Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДИПЛОМКА) ПОСЛЕДЯ.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
256.02 Кб
Скачать

2.2 Організація дослідження

Дослідження проводилося школі № 5 І-ІІΙ ступенів м. Бровари. Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі (вересень-листопад 2012рр.) аналізувалося питання дослідження стану проблеми організації фізичного виховання в системі позаурочних занять. Вивчалась література використання інноваційних технологій фізичного виховання молодших школярів. А також вивчення особливостей дитячої працездатності в позаурочних заняттях .

Другий етап дослідження (грудень 2012 р.) полягав у:

- використанні елементів хортингу для визначення рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку на основі аналізу літератури та отриманих даних;

-аналізі впливу занять хортингом на фізичний розвиток та фізичну підготовленість дітей молодого шкільного віку в системі позаурочних занять.

Для вирішення поставлених завдань було проведено методи дослідження фізичного розвитку, фізичної підготовленості молодших школярів впродовж січня - квітня 2013 рр.. Кількість учнів 19. Зі 19 обстежених було сформовано одну групу. Учні мали однаковий стан фізичної підготовленості,фізичного розвитку. З метою підвищення фізичної підготовленості фізичного розвитку були використані вправи з елементами хортингу.

На третьому етап дослідження (травень 2013) була проведена оцінка ефективності програми занять з хортингу з метою покращення здоров'я, підвищення рівня фізичного розвитку, фізичної підготовленості молодших школярів.

Розділ ιιι Перевірка ефективності програми занять хортингом для дітей молодшого шкільного віку в системі позаурочних занять

3.1 Програмний матеріал по роках навчання для груп початкової підготовки

3.1.1. Основні засади оздоровчої програми хортингу

Відмінність оздоровчого тренування від спортивного. Оздоровче тренування в хортингу має певні відмінності від спортивного. Якщо спортивне тренування передбачає використання фізичних навантажень в цілях досягнення максимально можливих спортивних результатів в хортингу, то оздоровче тренування - з метою підтримки або підвищення рівня фізичної працездатності і здоров'я людини.

Основна спрямованість оздоровчого хортингу - підвищення функціонального стану організму і фізичної підготовленості хортингіста. Ефективність фізичних вправ оздоровчої спрямованості визначається періодичністю і тривалістю занять, характером використовуваних засобів і відповідною інтенсивністю, режимом роботи і відпочинку.

Оздоровча програма хортингу поширюється на всі вікові категорії людей від дітей раннього дошкільного віку до літніх людей. Вправи оздоровчої системи розроблені таким чином, що підходять для людей різного рівня фізичної підготовки як чоловічої, так і жіночої статі, окремі фізичні вправи спеціального розвиваючого характеру можуть бути застосовані для дітей з різними патологіями, дорослих людей, які є інвалідами. Дозування спеціальних фізичних вправ хортингу зміцнювального характеру в змозі забезпечити реабілітацію вражених кінцівок, а методика дихальних вправ оздоровчого напрямку сприятиме покращенню стану здоров'я у, навіть, не здатної ходити людини. Тренер-викладач оздоровчого хортингу, який має відповідні фахові навички, не відмовить у занятті дитині шкільного віку, яка приписана до спеціальної групи дітей за станом здоров'я, а з дозволу батьків і класного керівника буде працювати з нею, надавати помірне навантаження на групи м'язів, які можуть покращити загальний стан здоров'я дитини, у кожному випадку є можливість скласти спеціальний комплекс вправ у певній послідовності, який може покращити, і, навіть, згодом виправити недоліки здоров'я дитини. Саме такі позитивні приклади відмічені у процесі занять хортингом за період існування в системі загальної середньої освіти оздоровчого напрямку хортингу. Саме своїй рідній системі, яка має оздоровчі методики і основана на досвіді багаторічної роботи та перевірена часом, довіряють і діти, і дорослі. Ідеали сучасного спорту - швидше, вище, сильніше - у хортингу не є основними. Оздоровчий хортинг потрібний людині для того, щоб освоювати і розвивати резерви свого тіла і свідомість, збагачуватися новими знаннями, реалізувати свої можливості. Поетапне збільшення навантажень і труднощів різних фізичних і розумових завдань, пов'язаних з освоєнням простої базової техніки хортингу, безсумнівно сприяє зростанню здібностей, необхідних людині в повсякденному житті. Важливим в хортингу, як у виді спорту, включеному в програму фізичного виховання, - є простота і доступність засобів та вправ. Хортинг повинен бути під силу юним і старим, хлопчикам і дівчаткам, чоловікам і жінкам. Оздоровчий хортинг також є незамінним засобом для розвитку координаційних здібностей, для боротьби із зсувами внутрішніх органів. Завдяки багаторазовому повторенню різних переворотів, обертань, стрибків організм дітей все менше і менше реагує на незвичайні положення тіла. Це система вправ, в яких хортингіст вдосконалює всі властивості тіла, такі як гнучкість, стрибучість, рівновагу, навчаючись рухатися назад і вперед, вліво і вправо, вгору і вниз, вільно і універсально.

Оздоровчий хортинг позитивно впливає на виховання здатності поєднувати фази дихання з фазами руху в ациклічних діях. Нарівні з дихальною системою під впливом фізичних вправ удосконалюється функція серця і судин. При виконанні рухів, пов'язаних з перевертанням через голову, у нетренованої людини підвищується тиск у судинах голови. Під впливом занять оздоровчим хортингом ці явища зникають. За допомогою спеціальних вправ формуються умовні рефлекси, що забезпечують перерозподіл крові при кожній зміні положення тіла учня.

Вправи, пов'язані з обертаннями тіла, з перевертанням через голову, роблять позитивний вплив на вестибулярний апарат дітей. У них набагато рідше спостерігаються запаморочення, нудота, втрата орієнтування, ніж у осіб, які не займаються спортом.

Завдяки оздоровчому хортингу люди отримують гарну фізичну форму. Перебування в гарній фізичній формі гарантує їм безліч переваг. Найбільш очевидні з них наступні: поліпшується діяльність серцево-судинної системи і знижується ризик серцево-судинних захворювань; підвищується стійкість до стресових ситуацій; стабілізується вага; поліпшується сон і травлення; збільшується впевненість у власних силах; більш енергійно виконуються щоденні обов'язки; знижується ризик отримання травм; підвищується задоволення від занять хортингом та будь-якою іншою діяльністю; підвищується самооцінка; підвищується самодисципліна; підвищується ефективність виступів у спортивних заходах.

У міру зростання технічної майстерності кількість переваг від перебування в хорошій фізичній формі неухильно збільшується. Найголовніше те, що здорова енергія, яка наповнює людину, робить кожен новий день її життя радісним і повним

Оздоровчий хортинг для дітей шкільного віку

Оздоровча програма хортингу для хлопчиків та дівчаток, юнаків та дівчат шкільного віку включає в себе елементи даної програми для загальноосвітніх навчальних закладів, програми гурткової роботи для закладів професійно-технічної освіти, програми гурткової роботи для позашкільної освіти, а також для вищих навчальних закладів. Окрім застосування в системі освіти, елементи оздоровчого хортингу впроваджуються у сімейному побуті, на роботі, у активному відпочинку тощо.

Однією з цілей відкриття секції оздоровчого хортингу для дітей є створення оптимальних умов, що забезпечують формування у дітей стійкого інтересу до занять фізичною культурою і спортом та прищеплення навичок здорового способу життя.

До традиційних навчальним завдань методики хортингу додаються наступні:

- навчити техніці гімнастики і основам супутніх видів спорту;

- навчити правилам поведінки на тренуваннях і техніки безпеки;

- навчити етикету і ритуалам хортингу;

- навчити рухливим іграм і приступити до навчання спортивних ігор;

- навчити основам гігієнічних знань.

До традиційних розвиваючим завдань додаються:

- всебічно розвинути рухові здібності та якості дітей;

- розвинути і зміцнити мускулатуру, опорно-руховий апарат і формувати правильну поставу;

- створити умови для розширення загального та спортивного кругозору;

- створити умови для розвитку інтелекту, кмітливості, швидкості мислення;

- готувати хлопців до участі у змаганнях.

Ставляться і оздоровлюючі завдання:

- створити умови для підвищення опірності організму несприятливим впливам зовнішнього середовища;

- підвищити функціональні можливості вегетативних органів;

- привчити до дотримання режиму дня і гігієни;

- привчити до раціонального режиму харчування;

- створити умови для відпочинку в спортивно-оздоровчих таборах.

Програма хортингу для дитячо-юнацьких спортивних шкіл розроблена і впроваджується для дітей починаючи з 6-ти річного віку. Дитина, яка пішла в школу у перший клас, може відразу розпочати навчально-тренувальну діяльність у хортингу. Окрім того, якщо учень середньої школи відвідує заняття з хортингу у шкільному гуртку, де у переважній більшості помірні і оздоровчі навантаження, але має бажання стати спортсменом і активно розпочати змагальну діяльність, такого учня тренер-викладач гуртка може направити на навчання до відділення хортингу у дитячо-юнацьку спортивну школу (ДЮСШ).

ПЕРШИЙ РІК НАВЧАННЯ ( ГРУПИ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ, 7-8 РОКІВ)

Основні завдання для групи початкової підготовки:

  1. Формування у дітей інтересу до занять спортом взагалі і хортингом зокрема( вивчення базової техніки та положень комплексного двобою за допомогою спеціальних ігор хортингу).

  2. Різнобічна фізична підготовка

  3. Опанування мінімуму теоретичних знань з хортингу, засад спортивного режиму, вмінь і навичок з гігієни спорту.

  4. Вивчення та удосконалення правил етикету та ритуалу хортингу.

  5. Навчання та вдосконалення елементів базової ударної та кидкової техніки, елементів двобою у стійці і у партері.

Орієнтовний план-графік річного циклу підготовки для груп початкової підготовки перший рік навчання ( 7-8 років) 1-2 ранку хортингу

Місяці

Зміст занять

Вересень

жовтень

листопад

Години

Практична підготовка

Загально розвиваючі вправи

7

6

6

19

Рухливі ігри

Загальнорозвиваючого характеру

2

2

2

6

Рухливі ігри спеціально-прикладного характеру

( ігри хортингу)

3

3

2

8

Навчання елементів техніки хортингу

13

13

16

42

Складання контрольних нормативів з технічної підготовки

-

2

2

4

Загальна фізична підготовка

2

2

2

6

Спеціальна фізична підготовка

2

3

3

8

Тактична підготовка ударної та кидкової атаки

5

5

5

15

Заняття іншими видами спорту ( плавання, легка атлетика, спортивні ігри)

1

1

1

3

Підготовка і складання нормативів із ЗФП та СФП, змагання

-

3

4

7

Усього годин:

118



Техніка та методика навчання для груп початкової підготовки першого року навчання (7-8 років)

Основні положення хортингіста і пересування його на хорті. Правила спортивного етикету хортингу. Захвати та звільнення від них.

Рухливі ігри: загольнорозвиваючого характеру; спеціально-прикладного характеру; з техніко-тактичним ухилом ( « Чехарда», «Бій півнів» з елементами підсічків, зачепів, відхватів, підхватів; естафети з елементами боротьби і для розвинення фізичних якостей).

Вправи на: втрату рівноваги ; дотик ніг руками; торкання та підсічки ніг ногами; виштовхування за межі хорту; відрив партнера від опори. Гра в регбі за встановленими правилами з набивним м’ячем.

Вивчення парних положень: на місці і в русі (партер перебуває у положенні упору навприсядки на колінах і кистях): животом лежачи на партері в чотирьох напрямках; спиною лежачи на партері в чотирьох напрямках; знизу під партером в чотирьох напрямках; різні варіанти стійок на партері.

Знайомство з технікою партеру у двобою хортингу:

У положенні лежачи – утримання, больові прийоми,задушливі захвати; з виведення з рівноваги без допомоги ніг і з підсічкою захватом руки та голови.

Захист: виставити ногу в бік ривка, нахилитися в бік нападу атакуючого, звільнитися від захвату викручуванням або ривком.

Контрприйом: накривання виставленням ноги в бік повороту – утримання поперек; важіль ліктя із захватом руки між ногами; задня підніжка.

Техніка прийомів у стійці

Страховки:

  1. Падіння на спині зігнувши ноги, страховка двома долонями рук;

  2. Падіння на бік зігнувши одну ногу, страховка однією долонею руки лівої, правої;

  3. Страховка в перекиді вперед, страховка двома долонями рук;

  4. Падіння на зігнуті руки із фронтальної стійки.

Базові стійки:

  1. Стійка етикету;

  2. Нижня позиція етикету;

  3. Бойова стійка /лівостороння, правостороння/, основні параметри, варіанти використання у двобої.

Базові переміщення у двобої:

  1. Підхід кроком вперед;

  2. Відхід кроком назад;

Техніка рук

Блоки:

  1. Верхній блок на місці й у переміщені;

  2. Нижній блок на місці й у переміщені;

Удари:

  1. Прямий удар у підборіддя на місці й у переміщенні;

  2. Прямий удар у тулуб на місці й у переміщенні;

Техніка ніг:

Блоки:

  1. Блоки гомілкою від бокового удару ноги в стегно.

Удари:

  1. Прямий удар коліном/ у стегно, у тулуб, у голову/ на місті й у переміщені;

  2. Прямий удар ногою/ у стегно, у тулуб, у голову/ на місті й у переміщені;

Техніка прийому у партері

Основні положення двобою у партері:

  1. Положення «ти зверху»;

  2. Положення «ти знизу»;

  3. Положення «ти збоку у захваті»;

  4. Положення «ти за спиною»;

  5. Положення « суперник за спиною»;

  6. Положення «ти у захваті ногами»:- за шию; - за руку;- за ногу;

  7. Положення «ти на колінах»:- на одному, - на обох, - з упором рук.

Перевертання:

  1. Захватом руки ривком або поштовхом.

Захватом: виставити ногу або руку у бік ривка або повернутися грудьми до атакуючого;

  1. Захватом рук збоку

Захист: розвести руки в боки, виставити дальню ногу вперед – вбік, повернутися грудьми до атакуючого, стати в стійку.

Контр прийом: переворот через себе; утримання з боку голови.

Утримання:

  1. Збоку – із захватом тулуба; без захвату руки під плече, лежачи на животі; із зворотним захватом; висівом та ін..

Захист: упертися гомілкою та передпліччям в атакуючого; перевернутися на живіт.

Виходи з утримання: сідаючи, відпихаючи голову ногою; перевертаючи через себе; зіштовхуючи вперед через міст; викручуючися; вузлом ноги; за допомогою ноги; з боку плеча; захоплюючи ближню руку ззовні; захоплюючи ближню руку з середини.

Захист: притиснути зігнуті руки і ноги до грудей, не дозволити атакуючому притиснутися грудьми і захопити руки; перевернутися на живіт, обвити ноги суперника.

Виходи: ривком вбік; викручуючись; обвити ноги.

Больові прийоми:

  1. Важіль ліктя через стегно.

Захист: зчепити руки, повернутися, зняти лікоть зі стегно, розвернути

3.2 Характеристика показників рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості молодших школярів.

Показники 

Вага

зріст

ОГК

ЖЄЛ

ЧСС

АТ, мм.

рт.ст.

У спокої., уд•хвˉ¹

Після навант.,

уд•хвˉ¹

Сист.

Діаст.

30,7

130,5

60,6

1425,3

88

137,5

97,3

60,8

S

5,73

10,23

4,87

154,21

5,57

9,76

7,35

4,8

Показники фізичного розвитку школярів на початку занять хортингом

Табл. 3.1

Показники фізичного розвитку школярів після 3 місяців занять хортингом

Табл. 3.2

Показники 

Вага

Зріст

ОГК

ЖЄЛ

ЧСС 

АТ,мм. рт.ст

У спокої., уд•хвˉ¹

Після навант.,

уд•хвˉ¹

Сист.

Діаст.

 

30,6

130,4

60,6

1448,42

87,8

142,1

97,8

60,2

S

 

5,73

10,23

4,87

144,74

5,58

8,47

7,6

5,1

Показники фізичної підготовленості школярів на початку занять хортингом

Табл. 3.3

Показники 

Динамометрія, кг

Біг 30 м,

м/с

човниковий біг м, м/с

Нахили вперед, см

8,5

6,9

12,1

7,5

S

0,54

0,93

0,94

0,24

Показники фізичної підготовки школярів після 3 місяців занять хортингом

Табл. 3.4

Показники 

Динамометрія, кг

Біг, 30м, м/с

Човниковий біг м, м/с

Нахили вперед , см

 

9,5

6,5

11,9

12

S

 

0,65

0,60

0,88

1, 73

Рівень розвитку рухових якостей та фізичного розвитку у дітей

Метод кистьової динамометрії застосовували для виміру статичної сили м'язів згиначів кисті. Оптимальний рівень розвитку сили сприяє гармонійності ростучого організму дитини, силова підготовка стимулює дієздатність тканин, функціональних систем та організму в цілому, сприяє більш повному прояву інших рухових якостей під час виконання різноманітних вправ.

Мал.3.1

Динамометрія, кг

При аналізі середніх статистичних показників динамометрії, мають достовірні відмінності у дітей 7-9 років ,що займаються хортингом, на початку занять 8,5 кг, а після з місяців 9,5 кг, де показники не значно змінилися на 1 кг .

Біг 30 м застосовувався для розвитку швидкості. Молодший шкільний вік найсприятливіший для розвитку швидкості . Висока динаміка нервових процесів, властива школярам, обумовлює швидку зміну скорочення і розслаблення м'язів, максимальний темп рухів. Виконання рухів з максимальною швидкістю значною мірою залежить від розвитку інших якостей (спритності, сили, гнучкості). Тому, розвиток швидкості пов'язаний з удосконаленням усього комплексу рухових якостей.

Мал.3.2

Біг 30 м, м/с

Достовірні відмінності за середніми статистичними показниками бігу на 30 м у дітей 7-9 років до і після трьох місяців занять, мають відповідно 6,9 і 6,5 с, дещо спостерігається, показники змінилися на  0,4 с .

Човниковий біг (4х9 м) застосовувався для розвитку спритності.

Молодший шкільний вік особливо сприятливий для розвитку спритності. Педагогічні впливи, спрямовані на розвиток спритності дають найбільший ефект, якщо систематично і цілеспрямовано застосовувати саме в цьому віці, який є ключовим для координаційно-рухового вдосконалення.

Мал.3.3

Човниковий біг (4 х 9м, м/с)

При порівнянні показників Човникового бігу (4 х 9 м) дітей 7-9 років, мають достовірні відмінності на початку занять і після трьох місяців потому, відповідно 12,1 м/с і 11,9 м/с , показники змінилися на 0,3 м/с.

Нахил тулуба вперед з положення сидячи застосовувався для розвитку гнучкості. Молодший шкільний вік - сприятливий період для розвитку практично всіх суглобах. Особливо важливими особливостями вікового розвитку дітей молодшого шкільного віку є: відносно рівномірний розвиток опорно-рухового апарату; велика рухливість суглобів; висока еластичність зв'язкового апарату; наявність великої кількості хрящової тканини в скелеті; еластичність м'язів згодом значного вмісту білкових неорганічних солей і води; достатня природна гнучкість хребетного стовпа; незавершений процес окостеніння.

Мал.3.4

Нахил тулуба вперед з положення сидячи,см

Показники нахилу тулуба з положення сидячи вперед дітей 7 - 9 років, мають достовірні відмінності на початку занять і після трьох місяців потому, відповідно 7,5 см., і 12 см., показник змінився на 4,5 см.

Функціональний стан серцево-судинної системи дітей це не тільки головний показник здоров’я. Він відіграє важливу роль в адаптації організму до фізичних навантажень і є один із основних показників функціональних можливостей організму.

Вивчення фізіологічного стану зростаючого організму дітей є важливим етапом в дослідженнях оскільки в даному віці відбуваються значні зміни морфо функціональних характеристик серцево-судинної системи та перебудови механізмів регуляції серцевої діяльності.

Мал.3.5

Мал.3.6

В результаті оцінювання функціонального стану серцево-судинної системи дітей було встановленно, значення ЧСС до і після 3 місяців занять хортингом, відповідно ЧСС у стані спокою становило до занять 88 уд•хвˉ¹ та ЧСС після 3 місячних занять 87,8 уд•хвˉ¹. Після навантаження ЧСС становило до занять 137,5 уд•хвˉ¹, після 3 місяців занять 142,1 уд•хвˉ¹, що нижче встановлених за літературними джерелами норм в 88 – 92 уд•хвˉ¹.

Мал.3.7

Артеріальний тиск, мм. рт. ст.

Мал.3.8

При порівнянні показників АТсист.. та АТдіаст у дітей, встановлено, що середні показники АТсист.. та АТдіаст. після 3 місяців занять не значно змінилися при порівнянні з показниками на початку занять, достовірні відмінності спостерігаються у таких показниках АТсист 0,5 мм.рт.ст., АТдіаст. 0,6 мм.рт.ст.

В цілому зміни, що відбуваються в серцево-судинній системі (уповільнення ЧСС, подовження періоду загальної діастоли, підвищення артеріального тиску, уповільнення кругообігу крові) свідчать про економізацію функцій серця в дитини, і такі зміни покращує кровопостачання різних органів тіла. При аналізі показників рівня розвитку рухових якостей дітей

Рівень фізичної підготовки дітей 7-9 років

Човниковий біг(4 х 9 м), %

Мал.3.9

За нашими даними при першому аналізі човникового бігу найбільший відсоток учнів 36,8 % мали високий рівень, в 10,5 % хлопців відмічено вище середній рівень, середній рівень 31,5% і нижче середній рівень 21,5 % .

Після 3 місяців занять з хортингу спостерігається збільшення кількості учнів, а саме високий рівень збільшився до 42,1 %, вище середній рівень до 21,1%, середній рівень до 26,3 %, нижче середній рівень зменшився до 10,5% , низького рівня не спостерігається.

Біг 30 м, %

Мал.3.10

При порівняні показників бігу 30 м на початку заняття хортингом найбільший відсоток учнів 36,8 % мали середній рівень, в 10,5 % хлопців відмічено високий рівень, 15,8 % має вище середній рівень, 26,3 % нижче середній рівень і низький рівень 10,5 %.

Після 3 місяців занять хортингом спостерігається збільшення кількості учнів, а саме високий рівень збільшився до 15,8 %, вище середній до 21 %, середній до 47,4 %, це пов’язано з тим, що суттєво зменшився нижче середній рівень до 10,5 % і низький рівень до 5,3 %.

Нахили тулуба вперед з положення сидячи, %

Мал.3.11

При порівняні показників нахилу тулуба вперед сидячи на початку занять хортингом найбільший відсоток учнів 52,6 % мали середній рівень, 21 % хлопців відмічено високий рівень, а також вище середній і нижче середній рівні досягали 15,8 %, низького рівня не спостерігається.

Після 3 місяців занять хортингом спостерігається збільшення кількості учнів, а саме високий рівень збільшився до 26 %, вище середній рівень до 21 %, середній рівень до 59 %, нижче середній рівень і низький рівень не спостерігається.

Динамометрія, %

Мал.3.12

При порівняні показників динамометрії на початку заняття хортингом найбільший відсоток учнів 47,4 % мали низький рівень, 5,3 % учнів відмічено високий рівень, середній і низький рівні мають 21%.

Після 3 місяців занять хортингом спостерігається збільшення вище середнього і нижче середнього рівнів до 26,3 %, це пов’язано з тим, що суттєво зменшився низький рівень до 21 %.

Мал.3.13

Рівень фізичного розвитку дітей 7 - 9 років

Фізичний розвиток відображає формування структурних і функціональних особливостей організму в онтогенезі. Фізичний розвиток спостережуваних школярів оцінювали на підставі порівняння середньостатистичних значень довжини, маси тіла , окружності грудної клітини(ОГК), життєва ємкість легень (ЖЄЛ) даними антропометричних таблиць.

При досліджені довжини тіла найбільший відсоток учнів 42,1 % мали середній рівень, 10,5 % відмічено високий і низький рівні, вище середній рівень становить 15,8 %, а нижче середній рівень 21 %.

При визначені ваги тіла найбільший відсоток учнів 36,8 % мали середній рівень, 5,3 % відмічено високий рівень, вище середній рівень становить 15,8 %, нижче середній рівень 31,6 % , а низький рівень 21 %.

При вимірювані ОГК найбільший відсоток учнів 47,4 % мали нижче середній рівень, 10,5 % відмічено вище середній рівень, середній рівень становить 31,6 %, низький рівень 10,5 %, високий рівень не спостерігається.

Також, при вимірювані ЖЄЛ найбільший відсоток учнів 36,8 % мали середній рівень, 21 % відмічено вище середній рівень, нижче середній рівень становить 31,6 %, низький рівень 10,5 %, високий рівень не спостерігається.

Протягом 3 місяців занять хортингом рівень фізичного розвитку не змінився.

Табл. 3.5

Функціональна проба із 20 присідань

Спокій: ЧСС – 16, АТ- 100/60 мм рт. ст.

Навантаження: 20 присідань за 30 с

ЧСС за кожні 10 с після навантаження

Час,с

Хвилина

1

2

3

4

5

S

S

S

S

S

10

26

0,4

24

0,3

22

0,3

18

0,5

16

0,2

20

26

0,6

23

0,1

21

0,3

17

0,4

16

0,3

30

26

0,9

24

0,4

21

0,4

17

0,6

16

0,4

40

26

0,5

24

0,3

20

0,3

16

0,7

15

0,2

50

25

0,5

23

0,2

19

0,5

16

0,7

15

0,2

60

24

0,8

22

0,6

18

0,4

16

0,3

15

0,2

АТ

120/70

0,7

110/55

0,5

Примітка: спостерігалося почервоніння обличчя, з’явився піт на обличчі, дихання значно почастішалося, але пробу виконав до кінця і правильно.

При порівняні показників функціональної проби спостерігалося зменшення ЧСС протягом 5 хвилин.На 1хв ЧСС зменшилося до 24 уд/10с, на 2хв до 22 уд/10с, на 3 хв до 18 уд/10с, на 4-5 хв ЧСС стало до вихідного рівня.

Висновки до 3 розділу

Аналіз показників фізичної підготовленості дітей 7 – 9 років, дозволив виявити достовірні відмінності окремих показників.

За результатами оцінювання човникового бігу ( 4х 9) на початку занять і після з місяців занять хортингом спостерігається достовірні відмінності , а саме високий рівень збільшився до 42,1%, вище середній рівень до 21,1%, середній рівень до 26,3 %, нижче середній рівень зменшився до 10,5% , низького рівня не спостерігається.

При порівняні показників бігу 30 м на початку заняття і після 3 місяців занять хортингом спостерігається збільшення кількості учнів, а саме високий рівень збільшився до 15,8 %, вище середній до 21 %, середній до 47,4 %, це пов’язано з тим, що суттєво зменшився нижче середній рівень до 10,5 % і низький рівень до 5,3 %.

При порівняні показників нахилу тулуба вперед сидячи на початку занять і після 3 місяців занять хортингом спостерігається збільшення кількості учнів, а саме високий рівень збільшився до 26 %, вище середній рівень до 21 %, середній рівень до 59 %, нижче середній рівень і низький рівень не спостерігається.

При порівняні показників динамометрії на початку заняття і після 3 місяців занять хортингом спостерігається збільшення вище середнього і нижче середнього рівнів до 26,3 %, це пов’язано з тим, що суттєво зменшився низький рівень до 21 %.

Аналіз показників фізичної підготовленості дав змогу виявити достовірні відмінності в більшості рухових тестів, що характеризують окремі сторони рухових можливостей дітей, зокрема сили, швидкості, спритності і гнучкості.

Протягом 3 місяців занять хортингом рівень фізичного розвитку не змінився.

В результаті оцінювання функціонального стану серцево-судинної системи дітей було встановлено, що після 3 місяців занять хортингом, значно не змінився, ЧСС у стані спокою 87,8 уд•хвˉ¹, після навантаження 142,1 уд•хвˉ¹.

При порівнянні показників АТсист.. та АТдіаст у дітей на початку занять і після 3 місяців занять, не значно змінилися на АТсист 0,5 мм.рт.ст., АТдіаст. 0,6 мм.рт.ст.

Висновки

Отже, стан організації фізичного виховання молодших школярів знаходиться на не задовільному рівні. Тому, що останнім часом освітянські програми спрямовані на інтенсифікацію розвитку розумових здібностей, але при цьому суттєво ігнорується розвиток тіла дитини: недостатньо уваги приділяється моториці дитини, рівню сформованості функцій організму, контролю за рівнем рухової активності, непідготовленість дітей самостійно піклуватися про своє фізичне вдосконалення, недостатня увага учителів і родини до проблеми виховання у молодших школярів позитивного ставлення до зміцнення свого здоров’я.

Тому, актуальним є пошук сучасних інноваційних підходів, а саме хортингу, до процесу формування теоретичних та практичних знань є необхідною складовою фізкультурної освіти, яка значною мірою впливає на залучення дітей до занять фізичною культурою.

На заняттях з хортингу протягом з місяців було визначено фізичний розвиток і фізичну підготовленість молодших школярів. Відбулися суттєві зміни з фізичної підготовки, де збільшилися показники фізичних якостей: сили, швидкості, спритності і гнучкості, також дещо не значно змінилися показники фізичного розвитку.

Список використаних літературних джерел

1. Абасов З. Понятийно-терминологический аппарат инновационной педагогической деятельности / З. А. Абасов // Философия образования. – 2006. – №1(15). – С. 56–62.

2.Алексеев С. М. Пути повышения двигательной активности школьников средствами физической культуры и спорта во время их досуга / //Научно-исследовательский институт физической культуры и спорта Республики Белорусь. Научные труды НИИ физической культуры и спорта Республики Беларусь: сборник научых трудов. – Минск: БГУФК, 2006.Вып. – 6.– С. 336– 338.

3. Андреева Е.В. Структура двигательной активности младших школьников и стратегия ее коррекции/ Е.В.Андреева, А. Л. Благий, М. В. Чернявский; /Современный олимпийский спорт и спорт для всех: материалы XI международного научного конгресса (Минск, 10–12 октября 2007 г): в 4 ч. – Минск: БГУФК,2007.-Ч. 2.– С. 109-110

4.  Андрєєва О.В. Проблеми та перспективи впровадження рекреаційно – оздоровчих занять в загальноосвітніх школах / О.В. Андрєєва, М.В. Чернявський // Теорія і методики фізичного виховання і спорту. – 2005. – №4. – С.34-36.

5. Антипов А.В. Методы предварительной подготовки школьников к игровым видам спорта / А.В.Антипов, А.В.Ратников; /Теория и практика физической культуры, 2008. – №12.– С. 47.

6.  Афанасенко В. В. Системный подход к образованию и оздоровлению детей / В.В. Афанасенко, Т. Ю. Черкесов, Е. В. Пнакунова та ін. // Физическая культура, воспитание, образование, тренировка : сб. науч. работ. – 2007. – №4. – С. 15 – 16.

7. Безверхня Г.В. Фактори, що впливають на формування мотивації рухової активності школярів / Г.В. Без верхня // Спортивний вісник Придніпров'я . – 2008. – №3-4. – С. 99 – 102.

8. Васьков Ю. В. Сучасні педагогічні інновації на уроках фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах // Слобожанський науково– спортивний вісник: науково – теоретичний журнал. – 2010. – № 03.– С. 142 – 145.

9. Ведмеденко Б.Ф. Теорія і методика виховання інтересу в учнів до занять фізичною культурою. – Дис...докт.пед.наук. – К., АПН України, 2005. – 701 с.

10. Викторова Л. Инновационные процессы в образовании /  Викторова Л.В. // Инновации в образовании. – 2002. – №2. – С.6.

11. Віндюк А.В. Основи технології самостійних занять фізичними вправами учнів молодших класів // Автореф. к. н. ф. в. с. – Запоріжжя. ГУ: 2002. – 24 с.

12. Волов В.Т. Инновационные принципы системы образования // Педагогика: Нучно – теоретический журнал, 2007. – №07. – С. 108 – 114.

13. Вольянська С.Є. Моніторинг упровадження освітніх інновацій у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: збірник наукових праць. – Харків,2008. – №08.– С. 45 – 49.

14. Галиця І. Інноваційні механізми активізації педагогічного і наукового процесів / І.Галиця, О.Михайлов, О.Галиця; / Вища школа, 2011. – №0708.– – С. 31 – 37.– Бібліогр.: с. 31, 32, 36

15. Глазирін Д.Д. основи диференційованого фізичного виховання / Д.Д. Глазирін. – Черкаси : Відлуння – плюс, 2003. – с.351.

16. Глоба Г. В. Інноваційна система фізичного виховання школярів з використанням аеробних технологій: автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02 / Харківська ДАФК. – Харків, 2007.– 20 с.

17. Гнітецький Л.В. Формування потреби займатися фізичними вправами у дітей молодшого шкільного віку: Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту. 24.00.02 / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2000. – 23 с.

18. Давиденко О. В. Енергетична характеристика режимів рухової активності молодших школярів / О. В. Давиденко, В. П. Семененко, С. В. Трачук // Матеріали міжнар. метод. конф. «Олімпійський спорт, фізична культура, здоров’я нації в сучасних умовах». – Луганськ, 2004. – 272 с.

19. Даниленко Л. Управління процесом здійснення інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти / Даниленко Л.І. // Післядипломна освіта в Україні. – 2003. – №3. – С.70 – 74.

20. Діхтяренко З. Формування наполегливості молодших школярів засобами рухливих ігор (духовно-моральна цінність українського народу) у позакласній роботі // Спортивний вісник Придніпров’я. – Дніпропетровськ: ДДІФКС, 2004. – № 6. – С. 14 – 17.

21. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2002. – 320 с.

21. Древаль Г. Інновації у початковій школі: теорія і практика // Початкова школа. – 2008. – № 3. – С.

22.Дубогай О.Д. Навчання в русі: здоров'я зберігаючи педагогічні технології в початковій школі / О.Дубогай. – К.: Шкіл. Світ, 2005. – 112 с.

23. Дутчак М. В. Спорт для всіх в Україні : теорія і практика / Дутчак М. В. – К. : Олімп. л-ра, 2009. – 279 с.

 24. Єрьоменко Е.А. "Тренування в хортингу", Навчально-методичний посібник, Київ, 2009.

25. Єрьоменко Е.А. "Принципи виконання й методика вивчення базових технічних елементів хортингу", Методичний посідник, Київ, 2009 р.

26. Карачевська Н. Моделювання навчально -ігрового середовища на

уроках фізичної культури в початковій школі: навчально-методичний

посібник / Н. Карачевська. – Івано-Франківськ, 2007

27. Козак Л. М. Корабейникова Л.Г., Корабейников Г.В. Физическое развитие и состояние психофизиологических функций у детей младшего школьного возраста // Физиология человека. — 2002. — Т. 28, № 2. — С. 35– 28. Козлова К.П. Деякі аспекти фізичної активності та способу життя дітей шкільного віку . / К.П. Козлова // Збір. Наук. праць МСНУ. – Л., 2006. –Т.1. – С.156-158.

29. Киреев В. Л. Новый подход к преподаванию теоретических знаний / В.Л.Киреев // Физическая культура в школе. – 2010. – №7. – С. 10 – 11.

30.  Корнієнко С.М. Педагогічні основи фізичного виховання молодших школярів у системі "Родина – школа": Автореф. канд. пед. наук: 13.00.07/Тернопільський держ. пед. ун– т ім. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2001. – 22 с.

31. Короткова Е. А. Управление инновациями в образовании//Физическая культура: воспитание, образование, тренировка,2010.-№01.– С. 2-4.– Бібліогр. в кінці стс.

32.  Когут И. А. Двигательный режим и физическое состояние детей 6 – 7 лет, обучающихся в школах различного типа // Автореф. дис. к.н.ф.в.с. – К.: НУФВСУ, 2006. – 186 с.

33. Кругляк О. Я. Рухливі ігри та естафети в школі / Методичний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 80 с

34.  Круцевич Т.Ю. Мотиваційний підхід до організації процесу фізичного виховання у школі / Т.Ю Круцевич // Наукові записки. Педагогіка: зб. наун. праць. – Тернопіль, 2004. – С.35 – 39.

35. Kостов К. Манчев Х. Социално-педагогические проблемы на физического воспитание в I - III класс на еспу. // Вопросы на физкультурною тему. – 1989. – №8. – С. 49 – 53.

36. Куц О. С. Новітні методико-педагогічні технології зміцнення та збереження здоров'я учнівської молоді: навч. – методичний посібник для учителів фізичної культури / ред; Львів ДІФК. – Львів, 2003. – 248 с.

37.  Лебедева М.П. Научно-методические основы воспитания личной физической культуры у младших школьников.: РГПУ им. А.И. Герцена. Дисс. на соиск. уч. ст. канд. пед. наук, 2000 г. 181 стр.

38. Лукьяненко В.П. Современные подходы в организации внеклассной работы с детьми младшего и среднего школьного возраста / В.П. Лукьяненко. – М.: Советский спорт, 2007. – 95с.

39. Маліков М. В. Методи оцінки функціонального стану і фізичної працездатності організму: (Методичний посібник для викладачів і студентів вищих закладів освіти). – Запоріжжя, 2001. – 85с.

40. Матюхіна М.В. «Психологія молодшого школяра». – М.: Просвещение, 2000. 

41. Мойсеєнко Р. О. Здоров’я дітей шкільного віку та першочергові заходи з метою його поліпшення // Охорона здоров’я України. – 2002. – 3 – 4. – С. 7 –11.

42. Москаленко Н. В. Теоретико – методичні засади інноваційних технологій в системі фізичного виховання молодших школярів:автореф. дис. д-ра наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02 / Національний університет фізичного виховання і спорту України. – Київ, 2009. – 42 С.

43. Неділько В.П., Камінська Т.М., Руденко С.А., Пінчук Л.П. Стан фізичного здоров’я дітей шкільного віку та шляхи його підвищення // Перинатология и педиатрия. — 2009. — № 2. — С. 72 – 74.

44. Огниста К. М. Методика формування фізичної культури учнів початкових класів (форми, засоби, методи). – Тернопіль: ТДПУ, 2003. – 164 с.

45 . Опанасенко Г.Л., Казакевич В.К. Оценка физического здоровья детей и подростков // Мед. всесвіт. — 2004. — Т. 4, № 1. — С. 94 – 106.

46. Папуша В.Г. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація. – Тернопіль: Збруч. – 2000 – 248 с.

47. Пироженко Т. Педагогічні інновації: критерії оцінки //Дошкільне виховання. – 2002. – №8.

48. Пшоник Д.І. Новітні підходи з фізичної культури у молодшій школі // Збірник наукових праць студентів та магістрантів факультету фізичної культури. – Кам'янець-Подільський: [б. в.], 2007. – Вип. 2. – С. 93 – 96.

49. Рябінін С.П., А.П. Шумілін. Швидкісно-силова підготовка у спортивних єдиноборствах: навчальний посібник / – Красноярськ: Сибірський федеральний університет, Інститут гуманітарних наук, 2007. – 153 с.

50. Самоха Р.А. Використання інноваційних технологій на уроках фізичної культури та секційних заняттях з боротьби //Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. – Вип.8. – Кн.2. – К., 2005. – С.131–13360.  Сембрат С.В. Ігрове спрямування фізичної підготовки дітей молодшого шкільного віку / Автореф. дис. к.н.ф.в.с. – Львів: ЛДІФК, 2003. – 18 с

51. Селевко Г.К. Воспитательные технологи. – М.: НИИ школьных технологий. – 2005. – 320 с.

52. Склянова Н. А. Научно – инновационное направление в школьном физическом воспитании / А. Склянова Н., С. Петренко Б.; / Теория и практика физической культуры: научно – теоретический журнал, 1994. – № 10.– С. 44– 45.

53. Смоліус Г. Г.,  Єрмолова В. М. , Іванова Л. І. Фізична культура: Експериментальна навчальна програма для учнів 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Г. Г. Смоліус, В. М. Єрмолова, Л. І. Іванова та інші. – К.: Наук. світ, 2006. – 77 с.

54. Толкачёв А. И. В блочно-модульном варианте планирования // Физическая культура в школе, 2011. – №06.– С. 9-15.– Бібліогр. в кінці ст.

55. Толмачова І.М. Організація навчальної взаємодії як фактор становлення суб’єктності молодшого школяра / І.М. Толмачова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка та психологія : зб. ст. – Ялта : РВВ РВНЗ КГУ, 2006. – Вип. 10. В 2 ч. Ч.2. – С. 136–141.

56. Томенко О. А. Рівень рухової активності школярів та шляхи його підвищення в умовах загальноосвітньої школи / О. А. Томенко // Педагогіка, психологія та медико – біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. монографія / [за ред. проф. C. C. Єрмакова]. – Х. : ХДАДМ (ХХПІ), 2008. – № 2. – С. 141–146.

57. Трачук С. В. Подходы к повышению двигательной активности младших школьников в процессе физического воспитания / С. В. Трачук // XII Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт и паралимпийский спорт и спорт для всех ». – М., 2008. – С. 297–298.

58. Хрипко І. Динаміка показників психофізичного розвитку молодших школярів під впливом занять з традиційними та інноваційними засобами фізичної культури // Молода спортивна наука України: збірник наукових праць з галузі фізичного виховання, спорту і здоров'я людини. – Львів: ЛДУФК, 2012. – Вип. 16 : в 4 т. – Т. 2.– С. 201 – 205.

59. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів: [підручник] / Б.М. Шиян. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – Ч. 1. – 272 с.

60. "Міжнародна спортивна програма хортингу", затверджена Міжнародним Комітетом МГО "Міжнародна Федерація Хортингу", 2009 р.

61. Закон України "Про фізичну культуру і спорт" від 24.12.1993 р.

62. http://www.horting.org.ua/node/1545