15. Поясніть, коли і за яких умов виникла професійна філософія в Україні.

Вагому роль в суспільно-політичному, культурному, релігійно-духовно.му житті тієї доби відігравали церковні православні братства, які й поставали самостійними одиницями організації церковного громадського життя. За історичними джерелами у 1542 р. був затверджений статут братства Успенської церкви, а в 1544 р. - церкви Св.Миколая у Львові; це були перші відомі нам церковні братства. Братства поступово стали відкривати братські школи, перша з яких почала діяти у 1586 р. при православній Успенській церкві у Львові. Саме із діяльністю братських православних шкіл пов'язана поява професійної філософії в Україні, бо саме тут філософія постає в якості обов'язкової навчальної дисципліни. Історія української філософії привертає увагу вчених кінця XIX -початку XX стст. У 20-ті роки XX ст. Дмитро Чижевський, розвиваючи їх ідеї, у книжці «Філософія на Україні» стверджує, що українська філософія починається з періоду Григорія Сковороди. Пізніше, в 60-ті роки ця думка поділяється в «Нарисах історії філософії на Україні». Та в 70-ті роки XX ст. формується нова тенденція: київські філософи доводять, що в братських школах, Острозькому науково-просвітницькому центрі, Києво-Могилянській академії формується професійна філософія України, філософські ж ідеї формуються ще в культурі Київської Русі. У 80-ті роки утверджується думка: філософія - специфічна сфера духовної діяльності — займає особливе місце в культурі як самопізнання Духу і розглядається в контексті культури, а не в системі науки, бо лише на досить високому рівні розвитку культури формується філософське теоретичне знання з функціями науки. Досліджуючи розвиток філософської думки в Україні в культурі від Київської Русі до сучасності, історики розкривають її особливості, самобутність, національні традиції, підкреслюючи, що історія філософії може об'єктивно виглядати лише як складова історії національної культури, як історія способу усвідомлення змістовних життєвих проблем: життя і смерті людини, суті людини та її ставлення до навколишнього світу, свободи та необхідності, добра і зла тощо. Структура філософії України визначається в залежності від соціокультурного фону. В історію філософії як науки входять, по-перше, дослідження історії філософської думки в Україні як невід'ємної складової частини світової культури. Функціонування філософських ідей створює філософсько-світоглядний ґрунт тієї культури, що об'єднує людей, які живуть в Україні і формують її народ. По-друге, історія філософії в Україні охоплює філософські проблеми і теорії, розроблені і сформовані саме філософами вихідцями з України. Це найвід- даленіші від суто української національно-культурної проблемати ки дослідження. У них слабкіше виражається характер власне української культури. Нарешті, до історії української філософії входять дослідження її специфіки, національних особливостей, традицій. Мова йде про світоглядну ментальність, що визначає власне українське бачення світу, про комплекс світоглядних ознак, що зумовлюють визначеність духовного світу нації в контексті історії культури юдства. Урахування усіх складових у їх взаємодії дозволяє усвідомити самобутність філософії в Україні, починаючи з Київської Русі. Формується професійна філософія як специфічна сфера теоретичного мислення. її вершина - філософія Григорія Сковороди.Якщо вже говорити про становлення професійної філософії в Україні, то її джерела слід шукати, на нашу думку, ще в добі Київської Русі. Звичайно, в Давній Україні ще не було спеціальних філософських шкіл, де були б задіяні професійні філософи. Зрештою, спосіб мислення українських інтелектуалів відрізнявся від їхніх західноєвропейських колег XII—XIII ст. (адже на той час припадає так званий пік схоластики). Безперечно, має рацію В. П. Пустернаков, який зазначає, що у Київській Русі ідейно-філософський клімат складався по суті інакше, ніж на Заході, але в той же час немає підстав абсолютизувати відмінність у характері історико-філософського процесу в Західній Європі і в Київській Русі [2]. Так, логіко-дискурсивний спосіб філософування, схоластичний раціоналізм віддають переважно на відкуп західній філософській парадигмі. Однак є переконливі факти того, що схоластика зародилась на Близькому Сході і про це виразно засвідчують твори Івана Дамаскіна, одного з найпопулярніших перекладних філософів у Давній Україні [3]. У всякому разі філософська спадщина доби Київської Русі виразно засвідчує, що українські інтелектуали були непогано обізнані з творчістю професійних філософів Сходу та Заходу, і самі робили перші кроки на шляху до створення власної професійної школи. Предметніше можна говорити про причетність українських мислителів до професійної філософії, коли йдеться про добу Відродження, яка не оминула й нашу країну. Чимало вихідців з українських земель були слухачами вищих навчальних закладів Західної Європи, де згодом мали змогу слухати лекції філософів-професіоналів і самі згодом ставали такими професіоналами [4]. Становленню професійної філософії, як і інших галузей гуманітарного знання, сприяла діяльність письменників-гуманістів в Україні. Професійність філософії в Україні знайшла свій найбільший вираз у братських школах, у Замойській, Острозькій та Києво-Могилянській академіях. Ми не знімаємо з рахунку середні та вищі навчальні заклади неправославних конфесій України.