2. Активність. Закон радіоактивного розпаду

У важких елементів, ядра яких складаються з великої кількості нуклонів, ядерні сили притягання вже не можуть компенсувати кулонівські сили відштовхування. У цьому разі починається внутрішня перебудова ядер і мимовільний перехід ядер з менш стійкого стану у більш стійкий. Це явище здатності ядер деяких хімічних елементів самовільно перетворюватися на ядра інших елементів з виділенням енергії у вигляді випромінювання дістало назву радіоактивності.

Активність - це кількість розпадів атомів елементів за одиницю часу. Системна одиниця вимірювання активності називається Беккерель – [Бк], несистемна – Кюрі – [Кі]: 1 Бк=2,710^-11 Кі; 1Кі=3,710¹⁰ Бк

Радіоактивне забруднення навколишнього середовища характеризується щільністю зараження місцевості (Бк/м²; Кі/км²), об’ємною активністю (Бк/м²; Кі/м²) та питомою активністю (Бк/кг; Кі/кг).

Період напіврозпаду Т_1/2  час, за який число активності (А_t) зразка зменшується в два рази.

У будь-якій речовині відбувається поступовий безперервний розпад ядер її атомів, причому за певну одиницю часу розпадається певна частина їх загального числа. Для кожного радіоактивного ізотопу середня швидкість розпаду його атомів постійна, незмінна.

Закон радіоактивного розпаду має такий вигляд:

.

3. Контроль забруднення сировини на харчових підприємствах

З огляду на трагічні наслідки аварії на Чорнобильській станції у 1986 р., Верховна Рада України у 1998 р. прийняла закон “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”. Цей закон спрямований на забезпечення захисту життя, здоров’я та майна людей від негативного впливу іонізуючих випромінювань, спричиненого практичною діяльністю, а також, зокрема, у випадках радіаційних аварій і т. і.

Нормування опромінення базується на трьох основних принципах радіаційної безпеки: не перевищення встановленої основної дозової межі, усунення будь-якого невиправданого опромінення, зниження дози опромінення до якомога нижчого рівня.

Розрізняють три рівні дії іонізуючих випромінювань: соматична (хронічна або гостра променева хвороба), генетичні порушення та пороговий рівень дози. Перший рівень захворювань найдослідженіший і найуспішніше прогнозується і лікується. Третій рівень найскладніший і найсуперечливіший. Останніми роками значна частина вчених схиляється до того, що навіть найменша доза опромінення – шкідлива. Науковий комітет з дії атомної радіації ООН у своїх висновках щодо цього питання спирається на два основні положення: 1) відсутня жодна порогова доза, за якої був би відсутній ризик захворювання; 2) вірогідність або ризик захворювання зростає прямо пропорційно дозі опромінення.

На забруднених радіонуклідами після аварії на ЧАЕС територіях України розташовані і випускають продукцію 80 харчових підприємств.

Для усунення небезпеки опромінення населення підвищеними дозами радіації необхідне проведення широких заходів з організації дозиметричного контролю на всій території України і насамперед на підприємствах харчової і переробної промисловості. Вміст радіонуклідів у продуктах харчування регламентується Державними гігієнічними нормативами „Допустимі рівні вмісту ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді” (ДР-97). Спеціальною технологічною обробкою сировини досягається значне зниження вмісту цих радіонуклідів у кінцевих продуктах харчування. Також велика увага приділяється розробці спеціальних продуктів харчування профілактичного призначення, що мають радіозахисну дію, особливо це стосується випуску дитячих харчів.

Питання для самоконтролю:

1. Наведіть характеристику та основні властивості іонізуючого випромінювання.

2. Що таке період напіврозпаду?

3. Які нормативні документи спрямовані на забезпечення захисту іонізуючого випромінювання?