2. Аксіома про потенційний характер небезпеки

Всі системи, що мають енергію, хімічні або біологічні активні компоненти, які не відповідають умовам життєдіяльності – небезпечні. Небезпеки мають потенційний, або прихований характер. Небезпека не завжди супроводжується негативною дією на людину. Для реалізації шкідливої дії на людину мають бути забезпечені такі три умови: небезпека реально діє, людина перебуває в зоні її дії, людина не має достатніх засобів захисту. Потенційний характер небезпеки є універсальною властивістю процесу взаємодії людини з середовищем мешкання.

Аксіома про потенційний характер небезпеки стверджує, що всі дії людини і всі компоненти середовища мешкання, передусім технічні засоби і технології, окрім позитивних властивостей і результатів, здатні генерувати небезпечні чинники. Будь-які нові позитивні дії або результати неодмінно будуть супроводжуватися виникненням нової потенційної небезпеки або навіть і групи небезпек. Виходячи з аксіоми, що діяльність людини потенційно небезпечна, вважають що абсолютної безпеки не буває. Завжди існує деякий залишковий ризик виникнення небезпеки, а з іншого боку, безпечним буде такий рівень небезпеки, з яким на даний час, при досягнутому рівні наукового та економічного розвитку можлива згода.

3. Класифікація небезпек

Щоб вивчити уражаючу дію небезпек, доцільно розглянути класифікацію їх. Такі складні явища, як небезпеки, класифікують за різними ознаками. Розділяють загальні, локальні, галузеві, місцеві (для окремих об‘єктів) та інші небезпеки. До загальних небезпек включають небезпеки, що спричинені: аномальною температурою; рухливістю повітря; вакуумом; вибухом; вибуховими речовинами; вібрацією; вогненебезпечними речовинами; вогнем; водою; висотою; втомою; газами; гарячими поверхнями; пожежами; гіпердинамією; гострими предметами; динамічними пере навантаженнями; дощем; димом; електромагнітним полем; емоційним перевантаженням (стресом); голодом; алкоголем; їдкими речовинами; захворюванням; інфразвуком; інфрачервоним випромінюванням; зброєю (вогнепальною, холодною та ін.); замкнутим об‘ємом; іскрами; кінетичною енергією; корозією; лазерним випромінюванням; листопадом; магнітними полями; макро- і мікроорганізмами; медикаментами; метеоритами; блискавками (грозою); монотонністю;надлишковим тиском у місткостях; накипом; недостатньою міцністю місткостей; нерівними поверхнями; отруєнням; ожеледицею; охолодженими поверхнями; неправильними діями персоналу; отруйними речовинами; отруєнням; ожеледицею; охолодженими поверхнями; падінням (без встановленою причини); парою; перевантаженням машин і механізмів; перенапруженням органолептичних аналізаторів; пестицидами; підвищеною яскравістю світла; помилковими діями людей; психологічною несумісністю; прискоренням пульсації світлового потоку; пилом; робочою позою; розумовим перенапруженням; радіацією; резонансом; рухомими предметами; сенсорною деривацією; снігопадом; сонячною активністю; сонцем (сонячний удар); сонливістю; сонливістю; статичними перевантаженнями; статичною електрикою; струмом високої частоти; тайфунами; туманом; ударною хвилею; ультразвуком; ультрафіолетовим випромінюванням; ураганом; шумом; швидкістю руху й обертання та ін.

Небезпеки класифікуються за такими основними ознаками:

походженням (природні, техногенні, антропогенні, екологічні, біологічні, соціальні);

за характером дії на людину (механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);

за часом проявлення (імпульсивні і кумулятивні);

за локалізацією (літо-, гідро-, атмосферні, космічні);

за наслідками (захворювання, травми, аварія, пожежі і т.і.);

за спричиненими збитками (економічні, технічні, екологічні, соціальні)