. Перерахуйте і подайте короткі характеристики основним видам мистецтва.
- •97. Розкрийте зміст поняття «моральний обов‘язок». Яку роль він відіграє у людський стосунках?
- •98. Окресліть найбільш характерні культові діїї буддистів, поясніть їх значення.
- •99. Окресліть особливості виникнення філософії в Україні.
- •100. Розкрийте сутність логічного спростування, поясніть його функції, наведіть приклади.
- •101. У чому полягає відмінність між моральним обов‘язком та моральним мотивом? Наведіть приклади.
- •102. Які нетрадиційні релігійні культи ви знаєте? Поясніть причини їх виникнення.
- •103. Охарактеризуйте в загальному плані особливості розвитку української філософії радянських часів.
- •104. Назвіть та охарактеризуйте способи спростувань. Поясніть їх логічну сутність.
- •105. Розкрийте співвідношення етики та етикету.
- •106. Які християнські конфесії поширені в сучасній Україні? Якими є їх взаємини?
- •107. Кого із сучасних українських філософів ви можете назвати? Охарактеризуйте їх їдеї або філософську позицію.
- •108. Назвіть та охарактеризуйте основні різновиди сучасних логік.
- •109. У чому полягає відмінність християнської моралі від загальнолюдської? Охарактеризуйте особливості християнської моралі.
- •111. Поясніть основні аспекти у співвідношеннях світової філософії та національних філософій.
- •112. Охарактеризуйте основні правила доведення тези, наведіть приклади.
- •113. Поясніть відмінності кінематографа від інших видів мистецтва. Що таке синтетичні мистецтва?
- •114. Охарактеризуйте ставлення сучасного християнства до соціальних проблем людства.
- •115. Окресліть вихідні філософські ідеї в культурі Київської Русі.
- •116. Поясніть як відбувається спростування аргументів і демонстрації, наведіть приклади.
- •117. Охарактеризуйте предмет і завдання естетики.
- •118. Що ви знаєте про християнські чернечі ордени? Наведіть конкретні дані про ті з них, які вам відомі.
- •119. Окресліть значення Києво-Могилянської академії в розвитку духовної культури України. Коли і як вона була створена? Коли припинила своє існування?
59. Окресліть коло вихідних філософсько-світоглядних ідей т.Г.Шевченка.
Інша велична постать і українській літературі, що відчутно вплинула на культуру та світогляд, - це Т. Шевченко (1814-1861), який звернувся у своїх думках та творчості до пам’яток національної історії. Т. Шевченко, як ніхто інший, влучно та переконливо репрезентував ідею соборності України, єдності усіх її земель всупереч історичній недолі, що роз’єднала різні частини колись єдиного краю, розкидавши їх по різних державах. Унікум за своєю народністю, Шевченко вніс новий зміст, нові мотиви в народну літературу і знайшов нові мотиви, співзвучні своїм ідеалам суспільної справедливості, свободи і національності, протесту проти політичного гніту і будь-якого посягання на свободу і гідність людини, людської особистості, заклавши міцні підвалини національного відродження. Світоглядні позиції Шевченка зумовили своєрідність його ставлення до минулого, історії. Бачення світу у нього при всій загальнолюдській спрямованості глибоко національне, позачасове. Символічним кодом у ньому зосереджуються колективні надії і пам'ять, минуле, сучасне і майбутнє, розкриття якого дає змогу пізнати світову правду і про приховані колективні гріхи, і про «золотий вік», який був і ще повернеться. В історичному інтелектуальному ключі все це спрямовується на глибоке відчуття української історичної долі й колективної душі, природним шляхом поєднуючи, здавалося б, несумісні способи мислення — мислення XVIII ст. козацько-станового патріотизму як апофеозу України, її історії та права, з романтичним апофеозом світової своєрідної релігії народу, баченої поісторично, що постає моделлю України. Дійсною вірою Т. Шевченко вважав народну віру, яка, зберігаючись у народних звичаях, обрядах, душі простого народу, вимагає встановлення безпосереднього зв'язку та відносин між Богом і людиною, не потребуючи ніяких посередників та інших об'єктів наших поклонінь. За старими традиціями надзвичайно ідеалізував Богоматір як ідеальний тип матері, антропологізуючи Христа, наближав його до людини, цінував у ньому вищі людські якості — високе, святе, правдиве. Для Шевченка Бог-Ісус Христос поставав захисником гноблених, виразником їх надій, прагнень, де любов до людини, повага, чуйність, взаємодопомога в праці, подолання труднощів і незгод виступали тією керівною ниткою, якою має користуватися кожний і без чого людина черствіє, стає грубою, втрачає гідність, проявляє самолюбство, попирає інтереси і права інших. Щодо християнства, то в творчості поета воно приймає вигляд того типу народної релігії, в якій Христос за плугом йде, а Марія несе йому їсти.
60. Чи можна вважати закони логіки законами буття? Обгрунтуйте свою відповідь.
У Аристотеля закони мислення є одночасно і законами буття. У "Метафізиці" Арістотель дає визначення основного закону буття, подаючи його у двох формах: короткі і повні. Коротке формулювання гласить, що одночасно існувати не існувати не можна, а повне стверджує, що неможливо, щоб одне і те ж одночасно було і не було притаманне одному і тому ж в однаковому розумінні. Основні засади вчення Арітотеля про буття так!: 1) категоріальний аналіз існуючого; 2) причинний аналіз субстанції; 3) вчення про можливість і дійсність. Арістотель розглядає категорії як найбільш загальні роди висловлювань, які в подальшому не зводяться один до одного і не узагальнюються. Арістотель нараховує десять категорій: сутність, якість, кількість, час, відношення, місце, стан, дія, володіння, страждання. При цьому він рішуче відділяє категорію сутності від інших категорій, вказуючи, що тільки вона означає в загальній формі те, що здатне до окремого, самостійного існування. Арістотель вважає, що суть буття речі — Її форма. Він підкреслює, що формою називає суть буття кожної речі і першу сутність. Ключем розуміння форми Арістотеля є ототожнення її із суттю речі. У Арітотеля форма як суть буття речі — це той чи інший вид певного роду. Саме видове — головне, вирішальне начало буття і знания. Форма — не якість, не кількість, не відношення, а те, що становить сутність речі, без чого її немає. Форм стільки, скільки нижчих видів, які надалі не розпадаються ні на які інші види. Види Арістотеля — це вічні і незмінні сутності. Вони не створені Богом — форму ніхто не творить і не виробляє. Але все ж таки вони існують самі по собі , будучи внесеними в матерію, начебто творять речі. До того ж в матерію Їх, у кінцевому підсумку, вносить Бог. Тому кожна чуттєва сутність або окреме є дещо складове: вона складається з активної форми і пасивної матерії — наступниці форми. При цьому під матерією Арістотель розуміє: по-перше, неозначену і безформну речовину; по-друге, це те, з чого річ складається, і те, з чого річ виникає Арістотелівська матерія пасивна, нежива, нездатна сама по собі з себе нічого народити. Матерія у Арітотеля вічна, при цьому вона не поступається формі. Матерія і форма — два співвічні начала. Все, що існує в природі, складається з матерії! форми. Матерія є чиста можливість або потенціал речі, а форма — реалізація цього потенціалу. Форма робить матерію дійсністю, тобто відношенням у конкретну річ.