106. Які християнські конфесії поширені в сучасній Україні? Якими є їх взаємини?

Конфесія — (від лат. визнання, сповідь) приналежність до будь-якої церкви, релігійної організації, яка має своє віровчення, культову практику та організаційну структуру. Конфесією іноді називають віросповідання. Таке ототожнення є неправомірне. В Україні, є три православні церкви, які належать до одного віросповідання, але до різних конфесій. Історія і практика християнства та інших релігій­них течій в Україні за останні роки стали предметом гострої полеміки як серед світських аналітиків, так і богословів, священнослужителів та парафіян. Розбудова незалежної Української держави вияви­ла тяжку історичну спадщину, що дісталася Україні в царині церковного життя та державно-церковних сто­сунків. Уся наша історія переповнена спробами ви­користання церкви як фактора геополітичних змін, етатистськими виявами держави щодо церкви, нама­ганням відродити церкву, яка б стверджувала націо­нальну самобутність народу та його природне право на свободу, а також спробами її нищення, нівелю­вання та уніфікування. Сьогодні різні політизовані організації або їх чле­ни, порушуючи Конституцію, внутрішні закони ре­лігійних общин і церкви, втручаються в суто релігійну сферу, проголошуючи об'єктами своїх інтересів специ­фіку богослужіння церковних общин, їхню конфесійну належність, що викликає численні протести віруючих. Така практика полегшується тим, що широким колам населення України майже нічого не відомо про іс­торію і сучасне становище тих чи інших церков, не­традиційних конфесій, які діють на терені країни, про їхнє, так би мовити, національне і політичне об­личчя. Брак необхідних знань з історії вітчизняної ре­лігії та національної церкви не дає можливості зав­жди компетентно орієнтуватися в сучасних релігійноцерковних проблемах. Завдяки певній нормалізації державно-церковних стосунків, створенню реальної бази для функціону­вання релігійних організацій, загальній демократиза­ції українського суспільства відбувається бурхливий процес відродження релігійно-церковного життя. За роки існування незалежної України динаміка зро­стання релігійних організацій наступна: На сьогодні Україна — багатоконфесійна держава, де офіційно (на 01.01.99 р.) діє більше 21 тис. релігійних громад, 82 конфесії, напрямів і тлумачень. Найпомітнішими серед них є: Українська православ­на церква (УПЦ), Українська православна церква — Київський патріархат (УПЦ-КП), Українська автоке­фальна православна церква (УАІЩ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько-католицька церква (РКЦ), євангельські християни-баптисти (ЄХБ), християни віри євангельської (ХВЄ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Єгови, а також мусуль­манська, реформатська та іудаїстська церкви, що становлять 97,1 % всієї релігійної мережі України. Найвпливовішою складовою релігійного життя за­лишається православ'я. Загалом воно об'єднує близь­ко 11,5 тис. громад, що становить 54 % загальної кількості релігійних об'єднань. В незалежній Україні католицька церква здобула умови для динамічного розвитку, її духовним цент­ром є Львівська архідієцезія. З 1992 р. в Україні пра­цює перший Апостольський Нунцій (посол) архієпис­коп А. Франко. На сьогодні в державі діє понад 750 католицьких громад, що охоплюють всі області, 33 монастирі, 6 духовних навчальних закладів, зокрема Український римсько-католицький університет, пра­цюють 12 періодичних видань та більше 400 служите­лів культу. Досить широко представлені в Україні церкви протестантського напряму. Вони об'єднують 4712 ре­лігійних громад, в тому числі: євангельські християни-баптисти — 1871; християни віри євангельської (п'ятидесятники) — 1282; свідки Єгови — 514; адвен­тисти сьомого дня — 676; реформатські церкви — 100; лютерани — 45.