
- •Міністерсво освіти і науки україни
- •Білки та амінокислоти Загальна характеристика білків.
- •Амінокислоти.
- •Нуклеїнові кислоти
- •Властивості і будова днк
- •Структури днк.
- •Будова і функції рнк
- •Структура рнк.
- •Типи рнк.
- •Нуклеозиди і нуклеотиди
- •Назви нуклеозидів та нуклеотидів
- •Вуглеводи
- •Біологічна роль вуглеводів:
- •Моносахариди.
- •Метилглікозид
- •Окремі представники моносахаридів:
- •Олігосахариди
- •Полісахариди.
- •Амілоза
- •Амілопектин
- •Вторинні речовини рослинного походження
- •Органічні кислоти
- •Дубильні речовини
- •Ефірні масла та смоли.
- •Терпени.
- •Циклічні ефірні масла.
- •Каучук і гумма – політерпени.
- •Ростові речовини та антибіотики.
- •Нейтральні жири
- •Стериди
- •Фосфоліпіди
- •Запитання і вправи для самоконтролю:
- •Класифікація і номенклатура вітамінів
- •Жиророзчинні вітаміни
- •Водорозчинні вітаміни
- •Ферменти
- •Прості ферменти
- •Складні ферменти
- •Активний центр ферментів
- •Механізм дії ферментів
- •Властивості ферментів
- •Кінетика ферментативних реакцій
- •Номенклатура і класифікація ферментів
- •Характеристика окремих класів ферментів
- •1. Окисдоредуктази
- •2. Трансферази
- •3. Гідролази
- •Піровиноградна кислота Оцтовий альдегід
- •Аспарагінова кислота Фумарова кислота
- •5. Ізомерази
- •6. Лігази (синтетази)
- •Локалізація ферментів у клітині
- •Використання ферментів
- •Запитання і вправи для самоконтролю:
- •Обмін речовин Анаеробний розклад вуглеводів.
- •Г o ch2oh oh oh ho oh o ho oh глюкоза глюкозо-6-фосфат адф I iIліколіз
- •Бродіння
- •Спиртове бродіння
- •Аеробне окислення вуглеводів.
- •Енергетичний ефект повного розщеплення глюкози:
- •Ацетил - КоА
- •Щавелево-оцтова кислота
- •Теорія біологічного окислювання
- •Розпад ліпідів
- •Окиснення гліцерину
- •Окиснення насичених жирних кислот
- •Енергетика -окиснення жирних кислот
- •Біосинтез ліпідів Біосинтез гліцерину
- •Біосинтез жирних кислот
- •Біосинтез тригліцеридів
- •Основні перетворення ліпідів у харчовій промисловості
- •Запитання і вправи для самоконтролю:
- •Катаболізм амінокислот.
- •Орнітиновий цикл синтезу сечовини:
- •Біосинтез білку.
- •Біохімія молока Білки молока
- •Вторинна і третинна структура
- •4,6 М Осаджений комплекс, який складаєть-
- •0,4 М CaCl2 Залишаються у фільтраті при низькій
- •Білки молочної сироватки
- •Імуноглобуліни
- •Вуглеводи і ліпіди молока
- •1) Окислювається фемінговою рідиною, в результаті утворюється лактобіонова кислота:
- •3 Молочного жиру виділяють приблизно 140 жирних кислот з дов-жиною ланцюга від 4 - 26 с.
- •Вітаміни молока
- •Ферменти молока
- •1. Оксидоредуктази.
- •1.2 Оксидази - окислюються киснем повітря. В молоці ксанти-ноксидаза у великій кількості - 160 мг/л. Фад містить Fe, Mg. Каталізує окислення пуринових основ; каталізує окислення альдегіди до кислот.
- •1.3 Дегідрогенази - нативних дегідрогеназ дуже мало. Наприклад, дегідрогеназа циклу Кребса або гліколізу: лактат дегідрогенази, малат дегідрогенази.
- •2. Трансферази. Є нативні і бактеріальні. В невеликій кількості - нативні амінот і фосфот. Важливим ферментом є нативна глікозил т - лактазосинтаза, яка каталізує реакцію синтезу молочного цукру.
- •3. Гідролази
- •3.2 Глікозидази: нативних дуже мало - галактозидаза (лактаза). Всі молочно-кислі бактерії мають активну лактазу. Це 1 етап розщеплення молочного цукру. Дріжжі не мають.
- •3.3 Пептидгідролази: є нативні (протеїназа) яка визиває гідроліз - казеїну з утворенням - казеїну і протеозопептони.
- •Біохімічні зміни компонентів молока при приготуванні кисло-молочних продуктів
- •1. Процеси починаються з бродіння.
- •Біохімічні зміни при приготуванні сирів
- •Біосинтез білка
- •Нирки містять вітаміни, глікоген, молочну кислоту, аміак, сечовину. Після вимочування використовуються для виготовлення делікатесних ковбас.
- •Язики– комплекс сполучної і м’язової тканин, повноцінні по аміно- кислотах, містять цінні ліпіди (ненасичені жирні кислоти).
- •Головний мозок містить багато ненасичених жирних кислот, фосфатиди (фосфор), залізо. Використовується для виготовлення ліверних ковбас, паштетів, консервів.
- •Серце– повноцінний продукт, але містить щільну сполучну тканину, потребує тонкого подрібнювання.
- •Тема II Принципи технології переробки тварин.
- •Тема IV Технологія риби.
Міністерсво освіти і науки україни
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
БІОХІМІЯ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
для студентів всіх технологічних
спеціальностей заочної форми
навчання
Біохімія: Конспект лекцій для студ. всіх технологічних спеціальностей заочної форми навчання /
ВСТУП
Біологічна хімія – наука про хімічний склад живих організмів та хімічні процеси, що відбуваються в організмах і лежать в основі їх життєдіяльності. За останні дисятиріччя зроблено такі важливі відкриття, як розшифровка будови білків і нуклеїнових кислот, з’ясування механізму біосинтезу цих сполук, виявлення шляхів збереження і передачі генетичної інформації, встановлення біохімічних основ функціонування організму на клітинному і тканинному рівнях та основних механізмів трансформації енергії в біологічних системах, з’ясування структурно-функціональної організації мітохондрій, рибосом, клітинних мембран, шляхів передачі інформації в клітинах тощо. Успішно розвиваються такі основні напрямки біохімії як статична, динамічна і функціональна. Статична біохімія досліджує хімічну природу і властивості речовин, які входять до складу живих організмів. Динамічна біохімія вивчає перетворення речовин і енергії в організмі (метаболічні процеси).
Виключне важливе значення має біохімія у вдосконаленні технологічних процесів харчової промисловості і створенні нових схем і принципів переробки рослинної та тваринної сировини. Суттєва роль біохімічних процесів в таких галузях харчової промисловості як хлібопекарська, м’ясо-молочна, консервна, виноробна, спиртово-горілчана і інш. Надзвичайно тісно зв’язані з біохімією всі галузі харчової промисловості, які грунтуються на використанні різних видів бродіння.
В представленому конспекті лекцій у стислій формі висвітлено основні питання статичної і динамічної біохімії. Значна увага приділяється питанням біохімії м’яса і крові, основним типам бродіння, які мають значення у харчових технологіях, біохімічній характеристиці рослинних речовин вторинного походження. “Конспект лекцій”, в першу чергу, призначений для студентів заочної форми навчання вищих учбових закладів харчової промисловості, але рекомендується також і для студентів очної форми в період їх підготовки до іспитів.
Білки та амінокислоти Загальна характеристика білків.
Білки є структурно-функціональною основою живих організмів. Це високомолекулярні органічні сполуки, побудовані з окремих одиниць – амінокислот, які зв’язані між собою пептидним (амідним) зв’язком. Білки – найбільш складні і важливі структури живих організмів. Тому інша їх назва – протеїни (з гр. „найважливіші”), яка була запропанована Н.Мульдером в 1838 році. Українська назва „білки” зв’язана з тим, що за рядом властивостей розчини білку нагадують яєчний білок.
В хімічному відношенні (дослідження 1809 р., здійснені Ф.Греном) білки складаються (%): С – 53, N -16, О – 22, Н – 7. Найбільш стабільним є вміст азоту. Також містять S, P, Fe, I, Cu, Mo, Zn.
Білкам належить ведуча роль у забезпеченні процесів життєдіяльності, тому відомий натурфілософ Ф.Енгельс давав визначення життя як „спосіб існування білкових тіл”.
Функції білків.
1) Каталітична. Переважна більшість хімічних реакцій в організмі каталізується більш-менш специфічними біологічними каталізаторами – ферментами. Ферменти знижують енергію активації хімічних реакцій в мільйони разів, ефективно прискорюючи їх перебіг. Всі ферменти мають білкову природу. Мабуть, це основна функція білків.
2) Гормональна. Залози внутрішньої секреції продукують у кров в дуже низьких кількостях регуляторні молекули - гормони. Деякі з них мають білкову природу або є похідними амінокислот (інсулін – гормон підшлункової залози, адреналін – наднирників, тиреотропін – щитовидної залози, окситоцин - гіпофіза і т.д.). Гормони регулюють роботу ферментів, процеси транскрипції і трансляції білків.
3) Транспортна. Це забезпечення органів і тканин необхідними речовинами, зокрема поживними. Ліпіди та жиророзчинні вітаміни транспортуються кров’ю у складі ліпопротеїдних комплексів. О2 та СО2 – складним білком гемоглобіном (у м’язах міоглобіном). Багато лікарських препаратів зв’язується альбуміном крові.
4) Захисна. У разі попадання до організму антигену (мікроорганізми, токсини) спеціальні імунокомпетентні клітини (відносяться до лейкоцитів) виробляють продукти білкового походження – антитіла. Антитіла знешкоджують антигени і служать маркерами для подальшого фагоцитозу. Вони відносяться до класу білків – глобулінів.
5) Енергетична. 10-15% енергії організм отримує з білків, 1 г білку відповідає 17,7 кДж.
6) Механічна. Білки забезпечують механічний рух організмів. У м’язах тварин присутні актин, міозин, тропоніни, які забезпечують м’язеве скорочення.
7) Структурна. В середньому білки складають 45-50% сухої маси тварин (м’зи – 80, печінка – 57, кістки – 28). Вони виступають структурною основою клітин і, відповідно, тканин і органів.