79.Охарактеризувати гетеротрофний спосіб живлення: голозойний, сапрофітний, симбіоз, паразитизм, фотогетеротрофний.

Гетеротрофи—організми,що використовують готові органічні сполуки,як джерела вуглецю для росту і розвитку.Всі тварини—гетеротрофи,також як і гриби та багато бактерій.Деякі паразитичні рослини також є повністю або частково гетеротрофами,тоді як хижі рослини споживають м'ясо для отримання азоту,при тому будучи автрофними.

Типи гетеротрофного живлення 1.Голозойный-питание твёрдой органической пищей, которая переваривается в пищеварительном тракте.Один из видов гетеротрофного питания(свойствен большинству животных и насекомоядным растениям).2.Сапротро́фи(редуценти,сапрофіти)—організми,що отримують необхідні для життєдіяльності реч.за рахунок руйнування залишків мертвих рослин і тварин,що приходить в занепад, абсор-буючи розчинні органічні сполуки.Сапрофаги:-Некрофаги-організми,які живляться мертвими рештками.(Личинки мух у мертвих тваринах,гриф.),-детритофаги-організми, які живляться органічними рештками,що знаходяться на дні водойм.(Річковий рак, креветка,щетинкові черви),-копрофаги-організми,які живляться екскрементами.(Мухи дзюрчали,скарабей,жук-мертвоїд),Зоофаги–організми,які живляться тваринною їжею.3.Симбіо́з—взаємодія і співіснування різних біологічних видів.У природі зустрічається широкий спектрприкладів взаємовигідного симбіозу.Від шлункових і кишкових бакте-рій,без яких було б неможливе травлення,до рослин (часто орхідеї),чий пилок може поширювати лише один,певний вид комах.У ширшому науковому розуміннісимбіоз є будь-якою формою взаємодіїміж організмами різних видів,зокремапаразитизм— відносини,вигідні одному,але шкідливі іншому симбіонту.Обопільно вигідний вид симбіозу називаютьмутуалізмом.Коменсалізмомназивають відносини,корисні одному, але байдужі іншому симбіонту(епіфіти,риби прилипали),а аменсалізмом—відносини, шкідливі одному,але байдужі іншому(деякі плісняві гриби виділяють антибіотики,що пригнічують ріст бактерій;при цьому бактерії не впливають на гриби.).Різновид симбіозу -ендосимбіоз,коли один з партнерів живе усередині клітини іншого(хлоропласти, мітохондрії).4.Паразитизм—один из видов сосуществования организмов.Это явление, при котором два и более организма,не связанные между собой филогенетически, генетически разнородны,сосуществуют в течение продолжительного периода времени, при этом они находятся в антагонистических отношениях.Паразит использует хозяина как источник питания,среду обитания.

80.Проаналізувати різні етапи клітинного дихання.

Клітинне дихання—багатоетапний ферментативний процес використання кисню клітинами тварин і рослин для окислення органічних субстратів з утв.вуглекислого газу та води.Утворення води на кінцевому етапі не супроводиться значним виділенням енергії.Осн.частина енергії звільняється на проміжних етапах перенесення водню й електронів від продуктів розщеплення субстрату до молекулярного кисню та йде на біосинтез білків,нуклеїнових к-т, мех. роботу,транспортування іонів тощо.І.Гліколіз– процес анаеробного розпаду глюкози,що протікає з виділенням енергії,кінцевим продук-том котрого є ПВК.Реакція гліколізу проходить в розчинній частині цитоплазми (цитозолі)і в хлоропластах.Йде в 3 етапи:підготовчий етап (фосфорилювання гексози і її розщеплення на 2 фосфотріози);перше субстратне фосфорилювання(поч.з3-фосфогліцеринового альдегіда і закінчується 3-фосфогліцериновою кислотою);друге субстратне фосфорелювання (3-фосфогліцеринова кислота віддає фосфат з утв АТФ).За рахунок 1 і 2 субстратного фосфорилювання утв 4 молекули АТФ,але 2 молекули витрачаються на фосфорелювання гексоз на І етапі.Чистий вихід складає 2 молекули АТФ.ІІ Цикл три карбонових кислот (Кребса). В циклі окислюється не сам піруват, а його похідне–ацетил-СоА.Отже,спочатку-процес утв.активного ацетила в ході окислю-вального декарбоксилування.Цикл починається з взаємодії ацетил-СоА з фенольною формою ЩОК;ІІ етап включає 2 реакції:при першій реакції в результаті дегідратації лимонної кислоти утв.цис-аконітова;в другій–аконінат гідратується і синтезується ізо-лимонна кислота→ізолимонна кислота під дією NAD- або NADP-залежної ізоцитрат-дегідрогенази окислюється в щавлевоянтарну кислоту,котра одразу декарбоксилюється з утв α-кетоглутарової кислоти→α-кетоглутарова кислота декарбоксилується з виділенням СО₂, утв-м NADН і сукциніла-СоА→із сукциніла-СоА і АДФ і Н₃РО₄ утв.янтарна кислота,АТФ.→янтарна кис-а окислюється до фумарової→фум.приєднує воду і перетв. в яблучну кис-у(малат).На останньому етапі малат з допомогою NAD-залежної малат-дегідрогенази окислюється в щавлевооцтову.ЩОК,котра самовільно переходить в фенольну форму,реагує з черговою молекулою ацетил-СоА і цикл повторюється.При окисленні глюкози в процесі дихання при функціонуванні гліколіза і ц.Кребса утв 38 молекул АТФ. ІІІ.В клітинах рослин наряду з гліколізом і циклом Кребса існує інший спосіб катаболізму гексоз–пентозофосфатний шлях(ПФШ).1)окислення глюкози :а)дегідрування глюкози-6-фосфату глюкозо-6-фосфатдегідрогеназою;б)6-фосфоглю-канова кислота дегідрується і декарбоксилується за участі NADP- і Mn-залежної глюконатдегідрогенази і утв D-рибулоза-5-фосфат;2) рекомбінація цукрів для регенерації вихідного субстрату.