Індивідуальні завдання для роботи №3 Для непарних варіантів

Варіант	А	d1	d2	d3	d4	L	l1	l2	l3	α	c	n
1,17	40	30	20	8	15	110	30	55	25	60	2	3
3,19	42	28	24	10	15	130	40	60	30	90	3	5
5,21	84	56	48	20	30	260	80	120	60	60	6	5
7,23	105	70	60	25	35	325	100	150	75	60	7.5	5
9,25	80	60	40	16	30	220	60	110	50	90	4	3
11,27	100	75	60	20	37.5	275	75	125	63	90	5	3
13,29	160	120	80	32	60	440	120	220	100	60	8	3
15,31	140	112	96	40	60	520	160	240	120	90	12	5

Для парних варіантів

Варіант	А	d1	d2	d3	L	l1	l2	l3	l4	α	c	n
2,18	40	25	15	8	120	90	30	53	30	60	2	3
4,20	42	28	18	10	120	100	40	50	25	90	3	5
6,22	80	50	30	16	240	180	60	110	60	90	4	3
8,24	82	56	36	20	240	200	80	100	50	60	6	5
10,26	20	12,5	7,5	4	60	45	15	25	15	90	1	3
12,28	21	14	9	5	60	50	20	25	12	60	1,5	5
14,30	10	6	4	2	30	22	6	12	6	60	0,5	3
16,32	11	7	4	3	30	24	10	10	5	90	0,5	5

Завдання№4 створення складальних креслень

Мета роботи:

освоїти прийоми автоматизованої побудови креслень нарізних сполучень із застосуванням Конструкторської бібліотеки.

Графічне завдання:

• на форматі А3, розміщеному горизонтально, побудувати складальне креслення, по індивідуальних завданнях;

• накреслити специфікацію до складального креслення.

Зразок роботи зображений на рис.36, рис. 37

Приклад виконання завдання №4

Як приклад виконання завдання розглянемо кріплення двох деталей за допомогою болта (кріплення за допомогою гвинта та шпильки проводяться аналогічно і у прикладі розглядатись не будуть).

Для чого накреслити головний вид і вид зверху деталей, що скріплюються. В менеджері бібліотек, у розділі «Машиностроение», обираємо «Конструкторская библиотека», а в ній розділ «Крепежный элемент» (рис. 31).

У вікні, що відкрилося вибираємо вкладку «Все элементы» (рис. 32).

Рис.31 Конфігурація конструкторської бібліотеки	Рис.32 Вибір комплекту болтового з’єднання

У вікні кріпильний елемент (рис. 32) представлені дані на різні види кріпильних елементів, наприклад, болти різних форм і розмірів. Після вибору стандарту болта (ГОСТ 7798-70 для всіх варіантів) необхідно задати номінальний діаметр (d) його різьби, вибравши його з бази даних стандартних значень (діаметр болта повинен бути меншим за діаметр отвору). Крім цього потрібно зафіксувати товщину пакета деталей, що затискають, набравши це значення з клавіатури. Можна не фіксувати товщину пакета, при цьому болт на кресленні буде «гумовий», його можна розтягти до потрібної довжини. крок різьблення болта вибирати великий.

Завершувати вибір болта необхідно натисканням чорної верхньої стрілки вікна, спрямованої вправо. При цьому в правому віконечку з'являється зображення першого елемента набору - болта. Якщо якийсь елемент потрібно з набору виключити, його назву необхідно виділити в середньому вікні кольорами й клацнути на клавіші клавіатури Delete або нажати на стрілку спрямовану вліво.

У цьому ж вікні можна вибирати також і вид: головний, зверху, ліворуч і т.д. У роботі передбачається побудова головного виду і виду зверху болтового з'єднання в розрізі. Спочатку будується головний вид, потім потрібно знову повернутися в бібліотеку для побудови виду зверху. Для побудови виду зверху потрібно клацнути, тобто включити прапорець у кружку ліворуч від рядка Вид зверху.

Для побудови контуру отвору в деталях під болт варто включити прапорець у вікні отвір.

Вибір шайби здійснюється аналогічно вибору болта. Програма побудована таким чином, що необхідний розмір шайби і гайки вибирається автоматично залежно від діаметра різьблення болта. У нижній частині вікна з'являється зображення шайби, потрібно нажати на верхню стрілку вправо, і на зображення болта буде накладено зображення шайби.

У роботі необхідно вибирати гайки шестигранні, за варіантом. Всі розміри гайки система підбере сама в автоматичному режимі залежно від розміру болта. Нажавши на чорну нижню стрілку, ми тим самим додамо її в створюваний набір елементів. Створений набір елементів, якщо буде потреба, можна зберегти в пам'яті для подальшого використання, для цього потрібно перейти на вкладку «Набор элементов» й нажати кнопку зберегти набір.

ПОБУДОВА КРЕСЛЕННЯ БОЛТОВОГО З'ЄДНАННЯ

Після створення набору елементів з'єднання потрібно натиснути кнопку ОК. Система на полі креслення сформує фантомне зображення з'єднання, що переміщується по кресленню разом з курсором. У потрібнім місці зафіксувати кліком лівої кнопки миші положення першої точки прив'язки об'єкта, повернути зображення під потрібним кутом й остаточно зафіксувати зображення на кресленні. Добудувати потім вид зверху, всі зайві лінії видалити, використовуючи на сторінці інструментальної панелі в меню Редагування кнопку Усікти криву між двома точками. Заштрихувати деталі, що з'єднуються.

НАНЕСЕННЯ РОЗМІРІВ

На складальних кресленнях наносять невелику кількість основних розмірів (габаритні, установочні, монтажні й т.д.), тому що по цих кресленнях не виготовляють деталі. На кресленні болтового з'єднання варто нанести тільки габаритні розміри деталей, що з'єднують, інші розміри деталей наносити не потрібно, вони використовуються тільки для побудови зображення деталей, що з'єднують болтовим комплектом.

НАНЕСЕННЯ ПОЗИЦІЙ НА СКЛАДАЛЬНОМУ КРЕСЛЕННІ

Креслення болтового з'єднання є складальним кресленням, на якому зображені кілька деталей, з'єднаних один з одним. По складальних кресленнях можна уявити конструкцію виробу, характер з'єднання деталей. Складальні креслення супроводжуються текстовим документом - специфікацією.

Специфікація – це текстовий документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу або комплекту та необхідний для комплектування та виготовлення конструкторських документів та для запуску виробу у виробництво. В ній перераховуються пронумеровані деталі, що входять у виріб.

Номера (позиції) деталей на кресленні розташовують на одній горизонталі або вертикалі. Перші номери привласнюють самим великим деталям, останні - стандартним виробам. Лінії-винесення позицій не можна перетинати розмірними лініями й орієнтувати паралельно штрихуванню.

Для нанесення позицій треба на Компактній інструментальній панелі Позначення вибрати кнопку Позначення позицій (рис. 33).

Рис.33 Позначення позицій

Після включення кнопки Позначення позицій вкажіть на кресленні точку, на яку буде вказувати полиця-винесення. Потім клікнути мишею в тому місці, де буде розташовуватися полка з номером позиції. Щоб зафіксувати (запам'ятати) положення позицій на кресленні необхідно нажати кнопку «Создать объект».

Перші номери привласнюються деталям, які з'єднують, а потім за абеткою нумеруються стандартні вироби.

Система автоматично послідовно нумерує позиції, однак є можливість для ручного введення чисел і використання багатоярусних полочок-винесення для стандартних виробів. Для цього режиму потрібно клацнути в поле «Текст» на панелі властивостей в нижній частині екрана (рис. 34).

Рис.34 Панель властивостей команди позначення позицій

У вікні, що з'явилося, послідовно ввести номери позицій для кожної полиці, натискаючи щораз після введення числа клавішу Enter.

ВИРІВНЮВАННЯ ПОЗИЦІЙ

Позиції на кресленні мають бути розташовані або друг під другом вертикально на одній лінії, або горизонтально. Для вирівнювання побудованих позицій їх необхідно всі виділити. Потім розкривши кнопку позначення позицій, вибрати рядок Вирівняти позиції по горизонталі або Вирівняти позиції по вертикалі (мал. 33). Вирівнювання позицій закінчується указанням точки для позиції вирівнювання.

СТВОРЕННЯ СПЕЦИФІКАЦІЇ

Створення специфікацій у програмі КОМПАС можливо в ручному та автоматизованому режимі.

Слухачі, які претендують на оцінку «відмінно» специфікацію повинні створити у автоматизованому режимі (освоїти самостійно), всі інші можуть створювати специфікацію найпростішим способом у ручному режимі. Для цього в меню команди сервіс вибираємо рядок «параметри», потім у вікні, що відкрилося, з пункту «параметри аркуша» вибираємо «Оформления» (рис. 35). У вікні, що відкрилося, представлено різні варіанти оформлення креслень, нам необхідно вибрати рядок «Спецификация. Первый лист ГОСТ 2.106-96 Ф1»

На екрані з'явиться стандартно розграфлена таблиця, для входу в режим заповнення необхідно два рази клацнути лівою кнопкою миші в будь-якому рядку специфікації.

Рис.35 Оформлення креслень