3. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки

3.1. Визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів.

У відповідності до положення «Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки» у тому випадку, якщо відстань між окремими ПНО становить менше, ніж 500 м, вони вважаються одним потенційно небезпечним об’єктом.

Згідно рис. 1 ми маємо дві окремі технологічні ділянки (резервуарний парк №1 та резервуарний парк №2), на яких обертається небезпечні речовини (дизельне паливо, та бензин А-92). Відстань між ними складає 250 м.

Схема розташування об’єктів наведена на рис. 2.

Товарно-сировинний цех нафтопереробного підприємства

950 м

Залізнична

станція

Резервуарний парк №1

Резервуарний парк №2

200 м

Рис. 2. Схема розташування об’єктів.

Виходячи з наданих даних та у відповідності до ПКМУ № 956 резервуарний парк №1 та резервуарний парк №2 розглядається як один потенційно небезпечний об’єкт.

3.2.Визначення сумарних мас індивідуальних небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.

Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об’єкта спочатку розраховується сумарна маса кожної індивідуальної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин.

Для цього рекомендується на основі регламенту та іншої проектної і технічної документації скласти список усіх речовин, що обертаються на даному об’єкті. Потім виділити із списку ті речовини, які є індивідуальними небезпечними речовинами.

З інших речовин необхідно виділити ті, що за своїми властивостями можуть бути віднесені до категорій небезпечних речовин.

В Товарно-сировинному цеху нафтопереробного підприємства обертається дві небезпечні речовини, які необхідно розглянути: дизельне паливо та бензин А-92.

Бензин А-92, суміш зі спиртами, легкозаймиста рідина. Сполука суміші, % (мас): бензин А-92 8, изобутанол 6—9; метанол 14,5—15,0; вода 0,08—0,15. густина 780 кг/м³, Т. сп. —35 °С, т. самоспл. 375 °С, темп, межі розп. пол.: нижн. —35 °С, верхн. 17 °С. Бензин являє собою суміші легенів вуглеводнів. Бензини при горінні прогріваються в глибину, утворюючи зростаючий гомотермічний шар. Швидкість наростання прогрітого шару 0,7 м/г; т-ра прогрітого шару 80—100 °С; т. полум'я 1200 °С.

Бензин одержують шляхом розгону й відбору фракцій нафти, що википають у певних температурних межах; до 100 °C — бензин I сорту, до 110 °C — бензин спеціальний, до 130 °C — бензин II сорту, до 265 °C — гас («метеор»), до 270 °C — гас звичайний, приблизно до 300 °C — виробляється відбір масляних фракцій. Залишок вважається мазутом.

Дизельне паливо. Густина не більше 860 кг/м³, температура спалаху 62^оС, температура застигання – -5^оС.

Дизельне паливо являє собою сукупність парафінових (19-40 %), нафтанових (20-60 %) та ароматичних вуглеводнів (14-30 %) та їх похідні з середньою молекулярною масою 110-130^оС. Температура перегонки для нафти повинна бути нижче 200 ^оС і вище 350 ^оС. Дизельне паливо рідкий продукт, що використовується як паливо в дизельному двигуні. Основний показник дизельного палива – це метанове число. Дизельне паливо економічне і екологічно чисте.