РУХОВА АКТИВНІСТЬ І ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ'Я
М. Гуменюк, старший викладач кафедри менеджменту
Івано-Франківського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти
Ще в давні часи філософи і лікарі зауважили, що систематична рухова активність є невід'ємною частиною здорового життя. Гіппократ близько 400 років до її. е. у своїй праці "Режим" писав: "Одного тільки споживання їжі недостатньо для збереження здоров'я мужчини (жінки), він (вона) повинен (а) також виконувати фізичні вправи, їжа і вправи володіють протилежними якостями, але діють сумісно, вони сприяють зміцненню здоров'я... Вагомі різноманітність і також дозування вправ відповідно кількості їжі, що споживається, а також конституції тіла і віку".
Фізична діяльність людини, що тривала впродовж кількохсот тисяч років, значною мірою зменшилась у зв'язку із промислово-інформаційним розвитком суспільства, а звідси функція, що творить орган людського організму, зведена до мінімуму. В результаті загальмовується обмін речовин в організмі, проходять дегенеративні процеси не тільки в мускулах, а й у кардіоресиіраторній системі, ослаблення кістково-зв'язкового апарату, негативні впливи на стан центральної нервової системи, зменшується опірність організму психічним розладам від надмірних інтелектуальних навантажень, порушення обмінних процесів, відсутня профілактика здоров'я.
В останні два десятиріччя значення рухової активності було визнано, як широкими масами населення, так відповідно громадськими і медичними закладами. Американська асоціація щодо проблем серця розцінює малорухливий спосіб життя і низький рівень фізичної підготовленості як першочерговий фактор ризику поряд з тютюпопалін-ням, гіпертонією і високим рівнем холестерину в крові.
Разом з тим, у навчальних закладах фізичне виховання та профілактична робота займають чи не останні місця у списку значимості серед навчальних предметів, їх часто зараховують до розряду дисциплін скорочуваних, замінюваних на інші предмети. Основною рисою фізичного здоров'я є особистий вибір способу проведення вільного часу або його пошук. Сьогодні - учень, завтра - людина доросла, яка отримала добру освіту, має або повинна мати широкі можливості вибору найрізноманітніших інтелектуальних і фізичних видів діяльності, що складає особистісні інтереси, формовані дошкільними навчальними закладами та школою.
Вчені Спірдусо і Кроніи визначили, що "саме рухова активність уповільнює наступ недієздатності і продовжує здатність вести самостійний спосіб життя". Наскільки ефективно і якісно буде відбуватися фізичне виховання тіла дитини у різних вікових групах, настільки більше можливості буде провести їх у доросле життя із нормальним фізичним здоров'ям, адже "дитинство без фізичного руху - хворе і скалічене доросле життя".
Оскільки здоров'я визначають як "стан організму без прикмет хвороб і патологій", першочерговими задачами на шляху до здоров'я є профілактика захворювань і продовження віку. Загальне фізичне здоров'я і низька ймовірність розвитку серйозних захворювань зв'язані з корисними для здоров'я фізичними вправами, раціональним режимом харчування, регулярним здоровим сном достатнього об'єму, умінням розслаблятися і знімати напруженість, відсутністю шкідливих звичок і надлишкового вживання ліків. Тому метою фізичних навантажень є зменшення ризику розвитку захворювань і підтримка доброго фізичного здоров'я, належного фізичного благополуччя. Підвищуючи рівень фізичної підготовки, людина робить своє життя більш повноцінним.
Важливе значення для фізичного здоров'я має підвищення фізичної працездатності, зокрема в успішному вирішенні повсякденних завдань і досягненні бажаних результатів. Для цього необхідні основні рухові навички, тому що людині доводиться переміщуватися з місця на місце, тягнути, штовхати, піднімати, переносити, що забезпечується середнім рівнем м'язової сили, витривалості, гнучкості, підготовленості серцево-судинної і дихальної систем, станом нервової системи. Фізична працездатність людини визначається рівнем її загальної фізичної підготовки, функціональними показниками, параметри яких визначаються специфічними вимогами до певної професійної підготовки.
Фізична активність, фізичне здоров'я займають вагоме місце у житті населення сучасної Європи. У свій час українці запозичили і взяли за основу європейську систему фізичного виховання тіла, яка базувалась на шведській, німецькій, французькій і чеській педагогіці. У Галичині вона отримала національний статус як сокільський рух.
Як тоді, так і нині, ми відстаємо від європейських технологій, які уже сьогодні займаються програмуванням тривалості життя, розраховують очікувану тривалість життя, очікувану тривалість здорового життя, індекси утрачених років здорового життя і т. д. Очікувана середня тривалість життя в українців у 2003 році складала 67,8 роки і
40
Розділ II. Науково-теоретичні підходи до проблеми виховання здорової дитини
41