- •Єдність мети Пізнати свою професію
- •Розділ 1.1. Природа педагогічних завдань Педагогічні цілі
- •Рефлексивні процеси в діяльності вчителя
- •Вічна радість
- •Учитель — учень. Велика педагогічна битва
- •Дидактичні завдання
- •Про мій досвід
- •Нариси психології праці вчителя
- •Сутність педагогічної творчості
- •Дидактичні завдання
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Натхненний оповідач
- •Творча розповідь вихователя
- •Мистецтво говорити
- •Підготовка вступу
- •Вибір теми і врахування рівня слухачів
- •Чи добре ви усвідомлюєте мету свого виступу?
- •Основа виступу
- •Початок, головна частина й закінчення виступу
- •Початок виступу
- •Підготовка головної частини
- •Закінчення виступу
- •Завдання підвищеної складності
- •Переживання
- •XV. Надзавдання. Наскрізна дія
- •Лише факти
- •Ситуація
- •Батьківські збори
- •Десять «заповідей» вихователя
- •2. Про здоров'я і повноту духовного життя вчителя. Кілька слів про радість праці
- •3. Як запобігти виснаженню нервових сил у процесі повсякденної діяльності
- •Як управляти собою
- •Аутогенне тренування
- •Що можна навіяти собі
- •Дидактичні завдання
- •Іржі Томан
- •Як удосконалювати самого себе
- •Самовладання наполовину
- •Як досягти душевної рівноваги
- •Уміння відволікатися від турбот на певний час
- •Іноді потрібно й поступитися
- •Не можна бути досконалим абсолютно у всьому
- •Не ставте надмірних вимог
- •Не впадайте у гнів
- •Не залишайтеся на самоті зі своїми неприємностями
- •Ситуація 2
- •2.1. Зовнішність учителя також виховує
- •Поезія усного слова
- •Зовнішність читця
- •Підсумуємо
- •Невербальне спілкування
- •Міжособистісний простір
- •Візуальний контакт
- •Експресія
- •Пластика
- •Ситуація 2
- •Робота актора над собою
- •Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення
- •V. Дикція та спів
- •Імідж - шлях до успіху
- •Розділ 2. Ваш голос
- •Роль голосу
- •Структура голосу
- •Характеристики голосу
- •Характеристики гарного голосу
- •Властивість голосу
- •Резонанс
- •Висота тону
- •Гучність
- •Чутність
- •Експресія
- •Як змінити голос
- •Один голос чи два
- •Як дбати про свій голос
- •Дидактичні завдання
- •Дидактичні завдання
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Тема 7
- •Розмова з молодим директором
- •Педагогічна культура вчителя
- •Основи культури мовлення
- •Розділ і. Культура мовлення в житті людини
- •Робота актора над собою
- •VI. Мова на сцені
- •Лише факти
- •Поезія усного слова
- •Вимова: хиби вимови
- •Ситуація
- •§ 1. Мотивація самовиховання майбутнього вчителя
- •§ 2. Засоби самовиховання майбутнього вчителя
- •§ 3. Методи самовиховання
- •Засвоєння саногенного мислення
- •Дидактичні завдання
- •Ситуація 1
- •Тема 10
- •Підсумки і майбутнє
- •Робота актора над собою
- •Частина і. Робота над собою у творчому процесі переживання
- •Передмова
- •II. Сценічне мистецтво і сценічне ремесло
- •Частина II. Робота над собою у творчому процесі втілення
- •І. Перехід до втілення
- •VII. Темпоритм
- •IX. Схема пройденого
- •Дидактичні завдання
- •Березіль
- •Лекції з режисури
- •Лекції з практики сцени
- •Про мій досвід
- •Виховання в сім'ї і школі
- •Тема 11
- •2. Педагогічне спілкування — різновид професійного спілкування
- •4. Комунікативна задача
- •1. Структура спілкування
- •1. Стиль педагогічного спілкування та його види
- •Дидактичні завдання
- •Тема 5. Специфіка і функції педагогічного спілкування
- •Тема 6. Професійне вміння педагога в роботі з дітьми
- •Лише факти
- •Ситуація 1
- •Тема 12
- •Психологічний контакт педагога та учня
- •Як умова успішної профілактики відхилень
- •У поведінці школярів
- •Замість висновків
- •Психологія взаєморозуміння
- •Емпатійне слухання
- •Початок
- •Ситуація 2
- •Тема 13
- •Замість висновків
- •Іграшки для уяви
- •Образ літери (цифри, символу)
Розділ 1.1. Природа педагогічних завдань Педагогічні цілі
Основною метою своєї праці учитель, як відомо, обирає таку, щоб у процесі навчання й виховання розвинути учня як майбутнього активного суб'єкта суспільної і трудової діяльності, сформувати його особистість. Цілі педагогічного впливу завжди плануються як деякі ефекти просування, росту, зміни особистості учня. Учитель прагне сформувати в учня ті «внутрішні підвалини» (знання, переконання, методи дії), які б дали змогу учневі згодом самостійно керувати своєю майбутньою діяльністю.
За ступенем узагальненості педагогічні цілі утворюють певну ієрархічну систему. Найбільш узагальненим їх виявом є певний ідеал виховання... Ідеал виховання конкретизується в розгалуженій системі педагогічних цілей та підцілей.
По-перше, існують найзагальніші (вихідні) цілі інституціонального характеру, що визначають напрям роботи певної системи чи підсистеми освіти: середньої загальноосвітньої школи, професійно-технічної освіти, підвищення професійної кваліфікації тощо...
По-друге, існують конкретніші, так би мовити, конструктивні педагогічні цілі, у яких реалізуються вихідні цілі освіти. Конструктивні цілі вказують на те, що повинно бути сформоване в людині на певному етапі її освіти або ж під час вивчення того чи того навчального предмета. Такі цілі ставляться, як правило, у програмах навчання, у програмах виховної роботи, у різних педагогічних і методичних посібниках. На відміну від вихідних цілей освіти, які визначають загальну її стратегію і тому є відносно усталеними й постійними, конструктивні цілі більш динамічні і змінні — вони можуть регулярно коригуватися, уточнюватися з огляду на розвиток змісту, форм і методів освіти.
15
■я
І нарешті — по-третє, існують так звані оперативні педагогічні цілі, які ставляться вчителем у процесі реалізації програми навчально-виховної роботи в конкретних умовах даної школи і даного класу. Абсолютно очевидно, що оперативні цілі найрухливіші, максимально змінні і найбільш динамічні. Вони завжди ставляться щодо тих різноманітних педагогічних ситуацій, із якими має справу вчитель-практик... Найбільші труднощі виникають у процесі конкретизації загальних цілей, у процесі переведення їх на операціональне поняття (наприклад, у який спосіб конкретизувати таку мету, як «прищепити любов до математики»?). У шкільній практиці є дві типові вади, що виникають під час з'ясування цілей навчання. З одного боку, цілі часто формулюються в термінах певних розділів, параграфів програмового матеріалу («пояснити основні положення теорії еволюції», «провести дослід з електроскопом»). У цьому разі залишається незрозумілим питання, для чого вивчається той чи той матеріал, які поняття чи вміння формуються в учнів. З другого боку, цілі нерідко формулюються в занадто загальному вигляді («розвивати критичне мислення», «розвивати світогляд», «навчити розв'язувати завдання»). Але людина вивчає не загальний метод мислення і розвиває не критичне мислення взагалі, тому цілі навчання повинні бути детальними, конкретними для кожного виду знань, умінь, рис особистості.
До цього слід додати, що цілі навчання, навіть якщо вони формулюються в термінах розвитку учня, часто зводяться тільки до раціонально-логічних ефектів його просування (знання, вміння, навички). Тим часом важливо ставити перед собою вагомішу мету — розвиток особистості учня, враховуючи при цьому різні сфери його особистості і різні типи ефектів його просування.
Зокрема, в навчанні ці ефекти можуть виступати:
як ефекти розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості учня — розвиток його ставлень, переконань, інтересів і спрямованості в цілому;
як ефекти розвитку пізнавально-логічної сфери особистості учня — розвиток його уявлень і понять про навколишній світ, логічних операцій і методів, інтелектуальних прийомів пізнавальної діяльності;
як ефекти розвитку практично дієвої сфери особистості учня — його вмінь регулювати свою практичну діяльність, використовувати знання для розв'язання проблем, що виникають у житті.
Основні умови досягнення педагогічних цілей
У чому ж полягає головна умова зміни й розвитку особистості? Ґрунтуючись на тому, що людина змінює себе лише тоді, коли вона змі-
16
нює світ, що її оточує, О. М. Леонтьєв підкреслює, що розвиток особистості відбувається в діяльності людини... Лише діючи з об'єктом, людина збагачує, перетворює і розвиває себе як суб'єкта діяльності і як особистість. У психології встановлено: будь-які психічні структури формуються в активній діяльності людини (в учня — у його навчальній діяльності). У формі нейтрально-пасивного сприймання не можна сформувати ні міцних знань, ні гнучких умінь, ні глибоких переконань.
Отже, загальна стратегія вчителя — його «надзавдання» — полягає в тому, щоб залучити учня до активної та самостійної діяльності, поставити його в позицію суб'єкта цієї діяльності, організувати цю діяльність так, щоб учень робив відкриття (відкриття «для себе») тих чи тих фактів і законів, набував переконань, оволодівав способами розв'язання завдань, які йому пропонують під час вивчення того чи того навчального матеріалу...