- •Структура сучасної екології
- •Характеристика екології
- •3. Основні екологічні поняття і терміни
- •Основні екологічні поняття і терміни:
- •Склад і функціонування біосфери.
- •Лекція №4
- •4. Формування екологічної культури та свідомості майбутнього вчителя
- •Додатки Рівні охорони природи
- •Рідкісні та зникаючі види фауни Харківської області.
- •Екологія душі
- •Література
- •Додаткова:
- •Основні джерела і види антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •Метеорологічні аспекти взаємодії суспільства і природи Екологічні наслідки забруднення атмосфери
- •Стан повітряного середовища України. Основи раціонального використання атмосфери.
- •Гідрологічні аспекти взаємодії суспільства і природи Антропогенний вплив на гідросферу та його негативні наслідки
- •Контроль за станом водного середовища і організація його охорони. Гідрологічні проблеми України
- •Літосфера. Охорона і раціональне використання надр.
- •Грунтознавчі аспекти взаємодії суспільства і природи. Оптимізація сільськогосподарських екосистем
- •Багатофункціональне значення у біосфері рослинного світу та пріоритетні завдання його охорони.
- •Рідкісні та зникаючі види рослин України і Харківської області, шляхи їх збереження
- •Біорізноманіття рослинного світу. (Екскурсія до ботанічного саду хну)
- •Багатофункціональне значення у біосфері тваринного світу та приоритетні завдання його охорони.
- •Біорізноманіття тваринного світу. (Екскурсія в музей природи хну)
- •Природно-заповідний фонд України Заповідна справа
- •Енергетика і навколишнє середовище Альтернативні джерела енергії
- •Екологія людини Життєве середовище людини
- •Екологія людських популяцій і соціальних груп Питання семінару
- •Основи урбоекології. Екологічні проблеми містобудування
- •Юридичні аспекти взаємодії суспільства і природи. Система екологічного права в Україні
- •Екологічна освіта і виховання. Роль екології в вихованні екологічної культури
- •Завдання оптимізації взаємодії людини і природи – стратегія майбутнього Питання семінару
Екологія душі
Багато хто з нас досі недооцінюють всю важливість вміння “читати і розуміти” психологічні особливості людини. Хоча таке вміння вважається одним з головних показників нашої загальної культури. Ще у стародавньому Китаї відомий філософ і вчений Конфуцій говорив: “Не турбуйся про те, що не знають тебе, а турбуйся про те, що ти не знаєш людей”.
Сучасна наука довела вірність вчення стародавніх філософів, що перш за все, слід берегти духовне здоров’я людини, тому що від духовного стану залежить в значній мірі її фізичний розвиток. Власне духовність, як форма прояву морального потенціалу людини, спрямованого на доброзичливість, співучасть, безкорисливість, здатна врятувати суспільство і особу від варварства, агресивності та жорстокості. Ми повинні прагнути закидати в свої душі милосердя, доброту, справедливість, розуміння душі іншої людини, її енергетики, звичаїв своїх предків. Без душі немає особистості, без особистості немає прогресу цивілізації, без руху немає життя.
Духовність – це зв’язок між зовнішнім і внутрішнім світом людини і не просто зв’язок, а усвідомлення нерозривної причетності до живої та неживої природи, до зовнішнього макрокосмосу і внутрішнього мікрокосмосу.
Висока духовність – це мета всіх оздоровчих систем. Без духовності людина не може подолати хвороби, одужати, бути здоровою і щасливою.
Одна з головних відмінностей, що виділяє людину з живої природи і що має вплив на розвиток особливості, є Душа і здатність мислити. Людина розвивається в оточенні інших людей, в певних соціально-історичних умовах. Під впливом виховання, оточення і умов у людей формується світогляд, характер, які зумовлюють її поведінку і діяльність.
Під психічною енергією часто розуміють те, що в звичайному розумінні значиться як духовність і розвиток психічної енергії є, по суті, розвитком духовності, але не тієї духовності, яка у сучасної людини виражається у виконанні обрядів і в ходінні в храми, але цієї істинної, вищої духовності, яка полягає в залученні до Вищого світу; в розкритті в собі вищої свідомості, в розвитку собі, в оволодінні і свідомому користуванні цією силою, яка властива кожному із нас, для користі еволюції і для блага всього людства.
Однім із засобів оздоровлення душі і заспокоєння і гармонії, для концентрації розуму й волі на досягнення мети використовують медитацію.
Досвід тисячоліть свідчить про медитацію як про ефективну аутопсихологію, тобто спосіб впливу людини на свою психіку і управління нею для вирішення наступних завдань:
зміцнення нервової системи, покращання психічного здоров’я;
придбання впевненості в собі;
гармонізація роботи лівої і правої півкулі і, тим самим, досягнення гармонійної взаємодії свідомості і підсвідомості;
підвищення творчого натхнення.
Наші предки вважали, що духовне життя людини тримається на трьох китах. Перший кит – це десять біблейських заповідей; другій кит – сім смертних гріхів: (гоноровість, черевоугідництво, гнів, скупість, униння, заздрість, блуд); третій – Віра, Надія, Любов та Мудрість (Софія).