- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київ нухт 2009
- •Загальні теоретичні відомості
- •1.1. Метрологія та вимірювання. Загальні поняття.
- •1.2. Засоби вимірювання. Основні метрологічні характеристики зв.
- •1.3. Похибки вимірювання
- •Лабораторна робота № 1-т-р вимірювальні перетворювачі надлишкового тиску sitrans р серіїZ та zd
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Теоретичні відомості
- •3.1. Тиск. Основні поняття. Одиниці вимірювання тиску
- •3.2. Класифікація манометрів по виду вимірюваного тиску
- •3.3. Принцип дії вимірювального перетворювача надлишкового
- •3.3.1. Загальна теорія та конструкція тензометричних перетворювачів.
- •3.3.2. Загальна структурна схема та конструкція перетворювача
- •3.3.3. Загальна структурна схема та конструкція перетворювача
- •Основні технічні та метрологічні характеристики Sitrans p zd та z:
- •3.3.4. Цифровий реєстратор Sirec ds.
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Обробка результатів вимірювання.
- •Лабораторна робота № 2-т-дм деформаційні манометри
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальна теорія вагопоршневих та деформаційних манометрів
- •3.1. Вагопоршневі манометри .
- •3.2. Деформаційні манометри
- •3.3. Диференціально-трансформаторні вимірювачі тиску.
- •3.5. Електроконтактний манометр типу екм
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •5.1. Перевірення трубчастого манометра.
- •5.2. Перевірення трубчастого манометра з дтп у комплекті з рм1.
- •5.3. Перевірення електроконтактного мано вакуумметра екмв.
- •6. Обробка результатів вимірювань
- •Лабораторна робота № 3 –т- ds
- •Тиску типу sitrans р ds III
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості.
- •3.1.Класифікація манометрів за принципом дії.
- •3.2. Рідинні манометри
- •3.3. Електричні манометри опору
- •3.4. Перетворювач Sitrans p ds III
- •3.5. Загальна методика вимірювання тиску
- •Властивості ланцюгу передачі тиску.
- •4. Методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання перевірення.
- •6. Обробка результатів вимірювань
- •Лабораторна робота № 4 - t – tf2
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні теоретичні відомості про термометри опору
- •3.2. Теоретичні відомості про перетворювач sitrans tf2
- •4.Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •7. Контрольні запитання
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальна теорія мостових схем
- •3.2. Двоканальний мікропроцесорний вимірювач трм 200 Призначення:
- •Основні функціональні характеристики:
- •Технічні характеристики:
- •4. Опис лабораторної установки та перелік приладів лабораторного стенду
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •7. Контрольні запитання
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •Контактні термоелектричні перетворювачі
- •3.1. Компенсаційний метод вимірювання терс термопари.
- •3.2.Термоелектричний перетворювач “Ni - Cr/Ni ” з вимірювальним перетворювачем “sitrans tk/tk – h”
- •3.3. Манометричні термометри
- •4.Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 -т – л - д логометр та автоматичний реєструвальний прилад диск-250
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.3Агальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальна теорія приладів магнітоелектричної системи
- •3.2. Будова та робота мілівольтметра
- •3.3. Будова та робота промислового логометра
- •3.4. Принцип дії та склад приладу реєстрації вимірювань диск-250
- •4.Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювання.
- •Лабораторна робота № 8- р - lu ультразвукові рівнеміри “probe lu” та “ Multi Ranger 100 “
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні поняття про ультразвук та його випромінювання
- •3.2 Загальна структурна схема ультразвукових рівнемірів (ехолотів)
- •3.3. Ультразвуковий рівнемір MultiRanger 100 з сенсором xrs – 10.
- •3.4. Ультразвуковий рівнемір Sitrans Probe lu
- •4.Методика і завдання до лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Радіохвильові методи вимірювання рівня
- •3.2.Радарний рівнемір sitrans lr 200
- •Технічні характеристики
- •4.Методика і завдання до лабораторної роботи
- •5.Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1.Ємнісний метод вимірювання рівня.
- •3.1. Ємнісний рівнемір Sitrans lc 300
- •3.3. Електричні сигналізатори рівня
- •4. Завдання та методика до виконання роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 11 – p/г – гп
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Основні поняття про густину речовини і методи її вимірювання
- •3.2.Гідростатичний принцип вимірювання густини та рівня речовин
- •3.2.1 Гідростатичні рівнеміри та густиноміри.
- •3.2.2. П’єзометричні рівнеміри та густиноміри.
- •3.3. Перетворювач пнемо-електричний пте-4
- •Принцип роботи.
- •Прилад може працювати в таких режимах (рис.5):
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •Лабораторна робота № 12 - в - fм магніто-індукційний витратомір sitrans fm mag 6000
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальна теорія магніто-індукційного методу вимірювання витрати
- •3.2. Призначення, склад та структурна схема Sitrans fm mag 6000.
- •3.3. Принцип дії водоміра схвк-1,5
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •Опис лабораторної установки та перелік приладів
- •6. Порядок проведення перевірення mag 6000
- •6. Опрацювання результатів проведених спостережень.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 13 - b - c принципи вимірювання витрати та маси сипких матеріалів і визначення класу точності зв
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні відомості про вимірювання витрати та кількості речовини
- •3.2.Принципи та методи вимірювання витрати і маси сипких матеріалів.
- •3.3.Принцип дії магнітопружного ваговимірювального пристрою.
- •3.3.1. Структурна схема магнітопружного пристрою
- •3.3.2. Первинний вимірювальний перетворювач зусилля (сенсор):
- •3.3.3. Вторинний пристрій та робота його складових.
- •3.4. Загальна методика проведення метрологічної атестації (повірки) зв
- •4. Опис лабораторної установки
- •5. Методика метрологічної атестації засобів вимірювання (пристрою для вимірювання ваги).
- •5.1. Умови проведення атестації
- •5.2. Операції та засоби атестації.
- •5.3. Перевірка працездатності пристрою
- •5.4. Визначення основної похибки в нормальних умовах
- •5.5. Обробка результатів вимірювань
- •5.6. Висновок
- •6. Оформлення графіків
- •Лабораторна робота № 14- b - р витратоміри змінного та постійного перепаду тиску (ротаметр f va Trogfluxфірми «Siemens»)
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості про витратоміри змінного та постійного перепаду тиску
- •3.4. Призначення та конструкція витратоміра Sitrans f va Trogflux
- •3.5. Призначення та конструкція витратоміра рм1
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Опрацювання результатів проведених спостережень.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 15 – b – к (Mass)
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Основні теоретичні відомості
- •3.2. Витратомір – густиномір Sitrans fc Massflo фірми «Siemens»
- •3.3. Вимірювальний мікропроцесорний перетворювач mass 6000
- •4. Перелік приладів лабораторного стенду
- •5. Опис лабораторної установки
- •6. Порядок проведення перевірення mass 6000 по водоміру схвк—1,5
- •7. Опрацювання результатів проведених спостережень.
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 16 – в - пс
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Вологість та методи її вимірювання.
- •3.2.Психрометричний метод вимірювання вологості в газових середовищах
- •3.2. Структурна схема первинного вимірювального
- •3.3. Електрична схема вторинного приладу автоматичного психрометра
- •3.4. Структурна схема та основні технічні характеристики вимірювача-регулятора «овен мпр51 щ4»
- •4. Перелік приладів і обладнання та їх технічна характеристика
- •5. Опис установки
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Обробка результатів вимірювання
- •Лабораторна робота № 17 – рН
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальна теорія
- •3.1. Потенціометричний метод аналізу складу рідин.
- •3.2. Промисловий рН-метр фірми «Діліс»
- •Бвс виконує функції:
- •Бувс виконує функції:
- •4. Методика виконання лабораторної роботи та прилади
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •7. Контрольні запитання
5.5. Обробка результатів вимірювань
Обробка результатів вимірювання виконують по пунктам 3.4.3 – 3.4.10 розділу 3.4 «Загальна методика метрологічної атестації та статистичне опрацювання даних». Результати розрахунків показуються для всіх точок діапазону вимірювання і наводяться довільно для кожного пункту розділу 3.4.
5.6. Висновок
Указати, що, в наслідок проведених метрологічних досліджень, визначено клас точності магнітопружного ваговимірювального пристрою, який відповідає значенню – ( ? ).
6. Оформлення графіків
6.1. Побудувати реальну (усереднену) статичну характеристику перетворення пристрою.
Характеристику побудувати в координатах = f(Xoi), де
- середнє арифметичне по результатам 10-ти вимірювань в кожній точці діапазону (враховувати вимірювання як по прямій так і зворотній гілці перетворення);
Xoi - значення міри в даній точці діапазону.
6.2. Побудувати графіки залежності відносних та приведених похибок по діапазону вимірювань.
Графіки побудувати в координатах = f(Xoi) та =f(Xoi).
Лабораторна робота № 14- b - р витратоміри змінного та постійного перепаду тиску (ротаметр f va Trogfluxфірми «Siemens»)
1. Мета роботи
1.1.Вивчити принцип дії, конструкцію та методику повірки витратомірів постійного перепаду тиску F VA Trogflux фірми «Siemens» та змінного перепаду тиску типу РМ 1 фірми «Овен».
1.2.Провести перевірення ротаметра Sitrans F VA Trogflux та вторинного мікропроцесорного приладу РМ 1.
2. Завдання на виконання роботи
2. 1. Познайомитись з лабораторним стендом.
2.2. Вивчити загальну теорію вимірювання витрати рідин та газів за
методом змінного та постійного перепаду тиску.
2.3. Вивчити будову та конструктивні особливості ротаметра типу F VA Trogflux та вторинного мікропроцесорного приладу РМ 1.
2.4. Зняти реальну статичну характеристику перетворення витратоміра Sitrans F VA Trogflux та вторинного мікропроцесорного приладу РМ 1.
2.5. По статичним характеристикам перетворення визначити абсолютну, відносну та приведену похибки витратоміра.
2.6. Побудувати графіки:
а) реальних статичних характеристик перетворення;
б) залежності відносних та приведених похибок по отриманому діапазону вимірювання (точки наносити через кожних 2 м/год.).
3. Загальні теоретичні відомості про витратоміри змінного та постійного перепаду тиску
Первинні вимірювальні перетворювачі (ПВП) витрати змінного та постійного перепаду тиску відносяться до дросельних перетворювачів, тобто, перетворювачів, які дещо звужують основний потік рідини або газу в трубопроводі. Принцип дії таких перетворювачів ґрунтується на законі стаціонарного руху ідеальної рідини Данила Бернуллі: «Якщо зменшити поперечний переріз труби, то швидкість руху рідини або газу в цьому місці зростає, а тиск зменшується», тобто, виникає різниця тисків (р) в речовині в місцях до звуження та відразу після звуження.
Суть закону в тому, що під час протікання речовини через звужуючий пристрій частина потенційної енергії потоку переходить у кінетичну, при цьому середня швидкість потоку в звуженому перетині підвищується, а тиск зменшується. Різниця цих тисків (р) залежить від швидкості речовини і буде тим більша, чим більша витрата речовини, що протікає.
В залежності від того, як використовується різниця тисків (р), ПВП, в яких використовується закон Бернуллі, ділять на ПВП змінного та постійного перепаду тиску. ВПВП змінного перепаду тиску для визначення витрати речовини використовують звужуючий пристрій (діафрагма, сопло), який не змінює своє положення, і вимірюють дифманометром різницю тисків до та після звужуючого пристрою. В ПВП постійного перепаду тиску в якості звужуючого пристрою використовується поплавок, який змінює своє положення в спеціальній конічній трубці, що забезпечує постійність різниці тисків під і над поплавком, а мірою витрати є висота зависання поплавка у трубці. Потік речовини, що проходить крізь такий ПВП, піднімає поплавок до тих пір, поки кільцева щілина між тілом поплавка та стінками конічної трубки не досягне такої величини, при якій сили, що діють на поплавок (сила тиску рідини та сила ваги поплавка) не зрівноважаться. При рівновазі цих сил поплавок зависає на деякій висоті конічної трубки, яка залежить від витрати.
Закон Бернуллі описують два рівняння.
Перше рівняння - це рівняння зберігання енергії рухомої рідини:
+ =+; (1)
Друге – це рівняння нерозривності течії:
* *=**, (2)
де у обох формулах: та-абсолютні статичні тиски до і після звуження,
Па; та- середні швидкості речовини до і після звуження, м/с;та- поперечний переріз потоків, при чому- в найбільш звуженому місці, м;тагустина речовини, кг/м.
3.1. Одним з найбільш поширених методів вимірювання витрати рідини, газу та пари є метод змінного перепаду тиску, оснований на вимірюванні
Рис. 1. Профіль руху потоку речовини через діафрагму.
різниці тисків, яка створюється будь-яким звужуючим пристроєм,
встановленим в трубопроводі на шляху руху речовини. Під час протікання речовини утворюється різниця тисків до і після звужуючого пристрою.
На рис.1 показано профіль руху потоку через діафрагму, завихрення, а також розподіл тиску по довжині трубопроводу.
Потік F звужується перед діафрагмою, проходить діафрагму і по інерції ще зменшується в перерізі на певній віддалі за діафрагмою, а вже потім зростає в перерізі і поступово заповнює весь переріз трубопроводу. Перед діафрагмою і за нею утворюються зони з вихровим зустрічним рухом відносно основного потоку. Завихрення за діафрагмою значно більші, ніж перед нею. Тиск потоку Р перед діафрагмою дещо зростає за рахунок підпору перед діафрагмою.
Основу дросельних вимірювальних перетворювачів (витратомірів змінного
перепаду тиску) складає безпосередньо звужуючий пристрій (діафрагма), який має спеціальні виводи в кутах (до і після діафрагми) для під’єднання імпульсних трубок, що забезпечують відведення тисків Рта Рна входи дифманометра, який є вторинним приладом витратоміра. Відповідно, стаціонарні тиски тадещо відрізняються від тисків Рта Рмісць відведення, алеця відмінність легко компенсується поправочним коефіцієнтом. Так як густина речовини до і після звужування не змінюється (==, то у відповідності із (1) та (2) отримуємо систему рівнянь:
{ Р- Р=(-) (3)
{ *=*.
Система рівнянь справедлива, якщо не перевищує швидкості розповсюдження звуку в речовині. Розв’язуючи систему відносно швидкостіотримуємо:
= (), (4)
і, відповідно, можемо визначити об’ємну витрату , визначивши добуток швидкостіна перерізпотоку:
=(м/с). (5)
В перетворювачах змінного перепаду тиску замість перерізу потоку використовують площинузвужувального пристрою, тому формула об’ємної витрати приймає вид:
= , (6)
де - постійний коефіцієнт витрати для даної речовини, що залежить від:■ діаметру трубопроводу, який визначає потік , і типу звужуючого пристрою (особливо від відношеннядо , яке називається модулем звужуючого пристрою); ■ нерівномірності розподілу швидкостей потоку по поперечному перерізу труби; ■ фізичних властивостей потоку (так званого числа Рейнольдса , яке є основною характеристикою протікання (течії) рідини),■ а також того, що вимірювання тиску відбуваються не в центрі потоку, а у стінок трубопроводу. Коефіцієнт витрати для звужуючих пристроїв різних типів визначають дослідним шліхом.
Витратоміри змінного перепаду тиску є найпоширенішими при вимірюванні витрати рідини, пари і газу. Типи звужуючих пристроїв, які використовуються для зменшення поперечного перерізу труби, показані на рис.2. В якості зву-жуючих пристроїв, крім діафрагм, використовуються нормальні сопла (рис. 2 в, м, н), подовжені та короткі сопла Вентурі (рис.2. n, c, m) і нестандартні пристрої з гідравлічним опором (крани, клапани, заслінки, теплообмінники та ін.).
Комплект такого витратоміра включає в себе звужувальний пристрій, з’єднувальну (імпульсну) лінію, диференційний манометр (дифманометр) з тим або іншим передавальним перетворювачем і вторинний прилад.
Рис. 2. Типи звужуючих пристроїв: у верхньому рядочку показані типи діафрагм та нормальних сопел, а в нижньому – сопла Вентурі.
На практиці використовують наступні основні формули розрахунків масової [кг/год.] та об'ємної [м/год.]витрати:
= 0,01252*(7)
та = 0,01252*, (8)
де 0,01252 – стала для переводу перепаду тиску (Р- Р) в кгс/мв значення, що виражене в Па;- постійний коефіцієнт витрати звужуючого пристрою для даної речовини, який враховує і її розширення; - густина [кгс/ м],- діаметр отвору звужуючого пристрою в мм.
3.2. Витратоміри постійного перепаду тиску або ротаметри застосовуються для вимірювання витрати чистих та малозабруднених рідин і газів, що протікають у трубопроводах без значних коливань витрати, особливо широко в спиртовому, виноробному, пиво-безалкогольному та інших виробництвах.
У ПВП перетворювачах витрати постійного перепаду тиску (ротаметрах,
їх ще називають приладами обтікання) в середині конічної трубки, що розширюється до гори, знаходиться поплавок, який має особливу форму: знизу – конус, угорі – невеликий обідок зі скісними пазами, і який знаходиться під дією динамічного тиск потоку вимірюваного середовища. Конічна трубка такого первинного вимірювального перетворювача розташовується в місці вимірювання витрати завжди вертикально. Скісні пази на поплавку приводять до його обертання під час проходження речовини трубкою, щоб він не торкався її стінок і знаходився в центрі потоку. Слово ротаметр походить від латинського «roto» – обертаюсь, а весь прилад називають ротаметр.
У місці розташування поплавка поперечний переріз трубки зменшується на
значення площі поперечного перерізу поплавка (в найбільшому по діаметрі
його місці). На відміну від перетворювача змінного перепаду тиску, в якому звужуючий пристрій (діафрагма), що перекриває потік речовини, жорстко зафіксована в одному місці (при цьому перепад тиску = Р- Рє функцією від витрати речовини), в ротаметрах звужуючий пристрій (поплавок) вільно переміщується по потоку речовини вверх або вниз.
Якщо витрата зростає, то збільшується швидкість під поплавком та із-за збільшення напору рідини знизу зростає тиск Р (рис. 3). Відповідно з законом Бернуллі для стаціонарного руху речовини, в разі дроселювання поперечного перерізу трубки поплавком, швидкість рідини чи газу в цьому місці зростає, а тиск зменшується. Тому тиск Рнад поплавком стає ще меншим, по відношенню до тиску Р під ним. Збільшується різниця тисків і поплавок починає підніматись вгору, але при цьому одночасно розширюється кільцеподібний зазор між ним та стінками трубки, в наслідок чого зменшується дросельний ефект від присутності поплавка, тобто, зменшується швидкість рідини в зазорі, що приводить до зростання тискуРта відновлення перепаду тиску до початкового значення, яке залежить від сили тяжіння поплавка. Піднімання поплавка припиняється. При зменшенні витрати має місце обернений ефект. Таким чином, кожному значенню витрати відповідає певна висота підйому поплавка.
У відповідності із визначенням - основу ротаметру складає трубка 1 (рис. 3) , як правило, скляна, з внутрішньою конічною поверхнею, в середині якої розміщують поплавок 2. Переміщення поплавка відбувається до тих пір, поки перепад тиску не зрівняється з масою поплавка, що приходиться на одиницю площини його поперечного перерізу.
Рис.3. Рис. 4. Ротаметри з ДТП а) та Sitrans FVA Trogflux
Зверху вниз діє сила G тяжіння поплавця:
G = Vn (- ) g, (9)
де g – прискорення вільного падіння; Vn та - об'єм і густина поплавка;- густина рідини, що проходить крізь ротаметр.
Знизу вверх на поплавець діють сила тертя середовища об поплавок, якою можна нехтувати, та сила F, яку утворює середовище, що протікає через ротаметр, і яка визначається різницею статичних тисків (Р- Р), які виникли внаслідок прискорення потоку в кільцевому зазорі між стінкою і поплавцем: F = (Р- Р) fn; (10)
де fn — площина поперечного перерізу поплавка у місці його найбільшого діаметру.
Поплавок буде нерухомим у потоці рідини або газу, якщо виконуватиметься умова рівноваги сил, що діють знизу і зверху:
G =( Р- Р).(11)
З іншого боку можемо записати:
Р- Р=G/=. (12)
А це означає, що при постійній густині речовини, права частина формули є незмінною і не залежить від витрати речовини. Відповідно незмінним є перепад тиску Р- Р. Звідси і інша назва ротаметрів як приладів постійного перепаду тиску.
Швидкість обтікання речовиною поплавка у кільцеподібному зазорі між ним і стінками трубки дорівнює:
= . (13)
Звідси Р- Р=Р = .(14)
Прирівнюючи залежності 7.12 та 7.14, можемо визначити швидкість речовини в кільцеподібному зазорі:
= . (15)
Ця швидкість визначає об’ємну витрату вимірюваної речовини, що проходить через кільцеподібний зазор поперечного перерізу:
= *=. (16)
Із наведеного рівняння випливає, що за коефіцієнта витрати =соnst, існує лінійна залежність між величинами Q і , який в свою чергу пропорційний висоті зависання поплавка. Проте за конічної форми трубки лінійна залежність між значенням Q і переміщенням поплавця порушується через нелінійну залежність по висоті трубки. Крім того, в реальних умовах дещо змінюється величина . Томувикористання рівномірної шкали для ротаметрів зумовлює частку загальної похибки вимірювань.
Із останнього рівняння випливає також, що положення поплавка залежить не тільки від витрати, а і від густини контрольованого середовища. З цього боку ротаметри розділяються на дві групи: для рідин які градуюють на воді, і для газів, які градуюються на повітрі.
Корпус ротаметра являє собою скляну конічну трубку, на зовнішній поверхні якої нанесена шкала. Покажчиком є верхня горизонтальна площина поплавка. Матеріал поплавка — сталь, алюміній, бронза, ебоніт, пластмаси — не повинен піддаватися корозії в контрольованому середовищі і повинен мати добру здатність виділятися в потоці контрольованого середовища. Відхилення густини, тиску та температури вимірюваної за витратами речовини проводить до додаткових похибок вимірювання.
В деяких типах ротаметрів (рис. 2) конічним роблять поплавок 3, який переміщується в середині діафрагми постійного поперечного перерізу 2. Але принципової різниці між такими ротаметрами не має. На цьому ж рисунку приведена схема ротаметра з диференціально-трансформаторним перетворювачем, який дозволяє передавати сигнал вимірювальної інформації на відстань.
Вимірювальна частина витратоміра складається з циліндричного металевого корпусу 1 з діафрагмою 2. В середині діафрагми переміщується конусний поплавок 3, насаджений на шток 4. Під дією потоку рідини поплавок може переміщуватися в отворі діафрагми. На верхньому кінці штоку закріплено осердя 5 диференційно-трансформаторного перетворювача. Осердя переміщується в середині трубки 6, зовні якої знаходиться котушки перетворювача.
Скляні ротаметри розраховані на вимірювання витрати рідин в межах 0,04... 16 м/год, або газів від 0,063 до 40 м3/год у вертикальних трубопроводах діаметром 4... 100 мм за тиску середовища до 0,6 МПа (6 кгс/см2).
Для вимірювання витрати середовищ, які перебувають під тиском до 6,4 МПа, використовуються ротаметри з металевими конічними корпусами. Звичайно такі прилади оснащуються передавальними вимірювальними перетворювачами з електричним або пневматичним уніфікованим сигналом, який надходить по лініях дистанційної передачі на вторинний показувальний прилад.