- •Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні
- •Державний стандарт вищої освіти в Україні
- •Організація навчального та виховного процесу у Національному університеті «Львівська політехніка» та в інем. Студентське самоврядування
- •Історія і традиції Національного університету «Львівська політехніка»
- •Професія «менеджер»: зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності. Галузева специфіка змісту підготовки менеджерів у внз
- •Роль випускової кафедри тпе в підготовці фахівців
- •Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу внз
- •Список використаних джерел
- •Висновки
- •Кафедра теоретичної та прикладної економіки (тпе).
Державний стандарт вищої освіти в Україні
Стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.
Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).
Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:
1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;
2) перелік компетентностей випускника;
3)нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;
4) форми атестації здобувачів вищої освіти;
5) вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;
6) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).
Вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджується керівником вищого навчального закладу.
Вищий навчальний заклад у межах ліцензованої спеціальності може запроваджувати спеціалізації, перелік яких визначається вищим навчальним закладом.
Стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю розробляє центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, і галузевих об’єднань організацій роботодавців та затверджує їх за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти[3].
Організація навчального та виховного процесу у Національному університеті «Львівська політехніка» та в інем. Студентське самоврядування
До складу Інституту входять дев’ять кафедр: менеджменту і міжнародного підприємництва, менеджменту організацій, фінансів, обліку та аналізу, економіки підприємства та інвестицій, маркетингу і логістики, теоретичної та прикладної економіки, менеджменту персоналу та адміністрування, зовнішньоекономічної та митної діяльності. В інституті працюють понад 290 викладачів та наукових працівників, серед яких 14 докторів наук, професорів та 142 кандидати наук, доценти.
Колегія та профбюро студентів ІНЕМ об'єднує всіх активних студентів Інституту економіки і менеджменту, які прийшли в навчальний заклад, щоб здобути, окрім теоретичних знань, ще й практичні навички управлінської та організаційної діяльності, вміння працювати в колективі та набути досвіду, що знадобиться у майбутньому. Сфера діяльності нашої організації — це реалізація різних ініціатив з боку студентів за підтримки керівництва Інституту економіки і менеджменту на чолі з професором Кузьміном Олегом Євгеновичом. Колегія та профбюро студентів ІНЕМ включає в себе 12 відділів, кожен з яких дозволяє активним студентам проявити себе саме в тій сфері, яка їх цікавить найбільше: культурно-розважальній, соціальній, спортивній та ін.
Студентське самоврядування — це право і можливість студентів вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні вищим навчальним закладом та є формою самоорганізації студентів, самостійною громадською діяльністю, механізмом представництва й відстоювання своїх прав і, найголовніше, можливістю самореалізації студента як відкритої, цілеспрямованої та освіченої особистості.
Студентське самоврядування діє у вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах та є невід’ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Воно об’єднує всіх студентів вищого навчального закладу. Усі студенти, які навчаються у вищому навчальному закладі, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні та інші органи студентського самоврядування.
Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів та їх участь в управлінні вищим навчальним закладом. Студентське самоврядування здійснюється студентами безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосування студентів.
Органи студентського самоврядування діють на принципах:
-
добровільності, колегіальності, відкритості;
-
виборності та звітності органів студентського самоврядування;
-
рівності права студентів (курсантів) на участь у студентському самоврядуванні;
-
незалежності від впливу політичних партій та релігійних організацій (крім вищих духовних навчальних закладів).
Функції студентського самоврядування Національного університету «Львівська політехніка» представляє колегія та профком студентів і аспірантів університету, яка захищає інтереси кожного з багатотисячної спільноти студентів і аспірантів Львівської політехніки.
У своїй діяльності орган студентського самоврядування НУ«ЛП» керується законодавством, статутом Університету та Положенням про студентське самоврядування Національного університету «Львівська політехніка»[4].
