1. Витрати операційної діяльності;

2. Інші витрати.

Своєю чергою, витрати операційної діяльності містять:

– собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

– інші витрати

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і ви­трат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, ви­конаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, на­данням послуг, а саме:

– прямих матеріальних витрат;

– прямих витрат на оплату праці;

– амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

– загальновиробничі витрати, які належать до на собівартості виго­товлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

– вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

– інших прямих витрат, зокрема витрат з придбання електричної енергії (враховуючи реактивну);

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуго­вування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), вра­ховуючи фактичну потужність звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслу­говування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) в разі зміни обсягу діяльності.

Не включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) як в податковому, так і в бухгалтерському обліку інші (непрямі) витрати, до переліку яких зараховують:

– адміністративні витрати (рахунок 92);

– витрати на збут (рахунок 93);

– інші операційні витрати (рахунок 94);

– фінансові витрати (рахунок 95);

– інші витрати зви­чайної діяльності.

До складу інших витрат входять:

1) адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

2) витрати на збут, які містять витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

3) інші операційні витрати, що містять, витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці та амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів та ін.;

4) фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями;

5) інші витратизвичайної діяльності (крім фінансових витрат), не по­в’язані безпосередньо з виробництвом;

6) суми витрат, не зараховані до складу витрат минулих звітних по­даткових періодіву зв’язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, що підтверджують здійснення витрат, установлених цим розділом, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Визнання доходів звітного періоду під час реалізації товарів відбувається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Коли платник податку виробляє товари, виконує роботи, надає послуги з тривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання, доходи нараховує платник податку самостійно відповідно до ступеня завершеності виробництва (операції з надання послуг), який визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному подат­ковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані.

Після переходу права власності покупцю на товари (роботи, послуги) з тривалим технологічним циклом виробництва виконавець коригує фактично отриманий дохід, що пов’язаний з виготовленням таких товарів (робіт, послуг) та нарахований у попередні періоди протягом строку їх виготовлення.

Попри всі намагання зблизити податковий і бухгалтерський облік податку на прибуток між ними існують розбіжності.

Податкова різниця–це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов’язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінан­сової звітності та доходами і витратами, визначеними згідно з розділом III Податкового кодексу.

Податкові різниці поділяються на тимчасові та постійні.

Тимчасова податкова різниця–це податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Наприклад:На початок 2012 р. залишкова вартість основних виробничих засобів підприємства становила 100000 грн. Протягом зазначеного року під­приємство здійснило капітальний ремонт цих засобів у межах 10 % ліміту, тобто у сумі 10000 грн.

Відповідно до положень Податкового кодексу понесені витрати під­приємство враховує у складі витрат, які використовуються для зменшення отри­маних доходів та обрахунку об’єкта оподаткування з податку на при­буток, тоді як згідно із принципами бухгалтерського обліку такі витрати належать до балансової вартості основних засобів, капіталізуються та по­ступово переносяться до витрат за методами амортизації.

У цьому випадку виникає тимчасова податкова різниця у сумі 10000 грн, що підлягає анулюванню у наступних податкових періодах та приведе до збільшення прибутку в бухгалтерському обліку в розмірі амортизаційних від­рахувань.

Постійна податкова різниця–це податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Постійні податкові різниці можуть виникати у випадках, коли фактичні витрати підприємства на відповідні цілі перевищують норми витрат, встановлені податковим законодавством.

Виникнення постійних різниць пояснюється тим, що окремі доходи і витрати визнаються лише при розрахунку бухгалтерського або податкового прибутку.

Постійні різниці обумовлені наявністю окремих видів доходів і витрат, які входять до розрахунку облікового прибутку і не входять до розрахунку податкового, або навпаки.

Також причинами виникнення постійних різниць є операції, що не пов’язані з виробничою діяльністю.

У табл. 2.1 та 2.2 наведено приклади виникнення постійних та тим­часових податкових різниць.

Таблиця2.1

Зміст операції		Ст. ПКУ
1		2
Постійні податкові різниці, що виникають за доходами:
Зменшення доходу на суму отриманих дивідендів, що отримані від інших платників податку (крім нерезидентів)		136.1.12153.3.6
Зменшення доходу на суму коштів або вартість майна, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, вартість безоплатно отриманих основних засобів		136.1.15 136.1.16
Зменшення доходів на суму дооцінки активів		152.10
Доходи, отримані від продажу товарів, послуг пов’язаним особам, особам, які не є платниками податку на прибуток, платникам податку за іншими ставками		153.2.1 153.2.3 153.10
Збільшення доходу на вартість товарів (не нижче звичайної ціни), робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку, суми отри­маної безповоротної фінансової допомоги, безнадійної кредиторської заборгованості		135.5.4
Збільшення доходу на позитивний результат за операціями з цінними паперами відповідно до пункту 153.8 статті 153 ПК	145.3.8
Збільшення доходу на суми акцизного податку, рентної плати, цільової надбавки	135.5.9
Постійні податкові різниці, що виникають за витратами підприємств:
Зменшення витрат на суму фактичної вартості остаточно забра­кованої продукції	138.7
Суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) до Держбюджету України або місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, у розмірі, що перевищує більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попе­реднього звітного року	138.10.6
Суми коштів або вартість майна, добровільно передані для з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям, у розмірі, що перевищує 10 % оподат­ковуваного прибутку за попередній звітний рік	138.10.6
Зменшення витрат на витрати, які не пов’язані з провадженням господарської діяльності (організація прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання подарунків)	139.1.1
Зменшення витрат на суми штрафів, неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду	139.1.11
Витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами, інжинірингу, крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представ­ництв нерезидентів	139.1.13
Нарахування роялті на користь особи, що сплачує податок у складі інших податків у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного при­бутку за попередній звітний рік	140.1.2
Витрати на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов’язаннями на користь нерезидентів та по­в’язаних з ними осіб	141.2
Амортизація невиробничих фондів	144.3
Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у певних осіб за цінами, які вищі за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання	153.2.2 153.2.3

Таблиця 2.2