Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практика (2).docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
41.39 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки україни

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра теоретичної та прикладної економіки

Звіт

про проходження Навчальної практики «Вступ до фаху»

студентом групи МЕ-15 Дідухом Володимиром Остаповичом

на кафедру теоретичної та прикладної економіки

з «14» грудня 2015р. до «18» грудня 2015р.

Студент-практикант

Керівник практики

від організації Іличок Богдан Іванович

« » 2015р.

Керівник практики

від кафедри Іличок Богдан Іванович

« » 2015р.

Львів 2015

Міністерство освіти і науки україни

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра теоретичної та прикладної економіки

Затверджую

Завідувач кафедри ТПЕ

Поплавська Ж.В.

« » 2015р.

Завдання

на навчальну практику «Вступ до фаху»

студентові Дідуху Володимиру Остаповичу

  1. База проходження практики: кафедра теоретичної та прикладної економіки.

  2. Перелік питань для опрацювання у процесі практики:

    1. Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні.

    2. Організація навчального та виховного процесу у Національному університеті «Львівська політехніка» та в ІНЕМ. Студентське самоврядування.

    3. Історія та традиції Національного університету «Львівська політехніка».

    4. Професія «менеджер»: зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності. Галузева специфіка змісту підготовки менеджерів у ВНЗ.

    5. Роль випускової кафедри ТПЕ в підготовці фахівців.

    6. Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу ВНЗ.

  3. Питання практики та підготовка звіту здійснюється у відповідності до вимог, викладених у методичних рекомендаціях щодо проходження бакалаврської практики студентами 1-го курсу фахового спрямування «Менеджмент антимонопольної діяльності».

Завдання видав керівник практики від кафедри Іличок Б.І.

« » 2015р.

Завдання одержав

« » 2015р.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………...…4

Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу……………………………………………………………….…….5

Державний стандарт вищої освіти в Україні……………..….8

Організація навчального та виховного процесу у Національному університеті «Львівська політехніка» та в ІНЕМ. Студентське самоврядування…………….……………9

Історія і традиції Національного університету «Львівська політехніка»…………………………………………….11

Професія «менеджер»: зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності. Галузева специфіка змісту підготовки менеджерів у ВНЗ…………………………...12

Роль випускової кафедри ТПЕ в підготовці фахівців..…..14

Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу ВНЗ…………………………………………...……...…………..15

Висновки………………………………………………………………….17

Список Використаних джерел…………………………...……….18

Вступ

Практика студентів є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки студентів вищих навчальних закладів України. Вона становить важливу та обов’язкову  ланку в підготовці висококваліфікованих спеціалістів до майбутньої діяльності за фахом. Практика спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, та набуття, вдосконалення і розширення практичних навичок і умінь в роботі за обраною спеціальністю.

Метою практики є:

  • поглиблення та закріплення знань, які одержали студенти під час теоретичної підготовки;

  • оволодіння сучасними формами та методами роботи з комплексом задач

  • набуття необхідних навичок у здійсненні операцій обробки інформації;

  • формування професійних вмінь і навичок у роботі із існуючими інформаційними технологіями;

  • набуття умінь організаторської роботи по спеціальності, узагальнення і поглинання і поглиблення знань з вивчення дисциплін.

Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні

Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.

Починаючи з 1998 року, європейське освітнє співтовариство активно консолідується задля реалізації освітньої концепції Болонського процесу: формування та перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів її функціонування.

«Болонським процесом» в останні роки називають діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, ухваленої 19 червня 1999 р., полягає в тому, що країни-учасниці зобов’язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність до єдиного стандарту.

Ключовими позиціями щодо створення єдиного Європейського освітнього і наукового простору є:

  • введення двоциклового навчання;

  • запровадження кредитної системи;

  • контроль якості освіти;

  • розширення мобільності;

  • забезпечення працевлаштування випускників;

  • забезпечення привабливості європейської системи освіти;

  • важливість соціального аспекту Болонського процесу;

  • забезпечення тісніших зв’язків між вищою освітою та дослідними системами в кожній з країн-учасниць;

  • зростання зацікавленості інших країн світу у розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти.

Основні цілі Болонського процесу:

1) побудова Європейського простору вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;

2) посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так і в цілому європейської систем вищої освіти;

3) досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти;

4) формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи в цілому;

5) підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних і європейських культурних цінностей;

6) змагання з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив та престиж.

Болонський процес - один з інструментів не лише інтеграції в Європі і в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції нового часу-глобалізації. Європейська спільнота має намір зробити внесок в якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти.

Співпраця з європейцями у сфері освіти на шляху входження України в Європу є одним із пріоритетів розвитку вищої освіти в Україні. Участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти.

Ключова позиція реформування: болонські вимоги - це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх та культурних надбань різних країн.

Напрями розвитку вищої освіти в Україні, з одного боку, стратегічні, з іншого - вони дадуть імпульс для подальшого поліпшення стану освіти і науки вже в недалекому майбутньому.

Перший напрям - це розширення доступу до вищої освіти, другий - якість освіти й ефективність використання фахівців з вищою освітою і третій - це інтеграційні процеси.

Мета вищої освіти сьогодні - це підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі[1].

Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:

  • початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

  • перший (бакалаврський) рівень;

  • другий (магістерський) рівень;

  • третій (освітньо-науковий) рівень;

  • науковий рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

1) молодший бакалавр;

2) бакалавр;

3) магістр.

Молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом.

Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків[2].