
Lektsiyi_Ukhanska_1
.pdf
1.
2.
Функція F x, y, z неперервна по сукупності своїх аргументів при будь-якому |
z |
і |
|
для довільної точки x, y D , D |
- замкнуту область в площині xOy , в якій лежать |
||
лінії рівня y n, x . |
|
|
|
Існують константи 0, p 1, |
, для яких виконується нерівність |
|
|
|
F x, y, z z |
p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
для довільного z і для будь-якої точки x, y D . |
|
|
|
|
|||||
3. Функція |
F x, y, z |
має неперервну |
частинну похідну |
/ |
x, y, z , причому ця |
||||
Fz |
|||||||||
похідна для будь-якої точки x, y D |
є неспадною функцією від |
z |
z . |
Якщо таким методом визначається абсолютний екстремум функціонала, то наближене значення мінімуму функціонала отримуємо з надлишком, а максимуму – з недостачею.
Від вдалого вибору системи координатних функцій i x в значній мірі залежить успіх застосування цього методу.
В багатьох випадках достатньо взяти лінійну комбінацію двох-трьох функцій i x
для того, щоб отримати досить вдале наближення до точного розв’язку.
Приклад. Знайти мінімум функціонала
1 |
|
|
|
|
|
I y y |
/ |
2 |
y |
2 |
2xy dx, |
|
|||||
|
|
|
|
||
0 |
|
|
|
|
|
y 0
y 1
0
.
▪ Нехай 0 x 0; |
1 x x |
2 |
x, 2 |
x x |
|
ці функції задовольняють граничним умовам,
просторі C1 0,1 повну систему функцій. Для n
y 2, x C |
x |
2 |
x C |
|
x |
3 |
x |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
x |
2 |
,..., |
|
x x |
n 1 |
x |
n |
|
|
n |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
є |
лінійно |
незалежними |
2
. Очевидно, що і утворюють в
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
2, x C1 2x 1 C2 3x |
|
2x . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
/ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I y 2, x C , C |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
1 |
C 2x 1 C |
|
3x |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
C |
x |
|
x C |
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2x C |
x |
|
x C |
x |
|
|
|
dx |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
x |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
2 |
2x |
2 |
|
3 |
2 |
|
2 |
3 |
2 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|||
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 |
C |
2 |
|
11 |
C C |
|
|
1 |
C |
2 |
|
1 |
C |
|
|
|
1 |
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
|
|
1 |
|
|
30 |
|
|
1 |
2 |
|
|
7 |
|
|
2 |
|
|
6 |
1 |
|
10 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
11 |
C1 |
|
11 |
C2 |
|
|
1 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
69 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
C1 |
15 |
|
|
|
|
|
30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
473 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
C |
|
C |
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
C |
2 |
|
|
30 |
|
1 |
|
|
7 |
|
|
|
2 |
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
43 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
90

y 2, x |
77x |
3 |
8x |
2 |
69x |
|
|
|
. |
||||
|
|
473 |
|
|||
|
|
|
|
|
В цьому прикладі можна знайти і точний розв’язок:
y |
|
e |
e |
x |
e |
x |
x . |
|
||
|
|
|
|
|||||||
2 |
1 |
|
|
|
||||||
e |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Співставимо точний і наближений розв’язки |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
y |
|
y(2,x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
0.0 |
|
0.0000 |
|
0.0000 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
0.2 |
|
-0.0287 |
|
-0.0285 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
0.4 |
|
-0.0505 |
|
-0.0506 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
0.5 |
|
-0.0566 |
|
-0.0568 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
0.6 |
|
-0.0583 |
|
-0.0585 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
0.8 |
|
-0.0444 |
|
-0.0442 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
1.0 |
|
0.0000 |
|
0.0000 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Метод скінчених різниць Ейлера.
Ідея методу Ейлера полягає в тому, що значення функціоналу
I y
(6.18)
b |
|
dx, |
y a ya , y b yb |
I y F x, y, y |
/ |
||
|
|
|
|
a |
|
|
|
розглядаються не на допустимих для даної варіаційної задачі кривих, а лише на ламаних ,
які складаються із заданого числа n прямолінійних ланок, абсциси яких
a |
0 |
x, |
a |
0 |
2x, |
..., a |
0 |
n 1 x, |
|
|
|
|
|
|
x
b a n
.
На таких ламаних функціонал
I y
перетворюється у функцію y1 ,..., yn 1 ординат
y |
,..., y |
n 1 |
1 |
|
вершин ламаної, оскільки ламана повністю визначається цими ординатами.
Вибираємо ординати |
y1 ,..., yn 1 так, щоб |
||||||
функція y1 ,..., yn 1 |
досягала екстрему- |
||||||
му, тобто |
значення |
yi |
визначаємо з |
||||
системи рівнянь: |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0, i 1, n 1 |
|
|||||
|
|
|
|
||||
|
yi |
|
y
y b
y a
a a x |
b |
x |
а потім переходимо до границі при n . Якщо не здійснювати граничного
91

переходу, то отримані з системи рівнянь
|
0, |
i 1, n 1 |
|
y |
|
||
i |
|
|
|
|
|
|
значення
y |
i |
|
дають нам
ламану, яка є наближеним розв’язком варіаційної задачі. |
|
|||
3. Метод Гальоркіна. |
|
|
|
|
Нехай невідома функція |
y P задовольняє в деякій області G |
крайову задачу |
||
L y P f P , |
P G , |
|
|
|
y P 0 |
на , де - межа області |
G . |
|
|
Тут L - лінійний диференціальний оператор, - |
лінійний оператор крайових умов. |
|||
Наближений розв’язок крайової задачі шукаємо у вигляді |
|
y |
n |
P |
|
|
n Ci i
i 1
P
,
Ci |
- невідомі коефіцієнти, i P - система лінійно незалежних неперервно- |
диференційованих функцій, які задовольняють однорідним крайовим умовам. Позначимо через f нев’язку : f L yn P f P .
Коефіцієнти |
Ck |
визначаються з умов ортогональності в області |
G |
нев’язки f |
і функцій |
k P
k
1,
n |
: |
L y P f P k P dP 0, |
|
G |
|
k
1,
n
.
Враховуючи, що оператор
вигляді
L
- лінійний, останнє співвідношення можна записати у
n |
|
|
P dP |
Ci L i |
P k |
||
i 1 |
G |
|
G |
|
|
f P |
k |
P dP |
|
|
.
Зауваження. При розв’язуванні |
прикладів можна використовувати ортогональність |
|
нев’язки до іншої |
лінійно незалежної системи функцій |
k P , які |
вибираються з міркувань зручності обчислень отриманих інтегралів.
Приклад. Знайти екстремаль функціонала
1 |
|
|
|
|
|
I y y |
/ |
2 |
2xy dx |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
при умовах на межі y(0) |
|||||
▪ Запишемо рівняння Ейлера |
/ |
|
|||
Fy |
y(1) 0 .
d |
F |
/ |
0 |
|
|
|
|||
|
|
|
||
dx |
|
y |
/ |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
для функції F y / 2 2xy :
y // x , або |
Ly f x , |
де L |
d 2 |
, |
f x x . |
|
dx2 |
||||||
|
|
|
|
|

Нехай |
1 x x |
2 |
x, 2 x x |
3 |
x |
2 |
. Очевидно, що ці функції задовольняють граничним |
|
|
|
умовам, є лінійно незалежними і неперервно-диференційованими. Тоді шукану функцію можемо подати у вигляді
y x C1 x 1
x C x |
2 |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
x
,
звідки знаходимо y |
/ |
C1 1 2x |
C2 2x 3x |
2 |
, |
y |
// |
2C1 C2 2 6x . |
|
|
|
|
|
|
|||
Отримаємо рівняння |
2C1 C2 |
2 6x x |
і вираз для нев’язки |
|||||
f 2C1 C2 2 6x x . |
|
|
|
|
|
|||
Замість умов ортогональності f |
і функцій i |
запишемо умови ортогональності нев’язки і |
функцій 1 x 1, 2 x x , які є лінійно незалежними на 0;1 з функціями 1 x , 2 x :
1 |
1 |
2 1 3x C |
2 |
x 1dx 0 |
|
||||
|
2C |
|
||
0 |
|
|
|
|
C |
|
1 |
|
||
1 |
|
6 |
|
|
1 |
1 |
2 1 3x C |
2 |
x xdx 0 |
|
||||
|
2C |
|
||
0 |
|
|
|
|
C |
2 |
|
1 6
.
Остаточно знаходимо, що шукане наближення для екстремалі має вигляд
y x |
1 |
x 1 x |
1 |
x |
2 |
1 x |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
6 |
|
|
|
x 1 6
x |
2 |
|
|
|
.
Зауважимо, що в даній задачі шукане наближення співпадає з точним розв’язком.
93
РОЗДІЛ 7. ЗАДАЧІ ОПТИМАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ.
Однією із задач на умовний екстремум є задача оптимального управління.
Структурна схема задачі управління складається з двох ланок: керуючого органу і об’єкта керування (управління). В якості об’єкта управління може служити, наприклад космічний корабель, економіка галузі промисловості і т.д. Якщо управління здійснюється без участі людини, то воно називається автоматичним ( пристрій управління процесом обчислення на комп’ютер, автопілот і т.д.). Системи управління, в яких обов’язково присутня людина,
називаються автоматизованими (система управління виробництвом).
Прикладом задач оптимального управління є рух ракети з метою досягнення заданої висоти при мінімальних затратах палива. В рамках класичного варіаційного числення розв’язати таку задачу є неможливо. Необхідними умовами оптимальності в задачах з обмеженнями на управління ( які суттєво розвивають основні результати класичного варіаційного числення ) записуються у вигляді принципу максимуму Понтрягіна. Інший підхід до розв’язування цих задач базується на методі динамічного програмування Беллмана.
§ 7.1. Постановка задач оптимального управління.
Конкретна задача оптимального управління визначається типом рівнянь, що описують еволюцію системи, видом функціонала, який необхідно мінімізувати, і
обмеженнями на траєкторію і управління. В залежності від характеру явища, що розглядається, для його опису використовуються звичайні диференціальні рівняння,
рівняння в частинних похідних, різницеві рівняння, стохастичні та інші.
Стан |
об’єкта |
управління характеризується n -вимірною вектор-функцією, |
|||||
наприклад часу x t x x1 t , x2 t ,..., xn t , |
x t R |
n |
, яка називається фазовим вектором. |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Функції xi t , |
i |
|
|
|
|||
1, n |
називаються фазовими координатами. Так 6-вимірний фазовий |
вектор часу повністю визначає положення літака як твердого тіла в просторі. Три координати визначають положення центра мас, а три – обертання навколо центра мас.
Фактично курс літака це і є функція, що визначає положення об’єкту управління – літака.
Від керуючого органу до об’єкту управління поступає вектор-функція управління (або
просто управління ) |
u t u u t ,u |
2 |
t ,..., u |
m |
t , |
u t Rm . Наприклад, при управлінні |
|
|
1 |
|
|
|
|
||
рухом судна вздовж |
заданої траєкторії |
роль |
вектор-функції управління виконують |
94

відповідні сили, прикладені до руля. Зрозуміло, що вектори x t і u t зв’язані між собою і найчастіше цей зв’язок має вигляд системи звичайних диференціальних рівнянь:
dx |
|
|
|
t, x |
|
|
|
i |
f |
|
,..., x |
|
, |
||
|
i |
n |
|||||
dt |
|
|
1 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
або у векторній формі
dx |
|
f t, x t , u t , |
|
dt |
|||
|
|
u |
,..., |
1 |
|
при
u |
m |
, |
|
|
t t |
0 |
|
i 1, n
.
(7.1)
f R |
n |
- задана функція. Надаючи управлінню |
|
множину можливих станів об’єкту, серед
(оптимальний). В загальній постановці вектори рівнянню
u |
різних |
||
яких |
|
і |
|
|
x t |
і |
u |
допустимих значень, отримуємо необхідно вибрати найкращий
t задовольняють операторному
Lx x,u ,
де L - оператор, що визначає систему управління, - відома функція. Зауважимо,
оператор L може бути не лише із звичайними похідними, але і з частинними похідними, а
також інтегродиференціальним, лінійним, нелінійним, алгебраїчним, заданим у вигляді таблиці, графіка.
Управління |
u |
системою (7.1) здійснюється для досягнення ряду наперед |
поставлених завдань, які часто можна записати в термінах мінімізації деяких функціоналів, що залежать від x t і u t . В залежності від виду функціонала (його ще називають критерієм якості ) розрізняють задачі Лагранжа, Майєра і Больца.
Критерій якості I має вигляд:
-Для задачі Лагранжа
T |
|
|
|
I F t, x, u dt, |
x R |
n |
, |
|
|||
t |
|
|
|
0 |
|
|
|
u
R |
m |
|
.
(7.2)
Тут F - задана функція, T - момент наперед, або визначатися конкретною
-Для задачі Майєра
I T, x T ,
завершення руху, який або може бути заданим траєкторією руху.
тобто критерій якості залежить від траєкторії системи лише в момент руху.
-Для задачі Больца
T
I F t, x, u dt T , x T .
t0
Маємо функціонал змішаного вигляду.
T
завершення
95



