4.Запит

Запит - це певним чином мотивоване звернення до психолога з проханням надати конкретну форму психологічної допомоги. Переважно саме проблема визначає психологічний запит клієнта, але непоодинокими є випадки, коли запит стосується проблеми лише опосередковано. Кожна людина формулюватиме запит до психолога згідно своєї психологічної компетентності, освіченості та рівня усвідомлення своїх труднощів. Так, з наведеного вище прикладу може витікати безліч запитів: „навчіть як зробити так, щоб він нікуди не йшов", „які психологічні хитрощі існують для таких ситуацій?", „як владнати ситуацію, що склалася?", „як вижити в цій ситуації?", „як розлучитися з найменшими психологічними втратами?", „як підготувати до цього дітей?", тощо.

Існує суттєва різниця між скаргою та психологічним запитом, яка визначається рівнем усвідомлення існуючих проблем, здатністю об'ємно бачити загальну картину ситуації, мірою проникнення консультанта в психологію переживань клієнта.

Секрети ефективного консультанта

Відсутність чіткого розмежування скарги і запиту не сприяє результа- тивності психологічного обслуговування.

Запит як очікуваний результат консультативної роботи виступає системоутворюючим чинником, котрий організовує та направляє комуні­кацію. Головне, щоб його зміст стосувався психології, а не, скажімо, морального вибору чи питань соціального нормування життя тощо. Досвідчений психолог не перейде до постановки терапевтичного завдання до тих пір, поки клієнт не визначиться з тим, яких саме змін він очікує. Чітко сформульований результат в термінах НЛП має такі характеристики:

1. Позитивне формулювання.

2. Залежить лише від власних можливостей особи.

3. Має достатній рівень конкретизації.

4. Передбачає те, що станеться після досягнення бажаного.

5. Ці наслідки екологічні для клієнта та оточуючих його людей.

6. Клієнт знає, як зробити перший крок.

7. Йде і робить!

Треба визнати, що чітке формулювання дається нелегко, бо запит теж часто має як явну, так і приховану складову. Однак, є сенс працювати над формулюванням запиту дуже ретельно, доки бажання (навіть потаємні) не стануть метою, котра має більш-менш зрозумілий спосіб досягнення. Якщо

результат не витримує перевірки за якимось із вказаних вище критеріїв, потрібно повертатись до цьому ще і ще раз, щоб уточнити або переформу-лювати його. По суті, запит деталізує змістовну сторону контракту.

Серед розмаїття „сирих" психологічних запитів можна виділити кілька найчастіше уживаних:

1. Прохання про емоційну і моральну підтримку („Як ви думаєте, я правий?" „Я хороша людина, вірно?" „Вам не здається, що моя ситуація безвихідна?" „Мої рішення, вчинки правильні?").

2. Прохання про допомогу в аналізі („Я не впевнений, чи правильно я сприймаю цю ситуацію?", Допоможіть розібратися в тому, що відбувається").

3. Прохання про інформацію („Що про це відомо?" „Яку думку мають психологи щодо того, що я розповідаю?")

4. Прохання про опанування навичок („Навчіть, як діяти, думати, переживати, бо у мене не виходить").

5. Прохання про допомогу у становленні позиції („Що робити, якщо дитина не слухає? Чоловік зраджує? Призвичаїтись до родичів ніяк не вдається?" тощо).

6. Прохання про вплив на члена сім'ї або про зміни для його ж користі (,Допоможіть дитині позбутися страхів; чоловіку - алкоголізму; старшій дочці навчитися спілкуватися з однокласниками" тощо)

7. Прохання про вплив на члена сім'ї в інтересах клієнта („Зробіть сина більш слухняним", „Як змусити дітей більше любити і поважати мене?") (Семья в психологической консультации, 1989, с. 45).

Психологічний запит є дуже важливим елементом скарги. Прийняття того чи іншого запиту за основу визначає основні теми психологічного дослідження. При його відсутності або нечіткості психологічна допомога взагалі стає проблематичною. Конкретний запит вимагає унікального перебігу не тільки діагностичного етапу консультування, але й його психотерапевтичної фази, тобто об'єднує інтерв'ю в один творчий акт.

5.Тема

Тема - це виокремлений аспект психічної реальності, що стає предметом взаємодії психолога і клієнта. Виділення теми виглядає як позначення психологом психічної реальності та її властивостей. Як правило, зафіксувати тему можна тоді, коли в скарзі людини з'являється фігура Іншого (близьких або чужих людей, свого другого „Я", що перебуває у внутрішньому конфлікті, та ін). Тоді проявляється ставлення, що супроводжується відчуттями, переживання, почуттями та думками. В тексті скарги теми представлені смисловими мовними одиницями -словами або фразами, за якими вгадується напруженість та проблемність, їх варто виділити та опрацювати більш детально.

У скарзі клієнта можна виділити безліч тем, вибір конкретної з поміж них визначається цілями інтерв'ю та інтуїцією консультанта. Наприклад, із фрази клієнта „Інколи, аналізуючи своє спілкування з своїм 15-річним сином, я спересердя думаю, що якщо його батько мене не добив, то сину це вдасться..." витікають теми: „Як ми спілкуємось", „Я і мій син: історія стосунків", „Я і мій чоловік", „Важкий підліток", „Чому з мене всі знущаються?", „Я як аналітик", „Моє роздратування" та ін.

Є сенс зауважити кілька перших фраз клієнта (записати чи запам'ятати) і те, як вони були сказані, - не виключено, що саме цей фрагмент взаємодії стане ключем до конкретного „життєвого ребусу".

Якусь тему психолог може вирізнити та утримувати, реагуючи певним чином на мову клієнта. За допомогою прийомів активного слухання або завдяки запитанням він заохочує мовлення та спрямовує його в потрібне русло, поглиблюючи зміст вибраної теми. Під час роботи з якоюсь темою та її контекстом психолог чутливо реагує та контролює свої особисті проекції на зміст теми, аби не привносити в бесіду зайвого.

Виносити на обговорення краще тільки ті проблеми, які мають спри- ятливий прогноз щодо розв'язання.

Чітких рекомендацій щодо того, на яких темах потрібно зосереджувати увагу в тому чи іншому конкретному випадку, немає. Кожен консультант буде по-своєму формувати бесіду, цілеспрямовано прояснюючи проблему та рухаючись у напрямку реалізації запиту завдяк логічній послідовності тем.

Запитання для самоперевірки

1. Як здійснюється первинний аналіз скарги клієнта? На які моменти при цьому слід звернути увагу?

2. Що таке психологічна проблема? Як її можна зауважити в скарзі клієнта?

3. Чий відрізняється скарга від психологічного запиту? Наведіть приклади.

4. Яким чином в скарзі клієнта можуть з 'явитися явні та приховані аспекти локусу скарги, проблеми, психологічного запиту?

5. Який зміст вкладають в поняття „тема" стосовно консультативної бесіди? Яким чином визначається та утримуєтьс певна тема консультативного інтерв'ю?

Практикум

Завдання 1. „Аналіз скарги".

1. Проаналізуйте, будь ласка, таку скаргу клієнтки:

„Я виховую двох дітей. З чоловіком ми розлучені. Через його від їзд (він працює вахтовим методом) діти вже півроку не спілкуються з батьком.

Старший син - періиокласник Останнім часом у нього відчутно зріс апетит, хоча й раніше на його відсутність він не скаржився. Кожне бажання дитини поїсти задовольняється, тому не можу сказати, що він голодний.

Вдома завжди є цукерки. Раніше я давала дітям цукерки тільки у вихідні. З початком навчального року стала давати по цукерці майже щодня як нагороду за старанне виконання уроків. Цукерки завжди лежали в досить доступному місці, аче ніхто з дітей ніколи не посмів взяти цукерку без дозволу, а якщо не заслужив, то старався виправитися і заслужити.

Якось, прибираючи на кухні, я раптом знайшла в потаємному місці цілу гору обгорток від цукерок. Я точно знаю, що це робота старшого сина. Якими повинні бути мої дії в цій ситуації? "

Висловіть міркування з приводу вказаних вище характеристик скарги. Які теми ви б виділили для обговорення? Проаналізуйте явні та приховані фрагменти скарги.

Потренуйтесь в аналізі скарги клієнта, використовуючи сюжети психологічних ситуацій з підручника: Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационньїе задачи. -К., 1996.

2. Формування навичок аналізу скарги. Працюючи в невеликих групах (3-4 особи) наведіть і проаналізуйте кілька скарг, визначаючи локус скарги, проблему „клієнта", психологічний запит, спробуйте визначити основні теми майбутньої бесіди. Проаналізуйте явні та приховані фрагменти скарги.

3. Формування навичок роботи з темою бесіди. Обговорюючи в групі набутий досвід, прослідкуйте, які теми виникають у ході розмови. Виберіть цікаву для вас тему та розвиньте її. Надайте вашим товаришам можливість повернутися до тих тем, які їх цікавлять. Зіставте ваші спостереження. До яких тем найчастіше поверталися співрозмовники в процесі розмови? Визначте правила, за якими відбувається зміна тем.

Формування навичок диференціації скарги і психологічного запиту. Ділова гра: „Визнач запит". 1) Один із слухачів, працюючи в колі, наводить скаргу (можна чужу, почуту від клієнта чи значущої особи). 2) Кожен член групи уважно слухає і має право за бажанням поставити лише одне уточнююче запитання. 3) Після цього група і доповідач заното­вують свої міркування з приводу того, на що скаржиться "клієнт", в чому полягають його психологічна проблема та психологічний запит. 4) Слухачі по колу діляться своїми міркуваннями. 5) Останнім висловлюється слухач, котрий безпосередньо знайомий із ситуацією, б) В колективному обговоренні відзначають слухачів, які були більш проникливими. 7) Гра повторюється на новому матеріалі. 8) В підсумку всі слухачі розмірковують над тим, за яких умов скарга не збігається з психологічним запитом.

2. Вислуховуючи скаргу клієнта, спробуйте на папері представити його проблему. Спочатку обведіть коло, яке символізуватиме проблемну ситуацію. В середину кола запишіть слова, які, на ваш погляд, описують проблему людини (можна використовувати всі частини мови). Зіставте ваші враження з враженнями інших членів групи. До речі, такі замальовки, якщо їх робити щоразу, певний час можуть зберігатися в архіві консультанта. Від подібного запису або малюнка легко перейти до\ розмови про те, якою б клієнт хотів бачити свою ситуацію, тобто якого результату він очікує від консультативної зустрічі (змістовна частина психотерапевтичного контракту).

3. Працюючи в „трійках", проведіть рольову гру „Первинний прийом психолога-консультанта ".

Заняття 5.. Дослідження проблеми: збір інформації

Всі висновки про характер людини є лише гіпотезою, істинність якої перевіряється тим, як вона впливає на цю особистість.

РМей

Я як психолог нічого не вношу у внутрішній світ іншого Я лише роблю сцену його життя більш освітленою.

С.Петрушш

На другому етапі консультативного процесу консультант ретельно досліджує ситуацію клієнта, використовуючи базові психотерапевтичні навички ведення інтерв'ю, нерефлексивне та рефлексивне слухання, засоби стимулювання та підтримки клієнта. За Ролло Меєм, ця фаза носить назву „сповідь", бо органічно поєднує в собі гарантію психологічної підтримки та щире, глибоко-інтимне спілкування. В процесі комунікації психолог уважно приглядається до особистості клієнта, вивчає особливості його світосприйняття, мислення та мовлення.

Завдання, що ставляться на цьому етапі такі:

• вивчення загальної картини проблем клієнта та його ставлення до них;

• визначення впливу подій та їх динаміки на формування симптомтоматичної поведінки;

• вивчення особистості клієнта, його стресостійкості та потенційної здатності впоратися з труднощами;

• виявлення попереднього досвіду, який сформував деструктивний спосіб переживань;

• демонстрація клієнту цілісної картини того, що відбувається;

• пошук ресурсів, які допомогли б клієнту подолати психологічні труднощі;

• визначення пріоритетів та ієрархії в подоланні перепон та деструкцій. Узагальнення збору інформації дозволяє консультанту відповісти на

питання, що клієнт думає, що він почуває, що він хоче, що він може і хто він є - концепція „Я" (Абрамова Г., 2000).

Збір інформації є процесом систематичної реконструкції та ідентифікації втрачених або витіснених частин конфліктного досвіду, прояснення змісту всіх аспектів скарги. Його проводять м'яко, ненав'язливо, використовуючи уточнення типу: „Було б цікаво знати, що з вами відбувається", „Хочеться знати детальніше, як це сталося" тощо. Така установка надає максимальну свободу вибору, дозволяє клієнту відпові­дати вільно, так, як він вважає за потрібне.

Запитання для самоперевірки

1. Які завдання розв 'язуються на етапі дослідження проблеми?

2. В чому полягає терапевтичний ефект збору інформації?

3.Які основні узагальнення потрібно зробити консультанту, щоб ефективно працювати далі?

Завдання 1. Збір психологічного анамнезу"

Працюючи в „трійках" (клієнт, консультант, спостерігач), проведіть рольову гру „Первинний прийом психолога-консультанта "(7-10 хв. на одне коло). В процесі обговорення отримайте зворотний зв'язок від усіх дійових осіб та перевірте, чи є можливість відповісти на ключові питання етапу: що клієнт думає, що він почуває, що він хоче, що він може і хто він є - концепція „Я".

Заняття 6. Первинна діагностика проблеми

Консультативний процес, поки картина не проясниться, може здаватися таким же втомливим і нудним, як складання фрагментів головоломки.

С.Гледдінг

Ключовими аспектами того, за чим можна спостерігати і що допомагає зрозуміти ситуацію клієнта, є:

1.Невербальна поведінка клієнта:. поза, міміка, жести, емоційні прояви, мовна експресія, темп мовлення та ін. Це загалом аналогова, тобто правопівкульна інформація, яку клієнт мало усвідомлює і практично не контролює

2.Вербальна поведінка клієнта - мовні стереотипи, характерні слова та вирази, основні теми та типові емоційні реакції, що проявляються в мовленні.