- •Глава 1. Інтегративна діяльності мозку.
- •Глава 2. Арогенези рослин. І тварин
- •Глава 3. Мембрани.
- •Глава 4. Жива матерія.
- •Глава 5.Вернадський про біосферу і ноосферу.
- •Глава 6. Генетичні аспекти еволюції
- •Глава 7. Енергетика та динаміка екосистем
- •Глава 8. Нервова і гуморал. Регул.
- •Глава 9. Органи виділення
- •Глава 10. Генна інженерії
- •Глава 11. Екологічні групи до температури.
- •Глава 12. Селекція рослин, тварин та мікроорганізмів.
- •Глава 13. Кровоносної системи
- •Глава 14. Біорізноманіття в Україні.
- •Глава 15. Апоміксис
- •Глава 16. Ендодерм. Та екзотерм
- •Глава 17. Гліколіз і пентозофосфатному шунті.
- •Глава 19. Теорії походження людини
- •Глава 20. Екологічні проблеми людства
- •Глава 21. Біотехнологія
- •Глава 23. Статеві клітини та процеси гаметогенезу.
- •Глава 24. Еволюцію та механізм фотосинтезу.
- •Глава 25. Адаптація
- •Генетическая основа.
- •Глава 26. Евол. Розвитку твар. Орг.
- •Глава 29. Форми розмноження орг.
- •2) Образование спор (споруляция)
- •3)Почкование
- •4)Размножение фрагментами ( фрагментация)
- •Глава 30. Фактори еволюції
- •Глава 31. Механізми гомеостазу у біосфері
Глава 2. Арогенези рослин. І тварин
Арогенез – розвиток групи з існуванням розширеної адаптивної зони і з виходом в інші природні зони під впливом набуття групою деяких крупних, раніше відсутніх пристосувань.
Ароморфози - великі принципові адаптації, які приводять групу на шлях арогенеза. А. забезпечує підвищення рівня організації організмів, переваги в боротьбі за існування, можливість освоєння нових середовищ існування.
Фактори, що викликають ароморфози, - спадкова мінливість, боротьба за існування і природний добір.
Ароморфози в еволюції тварин:
1)поява багатоклітинних тварин від одноклітинних, диференціація клітин та утворення тканин;
2) формування у тварин двосторонньої симетрії, передньої і задньої частин тіла, черевний і спинний сторін тіла у зв'язку з поділом функцій в організмі (орієнтація в просторі - передня частина, захисна - спинна сторона, пересування - черевна сторона);
3) виникнення безчерепних, подібних сучасному ланцетника, панцирних риб з кістковими щелепами, що дозволяють активно полювати і справлятися з видобутком;
4) виникнення легень і поява легеневого дихання поряд з зябровим;
5) формування скелета плавців з м'язами, подібних п'ятипалі кінцівки наземних хребетних, що дозволили тваринам не тільки плавати, але й повзати по дну, пересуватися по суші;
6) ускладнення кровоносної системи від двокамерного серця, одного кола кровообігу у риб до чотирьох камерного серця, двох кіл кровообігу у птахів і ссавців. Розвиток нервової системи: павутиноподібної у кишково-порожнинних, черевна ланцюжок у кільчастих хробаків, трубчаста нервова система, значний розвиток великих півкуль і кори головного мозку у птахів, людини та інших ссавців. Ускладнення органів дихання (зябра у риб, легені у наземних хребетних, поява у людини та інших ссавців в легенях безлічі осередків, обплетених мережею капілярів). Виникнення в клітинах хлоропластів з хлорофілом, фотосинтезу - важливий ароморфози еволюції органічного світу, що забезпечив все живе їжею і енергією, киснем. Подальше ускладнення рослин у процесі еволюції: поява коренів, листя, розвиненого стебла, тканин, що дозволили їм освоїти сушу (папороті, хвощі, плауни).
Ароморфози, що сприяють ускладненню рослин: виникнення насіння, квітки і плоду (перехід насіннєвих рослин від розмноження спорами до розмноження насінням). Спора - одна спеціалізована клітина, насіння - зачаток нової рослини із запасом поживних речовин. Переваги розмноження рослин насінням - зменшення залежності процесу розмноження від навколишніх умов і підвищення виживання. В світі рослин типовим арогенезом є вихід рослин на сушу.
Поява наземних, або вищих, рослин знаменувало початок нової ери в житті планети. Перші достовірні наземні рослини датуються початком силурійського періоду . Передумов до появи наземних рослин було декілька. а) незалежний перебіг еволюції рослинного світу підготував появу нових , більш досконалих форм. б) за рахунок фотосинтезу морських водоростей в атмосфері відбулась кількісна зміна кисню. в) на початку палеозойської ери відбувались горотворчі процеси, що призвело до «обмеления» морей і поступової прояви суші.
У самих перших наземних рослин, невеликих розмірів, поглинання води здійснювалось за допомогою ризоїдів – одно-або багатоклітинних однорядних ниток. По мірі збільшення розмірів тіла відбувався процес формування складних спеціалізованих органів – коренів і кореневими волосками. Активне поглинання ризоїдами води стимулювало виникнення і удосконалення водопровідної тканини – ксилеми. Вихід рослин на сушу супроводжувався покращенням їх освітленості ,що активізувало процес фотосинтез. Це призводило до збільшення кіл-кі асимілятів, а отже і до збільшення об’єму рослини, що викликало необхідність їх морфологічного розчленування. Незалежно від форми тіла в усіх групах наземних рослин дуже рано почала проявлятися тенденція до утв листків. Велика поверхня листка в поєднанні з зернистою формою хлоропластів сприяє збільшенню ефективності фотосинтезу. Швидкий і рівномірний розподіл пластичних речовин по всьому тілі рослини стало можливим при наявності флоеми .
Таким чином, у вищих рослин відбулось формування тканей – епідермісу, ксилеми, флоеми, механічної тканини і важливих органів - листостеблового пагону і кореня.
Освоєння рослинами суші супроводжувалось появою нових, наземних форм, форм тварин; сполучена еволюція рослин і тварин привела до різноманіття на землі, зміні обліку