
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Системи найпоширеніших електровимірювальних приладів
- •Загальна характеристика електровимірювальних приладів
- •Похибки вимірювань
- •Послідовність статистичного опрацювання результатів прямих вимірювань
- •Послідовність статистичного опрацювання результатів непрямих вимірювань
- •Правила округлення значень похибок та результатів вимірювань
- •Приклади запису кінцевих результатів вимірювань:
- •Дослідження електростатичного поля
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Визначення електричної ємності конденсатора та батареї конденсаторів
- •Основні теоретичні відомості
- •З’єднання конденсаторів у батареї
- •На рисунках еп 2.1 і еп 2. 2 зображено батареї з’єднаних конденсаторів, відповідно послідовно і паралельно.
- •Порядок виконання завдання 1 та опрацювання результатів
- •Порядок виконання завдання 2 та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Дослідження залежності електричної ємності конденсатора від площі перекривання пластин , відстані між ними та матеріалу діелектрика
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис установки та методу вимірювання ємності
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Дослідження процесу зарядки та розрядки конденсатора через опір
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання питомого опору провідника
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання електричних опорів провідників за допомогою вольтметра і амперметра
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання опорів за допомогою моста постійного струму
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вивчення залежності опору металів від температури та визначення термічного коефіцієнта опору
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитаня
- •Вимірювання ерс джерела струму методом компенсації
- •За другим правилом Кірхгофа для контурів εавс ε і εх ас εх
- •Поділивши вираз (еп 9.9) на (еп 9.8), отримаємо
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота еп 10
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Дослідження залежності термоерс термопари від різниці температур спаїв
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вивчення роботи трьохелектродної лампи
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Зняття анодної характеристики
- •Контрольні запитання
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київ нухт 2004
На рисунках еп 2.1 і еп 2. 2 зображено батареї з’єднаних конденсаторів, відповідно послідовно і паралельно.
Ємність батареї у разі паралельного з’єднання визначається за формулою
С = С1+С2+…+Сn; (ЕП 2.2)
У разі послідовного з’єднання –
.
(ЕП
2.3)
Тобто, у разі послідовному з’єднання сумарна ємність батареї буде менше ємності найменшого зі з’єднаних конденсаторів.
Якщо батарея складена з двох послідовно з’єднаних конденсаторів, то
,
звідки одержимо
С =
.
(ЕП 2. 4)
Заряджений конденсатор має енергію, яка визначається за формулою
W =
=
. (ЕП
2.5)
Завдання 1. Вимірювання електричної ємності конденсатора та батареї конденсаторів з використанням балістичного гальванометра
Балістичний гальванометр належить до приладів магнітоелектричної вимірювальної системи .
Від звичайних гальванометрів він відрізняється штучно збільшеним моментом інерції рухомої частинки (рамки). Тому в балістичних гальванометрах кут першого (максимального) відхилення рамки пропорційний не силі струму, а величині заряду, який пройшов через рамку гальванометра. Іншими словами кількість поділок m, на які відхилилась стрілка гальванометра, прямо пропорційно залежить від величини заряду q , тобто можна записати
q = α m ,
де α – балістична стала гальванометра.
Балістичний гальванометр, як правило, застосовують для вимірювання кількості електрики (заряду), що проходить по колу за проміжок часу, значно менший за період власних коливань рамки гальванометра.
Ємність конденсатора можна визначати, якщо виміряти заряд q та напругу U на конденсаторі. Експериментально ємність конденсатора можна визначити, наприклад, у такий спосіб.
Якщо взяти два конденсатори (один з відомою ємністю С0, другий з невідомою ємністю С) і прикласти до них однакову напругу U ,то з урахуванням формули (ЕП 2.1) матимемо
,
звідки
С=
С0
.
Оскільки q = α m , q 0 = α m0, то одержимо
С = С0
, (ЕП
2.6)
де m0, m – відхилення стрілки гальванометра для конденсаторів з ємністю С0 і С відповідно. Отже, за відомим значенням ємності С0 та виміряними значенями відхилень стрілки гальванометра m0 i m можна обчислити ємність С досліджуваного конденсатора або батареї конденсаторів.
Схема експериментальної установки зображена на рис. ЕП 2. 3 і монтажному щитку. Напруга U для зарядки відомого і досліджуваного конденсаторів подається від джерела постійного струму.
Значення напруги регулюють потенціометром на джерелі струму і контролюють вольтметром. Режим роботи балістичного гальванометра встановлюють підбором відповідних додаткових значень опору Rд та шунта Rш. Значення опору шунта Rш та положення перемикача діапазонів вимірювань підбирають такими, щоб при всіх передбачених відхиленнях стрілка гальванометра не виходила за межі шкали.
Подвійним ключем спочатку приєднують конденсатор для зарядки до джерела струму, а потім від’єднують від джерела струму і приєднують для розрядки до гальванометра.
Прилади і обладнання: балістичний гальванометр, магазин опорів, подвійний ключ, джерело живлення, набір конденсаторів, вимірювальний прилад Е7-13.