- •1. Загальні відомості про об’єкт, що підлягають ідентифікації
- •2. Призначення та порядок проведення ідентифікації.
- •3. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •3.1. Визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів.
- •3.2.Визначення сумарних мас індивідуальних небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.
- •3.3. Визначення категорій та груп небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.
- •3.4. Визначення сумарних мас категорій та груп небезпечних речовин.
- •3.5. Визначення нормативу порогових мас небезпечнихречовин з врахуванням відстаней до життєво важливих об’єктів
- •4. Складання документів за результатами ідентифікації
- •Повідомлення
- •2. Перелік небезпечних об'єктів з небезпечними речовинами, виділених для ідентифікації:
- •3. Маса небезпечних речовин, що знаходяться на потенційно небезпечних об'єктах
- •4. Перелік нормативно-правових актів, нормативних документів, довідкових і науково-технічних видань, що використовувалися для виконання ідентифікації
- •5. Відомості про організацію, що виконала ідентифікацію
- •Висновки
- •Література
- •Розрахунок
- •Література
Література
1. Закон України Про об'єкти підвищеної небезпеки, 2001 р. Із змінами і доповненнями від 15. 05.травня 2003 року за N 762-IV.
2. Наказ МНС N 557 від 15.08.2007 р. Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях.
3. ПКМУ №990 від 21.09.2011. Про внесення змін до ПКМ №956 від 11.07.02 Про ідентифікацію та декларування об’єктів підвищеної небезпеки №956 від 11.07.02.
4. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації ОПН. Затверджено ПКМУ від 11.07.02 №956
5. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ. Изд.: В 2-х кн../ А.Н.Баратов, А.Я. Корольченко, Г.Н. Кравчук и др.- М.: Химия. 1990. Кн. 1- 496 с. Кн.. 2 – 384 с.
6. Михайлюк О.П., Олійник В.В., Михайлюк А.О. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки: Навчально-методичний посібник.-Х.:УЦЗУ, 2007.-190 с.
57
Модульна робота 2
Визначення категорії приміщення.
1). Характеристика виробничого приміщення:
- довжина = 24 м; - ширина= 12 м; - висота= 7 м.
- коефіцієнт вільного об’єму приміщення Кв = 75 ;
- кратність обміну повітря аварійної вентиляції Aв = 7 ч-1;
- температура повітря tв = 23 C;
- наявність АУПГ Є.
2). Характеристика речовини:
- найменування - н-гексан, C6H14;
- молекулярна маса М = 86;
- нижня конц. межа розповсюдження полум’я φн = 1,24 %об.;
- константи рівняння Антуана: А =5,99517; В = 902,275;
Са = 178,099;
- густина рідини ρр = 879,1 кгм-3;
- кількість атомів в молекулі н-гексану: вуглецю nC = 6;
водню nH = 6; кисню nO = 0; галоїдів .
- максимальний тиск вибуху Pmax = 792 кПа.
3). Характеристика технологічного блоку:
- об’єм апарату Vап = 2,1 м3;
- надлишковий тиск в апараті -
- ступінь заповнення ε = 0,8;
- температура рідини в апараті tр = 18 0С;
- подача насосу = 1,9110-4 м3с-1;
вхідний трубопровід:
- довжина = 1 м;
- діаметр = 35 мм;
вихідний трубопровід:
- довжина = 7 м;
- діаметр = 35 мм;
- тривалість відключення засувок = 110 с;
- відстань від джерела виділення парів до підлоги приміщення м.
Розрахунок
Маса рідини, котра може поступити в приміщення із апарата і трубопроводів при аварії
кг.
Маса рідини, котра може додатково надійти до приміщення при роботі насосу
кг.
Загальна маса н-бутану, яка поступила до приміщення
кг.
Максимальна площа розливу
м2.
Площа випаровування н-бутану
м2.
Розрахункова температура рідини
0 С.
Тиск насичених парів
кПа.
Швидкість повітря
мс-1;
Коефіцієнт , який враховує вплив швидкості та температури повітряного потоку на процес випаровування рідини дорівнює.
Інтенсивність випаровування
кгс-1м-2.
Час повного випаровування з площі полу розлитої рідини
с.
Розрахунковий час випаровування
с.
Маса рідини, яка буде акумульована в об’ємі приміщення
кг.
Густина парів н-гексану
кгм-3.
Вільний об’єм приміщення
м3.
Робоча концентрація парів в приміщенні
% об.
Так як , то розрахуємо зони вибухонебезпечних концентрацій. Коефіцієнти для розрахунку зон
; ;;
% об.;
% об.;
.
Радіус зони вибухонебезпечних концентрацій
м,
оскільки .
Висота зони вибухонебезпечних концентрацій
м.
так як , то висота циліндру зони вибухонебезпечних концентрацій
м.
Акумульована маса парів н-гексану, яка бере участь в утворенні реальних зон вибухонебезпечних концентрацій:
кг.
Коефіцієнт кисню в реакції горіння
.
Стехіометрична концентрація горючої речовини
% об.
Надлишковий тиск вибуху
кПа.
Висновок: Приміщення відноситься до категорії «Б», так як в технологічному процесі обертається легкозаймиста рідина н-гексан з > 280 С і при аварійній ситуації може статися вибух пароповітряної суміші з надлишковим тиском, що перевищує 5 кПа.
Визначення категорії будівлі
Найменування приміщення - Млин борошно-заводу.
Характеристика окремих приміщень будiвлi
Примiщення |
Параметри небезпеки та захисту | |
|
Категорія |
Об’єм , м3 |
1 |
А |
12 |
2 |
Б |
280 |
3 |
Б |
440 |
4 |
В |
80 |
5 |
В |
100 |
6 |
В |
800 |
7 |
Д |
18 |