МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра маркетингу

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

З дисципліни : «Паблік Рилейшнз»

Виконав роботу:

Олешко О.В

Перевірив роботу:

Степанчук С.О.

Київ – 2014

ЗМІСТ

1. Теоретична частина.

1.1Цільові аудиторії у бізнес паблік рилейшнз, їх ієрархія і класифікація.

1.2 Антикризові стратегії у паблік рилейшнз.

1. Практична частина.

   1. Проаналізуйте систему управління паблік рилейшнз на підприємстві.

   2. Підібрати у засобах масової інформації відносно підприємства, не менше 5-ти ПР-повідомлень і проаналізувати їх на предмет: стилю, психологічних механізмів впливу на економічну поведінку ринкових суб’єктів, креативних підходів.

   3. Розробити креативний бриф /або прес-реліз від імені підприємства, для розробки ПР-кампанії.

   4. На основі брифу розробити і оформити річний план проведення паблік рилейшнз кампанії підприємства.

   5. Проаналізувати імідж першого керівника та самого підприємства, визначити слабкі та сильні сторони. Розробити заходи ПР з поліпшення іміджу підприємства та його керівництва. Якщо це неможливо – розробити новий імідж з використанням основних положень теорії іміджелогії. Оцінити пропозиції.

Теоретична частина

1.1 Цільові аудиторії у бізнес паблік рилейшнз, їх ієрархія і класифікація.

Цілі, завдання, етапи маркетингових досліджень у бізнес-ПР. Поняття «цільові аудиторії», їх ієрархія та класифікація. Методи проведення досліджень у бізнес-ПР. Оцінювання потенційних можливостей і прогнозної ефективності проведення ПР-акцій.

Маркетингові дослідження у паблік рилейшнз покликані: по-перше, надати максимум інформації для проведення ПР-кампаній; по-друге, розробити механізми детального оцінювання досягнутих під час ПР-кампанії результатів. Цілями таких досліджень є:

- Збирання бази даних про цільові аудиторії.

- Вивчення громадської думки про підприємство та його діяль­ність.

- Визначення основних проблем цільових аудиторій і пошук шляхів їх вирішення ресурсами підприємства.

- Пошук шляхів підвищення іміджу підприємства.

- Вивчення стереотипів в уявленнях цільових аудиторій, їхніх прагнень і бажань, які можна використати у ПР-програмах підприємства.

- Дослідження маніпулятивних можливостей підприємства для управління громадською думкою.

- Вивчення активістів громадськості на предмет їх «корисності» для підприємства.

- Аналіз цільових аудиторій, їх сегментація за ступенем важливості і значення для підприємства.

- Оцінювання змін у ставленні людей до підприємства після проведення ПР-кампанії для перевірки її ефективності.

Аналіз існуючих даних з різних проблем суспільства з метою виявлення прихованих тенденцій, поглядів, мотивів поведінки людей, які можуть суттєво впливати на розвиток підприємства у майбутньому.

Оцінювання іміджу підприємства та ін.

Під конкретну мету визначаються конкретні завдання.

Для кращого засвоєння матеріалу з даного питання теми потрібно самостійно вибрати дві—три цілі проведення маркетингових досліджень у сфері паблік рилейшнз для конкретного підприємства (наприклад, ТОВ «Інглет–Сервіс») і визначити чотири—шість завдань для кожної з них.

Основні етапи проведення маркетингових досліджень у бізнес-ПР майже не відрізняються від загальноприйнятих у маркетингу. Це визначення мети, постановка завдань, розроблення програм, збирання та оброблення інформації, її аналіз і висновки. Відмінність полягає у змістовному наповненні кожного етапу, яке зумовлене специфікою паблік рилейшнз як виду діяльності.

Оскільки головним аспектом у проведенні маркетингових досліджень у бізнес-ПР є вивчення цільових аудиторій, їхніх проб­лем, ставлення до підприємства, можливостей маніпулювання їхньою думкою, то одним із найважливіших питань є визначення поняття «цільові аудиторії» та їх ієрархії.

Цільовою аудиторією у паблік рилейшнз називається група людей, об’єднаних певними відносинами за певними ознаками та характеристиками, на які здійснюється вплив ПР-заходів.

Цільовою аудиторією може бути суспільство загалом, громада, громадськість або їх частини.

Суспільство — це сукупність людей, об’єднаних певними від­носинами, зумовленими історично змінним способом виробництва духовних і матеріальних благ; усі жителі певного краю, регіону, міста тощо.

Громада — це об’єднання людей (організація, товариство, середовище, гурт, група), що ставлять перед собою певні спільні завдання.

Психографічні характеристики людей та особливо громадська думка розглядаються фахівцями з паблік рилейшнз, з одного боку, як вхідна інформація, що допомагає оцінити роботу організації, визначити ефективність лінії її поведінки, а з іншого — як орієнтири впливу в бажаному для організації напрямі.

Методи збирання інформації в маркетингових дослідженнях у бізнес-ПР неформальні та формальні — аналогічні загальноприйнятим у маркетингу.

Неформальні методи збирання інформації

Особисті контакти — це контакти керівництва підприємства та працівників ПР-служб, що уможливлюють отримання корисної інформації. Особи, з якими налагоджуються такі контакти, можуть належати до різних прошарків населення, але перевага віддається впливовим посадовим особам.

Контакти з ключовими інформаторами — це контакти, установлювані з так званими експертами — особами, які мають значний досвід роботи в певній галузі, є знаними науковцями тощо. Фокус-група — це група людей, яка штучно добирається із представників цільової аудиторії, об’єднаних певними загальними характеристиками, для відслідкування необхідної інформації. Суспільні збори — збори, учасниками яких є представники громадськості, які мають певні узагальнюючі риси та характеристики. Фокус-групи здебільше використовують у дослідженнях споживчого ринку, суспільні збори — виробничого.

Консультаційні комітети і ради — певні групи людей, що здійснюють постійний зворотний зв’язок з цільовою аудиторією, підприємством. Постійний комітет, комісія або рада інколи можуть дати більше користі, ніж засідання, проведене разовою фокус-групою, особливо, коли йдеться про довгострокові програми. На жаль, у вітчизняній практиці організація таких комітетів поки що далека від досконалої. Омбудсмен — людина, яка розглядає скарги. Термін виник у 1713 р., коли шведська влада вперше запровадила таку посаду у своїй державі. У вітчизняній практиці нині діють омбудсмени двох типів: ті, що досліджують і вирішують різні проблеми, та ті, що досліджують проблеми і розробляють шляхи діяльності підприємства для відмежування від них. «Гарячі телефонні лінії» — телефонний зв’язок, за яким представники спільноти протягом визначеного терміну мають змогу висловити свої думки щодо подій, які відбуваються. Етнографічні дослідження —широко використовувані в соціології та антропології дослідження, засновані на спостереженні, участі незалежного спостерігача-дослідника (зазвичай кількох), який уживається в середовище цільової аудиторії. Головне завдання таких досліджень — з’ясувати, якої думки дотримується співтовариство людей та індивід з будь-якого питання, як вони поводяться у своєму природному середовищі. З часом спостережувані забувають про присутність дослідника, дозволяючи йому використовувати прийоми «прихованої камери» і вести запис, не використовуючи при цьому традиційні анкети або інтерв’ю.