- •Єдність мети Пізнати свою професію
- •Розділ 1.1. Природа педагогічних завдань Педагогічні цілі
- •Рефлексивні процеси в діяльності вчителя
- •Вічна радість
- •Учитель — учень. Велика педагогічна битва
- •Дидактичні завдання
- •Про мій досвід
- •Нариси психології праці вчителя
- •Сутність педагогічної творчості
- •Дидактичні завдання
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Натхненний оповідач
- •Творча розповідь вихователя
- •Мистецтво говорити
- •Підготовка вступу
- •Вибір теми і врахування рівня слухачів
- •Чи добре ви усвідомлюєте мету свого виступу?
- •Основа виступу
- •Початок, головна частина й закінчення виступу
- •Початок виступу
- •Підготовка головної частини
- •Закінчення виступу
- •Завдання підвищеної складності
- •Переживання
- •XV. Надзавдання. Наскрізна дія
- •Лише факти
- •Ситуація
- •Батьківські збори
- •Десять «заповідей» вихователя
- •2. Про здоров'я і повноту духовного життя вчителя. Кілька слів про радість праці
- •3. Як запобігти виснаженню нервових сил у процесі повсякденної діяльності
- •Як управляти собою
- •Аутогенне тренування
- •Що можна навіяти собі
- •Дидактичні завдання
- •Іржі Томан
- •Як удосконалювати самого себе
- •Самовладання наполовину
- •Як досягти душевної рівноваги
- •Уміння відволікатися від турбот на певний час
- •Іноді потрібно й поступитися
- •Не можна бути досконалим абсолютно у всьому
- •Не ставте надмірних вимог
- •Не впадайте у гнів
- •Не залишайтеся на самоті зі своїми неприємностями
- •Ситуація 2
- •2.1. Зовнішність учителя також виховує
- •Поезія усного слова
- •Зовнішність читця
- •Підсумуємо
- •Невербальне спілкування
- •Міжособистісний простір
- •Візуальний контакт
- •Експресія
- •Пластика
- •Ситуація 2
- •Робота актора над собою
- •Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення
- •V. Дикція та спів
- •Імідж - шлях до успіху
- •Розділ 2. Ваш голос
- •Роль голосу
- •Структура голосу
- •Характеристики голосу
- •Характеристики гарного голосу
- •Властивість голосу
- •Резонанс
- •Висота тону
- •Гучність
- •Чутність
- •Експресія
- •Як змінити голос
- •Один голос чи два
- •Як дбати про свій голос
- •Дидактичні завдання
- •Дидактичні завдання
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Тема 7
- •Розмова з молодим директором
- •Педагогічна культура вчителя
- •Основи культури мовлення
- •Розділ і. Культура мовлення в житті людини
- •Робота актора над собою
- •VI. Мова на сцені
- •Лише факти
- •Поезія усного слова
- •Вимова: хиби вимови
- •Ситуація
- •§ 1. Мотивація самовиховання майбутнього вчителя
- •§ 2. Засоби самовиховання майбутнього вчителя
- •§ 3. Методи самовиховання
- •Засвоєння саногенного мислення
- •Дидактичні завдання
- •Ситуація 1
- •Тема 10
- •Підсумки і майбутнє
- •Робота актора над собою
- •Частина і. Робота над собою у творчому процесі переживання
- •Передмова
- •II. Сценічне мистецтво і сценічне ремесло
- •Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення
- •І. Перехід до втілення
- •VII. Темпоритм
- •IX. Схема пройденого
- •Дидактичні завдання
- •Березіль
- •Лекції з режисури
- •Лекції з практики сцени
- •Про мій досвід
- •Виховання в сім'ї і школі
- •Тема 11
- •2. Педагогічне спілкування — різновид професійного спілкування
- •4. Комунікативна задача
- •1. Структура спілкування
- •1. Стиль педагогічного спілкування та його види
- •Дидактичні завдання
- •Тема 5. Специфіка і функції педагогічного спілкування
- •Тема 6. Професійне вміння педагога в роботі з дітьми
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Тема 12
- •Психологічний контакт педагога та учня
- •Як умова успішної профілактики відхилень
- •У поведінці школярів
- •Замість висновків
- •Психологія взаєморозуміння
- •Емпатійне слухання
- •Початок
- •Ситуація 2
- •Тема 13
- •Замість висновків
- •Іграшки для уяви
- •Образ літери (цифри, символу)
З- Що ви можете сказати про внутрішній стан Ш. О. Амонашвілі в ситуації привітання з класом? Чи поєднані внутрішнє самопочуття і зовнішня техніка вчителя? Які ще елементи зовнішньої техніки, крім інтонації і тембру голосу, відпрацьовує педагог?
Тема 7
КОМУНІКАТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ УЧИТЕЛЯ
Думки мудрих
Мова —найнебезпечніша зброя: рана від меча легше
загоюється, ніж від слова. „т,
П. Кальдерон
Чим більшою кількістю слів я володію, тим значущі-ший я для інших, тим ширше поле моїх дій, мого впливу.
Л. Фейєрбах
Слово —це не іграшкова куля, що летить за вітром. Це знаряддя праці: воно має підіймати за собою конкретну вагу. І тільки за тим, скільки воно захоплює і підіймає за собою чужого настрою, ми оцінюємо
його значення й силу. „ _т,
В. Г. Короленко
У руках вихователя слово —такий же могутній
засіб, як музичний інструмент у руках музиканта,
як фарби в руках живописця, як різець і мармур у
руках скульптора. _, _ _,
В. О. Сухомлинський
В. О. Сухомлинський
Розмова з молодим директором
Педагогічна культура вчителя
...Із чого складається педагогічна культура?..
В учителя, який володіє цим справжнім багатством, виклад матеріалу виливається ніби в розмірковування, спрямоване до співрозмовника — учня. Вчитель не виголошує істини, а розмовляє з підлітками, юнаками і дівчатами: ставить запитання, запрошує замислитися над цими запитаннями. Аналізуючи такий урок, ви відчуваєте, що між учителем та учнем встановився тісний контакт, потік думки вчителя захоплює
114
і вас, директора, і ви вже забуваєте, що прийшли на урок перевірити роботу вчителя, ви почуваєтеся учнем, ви разом з п'ятнадцятирічними підлітками радієте, відкриваючи істину — в думці даючи відповідь на запитання, поставлене вчителем...
А що ви відчуваєте на уроці, коли між учителем та учнями немає контакту, коли вчитель уткнувся в поурочний план, а діти розглядають стелю або хмаринку, що пливе на небі? Вам незручно перед учнями, незручно і за вчителя, і за себе, і за педагогіку. Ви не раді, що прийшли на урок...
Є ще один бік педагогічної культури, про який не можна говорити без тривоги, — це мовна культура вчителя. Років двадцять тому, спостерігаючи, як сприймають діти виклад нового матеріалу на уроці в одного вчителя, я звернув увагу на те, що, слухаючи виклад матеріалу, діти дуже втомлюються, з уроку йдуть просто виснажені. Я почав уважніше вслухатися у слова вчителя (він викладав біологію) і жахнувся. Його мова була настільки хаотична, логічно непослідовна, смисл того, що викладалося, настільки неясний, що дитині, яка вперше сприймала те чи те поняття, треба було напружувати зусилля, щоб зрозуміти хоч що-не-будь. Ось чому втомлювалися діти.
Чому ж мені, директорові школи, це не впало в око відразу? Тому, що я слухав добре відомий мені матеріал; мені досить було натяків — я, по суті, заповнював прогалини у викладі вчителя своїми думками. На кількох уроках я дослівно записав виклад, прочитав на засіданні педагогічної ради, попросив товаришів: подумаймо, що може зрозуміти людина, яка не має уявлення про предмет викладу. Уявіть собі, що ви нічого не знаєте ні про хлорофіл, ні про вуглекислоту, ні про фотосинтез. Що ви можете зрозуміти з того, що я прочитав?
Боляче, важко було відповісти на це запитання, але відповідь була одна: нічого не можна зрозуміти. І якщо на наступному уроці виявляється, що учні все-таки щось знають, а відмінники знають матеріал відмінно, то це тільки завдяки працьовитості дітей, їхній старанності, але ж якою ціною здобуваються ці знання? Ціною здоров'я дітей: адже знання вони дістають, по суті, не на уроці від учителя, а самостійно, працюючи над підручником...
Проблема мовної культури поряд з іншими такими ж важливими проблемами стала з того часу предметом великої турботи колективу. Ми працюємо над цією проблемою двадцять п'ять років.
Перше завдання, що поставив перед собою колектив, це аналіз уявлень і понять, які потрібно розкривати перед учнями. Почали ми із системи уявлень і понять про неживу і живу природу — це треба знати всім учителям початкових класів, усім викладачам як природничого, так і гуманітарного циклу...
Ми почали вчитися описувати словом те, що можна бачити, спостерігати, і поступово перейшли до понять, пов'язаних із предметами і явищами, які безпосередньо не сприймаються органами чуття. Потім перейшли
115
до поглибленого аналізу тексту підручника: визначали логічну послі- довність, причинно-наслідкові, якісні, часові зв'язки. Виявилося, що підготовка до викладу, дидактична обробка матеріалу — це передусім єдність логічного мислення і мовної культури вчителя.
(Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5 т. — К.: Рад. шк., 1997. - Т. 4. - С. 450-452, 462-464.)
Дидактичні завдання
/. На що, за В. О. Сухомлинським, має бути спрямована діяльність учителя під час викладу матеріалу на уроці? Обгрунтуйте.
Проаналізуйте, які недоліки мовленнєвої культури вчителя ускладнюють розумову працю учнів на уроці?
Як В. О. Сухомлинський рекомендує готуватися до викладу матеріалу на уроці, щоб забезпечити його логічну і лексичну виразність?