Metodichka.unlocked

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства і

природокористування Технічний коледж

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до

виконання курсового проекту з курсу

«Технологія і організація санітарнотехнічних робіт»

для спеціальності 5.06010114 «Монтаж і обслуговування внутрішніх санітарно –

технічних систем і вентиляції»

Рекомендовано до друку Педагогічною радою Технічного коледжу НУВГП Протокол №____

Від «___» ______2011р

Рівне – 2011

1

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу «Технологія і організація санітарно-технічних робіт» для спеціальності 5.06010114 «Монтаж і обслуговування внутрішніх санітарно – технічних систем і вентиляції». - Рівне, Технічний коледж НУВГП, 2011р. - ___с.

Упорядник: Толочик М.В., викладач Технічного коледжу НУВГП

_____

Рецензент: Мироненко Т.В., голова циклової комісії напрямку

«Будівництво та архітектура»

Відповідальний за випуск: Васьковець Л.І., заступник директора з

навчально-методичної роботи

© Толочик М.В., 2011

© НУВГП, 2011р.

2

Зміст

Передмова…………………………………………………4

Загальні вимоги…………………………………………..4

Методичні вказівки до виконання курсового проекту…5

1.Вихідні дані для проектування……………………………....6

2.Технологія виконання монтажних робіт внутрішніх санітарно-технічних систем……………………………………..8

3.Монтажне креслення санітарно-технічного приладу……17

4.Визначення видів і обсягів монтажних робіт……………..18

4.1Обгрунтування вибору і методу виконання

монтажних робіт…………………………………………………18

4.2 Розрахунок трудомісткості ручних і механізованих

будівельно-монтажних процесів…………………………………19

5.Складання календарного плану……………………………..25

5.1Показники календарного плану і побудова графіка руху робітників…………………………………………………………..26

6.Розробка сіткового графіка…………………………………...30

7.Визначення об’ємів матеріально - технічного

забезпечення………………………………………………………..32

8.Заходи з охорони праці…………………………………………36

Додатки……………………………………………………..38

3

Передмова

Необхідність навчально-методичного забезпечення для виконання курсового проекту з «Технології і організації санітарно-технічних робіт» зумовлена тим, що теоретичне викладення цієї дисципліни неодмінно повинно супроводжуватись виконанням проектних робіт, які не тільки сприяють поглибленому засвоєнню теоретичного матеріалу, але й практичному оволодінню навичками до самостійного прийняття проектних рішень, виконанню розрахунків по визначенні тривалості монтажних робіт внутрішніх санітарно-технічних систем. Саме для цього студентам пропонується розробити курсовий проект, метою виконання якого є закріплення і поглиблення теоретичних знань та набуття навичок застосування творчих і самостійних рішень та передових методів виконання і організації робіт при плануванні процесу монтажу систем каналізації, водопостачання, опалення вентиляції житлового і в кінцевому підсумку отримання високих технікоекономічних показників прийнятих рішень. Для виконання курсового проекту кожен студент повинен отримати завдання на проектування, в якому обов'язково вказується варіант та вихідні дані.

Загальні вимоги

Курсовий проект студенти виконують відповідно до завдання, яке видає викладач - керівник проекту. Склад і зміст курсового проекту повинен відповідати цьому завданню. Обсяг курсового проекту - чотири аркуші креслень формату А3 та розрахунково-пояснювальна записка на 25-30 с. формату А4. Курсовий проект можливо виконувати за допомогою комп'ютера.

Кожен формат креслення повинен мати рамку, що забезпечує поля: з лівої сторони 20 мм; справа, зверху і знизу по 5 мм. В правому нижньому куті розташовують основний напис (кутовий штамп). Специфікація виконується на окремих листах. Однак в навчальних проектах допускається виконувати специфікацію над основним штампом. Всі креслення виконують олівцем (або за допомогою ПЕОМ) з дотриманням масштабів і умовних позначень згідно з діючим ГОСТом та вимогами Єдиної системи кошторисно-конструкторської документації (ЄСКД). Розрахунково-пояснювальна записка виконується одночасно з графічним матеріалом. Вона мусить бути написана чорнилами, пастою чи надрукованою на одній або двох сторонах аркуша формату А4, бути стислою і не мати загальних положень і описів. На кожному аркуші залишають поля: для зшивання 20 мм, а з решти сторін по 5 мм. На титульній сторінці записки вказують назву навчального закладу, тему проекту, спеціальність, курс і групу, прізвище та ініціали виконавця, посаду, прізвище та ініціали керівника курсового проектування. За титульною сторінкою слідує зміст, вступ, завдання на проектування, основна частина записки. В кінці записки наводиться список літератури, на яку були зроблені посилання в тексті записки.

4

В розрахунково-пояснювальній записці наводиться обгрунтування прийнятих рішень та всі потрібні розрахунки з відповідними поясненнями і посиланнями на літературні джерела. Формули, які використовують в курсовому проекті (роботі) повинні нумеруватись і мати посилання на літературне джерело. Розрахункові формули наводять з роз'ясненням позначень і вказівкою розмірностей всіх параметрів, які входять в формулу. Числові значення величин підставляють у формулу в тій же послідовності, в якій написані позначення символами. Скорочення чисел та проміжні розрахунки не допускаються, записується лише кінцевий результат з обов'язковим позначенням розмірності отриманої величини. Цифровий матеріал, здебільшого, оформлюють у вигляді таблиць, які мусять мати номери і назви. Всі ілюстрації (креслення, схеми, малюнки, графіки), якщо їх більше однієї, нумерують арабськими цифрами в межах усього тексту і вказується тематичну назву. В кінці розрахунково-пояснювальної записки студент ставить свій підпис і дату завершення роботи.

Методичні вказівки до виконання курсового проекту.

В курсовому проекті з дисципліни «Технологія і організація санітарно технічних робіт» студенти повинні вибрати правильну, логічну послідовність виконання монтажних робіт, яка призведе до влаштування заданої внутрішньої санітарно-технічної системи будинку. Окрім цього визначити тривалості монтажних робіт, в залежності від способу їх виконання(паралельний чи послідовний) і побудувати календарний план або сітковий графік.

На першому етапі роботи студент повинен уважно вивчити і проаналізувати вихідні дані та підбирати літературу. Починати проектування слід після засвоєння відповідних розділів курсу, що вивчається, та ДБН Д.2.4- 15-2000.

5

СКЛАД КУРСОВОЇ РОБОТИ З ТЕХНОЛОГІЇ І ОРГАНІЗАЦІЇ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНИХ РОБІТ.

Пояснювальна записка повинна містити такі частини:

1.Вихідні дані для проектування.

2.Технологія виконання монтажних робіт внутрішніх санітарнотехнічних систем.

3.Монтажне креслення санітарно-технічного приладу

4.Визначення видів і обсягів монтажних робіт.

5.Складання календарного плану.

6.Розробка сіткового графіку.

7.Визначення об’ємів матеріально - технічного забезпечення.

8.Заходи з охорони праці.

Графічна частина розділу повинна містити чотири креслення:

1.Загальні дані. Основні показники по системам водопостачання, каналізації, опалення.

2.Фрагменти плану з нанесеними внутрішніми санітарно - технічними системами.

3.Монтажний лист.

4.Календарний план або сітковий графік на будівельно-монтажні роботи з графіком руху робочої сили.

Приклад виконання курсового проекту наведений нище. На основі плану поверху і плану підвалу п’яти поверхового будинку, що знаходиться в місті Рівному і завдання на проектування (додатки 1,2,3) необхідно розробити календарний план або сітковий графік виконання монтажних робіт внутрішніх сан-тех систем.

1. Вихідні дані для проектування

Запроектований житловий будинок розташований в м. Рівне по вулиці Костромській 7. Виділена під забудову земельна ділянка, знаходиться в східній частині міста. Земельна ділянка обмежена з усіх сторін забудовою.

Об’єкт являє собою п’ятиповерховий житловий будинок з семи блок секцій. Будівництво розподілено на три черги: перша включає 2 блок-секції, друга 2 блок-секції, третя 3 блок секції з підвалом, який використовується для прокладання інженерних комунікацій.

1.1.Технологічні рішення

Згідно з завданням об’єктом проектування є житловий будинок, який знаходиться в м. Рівне. Будинок розмірами 12,6 х 46,8 м. кількість поверхів – 5, висота поверху – 3 м. За огороджуючи конструкції будинку прийнято: зовнішні стіни з глиняної цегли з облицюванням одинарною силікатною лицьовою цеглою з утепленням пінопластом, перекриття над підвалом з

6

бетону з утепленням пінополістирольними плитами, а горищне перекриття з залізобетонної плити з утепленням пінополістирольними плитами. Орієнтація входу в сходову клітину –Сх.

1.2.Рішення по інженерному забезпеченню 1.2.1. Водопостачання

Водопостачання призначено для задоволення господарсько-питних потреб житлового будинку, зовнішнього пожежогасіння і поливу території.

Джерело водопостачання – існуючий водопровід Ø 300 мм. В будинок запроектовано один ввід Ø 40мм.

1.2.2.Побутова каналізація

Відведення господарсько-побутових стоків від житлового будинку передбачається в існуючу каналізаційну мережу Ø300мм. Каналізаційні мережі запроектовано із азбестоцементних безнапірних труб Ø150 мм за ГОСТ1839-80*. Колодязі прийняті зі збірних з/б елементів витрата стічних вод становить 35 м3/добу. Проектом передбачається герметизація випусків каналізації Ø100 мм. Проектом передбачене відведення атмосферних вод з випуском на рельєф місцевості.

1.2.3. Метеорологічні дані

7

Метеорологічні умови району розташування об’єкта характеризуються такими параметрами [1.дод.14,]:

−тривалість опалювального періоду (періоду із середньодобовою температурою повітря не вище 8 ºС) – 191 доба;

−кількість градусо-діб опалювального періоду – 3534;

−температурна зона – І.

2. Технологія виконання монтажних робіт внутрішніх санітарно-технічних систем

В даному розділі необхідно проаналізувати отриману запроектовану систему. На основі чого, необхідно описати технологію монтажних робіт системи опалення, каналізації або водопостачання(в залежності від отриманого завдання) з певного матеріалу труб, матеріали та інструменти, які необхідні для монтажу. Пояснити як монтується основне обладнання заданої санітарно-технічної системи.

Приклад

Розглядаємо випадок монтажу системи опалення з металопластикових труб.

Правила прокладання металопластикових труб

Металопластикові труби чутливі до механічних і термічних пошкоджень, а також до ультрафіолетових променів. Їх відкрите прокладання допускається лише там, де виключені дані впливи.

При прихованому прокладанню трубопроводів для доступу до гвинтових фітингів і арматури слід передбачати люки або знімні щити. Потрібно, щоб ці елементи також не мали гострих виступів.

Прокладати труби через будівельні конструкції необхідно із застосуванням гільз, внутрішній діаметр яких на 5-10 мм більше зовнішнього самої труби. Зазор закладається м'яким негорючим матеріалом, що допускає поздовжнє переміщення труби.

На всіх етапах монтажу металопластикового трубопроводу слід пам'ятати про неприпустимість нанесення подряпин і надрізів на поверхні труби. Фірми-виробники категорично забороняють використовувати при розпакуванні бухт гострі предмети. Під час розмітки труби риски на ній можна наносити тільки олівцем або маркером. Технології монтажу металопластикових труб дуже прості і включають розрізання (воно проводиться під кутом 90 °), калібрування труби, зняття фаски, монтаж фітинга. Всі операції слід здійснювати із застосуванням професійного інструменту: труборізів, втулок для калібрування, фрез. Для монтажу прес-фітингів існують надійні апарати, практично виключають можливість неякісного з'єднання.

Для кріплення металопластикових трубопроводів слід використовувати опори або підвіски, пропоновані виробниками труб. Металеві кріплення повинні передбачати прокладки, виконані з м'якого матеріалу. Необхідно, щоб закріплена труба мала можливість вільно переміщатися в осьовому напрямку. Не допускається нерухоме кріплення трубопроводу шляхом стиснення.

8

Підготовка труби

Всі операції по підготовці і монтажу мелалопластикових труб проводити при температурі не нижче +10 оС. Якщо на об’єкт монтажу труби транспортувались при температурі повітря нижче 0 оС то їх перед розкатуваням потрібно витримати впродовж 24 год. при температурі не нижче 10 оС. Не допускати зберігання труб під прямими сонячними променями. Інструмент використовувати лише призначений для даних робіт.

Трубу звільнити з бухти і випрямити. Особливу увагу звернути на вирівнювання труб 16-20, 20-25, оскільки вони жорсткіші і мають тенденцію до повернення в попередню форму. У місці різання і монтажу комплектного з'єднувача труба обов'язково має бути пряма. При попередньому визначенні довжини труб треба зробити припуски для подальшого обрізання недостатньо прямих кінців. Не слід обрізувати шматки завдовжки менше 10 мм, оскільки при цьому не удається уникнути деформації кінця труби. Труба відрізується спеціальними ножицями з храповим механізмом або роликовими труборізами. Такий ріжучий інструмент вбереже від

рис.1 Відрізання труби зім’яття труби і задирок в місці обрізу. труборізом

Лезо повинне розташовуватися перпендикулярно до осі відрізуваної труби.

Ножиці дозволяють різати труби діаметром до 40 мм. Використання довгих безперервних відрізань труби не вимагає точної підгонки лінійних розмірів, що істотно спрощує монтаж розводки з поворотами і обходом перешкод. Для раціональнішого витрачання труби не рекомендується (по можливості) робити заготівки ділянок системи. Як показала практика оптимально розмотувати трубу з бухти від місця одного з'єднання до наступного. Це дозволить уникнути непотрібних обрізків або обрізання при підгонці будуть мінімальними.

Гнуття труби

Труби 12-16, 16-20, 20-25 досить легко гнуться уручну з мінімальними радіусами вигину. Мінімальний радіус вигину складає 5 зовнішніх діаметрів труби. При спробі вигину з меншим радіусом, алюмінієвий шар труби деформується (розтягується), що призводить до зниження міцності характеристик трубопроводу в цілому. У уникнення від зім’яття і залому в місці згину рекомендується вживання внутрішньої або зовнішньої кондукторної пружини. Внутрішню застосовують на невеликих відрізках

9

труби, а зовнішню на протяжних ділянках трубопроводів пересуваючи пружину від однієї ділянки згину до іншої.

Для згинання труб діаметром 32мм. і більше застосовують рейковий трубогин, який значно полегшує згинання труб і надає радіус згину рівний трьом зовнішнім діаметрам труби. Таким трубогином також зручно користуватися для згинання коротких відрізків труб меншого діаметру.

рис. 3. Рейковий трубогин

Обробка торця труби

При використанні з’єднувачів до 25 мм. необхідно використовувати калібратор.

Для надання поперечному перерізу труби строго круглої форми вона калібрується за допомогою звичайного або комбінованого калібратора: калібрувальний стержень потрібного діаметру вводиться в трубу і проводиться 1 – 2 оберти відносно осі труби.

10