3.1. Методичні та психолого-педагогічні вимоги до проведення уроку літератури на матеріалі роману «Скотний двір»
«Скотний двір» – чудовий твір для вивчення учнями старших класів школи. Хоча з одного боку книга є алегорією на Російську Революцію 1917 року, з іншого, набагато ширшого, вона не про СРСР, а про вічні соціальні закони, про неминучість ієрархічного устрою, тоталітарний режим, а головне, про податливість та гнучкість людського розуму, яким, при необхідності, можна маніпулювати, як завгодно. З того часу, як підлітки опинилися під величезним впливом реклами, музичної та кінематографічної індустрії, інтернету, їм варто було б зацікавитись як мова, правильно підібрані слова здатні контролювати думки та поведінку.
Отже, щодо методичних рекомендацій проведення уроку з літератури, то слід зазначити, що він характеризується такими моментами: безпосереднім сприйняттям учнями літературного матеріалу, визначеного програмою; відповідністю методу навчання і всієї системи дидактичних заходів віковим особливостям учнів, родовим, видовим та жанровим особливостям виучуваного твору; аналізом емоційно сприйнятого учнями твору [42, 78].
Кожен урок має свою мету, структуру і методи проведення. Отже, урок літератури являє собою складову системи шкільної освіти і виховання, що здійсняється на матеріалі вивчення художньої літератури. А звідси ― на уроці літератури учитель-словесник забезпечує виконання навчальної і виховної мети, які зазначає в своєму поурочному планові. Насамперед, слід продумати структуру (побудову) майбутнього уроку. Вона включає в себе організацію класу (1-2 хвилини); актуалізацію знань, набутих учнями (або перевірка вивченого 15-17 хв.); вивчення нового матеріалу (18-20 хв.); закріплення вивченого матеріалу (3-5 хв.). Всі ці етапи уроку чітко зазначаються в поурочному плані вчителя. Методичні вимоги включають в себе:
- складання чіткого поурочного плану-конспекту;
- науковість викладу матеріалу;
- емоційність у викладі матеріалу;
- запровадження різних шляхів аналізу літературного твору;
- завдання на розвиток усного і писемного мовлення учнів при розборі тексту твору;
- посильність домашніх завдань з літератури для учнів.
Вивчення твору «Скотний двір» доречно було б проводити саме у старшій школі, використовуючи такі типи уроків, як:
1. Лекція-нарис про життя і творчість письменника.
2. Первинне сприймання художнього твору.
3. Поглиблена робота над текстом художнього твору.
4. Характеристика дійових осіб твору.
5. Цілісний аналіз художнього твору.
6. Самостійна дослідницька робота учнів над художнім текстом.
7.Лексична і стилістична робота над текстом твору,
8. Комбінований урок з використанням графічного і звуко-технічного унаочнення. 9. Семінарське заняття (спарені уроки літератури).
10 Урок-бесіда
Перелік не є вичерпним , і запропонована класифікація може бути розширена в залежності від дидактичних і виховних завдань. Адже одне і те ж завдання допускає розумне поєднання різних видів роботи. Отже, тип уроку певною мірою зумовлює його структуру і особливість проведення. Не можна не погодитися з думкою І. І. Соболєва, який стверджує, щоб уроки з літератури були цікавими треба активізувати процес сприймання учнями літератури [41, 53]. Ефективним уроком літератури слід вважати такий, який дає учням міцні, осмислені літературні знання і необхідні навички аналізу твору; викликає в учнів певні емоції та патріотичні почуття; розвиває творчу уяву і увагу учнів; вчить любити художню літературу як мистецтво слова.
Щодо психолого-педагогічних вимог проведення уроку з літератури, то автори (Онищук, Соболєв) виділяють наступні:
1) Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.
Врахування
реальних навчальних можливостей різних
класів або груп, цілеспрямована
ліквідація прогалин в знаннях.
Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховання, психологічного розвитку.
Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, які забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання часу уроку: цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його структуру, структура — розподіл часу на різних етапах.
Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчального процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, які вони отримали, з метою попередження формального засвоєння теорії.
Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об'єкта міцного засвоєння. Зв'язок змісту уроку з життям, з практикою і особистим життєвим досвідом учня; використання міжпредметних зв'язків з метою формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.
Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних, інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних методів.
Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.
Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей диференційованого підходу до учнів з акцентом на надання диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.
10)Формування у всіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.
11)Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до особистості.
12) Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного процесу: цілевідповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, засобів інформації).
14)Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики їх виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).
Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати його хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів[34, 29; 41, 55].
На семінарському занятті, присвяченому «Скотному двору» Оруела, пропонується коло питань, на які студенти заздалегідь готують відповіді, а також питання, відповіді на які студенти повинні знайти протягом уроку. При підготовці до семінару студентам потрібно скласти конспект, у якому будуть висвітлені основні питання, які можна знайти у рекомендаційні літературі. За вибором студент може виконати одне з творчо-пошукових завдань, правильне виконання якого оцінюється найвищим балом.