3. Техногенні небезпеки фізичного походження

1. Загальна характеристика техногенних небезпек

Нинішній рівень природно-техногенної безпеки України значною мірою зумовлений надмірними техногенними навантаженнями на природне середовище. Промислові регіони являють собою зони з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного походження.

Протягом останнього часу в державі щорічно реєструється до 500 надзвичайних ситуацій техногенного походження, з них: 23% – транспортні аварії; 31% – пожежі, вибухи; 4% – аварії, пов’язані з викидом хімічно-, радіаційно-, біологічно небезпечних речовин; 10% – аварії на електроенергетичних мережах; 18% – аварії в комунальних системах життєзабезпечення; 13% – аварії на очисних спорудах та ін.

Найбільша кількість надзвичайних ситуацій у 1997-2000 рр. виникла у таких областях України, як Донецька (275), Луганська (195), Львівська (156), Одеська (134), Запорізька (127), Дніпропетровська (123). При цьому збитки від надзвичайних ситуацій техногенного характеру становили більше 205 млн гривень.

До основних причин виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру належить незадовільний стан: технологій виробництва та основних виробничих фондів; матеріально-технічного забезпечення виробництва; поховання, утилізації та зберігання відходів. А також ігнорування екологічних факторів, вимог стандартів, техніки безпеки; дефіцит кваліфікованих кадрів; недостатній рівень застосування новітніх технологій; низький рівень життя населення.

За оцінками фахівців 7541 об’єктів на території України становить потенційну небезпеку для життєдіяльності населення.

У разі виникнення надзвичайної ситуації, енергія, що діє на людину, проявляє себе в акустичній, гравітаційній, механічній, тепловій, електричній, електромагнітній та інших формах, причому кожній з них притаманні свої біологічні ефекти.

Вплив енергії і речовини можна класифікувати за тривалістю, напрямом та результатами.

За напрямком дії розрізняють впливи: прямі, які спрямовані безпосередньо на людину і непрямі, що спрямовані на інші елементи системи, які трансформують і повертають вплив на людину.

Результати впливу можуть мати сприятливий та несприятливий характер, в тому числі й негативний, що полягає, приміром у фізичних травмах, хворобах, смертельних наслідках.

Прояв енергії та речовини впливу відносно людини виражається через сукупність небезпечних та шкідливих факторів впливу.

Небезпечним вважається фактор, вплив якого на людину за певних умов призводить до травматизму або до раптового різкого погіршення здоров’я; шкідливим – фактор, вплив якого за певних умов призводить до захворювання або до зниження працездатності.

Класифікація небезпечних та шкідливих факторів є основою для їх виявлення, систематизації залежно від специфіки використовуваних технології і обладнання та розробки профілактичних заходів.

2. Небезпеки механічного походження на підприємствах харчової промисловості

Під механічними небезпеками розуміють небажані впливи на людину, походження яких зумовлене силами гравітації або кінетичної енергії тіл. Вони створюються природними або штучними об’єктами, що падають, рухаються, обертаються.

На підприємствах харчової та переробної промисловості діють небезпечні та шкідливі фактори, які поділяються на дві підгрупи:

1  рухомі машини і механізми, 2  незахищені рухомі елементи виробничого обладнання.

Механічні небезпеки за наявністю поділяють на:

енергетичні, які безпосередньо впливають на людину і можуть завдати їй ушкоджень;

потенційні, позбавлені енергії і в цьому разі травмування відбувається за рахунок енергії самої людини.

Захист від механічних небезпек залежно від конкретних умов діяльності здійснюється засобами колективного (обмежуючі, застережувальні пристрої), та індивідуального (захист шкірного покриву тіла, рук, обличчя; органів слуху, дихання, зору тощо) захисту.