має тенденції для зниження. А тим часом у провідних країнах ЄС середня тривалість життя складає понад 80 років. Очікувана тривалість життя жінок у Європі переважає 80 років, у мужчин — 75 років, а в українок — 72 роки, українців — 60 років. Показники очікуваної тривалості здорового життя в українців складає 54,9 років. Згідно з дослідженнями Єврореґіону ВОЗ, тільки у 2000 році населення Європи втратило 150,3 млн років здорового життя, де переважаючою причиною цього є неінфекційні захворювання (77 %), що спричинили 8,1 млн випадків смерті (85,8 %). А основними причинами неіифбк-ційиих захворювань є недостатня фізична активність в усіх сферах діяльності людини та нездоровий раціон харчування. Це призводить до збільшення маси, тучності тіла у дітей і дорослих, сприяє захворюванню діабетом типу 2 та ін. З метою регуляції цих факторів ризику иеінфекційних захворювань розроблено програми загального усвідомлення і розуміння ролі фізичної активності, раціонального збалансованого харчування як детермінантів здорового населення.
Отже, метою і стратегією досягнення певних рівнів фізичного здоров'я, фізичної працездатності і підготовки є зниження ризику розвитку захворювань, підтримка здоров'я, фізичне благополуччя і успішна реалізація повсякденних завдань. На фізичне здоров'я впливають систематичні фізичні вправи середньої інтенсивності, розвиток фізичних якостей, здорове харчування, боротьба зі шкідливими звичками, оптимальний сон, уміння протистояти стресам, уміння релаксу-вати, медичний контроль та ін.
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ В ОНТОГЕНЕЗІ
3. Калуський, кандидат медичних наук, доцент Прикарпатського національного університету
імені Василя Стефаника
Актуальність. Сучасна Україна потерпає від демографічної кризи, зумовленої різким спадом народжуваності. Кількісні й структурні зміни населення в країні тісно пов'язані з екологічними проблемами, рівнем економічного розвитку, соціального захисту населення, його здоров'ям.
Скорочення чисельності населення відбувається здебільшого унаслідок переваги смертності над народжуваністю, що триває з 1993р. На
42
1 січня 1993року кількість громадян нашої держави становила 52,2 млн осіб. У 2006 р., за даними статистики, нас всього 46,9млн осіб1.
Зниження рівня здоров'я багато в чому залежить від ігнорування молодими людьми принципів здорового способу життя, антропогенної дії на довкілля і людину та багато в чому від зниження рухової активності молоді внаслідок впливу технічного прогресу майже на всі аспекти діяльності сучасної людини. Сьогодні руховий режим у 70—80 % школярів не задовольняє їх добові потреби. Все це зумовлює актуальність проблем, які стосуються рухової активності взагалі і підростаючого покоління зокрема.
Мета дослідження: вивчення динаміки розвитку рухової активності дітей в онтоґенезному аспекті.
Методи дослідження: аналіз науково-методичиої літератури з досліджуваної проблеми.
Завдання дослідження: виявити взаємозв'язок рухової активності із фізичним і психічним здоров'ям дитини, вплив рухової активності на здоров'я в онтоґенезному аспекті.
Результати дослідження та їх обговорення. За даними літератури вплив на руховий апарат плода безпосередньо або через нервову систему може здійснюватися ще у лоні матері внаслідок підвищення проникливості плаценти для токсичних речовин, в тому числі алкоголю, нікотину, різноманітних хімічних речовин, медикаментів, вірусів чи бактерій2.
Біологічна потреба в рухах у плода проявляється вперше також у лоні матері. Про це свідчать випадки появи рухів, завдяки скелетним м'язам, пальцями та дихальними рухами грудної клітки і живота, як реакція 12-ти тижневого плода на зовнішнє подразнення. На 18-20 тижні вагітності вже й мама починає відчувати рухи плода. Посилення рухової активності плода спостерігається за умови зменшення Іюступання поживних речовин або кисню.
Під час вагітності мати зберігає рухову активність, яка поступово зменшується в міру збільшення термінів вагітності. Під час рухів ходьби плід, який захищений тілом матері, маткою, навколоплідними оболонками і перебуває в навколоплідних водах, на підсвідомому рівні сприймає їх не як якісь поштовхи, а як ніжні коливальні рухи. Тому, на нашу думку, після народження дитини, за будь-яких не-
1 Україна в цифрах 2005. Статистичний довідник / За ред. Осадленка О. Г. — Київ: Консультант, 2006. - С. 247.
2Неонатология: Учебное пособис / Е. Н. Сушко, В. Й. Новикова, Л. М.Туйкова й др. — Минск: Вьісшая школа, 1998. - С. 416.
43
Розділ II. Науково-теоретичні підходи до проблеми виховання