3.10. Обмін вуглеводів.

• Шляхи перетворень вуглеводів в організмі рослин та тварин.

• Гліцериновий альдегід та діоксиацетон як центральне місце розкладу і синтезу гексоз.

• Ферментативний розклад полісахаридів.

• Здатність організмів до розкладу полісахаридів. Проблеми розкладу целюлози та геміцелюлоз.

• Роль фосфатiв у процесi розпаду вуглеводів.

• Анаеробний розклад вуглеводів (гліколіз, глікогеноліз). Енергетика анаеробного розкладу глюкози.

• Типи бродіння та їх застосування в харчовій та інших галузях виробництв. Основні та побічні продукти бродіння.

• Хімізм та енергетика гомоферментативного молочнокислого бродіння.

• Хімізм та енергетика гетероферментативного молочнокислого бродіння.

• Хімізм та енергетика пропіоновокислого бродіння.

• Хімізм та енергетика спиртового бродіння.

• Хімізм та енергетика ацетонобутилового та маслянокислого бродінь.

• Хiмiзм та енергетика аеробного розпаду глюкози. Цикл ди- і трикарбонових кислот (Кребса).

• Пентозофосфатний шлях перетворення вуглеводів.

• Гліоксилатний цикл.

• Спільність хімізму всіх типів бродінь вуглеводів.

• Порівняльна енергетика процесів бродіння та дихання.

• Особливості шляхів розкладу та синтезу вуглеводів.

3.11. Обмін ліпідів

• Розклад жирів. Проблеми, пов’язані із розкладом жирів в організмі і промисловості.

• Ферментативний гідроліз жирів. Метаболізм продуктів гідролізу жиру.

• Шляхи розкладу насичених жирних кислот (- і -окислення). Енергетика цих процесів.

• Хімізм та енергетика -окислення жирних кислот.

• Особливості α-окислення жирних кислот.

• Взаємозв’язок між обміном вуглеводів та жирів.

• Ацетил-КоА як центральний метаболіт у процесі розкладу і синтезу жирних кислот.

• Синтез жирних кислот і жирів.

3.12. Обмін білків і амінокислот.

• Розклад бiлкiв, промислове значення цього процесу.

• Шляхи розкладу амiнокислот - дезамінування, декарбоксилювання, трансамінування.

• Обмiн амінокислот, побічні продукти обмiну.

• Обмiн амiаку, що утворюється в процесi розкладу амiнокислот.

• Механiзм нейтралiзацiї і виведення амiаку з органiзму. Орнітиновий цикл.

• Шляхи утворення амiнокислот у живому органiзмi - пряме амiнування, переамiнування за участю кетокислот.

• Основні стадії біосинтезу білку. Роль нуклеїнових кислот.

4. Контрольна робота

Мета контрольних робіт – навчити студентів самостійно працювати з підручником, вивчити основні розділи біохімії, тим самим підготувати до іспиту.

Кожен студент виконує одну контрольну роботу після прослуховування установчих лекцій. Контрольна робота має бути виконана в установлений термін і здається на кафедру для рецензування, з обов’язковою реєстрацією в журналі обліку. У разі одержання позитивної оцінки за роботу студент проходить співбесіду з викладачем і допускається до складання іспиту.

Студент виконує три завдання в контрольній роботі. Завдання відповідають початковим літерам прізвища, імені та по-батькові студента. Наприклад, Артеменко Віктор Іванович виконує три завдання контрольної роботи, позначені літерами А, В, І. Якщо початкові літери збігаються, студент виконує завдання, позначені цією літерою, а також позначені наступною літерою алфавіту.