- •Загальні технології харчової промисловості
- •Програма
- •2 Методичні вказівки до виконання лабораторного практикуму
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Приклад оформлення протоколу
- •Визначення сахаристості цукрового буряка методом гарячої водної дигестії
- •2.3 Загальні правила безпечної роботи в хімічній лабораторії
- •Правила роботи з скляним посудом
- •Правила роботи з їдкими і токсичними речовинами
- •Протипожежні правила безпеки
- •Перша допомога при опіках та порізах
- •Запитання для самоперевірки
- •3 Стандартизація якості сировини, напівпродуктів, товарних продуктів та правила відбору
- •Запитання для самоперевірки
- •4 Методи визначення масової частки сухих речовин (ср) у харчових продуктах
- •4.1 Визначення масової частки ср у мелясі ареометричним методом
- •4.2 Визначення масової частки ср меляси рефрактометричним методом
- •4.3 Визначення масової частки ср
- •5 Методи визначення вмісту етилового спирту
- •5.1 Визначення вмісту етилового спирту у водно-спиртових розчинах ареометричним методом
- •5.2 Визначення вмісту етилового спирту у водно-спиртових розчинах рефрактометричним методом
- •5.3 Визначення вмісту спирту і дійсного екстракту у пиві дистиляційним методом з використанням ареометру
- •5.4 Розрахунок масової частки сухих речовин в початковому суслі
- •5.5 Розрахунок дійсного та видимого ступеня зброджування пива
- •5.6 Визначення вмісту етилового спирту у водно-спиртових розчинах дихромато-йодометричним методом
- •5.7 Облік спирту
- •6 Методи визначення екстрактивності солоду та інших харчових продуктів
- •6.1 Визначення екстрактивності стандартним (конгресним) методом
- •6.2 Визначення сахаристості цукрового буряка методом гарячої водної дигестії Аналіз виконують за методикою, викладеною в 2.2.
- •7 Методи визначення ферментативної активності
- •7.1 Визначення амілолітичної активності свіжопророслого солоду візуальним колориметричним методом
- •7.2 Визначення амілолітичної активності ферментного препарату
- •7.3 Визначення тривалості оцукрювання сухого пивоварного солоду
- •Навчальне видання
Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій
ЗАТВЕРДЖУЮ
Ректор ___________ Українець А.І.
14 червня 2010 р.
Загальні технології харчової промисловості
Методичні вказівки
до виконання лабораторного практикуму
з розділу ‘‘Технологія бродильних виробництв‘‘
студентами денної форми навчання
напряму підготовки 6.051701 ‘‘Харчові технології та інженерія‘‘
-
Реєстраційний номер
електронних методичних
вказівок у НМУ 64.06 – 14.06.2010
СХВАЛЕНО
на засіданні кафедри
біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв
Протокол № 18
від 25.05. 2010 р.
Київ НУХТ 2010
Загальні технології харчової промисловості: Метод. вказівки до вик. лаб. практикуму з розділу ‘‘Технологія бродильних виробництв‘‘ студ. денної форми навчання напряму підготовки 6.051701 ‘‘Харчові технології та інженерія‘‘ / Укл.: А.М. Куц, В.М. Кошова, Р.Г. Кириленко. – К: НУХТ, 2010. – 31 с.
Рецензент С.Р. Тодосійчук, канд. біол. наук, доц.
Укладачі: А.М. Куц,
В.М. Кошова,
Р.Г. Кириленко, кандидати техн. наук
Відповідальний за випуск П.Л.Шиян, д-р техн. наук, проф.
Видання подається в авторській редакції
1 мета, зміст і організація лабораторного практикуму
Лабораторний практикум згідно з навчальним планом є складовою частиною дисципліни “Загальні технології харчової промисловості”, основною метою якого є закріплення знань, отриманих під час вивчення теоретичного курсу, опанування загальними методами контролю харчової сировини і продуктів її переробки з подальшою оцінкою відповідності отриманих результатів проаналізованих зразків вимогам нормативно-технічної документації.
Внаслідок виконання лабораторного практикуму студент повинен:
знати: завдання і організацію роботи заводської лабораторії;
терміни, що використовуються під час відбирання середньої проби і виконанні лабораторних робіт;
правила безпечної роботи в хімічній лабораторії;
суть методу аналізу, реактиви, прилад, посуд, техніку виконання відповідного аналізу та розрахункові формули для обрахування отриманих результатів;
вимоги чинної нормативно-технічної документації щодо показників якості проаналізованих зразків;
вміти: виконувати аналіз відповідно до затвердженої методики та правил безпеки;
працювати з лабораторним посудом і приладами, необхідними для виконання аналізу;
обраховувати та аналізувати отримані результати;
оформляти результати аналізу у вигляді протоколу;
давати оцінку відповідності проаналізованих зразків вимогам нормативно-технічної документації;
оцінювати різні методи визначення показників якості щодо їх тривалості, безпечності, застосування відповідного обладнання тощо та обирати більш ефективний;
мати навички: виконання аналізу з визначенням якісних і кількісних показників аналізованого зразка згідно затверджених методик з урахуванням правил безпечної роботи;
обрахування результатів аналізу відповідних зразків, оформлення їх у вигляді протоколу та оцінювання якості аналізованого зразка відповідно до вимог чинної нормативно-технічної документації.
В табл. 1 наведена програма лабораторного практикуму.
Таблиця 1