literatura_TMFV_dlya_studentiv / Калуська дошкільне тіловиховання / 46-47

сприяють закріпленню рухових навичок та належному фізичному і психічному розвитку дитини.

Часто з вуст батьків звучить: "не бігай, бо впадеш і буде боляче", "не катайся на велосипеді, бо впадеш і розіб'єшся", "не йди у воду, бо втопишся", "не бігай багато, бо спітнієш і застудишся". Подібні обмеження та заборони аж ніяк не сприяють фізичному розвиткові дитини, ЇЇ загартуванню та розвитку адаптаційних реакцій до мінли­вого зовнішнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах починається планомірне, ,і цілеспрямоване фізичне виховання дитини з включенням фізичних вправ на вироблення простих і складних видів рухової діяльності. Основні рухи розвиваються в процесі ранкової гімнастики, рухливих ігор, прогулянок, занять з фізичної культури. Фізичне виховання до­шкільнят у дошкільних навчальних закладах і вдома з урахуванням анатомо-фізіологічних та психологічних особливостей дитини сприяє їхньому всебічному розвитку і зміцненню здоров'я. Саме в цей період необхідно проводити також загартування та вправи на формування правильної постави і зміцнення стопи.

Фізичний розвиток дошкільнят, їх загартування багато в чому зале­жать від сумлінної роботи вихователя групи та інструктора чи вихова­теля з фізичної культури дошкільного навчального закладу, які органі­зовують фізичне виховання дітей згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 02. 08. 2005 р. № 458. Розвиток фізичних рухових якостей дошкільнят у значній мірі залежить від застосування рухливих ігор, у тому числі і народних. При цьому у фізичному вихованні значна роль відводиться і батькам, без активної участі яких неможливо забез­печити фізіологічні потреби у руховій активності дитини.

У загальноосвітніх навчальних закладах фізичне виховання рег­ламентується цілою низкою законодавчих актів, які постійно оновлю­ються.

Згідно з цими законодавчими актами фізичне виховання покли­кане забезпечити розвиток фізичних, морально-вольових, розумових здібностей та професійно-прикладних навичок людини. Воно вклю­чає: формування в учнівської молоді потреби у зміцненні здоров'я засобами фізичної культури і спорту, збільшення обсягу рухової ак­тивності, формування принципів здорового способу життя.

Фізичне виховання здійснюється шляхом проведення обов'язкових занять в дошкільних, середніх загальноосвітніх, професійних на-вчально-виховних та вищих навчальних закладах відповідно до на-

46

вчальних програм, що забезпечує безперервність фізичного вихован­ня в усіх його ланках.

Необхідно пам'ятати, що потреба дитини в рухах зумовлена біо­логічними законами її розвитку. Наукові дослідження вказують на не­достатню рухову активність школярів та розвиток багатьох хронічних захворювань, серед яких домінують захворювання опоргю-рухового апарата, в тому числі і постави⁴. Психологи свідчать, що чим молодша дитина, тим більша в неї потреба в рухах і тим важче вона переносить довготривале статичне положення під час навчання.

Ніхто не заперечує того факту, що в останні десятиліття знизилась рухова активність, у тому числі і серед школярів. Усі пам'ятають про шкідливий вплив гіпокінезії та гіподинамії на здоров'я, на що звер­тали увагу такі відомі вчені Стародавньої Греції, як ПІюкрат, Арис-тотель та інші. Стародавні греки казали: "Хочеш бути здоровим -бігай, хочеш бути вродливим - бігай, хочеш бути розумним - бі­гай". Цим самим вони підкреслювали, що рухова активність зміцнює здоров'я, формує чудову спортивну статуру, звертали увагу на безпо­середній зв'язок і залежність розвитку нервової системи та психічних процесів і розумових здібностей від рухової активності.

Висновки:

1. Рухова активність починається в перенатальному періоді роз­ витку дитини.

2. З моменту народження спостерігаються періоди обмеження ру­ хової активності.

3. Найважливішим періодом формування звичок рухових вправ в онтогенезі є переддошкільий період.

Література:

1. Баранов А. А., Щсплягина Л. А., Ильин А. Г., Кучма В. Р. Состо- яние здоровья дстей как фактор национальной безопасности // Рос. педиатр. жури., 2005. — № 2. - С. 4—8.

2. Даценко І. І. Гігієна та екологія людини. - Львів: Афіша, 2000. - С. 248.

3. Залеський І. І., Клименко М.О. Екологія людини. - Київ: Академія, 2005. - С. 288.

⁴ Баранов А. А., Щсплягина Л. А., Ильин А. Г., Кучма В. Р. Состояние здоровья детей как фактор национальной безопаености // Рос. педиатр. журн., 2005. - № 2. -С. 4-8.

Сухарев А. Г. Здоровье й физическое воспитание дстей й подростков. - Москва: Ме­дицина, 1991. - С. 272.

47

_в _— __ ; Т _

Розділ II. Науково-теоретичні підходи до проблеми виховання здорової дитини