42.Назвіть риси малого бізнесу в Україні, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн

Малий бізнес - це самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку. Практично, це будь-яка діяльність (виробнича, комерційна, фінансова, страхова тощо) зазначених суб’єктів господарю-вання, що спрямована на реалізацію власного економічного інтересу.

Разом з тим, малий бізнес в Україні має певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме:

-низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі;

-низький управлінський рівень, бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин;

-прагнення до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працює за умов франчайзинга, субпідряду тощо, а у нас це відсутнє);

-поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість в більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку;

-відсутність системи самоорганізації та недостатня інфраструктура підтримки малого підприємництва;

-відсутність повної і вірогідної інформації про стан та кон’юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм;

-практична відсутність державної фінансово-кредитної підтримки;

-недовіра західних партнерів та негативне психологічне ставлення населення до підприємців.

43.Назвіть основні положення реформування житлово-комунального господарства згідно Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства

. мета програми полягає:

• у здійсненні державної політики з реформування житлово-комунального господарства,

• підвищення ефективності та надійності його функціонування,

• забезпечення сталого розвитку для задоволення соціальних потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах.

• створення конкурентного середовища і формування ринку житлово-комунальних послуг, удосконалення тарифної політики;

• забезпечення ефективної інвестиційної політики в галузі житлово-комунального господарства;

• запровадження стимулів до економного і раціонального господарювання та використання ресурсів;

• прозорість у прийнятті рішень щодо реформування житлово-комунального господарства, розвитку комунальних послуг та встановлення тарифів на них, залучення громадськості до проведення цих заходів;

• доступність житлово-комунальних послуг для громадян з низьким рівнем доходів, адресний соціальний захист населення в оплаті послуг.

44.Види державних пенсій

Законодавство України передбачає декілька видів державних пенсій. Це:

Трудова пенсія:

а) пенсія за віком;

б) пенсія по інвалідності;

в) пенсія в разі втрати годувальника;

г) пенсія по вислузі років.

Соціальна пенсія.

Для кожного виду державної пенсії характерні загальні ознаки пенсії. Проте кожний вид пенсії має свої характерні випадки і умови призначення, має свій розмір.

Наприклад, пенсія за віком призначається лише в разі досягнення громадянином конкретного віку – пенсійний вік. На Україні такий вік встановлений для чоловіків в 60 років, для жінок в 55 років. Але повна пенсія призначається не тільки в зв’язку з роками, але й в зв’язку з наявністю конкретного трудового стажу: для чоловіків 25 років, для жінок – 20 років. Законодавство встановлює і пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи – це характерні ознаки пенсії за віком.

Для пенсії по інвалідності характерною ознакою являється наявність саме інвалідності. Має значення і група інвалідності і вік громадянина і стаж його роботи до встановлення інвалідності.

Для пенсії по втраті годувальника характерними ознаками являються: саме втрата годувальника, приналежність до членів його сім’ї, причина смерті годувальника, заробітна плата годувальника.

Для пенсії по вислузі років характерною ознакою являється наявність стажу роботи, виконання якої привело до втрати професійної працездатності. Тобто, право на дану пенсію мають не всі громадяни, а лиш ті, які працювали в окремих галузях промисловості.

Для соціальної пенсії характерно те, що вона призначається лиш тим непрацюючим громадянам, які не мають права ні на один із видів трудової пенсії. До прийняття Закону України про пенсійне забезпечення від 5.11.1991 р. пенсійне законодавство не знало такого терміну, як “соціальна пенсія”.