II. Аналітична частина

1. Довідкова інформація. Наводиться довідково-аналітична інформація, необхідна для всебічного висвітлення проблеми (стратегії дій, підходу), для розв’язання якої необхідно прийняти політичне рішення, заходи з її розв’язання, що вживалися раніше, перелік рішень та актів законодавства з цього питання; аналіз їх впливу на стан справ у відповідній сфері.

2. Результати реалізації політичного рішення. Викладається прогноз очікуваних результатів реалізації рекомендованого політичного рішення, його відповідність інтересам різних груп населення, вплив на тенденції розвитку суспільно-політичного життя.

3. Фінансування. Наводиться детальний фінансовий аналіз заходів з реалізації рекомендованого політичного рішення, зокрема оцінюється реальність та достатність джерел їх фінансування, достовірність (точність) розрахунків обсягу необхідних коштів та прогноз інших фінансових наслідків.

У разі виникнення розбіжностей щодо оцінки очікуваних фінансових результатів реалізації рекомендованого політичного рішення подається відповідний порівняльний аналіз.

III. Організаційні питання

1. Моніторинг. Наводяться конкретні показники, за якими буде оцінюватися результат реалізації рекомендованого політичного рішення, його вплив на показники суспільно-економічного життя (зміна бюджетних призначень, кількості робочих місць, обсягу реальних доходів певних груп населення тощо). Для оцінювання використовуються звітно-статистичні дані в абсолютних показниках — грошова одиниця, кількість продукції тощо.

Пояснюється, як організовуватиметься моніторинг реалізації рекомендованого політичного рішення та досягнення кінцевого результату. Зазначається періодичність проведення аналізу ефективності передбачених заходів та спосіб використання його результатів під час планування подальших дій.

2. Інформаційне забезпечення. Зазначаються пропозиції щодо організації інформування громадськості з питань, пов’язаних з прийняттям та реалізацією рекомендованого політичного рішення.

3. Проект рішення. Формулюється суть рішення, що пропонується прийняти на засіданні Кабінету Міністрів за результатами розгляду доповідної записки (для включення до протоколу засідання).

________________________ ____________ ______________________

(посада керівника органу (підпис) (ініціали та прізвище)

виконавчої влади)

_____ ________________ 200_ р.

( Тимчасовий регламент доповнено Додатком 13 згідно з Постановою

КМ N 1026 ( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )

Додаток 14

(до пункту 4 розділу V)

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК

до доповідної записки

Кабінетові Міністрів України

з питання ________________________________________________________

__________________________________________________________________

що надійшла ______________________________________________________

(назва центрального органу виконавчої влади)

1. Відповідність доповідної записки встановленим вимогам

Зазначається відповідність (невідповідність) структури та змісту доповідної записки встановленим вимогам.

2. Фахова експертиза

Зазначається відповідність (невідповідність) рекомендованого політичного рішення Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, а також дається фахова оцінка обґрунтованості запропонованого варіанта розв’язання проблеми (стратегії дій, підходу).

Дається оцінка повноти і достовірності інформації, на якій ґрунтуються пропозиції щодо прийняття політичного рішення, у разі потреби викладаються застереження або уточнення до нього, а також посилання на інформаційно-аналітичні та інші матеріали, які слід додатково врахувати під час прийняття рішення.

3. Юридична експертиза

Зазначається відповідність (невідповідність) рекомендованого політичного рішення Конституції України та законодавству.

4. Узагальнений висновок

Зазначається, чи реалізація рекомендованого політичного рішення сприятиме розв’язанню проблеми, чи не призведе до виникнення інших проблем, чи є його виконання реальним, у тому числі щодо фінансового забезпечення, та висновок щодо достатності (недостатності) підстав для його прийняття.

________________________ ______________ ______________________

(посада керівника (підпис) (ініціали та прізвище)

структурного підрозділу)

________________________ ______________ ______________________

(посада працівника

структурного підрозділу)

________________________ ______________ ______________________

(посада працівника

юридичного підрозділу

Секретаріату Кабінету

Міністрів)

____ _________________ 200 _ р.

( Тимчасовий регламент доповнено Додатком 14 згідно з Постановою

КМ N 1026 ( 1026-2005-п ) від 21.10.2005 )

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 5 червня 2000 р. N 915

ПЕРЕЛІК

актів Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 1993 р.

N 359 (359-93-п) “Про впорядкування внесення звернень органів, підприємств, установ і організацій до Кабінету Міністрів України”.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 1993 р.

N 523 (523-93-п) “Питання організації роботи Кабінету Міністрів України” (ЗП України, 1993 р., N 12, ст. 254).

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1996 р. N 79 (79-96-р).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 1996 р. N 319 (319-96-п) “Про впорядкування діяльності керівництва центральних органів державної виконавчої влади”.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1996 р.

N 685 (685-96-п) “Про заходи щодо скорочення кількості звернень органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до Кабінету Міністрів України” (ЗП України, 1996 р., N 14, ст. 381).

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 р. N 756 (756-96-р).

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1997 р. N 111 (111-97-р) (Офіційний вісник України, 1997 р., число 10, с. 50).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 р.

N 148 (148-98-п) “Про внесення доповнень до Положення про підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 1998 р., N 7, ст. 244).

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р.

N 800 (800-98-п) “Про внесення доповнення до Положення про підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 1998 р. N 22, ст. 812).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р. N 1091 (1091-99-п) “Про затвердження переліку посадових осіб, які беруть участь у засіданнях Кабінету Міністрів України”.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 1999 р.

N 1236 (1236-99-п) “Про порядок опрацювання проектів актів Кабінету Міністрів України, а також проектів законів України і актів Президента України, що подаються Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України і Президентові України, з урахуванням основних положень законодавства Європейського Союзу” (Офіційний вісник України, 1999 р., N 28, ст. 1417).

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1999 р. N 1872 (1872-99-п) “Про затвердження Положення про роботу з позовними заявами, рішеннями суду у справах, відповідачем у яких є Кабінет Міністрів України” (Офіційний вісник України, 1999 р., N 41, ст. 2047).

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р.

N 70 (70-2000-п) “Про удосконалення порядку підготовки для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів України питань, пов’язаних з контролем діяльності органів виконавчої влади” (Офіційний вісник України, 2000 р., N 3, ст. 80).

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2000 р. N 405 (405-2000-п) “Про затвердження Порядку вивчення і візування в Кабінеті Міністрів України законів України, що надійшли на підпис Президентові України” (Офіційний вісник України, 2000 р., N 9, ст. 341).

15. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2000 р. N 206 (206-2000-р).