12.Принципова схема логістичноголанцюга. Компоненти логістичних ланцюгів.
Принципова
схема логістичного ланцюга зображена
на рис.2.3.
У логістичному ланцюгу виділяються наступні основні ланки:
Постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;
Зберігання продукції, сировини, матеріалів і напівфабрикатів;
Виробництво товарів або послуг;
Розподілення, в тому числі відправка товарів зі складів готової продукції та споживання готової продукції.
13. Основні поняття і характеристики макрологістики.
На макрорівні (у зовнішньому середовищі) логістика розглядається як середовище економіки, що додає вартості товарам і послугам у контексті розвитку всієї економіки, а також забезпечує міжфірменні зв'язки в рамках національного і міжнародного господарства. Другий аспект логістики, розглянутий на макрорівні – це її роль і місце, а головне, вплив на розвиток всієї економіки країни.
Макрологістика розглядає глобальні проблеми управління матеріальними та інформаційними процесами і займається вирішенням питань, пов’язаних із:
аналізом ринку постачальників і споживачів,
визначенням загальної концепції розподілення,
розміщенням складів на полігоні обслуговування,
вибором виду транспорту і транспортних засобів,
організацією транспортного процесу,
раціональних напрямів матеріальних потоків та багато інших задач.
У вітчизняній та російській літературі макрологістичні системи класифікуються за такими ознаками:
за територіальною ознакою відрізняють міські, регіональні, міжрегіональні логістичні системи;
за об’єктивно-функціональною ознакою виділяють макрологістичні системи відомчі, галузеві, міжгалузеві, торгівельні, військові, транспортні;
за рівнем глобалізації – державні (транснаціональні), міждержавні (міжнародні) та міжконтинентальні.
14.Основніпоняття і характеристики мікрологістики.
На мікрорівні розглядається вплив логістичних операцій на діяльність конкретно окремо взятої компанії (внутрішньофірмове середовище). У цьому контексті місія логістики буде розглядатися з погляду тих конкретних переваг, що можуть принести фірмі правильно побудована логістична система. І, по-друге – будуть розглянуті специфічні чинники, що впливають на витрати компанії, пов'язані зі здійсненням логістичних операцій.
Мікрологістика вивчає та вирішує локальні питання управління матеріальним та інформаційним потоками на внутрішньому рівні, у рамках окремих ланок і елементів логістики. Мікрологістичні системи призначені для управління і оптимізації матеріальних, інформаційних, фінансових потоків у процесі виробництва, постачання або збуту.
Охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками у сфері складування та зберігання. Це внутрішньовиробнича логістика, пов'язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми.
Виділяють три види мікрологістики:
пов'язана із заготівлею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика);
виробнича;
що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча).
Для всіх цих видів мікрологістики обов'язковою є наявність логістичного інформаційного потоку (надходження даних про матеріальний потік, їх передача, обробка та систематизація з наступною видачею готової інформації).
Отже, сферами мікрологістики є:
виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розміщення плану випуску виробів по виробничих ділянках підприємства;
переробка вантажів, що транспортуються: управління запасами, переміщення, зв'язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажнорозвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;
маркетинг: матеріальне заохочення, фінанси та розрахунки, вивчення ринку, організація служби постачання;
споживання: проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.
У мікрологістичній системі вирішуються питання в межах її окремих функціональних елементів. Скажімо, у межах підприємства інтегруються процеси планування виробництва та збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажнорозвантажувальних робіт, контроль матеріального потоку, тобто матеріалів, що надходять на підприємство, обробляються тут і вибувають з підприємства, а також інформаційного потоку, яким супроводжується рух матеріалів. Такі мікрологістичні системи іноді називаються внутрішньовиробничими. До них належать і великі автоматизовані транспортно-складські комплекси. Виробнича логістика розглядає раціональну побудову і структуру підприємства, різноманітних технічних засобів та розподіл функцій і обслуговуючого персоналу, організацію служби матеріально-технічного постачання та збуту готової продукції. Принцип взаємодії цих елементів виробничої логістичної системи є визначальним при її побудові.
Всередині виробництва такі системи повинні вирішувати наступні задачі:
ефективного використання матеріальних ресурсів;
зменшення чи оптимізації запасів матеріальних ресурсів;
прискорення обертаємості оборотного капіталу підприємства;
зменшення основного виробничого часу;
управління запасами у системі збуту;
оптимізація роботи технологічного транспорту.
Поза виробництвом зовнішні мікрологістичні системи вирішують задачі по управлінню і оптимізації матеріальних та супровідних потоків від джерел виникнення до пунктів призначення.