- •«Країни європейського союзу: особливості соціально-економічного розвитку»
- •Розділ і Теоретико-методологічні основи дослідження країн Європейського Союзу
- •1.1 Історико - географічна характеристика Європейського Союзу
- •1.3. Внутрішні відмінності між країнами-членами Європейського Союзу
- •Розділ іі Господарський розвиток країн Європейського Союзу
- •2.1 Природні умови і ресурси країн єс
- •2.2 Демографічна ситуація і міграційна активність населення
- •2.3 Соціально-економічний розвиток країн єс
- •2.3.1 Розвиток промисловості
- •2.3.2 Сільськогосподарське виробництво у країнах єс
- •2.4 Транспортна система країн єс
- •2.5 Вплив світових інтеграційних процесів на соціально-економічний розвиток країн Європейського Союзу
- •Висновки
- •Додатки
- •Чисельність іноземної робочої сили країнах Західної Європи ,
- •Імміграція іноземної робочої сили країни Західної Європи,
- •Чисельність іноземних громадян у країнах Західної Європи,
2.5 Вплив світових інтеграційних процесів на соціально-економічний розвиток країн Європейського Союзу
Зростання міжнародного руху товарів і факторів виробництва об'єктивно сформувало потребу у створенні більш надійних виробничо-збутових зв'язків між країнами, ліквідації численних перепон на шляху руху товарів, послуг і факторів виробництва. Це явище прийнято називати інтернаціоналізацією господарського життя. Формою реалізації цієї потреби стали міждержавні інтеграційні об'єднання, в основі діяльності яких лежать процеси економічної взаємодії, зрощення, переплетення національних економік. Вони діють увідповідності з міждержавними домовленостями і все більшою мірою управляються міждержавними органами. Цей процес передбачає наявність певної територіальної, економічної, структурної, технологічної близькості країн-учасниць інтеграційного об'єднання і пояснює її регіональний характер.
Одна із закономірностей політико-економічного розвитку світової економіки і міжнародних зв'язків у цілому за останній період аксіоматично характеризується поступальним зростанням взаємозалежності держав. Цей процес визначається як міжнародна економічна інтеграція.
Процес міжнародної економічної інтеграції обумовлений розвитком і поглибленням міжнародного поділу праці, в результаті чого національні економіки «переплітаються» і «взаємопроникають». Очевидною стає економічна взаємозалежність країн і народів. Все тіснішими стають регіональні зв'язки.
Вказані процеси формуються як на мікро-, так і на макрорівнях, що об'єктивно визначають і два взаємопов'язані шляхи інтеграційних процесів: формування і розвиток транснаціональних корпорацій та міждержавна політика щодо формування світогосподарського лібералізованого ринкового простору в окремих регіонах світу.
Економічна інтеграція характеризується суттєвими відмінностями від інших форм економічного співробітництва. Зокрема:
- на базі широкого розвитку міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва, наукових і дослідно-конструкторських розробок формується міжнародний господарський комплекс зі своїми органами управління;
- відбуваються глибокі структурні зміни в економіці країн-учасниць, які підпорядковуються стратегічним цілям інтеграції. Вказані процеси регулюються на національному, міжнаціональному і наднаціональному рівнях;
- формується міжнародний господарський комплекс, економічною основою якого є спільний ринок.
Визначальними передумовами міжнародної економічної інтеграції виступають:
- якісні зміни в продуктивних силах, викликані сучасною науково-технічною революцією;
- соціально-економічна однорідність національних господарств, близькість рівнів їх ринкової зрілості;
- забезпечення розширення ринку з метою отримання переваг масштабної економіки;
- зовнішньополітичне середовище, яке сприяє соціально-економічному розвиткові країн, що інтегруються;
- географічна близькість країн, що інтегруються;
- спільність проблем соціально-економічного характеру, які стоять перед країнами, що інтегруються;
- цілеспрямована політика держав, зацікавлених у розвитку інтеграційних процесів.
Країни-учасниці інтеграційних угруповань отримують незаперечні переваги в соціально-економічному розвитку. Зокрема:
- країни-учасниці отримують широкий доступ суб'єктів господарювання до ресурсів регіонального об'єднання;
- спільно вирішують в рамках угруповання складні соціально-економічні, науково-технічні й інші проблеми;
- розширюють ринки збуту для національних товаровиробників (переваги економіки масштабу).
У спеціальній економічній літературі наводиться дуже багато визначень міжнародної економічної інтеграції. Вони відрізняються між собою головним чином широтою охоплення сфер впливу інтеграції на соціально-економічні процеси. На нашу думку, міжнародну економічну інтеграцію можна визначити як якісно новий етап розвитку інтернаціоналізації господарського життя, що реалізується через зближення, переплетення і зрощення господарських механізмів національних господарств. В основі цього процесу лежать економічні інтереси самостійних суб'єктів господарювання і міжнародний поділ праці. Вказані процеси набувають форми відповідних міждержавних договорів і узгоджено регулюються на національному і міжнародному рівнях.