- •Міністерство освіти і науки україни
- •Системи найпоширеніших електровимірювальних приладів
- •Загальна характеристика електровимірювальних приладів
- •Похибки вимірювань
- •Послідовність статистичного опрацювання результатів прямих вимірювань
- •Послідовність статистичного опрацювання результатів непрямих вимірювань
- •Правила округлення значень похибок та результатів вимірювань
- •Приклади запису кінцевих результатів вимірювань:
- •Дослідження електростатичного поля
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Визначення електричної ємності конденсатора та батареї конденсаторів
- •Основні теоретичні відомості
- •З’єднання конденсаторів у батареї
- •На рисунках еп 2.1 і еп 2. 2 зображено батареї з’єднаних конденсаторів, відповідно послідовно і паралельно.
- •Порядок виконання завдання 1 та опрацювання результатів
- •Порядок виконання завдання 2 та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Дослідження залежності електричної ємності конденсатора від площі перекривання пластин , відстані між ними та матеріалу діелектрика
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис установки та методу вимірювання ємності
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Дослідження процесу зарядки та розрядки конденсатора через опір
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання питомого опору провідника
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання електричних опорів провідників за допомогою вольтметра і амперметра
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання опорів за допомогою моста постійного струму
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вивчення залежності опору металів від температури та визначення термічного коефіцієнта опору
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитаня
- •Вимірювання ерс джерела струму методом компенсації
- •За другим правилом Кірхгофа для контурів εавс ε і εх ас εх
- •Поділивши вираз (еп 9.9) на (еп 9.8), отримаємо
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота еп 10
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Дослідження залежності термоерс термопари від різниці температур спаїв
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Контрольні запитання
- •Вивчення роботи трьохелектродної лампи
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
- •Зняття анодної характеристики
- •Контрольні запитання
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київ нухт 2004
Контрольні запитання
1. Що таке опір провідника? Чим зумовлений опір провідників?
2. Від чого залежить опір провідника?
3. Сформулюйте закон Ома для ділянки кола .
4. Виведіть формули (ЕП 6. 2) і (ЕП 6. 3).
5. Коли при використанні першого і другого способів вимірювання опори резисторів можна визначати за формулою Rx=U/I ?
Література: [1, §8.1 – 8.5; § 3.1 – 3.4; 2, § 102 − 104 ]
Лабораторна робота ЕП 7
Вимірювання опорів за допомогою моста постійного струму
Мета й завдання роботи: оволодіти методом вимірювання опорів за допомогою моста Уїнстона.
Основні теоретичні відомості
Для виникнення струму у провіднику потрібно створити в ньому електричне поле з цією метою прикласти до його кінців різницю потенціалів Δφ = φ1 - φ2. Якщо різниця потенціалів постійна, то в провіднику буде проходити постійний електричний струм I, величина якого визначається за законом Ома для ділянки кола
I
=
,
де
R −
опір провідника,
R=ρ
/S;
ρ
−
питомий
електричний опір матеріалу, з якого
виготовлений провідник;
−
довжина провідника; S
− площа поперечного перетину провідника.
Міст Уiнстона являє собою замкнений чотирикутник, складений з чотирьох резисторів (R1,R2,R3,Rx), з’єднаних між собою послідовно (рис. ЕП 7.1). Точки АС під’єднують до джерела струму, а до точок В, Д під’єднуєть чутливий гальванометр
При довільному співвідношенні між опорами R1,R2,R3 та Rx на ділянці ВД проходить струм, який фіксується гальванометром G.
Далі слід підібрати опори резисторів R1 та R2 такими, щоб струм на ділянці ВД був відсутній. За цієї умови потенціали точок В і Д будуть однаковими (φв = φд ).
Тоді за законом Ома
φВ- φА= І1 Rx;
φС – φВ = І1 R3;
φД- φА= І2 R1;
φС – φД = І2 R2.
Враховуючи, що φВ = φД , одержуємо
І1 Rx = І2 R1;
І1 R3 = І2 R2,
звідки
Rх
=
R3
.
Для вимірювання опору за мостовою схемою в одне плече мосту вмикають відомий опір R3 (магазин опорів), у друге − невідомий опір Rх, а третім та четвертим плечами мостової схеми є два резистори R1 та R2 у вигляді високоомного каліброваного однорідного дроту − реохорду. Гальванометр з реохордом з’єднаний за допомогою контактного повзунка, який може переміщуватися вздовж реохорда. Отже, резистори R1 та R2 є відрізками провідника реохорда, розташованими відповідно ліворуч та праворуч від повзунка. Тоді
R1
=
;
R2
=
і Rx
= R3
.
Отже, вимірювання невідомих опорів за мостовою схемою полягає в збалансуванні мосту − знаходженні за допомогою повзунка реохорда такого положення, при якому відсутній струм через гальванометр.
Оскільки опір реохорда невеликий, описану мостову схему застосовують для вимірювання опорів до 1000 Ом.
Прилади та обладнання: джерело струму, гальванометр, магазин опорів, реохорд, резистори, опори яких вимірюються.
Порядок виконання роботи та опрацювання результатів
1. Скласти електричне коло за схемою (рис. ЕП 7.2), ввімкнути в одне плече невідомий опір Rх 1.
2. Встановити повзунок реохорда посередині.
3. Підібрати опір R3 магазину опорів так, щоб струм в гальванометрі був мінімальний.
4. Добитися переміщенням повзунка відсутності струму в гальванометрі.
5. Занести результати вимірювань до таблиці.
6. Вимірювання повторити п’ять разів.
7. Ввімкнути в коло резистор Rх2. Повторити дії, вказані у пп. 2−6.
8. З’єднати резистори Rх1 і Rх2 з’єднати послідовно і ввімкнути в коло. Повторити дії, вказані у пп. 2−6.
9. З’єднати резистори Rх1 , Rх2 паралельно і ввімкнути в коло. Повторити дії, вказані у пп. 2−6.
10. Розрахувати середні значення опорів Rх1 , Rх2 , Rх пос та Rхпар .
11. Статистичну опрацювати результати вимірювання опорів як для прямих вимірювань.
12.
Перевірити формули Rпос
=
Rх1
+
Rх2
та
.
|
Вимірюваний опір |
R3 |
l1 |
l2 |
Rх |
Rхср |
Rтеор |
Δ Rх |
|
Rxcp±ΔRx |
|
Rх1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Rх2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Rпар. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
Rпос. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
