3.5 Вимоги до санітарно-побутових приміщень

Для санітарно-побутового забезпечення працівників та відвідувачів в спортивних закладах повинні бути обладнані спеціальні приміщення відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87. До складу санітарно-побутових приміщень входять басейни, гардеробні, душові, умивальні, убиральні, місця для розміщення напівдушових, улаштування питного водопостачання. Взаємне розташування приміщень плавального басейну повинно забезпечувати потік надходження в басейн в наступній послідовності: вестибюль з гардеробом верхнього одягу і реєстратурою - роздягальня - майданчик (зал) для підготовчих занять - роздягальня – душова. Матеріал, конструкція й облицювання внутрішньої поверхні стінок і дна ванн забезпечують водонепроникність, механічну міцність, опірність розмиву, стійкість до застосовуваних хімічних реагентів, а також легке очищення та дезінфекцію. Внутрішня поверхня дна і стінок ванн, покриття поверхні підлог виконані із гладкої та неслизької плитки. Стіни ванного залу виконані з вологостійких матеріалів з можливістю очищення вологим способом. При проточній системі заповнення та періодичної зміни води в басейні дезінфекцію проводять не рідше 2-х разів на місяць. Спуск води з ванни басейну при рециркуляційній системі проводиться за наявності сприятливих фізико-хімічних і бактеріологічних аналізів - не рідше одного разу на місяць. Дезінфекція ванн при рециркуляційній системі проводять при кожномувипорожненні ванни басейну. У разі виявлення забруднення води санітарно-епідеміологічна станція повинна закрити басейн для повного спуску води та проведення дезінфекції ванни, незалежно від терміну проведення попередньої дезінфекції.

Для дезінфекції чаші басейну застосовується 5% розчин хлораміну Б та

ХБ або 2 - 2,5% освітлений розчин хлорного вапна (температура 18 - 22 ° C) дворазовим зрошенням з нормою витрати 0,6 - 0,8 л / кв. м. Змив дезинфікуючого розчину проводиться не менш ніж через годину після його нанесення. Поточна дезінфекція здійснюється одночасно з щоденним прибиранням приміщення. Дезінфекції підлягають обхідні доріжки, підлоги, лавки в роздягальнях, килимки, дверні ручки, поручні. Дезінфекція проводиться протиранням дрантям, змоченою 0,5 - 1,0% розчином хлораміну або 3% розчином ніртана. Вода, що подається в плавальні басейни, повинна задовольняти вимогам ГОСТу 2874-73 "Вода питна". Незалежно від прийнятої системи заповнення ванни плавального басейну, вода повинна піддаватися знезараженню. В якості методу знезараження використовується хлорування або бромування води. З гігієнічної точки зору бром створює більш сприятливі умови для плавців, не надаючи дратівної дії на слизові оболонки. Знезараження здійснюється шляхом приготування в спеціальному приміщенні концентрованих розчинів, додаються до води, що надходить на фільтри. Постійна концентрація залишкової кількості хлору у воді повинна підтримуватися на рівні 0,5 - 0,7 мг / л. У разі застосування для знезараження води препаратів брому постійна концентрація залишкових кількостей брому у воді має бути на рівні 1,2 мг / л.

Висновок:

Проектування та будівництво фітнес-центру – важлива складова загального проектного процесу. Сучасна практика демонструє їхню різноманітність. У світі вже накопичений великий досвід у цьому напрямку, і хоча вітчизняний ринок поступово набуває цивілізованих рис, проте цей тип у силу різних причин (передовсім, економічного характеру) розвивається досить повільно.

Будівництво спортивних центрів – перспективний напрямок розвитку будівель. Це досить складне завдання, яке потребує знань із різних галузей будівництва, оскільки кожне завдання є унікальним та неповторним із конструктивної, планувальної, технічної та образної точок зору. Сучасними тенденціями проектування центрі у світі є їх багатофункціональність, індивідуальний підхід до проектування. У світі вже накопичений великий досвід проектування та будівництва такого типу будівель, що дає можливість вивчення та аналізу світового досвіду, а також його застосування для сучасних умов

.