Аналіз конфліктних точок на регульованому перехресті вулиць Листопадового Чину – Лепкого

№ точки	Класифікація точки	Потоки, що утворюють	Коефіцієнт відносної аварійності	Фактична інтенсивність		Зведені інтенсивності
1	Відхилення (лівий поворот)	4–5	0,000100	376+262	638	412+284	696

Визначаємо небезпеку конфліктних точок (крім точок наїздів) на регульованому пересіченні за формулою (2.7):

Розраховуємо кількість наїздів за формулою (2.8):

Визначаємо можливу аварійність на перехресті:

Безпека руху пішоходів на регульованому перехресті:

=1,28-0,1=1,18

Таким чином рівень забезпечення безпеки руху на даному перехресті:

Отже, перехрестя є безпечним .

Рекомендуються такі заходи із підвищення безпеки руху: забезпечення оглядовості на перехресті, розставлення дорожніх знаків.

3. Світлофорне регулювання

3.1. Порядок розрахунку світлофорного циклу та його елементів

Початковими даними для розрахунку тривалості циклу є планувальні та транспортні характеристики перехрестя: ширина проїзної частини (кількість і ширина смуг в кожному напрямку руху); ширина тротуарів і радіуси їх заокруглення; ширина розділової смуги; повздовжній ухил на підходах до перехрестя; склад транспортних потоків; картограма інтенсивностей транспортного і пішохідного потоків для періодів доби, які розраховується (у зведених одиницях); середня швидкість руху транспортних засобів (на підході і в зоні перехрестя) без гальмування.

Розглянемо розрахунок потоку насичення для прямих транспортних потоків.

Для випадку руху в прямому напрямку дорогою (або вулицею) без поздовжніх ухилів потік насичення розраховується за емпіричною формулою, яка пов’язує цей показник із шириною проїзної частини, яка використовується для руху транспортних засобів і-ї фази j-го напрямку :

, (3.1)

де – потік насичення для прямих потоків, од./год.;

–ширина проїзної частини в даному напрямку даної фази, м.

Ця формула має застосування за умови . Якщо ширина проїзної частини менша 5,4 м., то для розрахунку застосовують дані таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Нормативні значення величини потоку насичення для смуг, які обслуговують прямі транспортні потоки

, од./год.	1850	1920	1970	2075	2475	2700
Ширина смуги руху (проїзної частини),	3,0	3,5	3,75	4,2	4,8	5,1

Якщо транспортні потоки рухаються прямо декількома окремо визначеними розміткою та знаками смугами руху однакової ширини одного напрямку в одній фазі, то потік насичення визначається за формулою:

, (3.2)

де – кількість смуг руху.

Залежно від повздовжнього ухилу дороги (вулиці) на підході до перехрестя змінюється розрахункове значення потоку насичення. Цей вплив відображений через відповідний коефіцієнт, який розраховують за такою формулою :

, (3.3)

де –поздовжній ухил, ‰.

За такого випадку формула (3.2) набуде вигляду [1–3, 7, 8, 11]:

(3.4)

У випадку руху транспортних засобів прямо, а також ліворуч і (або) праворуч одними і тими ж смугами руху (за умови, якщо інтенсивність ліво - та правоповоротних потоків становить більше 10% від загальної інтенсивності руху даного напрямку тієї ж фази), потік насичення коректується на відповідний коефіцієнт, який розраховується за такою формулою [1–3, 7, 8, 11]:

, (3.5)

де – частка (у відсотках) відповідно прямих, лівоповоротних та правоповоротних транспортних засобів від загальної інтенсивності потоку.

З урахуванням цього формули (3.2) та (3.4) набудуть вигляду.

(3.6)

Для поворотних транспортних потоків величина потоку насичення розраховується за формулою:

• якщо поворот здійснюється з однієї смуги руху праворуч або ліворуч

(3.7)

• якщо поворот здійснюється з двох смуг руху праворуч або ліворуч

, (3.8)

де –радіус траєкторії заокруглення, м.

Якщо поворот виконується з двох смуг, то приймається середнє значення радіусу . Якщо транспортні засоби, які здійснюють поворот, виходять на перехрестя під ухилом, то формули (3.7) та (3.8) необхідно скорегувати на відповідний коефіцієнт згідно формули (3.3).

Інші чинники, які впливають на величину потоку насичення, враховують за допомогою уточнюючих коефіцієнтів. Вони відображають умови руху на перехресті (таблиця 3.2), які можна розділити на три групи: добрі, середні та погані [5]

Таблиця 3.2