Тема: 18-19-20. Логопедична робота з подолання оптико-просторових і графічних помилок та запобігання їм.

1. Мета логопедичної роботи з подолання оптико-просторо­вих та графічних помилок

2. Спеціальні завдання з розвитку зорового сприймання, зорового аналізу і синтезу, просторових уявлень.

3. Особливості формування навичок самоконтролю для запобігання помилок.

4. Методика ознайомлення дітей з друкованими літерами.

5. Систе­ма вправ з успішного форму­вання графічного та оптико-просторового образу букви.1

Логопедична робота з подолання оптико-просторо­вих та графічних помилок і запобігання їм спрямована на роз­виток усвщомленості тих когнітивних і сенсомоторних процесів і функцій, що забезпечують засвоєння зорово-моторного обра­зу букви, а саме: зорово-просторового сприймання та уявлень; зорового та буквеного гнозису: зорово-моторної координації: зорової пам'яті та уваги; зорового аналізу та синтезу; моторних функцій.

Під час виконання вправ відбувається перехід від свідомого розгорнутого виконання кожної дії за допомогою зорових опор (за зразком, за опорними точками в зошиті) до поступового скорочення та переведення їх у розумовий план.

Ефективність формування у дітей графічного та оптико-про­сторового образу літери, покладеного в основу успішного опа­нування графічних навичок письма, значною мірою залежить від застосування правильної системи вправ, унаслідок виконан­ня яких в учнів розвивається вміння співвідносити звук із літе­рою, літеру з графемою, здійснювати точні і плавні рухи під час акту письма, аналізувати та диференціювати графічно подібні фігури та літери, порівнювати виконану роботу зі зразком. По­ряд із цим у дітей потрібно розвинути вміння контролювати себе в процесі виконання вправ, що сприятиме поліпшенню якості виконання роботи.

2

З метою розвитку у дітей здібності до засвоєння оптичного та зорово-просторового образу літери, який забезпечує впізна­вання літери та співвіднесення її з відповідною фонемою, аналіз елементів букви, їх орієнтацію в просторі, а також диференціа­цію оптично подібних літер слід добирати спеціальні завдання з розвитку зорового сприймання, зорового аналізу і синтезу, просторових уявлень.

Вправи з розвитку зорового та буквеного гнозису, зорового ана­лізу та синтезу спрямовані на уточнення уявлень дітей про сен­сорні еталони (колір, форму, розмір предметів), формування у нихусвідомленості зорового сприймання внаслідок виділення істотних ознак об'єкта (предмета, геометричної фігури, літери) для створення його цілісного образу та впізнавання запропо­нованого зображення на основі зіставлення виділених персо­нальних ознак об"єкта зі слідами пам'яті. Передбачено також оволодіння дітьми навичками усвідомленого зорового аналізу фігур та літер, умінням знаходити відмінні га подібні їх елементи, актуалізовувати в пам'яті засвоєчі зорові образи букв та співвідносити їх з відповідними фонемами за уявленням. Складовими завдання на розвиток зорово-просторових уявлень є:

1. Розвиток орієнтації у власному тілі, диференціація правих і лівих його частин.

2. Розвиток орієнтації у навколишньому просторі.

Вправи на розвиток орієнтації дитини у власному тілі здійсню­ють корекційно-розвивальний вплив на недосконалу організа­цію взаємодії півкуль головного мозку та сприяють виділенню в них домінантної ролі однієї з них. Формування у дитини орі­єнтації у собі здійснюється на основі сформованих у неї уяв­лень про диференціацію правої і лівої частин тіла.

Робота над розвитком орієнтації в просторі полягає у визна­ченні всіх просторових напрямів та просторового розташуван­ня предметів щодо дитини, формуванні розуміння нею просто­рових співвідношень між предметами, а також опрацюванні на цій основі прийменникових конструкцій на позначення про­сторових співвідношень, які значно полегшують роботу над розвитком граматичного ладу мовлення. Зокрема, передбаче­но практичне засвоєння в мовленні прийменників над, між, з-за, з-під-, що позначають просторове розташування предметів.

Вправи на опрацювання просторових напрямів на аркуші ство­рюють основу для кращого розуміння дитиною інструкцій з про­сторового розташування елементів літери в рядку, забезпечують письмо у заданому напрямку (зліва направо). Визначення відмінностей подібних фігур та літер, які відрізняються лише просторовим розташуванням елементів, формує вміння розріз­няти літери за просторовими деталями. Визначення відмінно­стей між дзеркально розташованими фігурами та літерами сприяє правильному розташуванню літери в дзеркальному просторі.

Спеціальні вправи на розвиток зорової пам'яті мають бути спря­мовані на формування довільного зорового запам'ятовування та збільшення його обсягу поступовим збільшенням кількості пропонованих об'єктів. Запам'ятовування одночасно і по­слідовно запропонованих об'єктів забезпечує розвиток снмуль-танно-сукцесивних аналізу і синтезу.

Вправи на розвиток довільної зорової уваги передбачають фор­мування таких її якостей, як стійкість, концентрація, розподіл, переключення. З цією метою використовують завдання на ви­явлення відмінностей між подібними малюнками, знаходження серед подібних малюнків двох однакових.

Завдання, спрямовані на виділення з ряду однорідних пред­метів тих, шо об'єднані спільною ознакою, сприяють форму­ванню вибірковості уваги, а також уточненню уявлень дітей про колір, розмір та форму. Для розвитку стійкості та концентрації уваги дітям пропо­нують простежити очима з допомогою олівця, а потім і без нього від початку до кінця лінії ізольовано та в умовах переплетення ліній. Ускладненням цього завдання є простеження шляху героя по лабіринту. Виконання цих вправ сприяє також розвиткові послідовного руху очей зліва направо, шо поліпшує зорове спри­ймання дітьми складних зображень. Для розвитку здібності до­вільно переключати увагу пропонують читання ряду літер, які чергуються з цифрами, та псчергове відшукування літер і цифр (лише знайомих дітям) в адаптованих таблицях Шульте.

За спеціальними вправами можна підготувати дітей до фор­мування дії зорового контролю за власною діяльністю та зістав­лення отриманого результату зі зразком.

Корекція та розвиток дрібної моторики пальців і кистей рук, зо-рово-моторної координації сприяє формуванню асоціативних зв'язків між центрами мовлення і моторною зоною кори голов­ного мозку, внаслідок чого удосконалюється механізм довіль­ної регуляції рухів руки, що дає змогу дитині краще оволодіти навичками письма. Тому застосовують вправи на розвиток кіне­стетичної та динамічноїорганізаціїдовільних рухів пшіьців і кистей рук.

Для розвитку кінестетичної організації дрібних рухів вико­ристовують вправи на відтворення різних статичних поз кистей і пальців рук. Спочатку дітей навчають нескладних статичних поз із поступовим ускладненням їх. Особливої уваги серед цих вправ заслуговує так звана пальчикова абетка. її виконання сприяє закріпленню в пам'яті графічного образу літери, а також розвитку просторових уявлень, зорового аналізу і синтезу, кон­структивного праксису.

Потім у роботу вводять динамічні вправи з послідовними дрібними рухами пальців, а також на виконання складних ру­хових програм: відтворити серію послідовних рухів («кулак— долоня—ребро»), виконати одночасну зміну положень рук (роз­виток реципрокної координації рухів: «кулак—долоня» — «до­лоня—кулак»).

Виконання графічних вправ сприяє становленню удітей оп-тико-кінестетичної та динамічної організації рухів руки, опану­ванню довільної регуляції, а також формуванню зорово-моторної координації. Крім того, малювання ліній та їх переплетення ви­користовують з метою психорегуляції, оскільки процес малю­вання позитивно впливає на емоційний стан та психіку дити­ни. Такий вплив дуже корисний для дітей з мовленнєвими по­рушеннями, адже здебільшого вони потребують регулювання психічних процесів гальмування і збудження. Багаторазове по­вільне малювання «розкручування» спіраіі з центру сприяє розгальмуванню замкнених дітей, а малювання «скручування--спіралі до центру розвиває здатність до концентрації, зосередже­ності розгальмованих дітей. При цьому малюнки мають бути великими, і малювати слід у повільному темпі.

Вправи на креслення ліній спочатку виконують на нерозлі-ніяному аркуші паперу, щоб не ставити дітей у залежність від поля обмеженості. Поступово ці лінії вводять в обмежений про­стір (наприклад, штрихування фігур), то забезпечує поперед­ню підготовку дітей до опанування сітки зошита.

На кожному логопедичному занятті розвитку дрібної мото­рики логопедами-методистами (В. Галкіна, Н. Хомутова) реко­мендовано присвячувати до 10 хв. Заняття мають включати не більше 2—3 видів завдань, які тривають від 2 до 4 хв кожне.

Доцільно також використовувати елементи запропонованої В. Галкіною. Н. Хомутовою програми з розвитку дрібних рухів кистей та пальців рук, яка, поряд із загально поширеними в ло­гопедичній практиці методами і прийомами роботи передба­чає ігрові комплекси самомасажу, вправи з гумовими м'ячами невеликого розміру (діаметром 5 см).

Масаж є одним із видів пасивної гімнастики. Він здійснює загальнозміцнювальну дію на м'язову систему, підвищує тонус, еластичність і скорочувальну здатність м'язів, а також поліпшує рухомість зв'язкового апарату. Працездатність стомленого м'я­за під впливом масажу відновлюється швидше, ніж за повного спокою. Під впливом масажу посилюються рефлекторні зв"язки кори головного мозку із м'язами і судинами. У разі система­тичного проведення масажу в рецепторах шкіри і м'язах вини­кають імпульси, які здійснюють тонізуючий вплив на централь­ну нервову систему, внаслідок чого підвищується її регулюваль­на роль щодо роботи всіх систем і органів.

Враховуючи позитивний вплив масажу на організм дитини загалом та на поліпшення дрібної моторики пальців рук, по­трібно запроваджувати комплекс вправ самомасажу кистей і пальців рук. Самомасаж проводять у вигляді невеликих комп­лексів, які включають 5—6 вправ. Його розпочинають і завер­шують розслабленням кистей рук, погладжуванням.

3

Важливою умовою для засвоєння дітьми графічних навичок письма є навичка контролю за власною діяльністю, що забез­печує ефективну перевірку виконаної роботи, запобігання та своєчасне виявлення допущених помилок.

Формування самоконтролю — тривалий процес, який перед­бачає застосування спеціальних прийомів та вимог. Тому особ­ливу увагу потрібно приділяти формуванню еталона контролю (зразка) у дітей з вадами мовлення, порівнянню виконуваних дій та їх результатів із зразком, контрольної дії (пошук помилки), виділенням і виправленням помилки. Відповідно до струк­тури контролю дітям пропонують виконання таких перевірних дій:

3. Докладний аналіз зразка перед виконанням вправи.

4. Коментування вголос своїх дій під час виконання роботи.

5. Аналіз результату власної роботи та зіставлення її зі зраз­ ком.

6. Виправлення знайдених помилок.

Послідовність роботи з формування самоконтролю має здій­снюватися за загальним порядком поетапного формування ро­зумових дій (за П. Гальперіним). Спочатку дитині пояснюють дії, вона спостерігає за способом виконання перевірки логопе­дом, потім сама виконує їх:

А) з опорою накоментування послідовності дій логопедом та промовляння вголос дії контролю;

б)з промовлянням уголос дії контролю:

в)з поступовим скороченням зовнішнього мовлення та пе­реведенням його в шепітне мовлення, а далі — в мовчазне мов­лення;

г)виконання дії контролю мовчки, тобто в розумовому плані. Діти, які самостійно знаходять помилки, отримують різні заохочення, які стимулюють їхню діяльність. Таким чином, по­стійність виконання контрольних дій формує у свідомості дітей послідовну схему діяльності з перевірки виконаної роботи.

4

На початковому етапі шкільного навчання діти відчувають труднощі у сприйманні цілісного графічного образу літери. З ме­тою запобігання можливим утрудненням паралельно з роботою з формування передумов до оволодіння графічними навичка­ми письма потрібно проводити роботу над ознайомленням дітей з друкованими літерами.

Правильна організація процесу засвоєння графічної форми друкованих літер матиме позитивний вплив на опанування гра­фічними та зорово-просторовими образами рукописних літер. Для того щоб забезпечити цілеспрямованість процесу первин­ного сприймання літери та її складу, зробити його усвідомле­ним, використовують спеціальний алгоритм ознайомлення з літе­рою, що передбачає таку послідовність дій:

1. Показ логопедом нової друкованої літери на картці і нази­вання звука, який вона позначає.

2. Застосування мнемонічного прийому для полегшення за­пам'ятовування літери.

3. Спільне з дітьми здійснення аналізу літери за елементами та їх просторовим розташуванням.

4. Виконання дітьми вправ для закріплення графічної фор­ми літери.

6. Складання логопедом алгоритму запису літери та запису­вання друкованої літери дітьми в зошиті за зразком.

7. Перевірка запису літери та порівняння її зі зразком.

Наведемо приклад аналізу літери А: «Велика літера А скла­дається з трьох елементів: перший елемент — довга паличка із нахилом праворуч, другий елемент — довга паличка із нахилом ліворуч, які з'єднуються вгорі. Між ними є «місточок» — ма­ленька паличка, розташована горизонтально».

Для закріплення графічної форми нової літери в пам'яті дітей доцільно використовувати такі завдання: написати літеру в по­вітрі; обвести літеру за контуром, за шаблоном; обмацати об'єм­ну літеру із заплющеними очима: викласти літеру за зразком із паличок, із насіння; викласти літеру з їстівних продуктів, на­зви яких починаються з цього звука (наприклад, літеру Мви­класти з морквин, літеру Я— з печива тощо); виліпити з плас­тиліну; «вишити» літеру шнурком на дощечках (розміром 35 х х 25) з великою кількістю отворів (діаметром 5 мм); вирізати літеру з кольорового паперу; придумати слова, що починають­ся з цієї літери, тощо.

Виконання зазначеної вище послідовності дій сприятиме за­своєнню оптико-просторового образу літери, яку вивчають, за­безпечуючи успішне опанування операції переведення фоне­ми в зорову графічну схему (літеру) та відрізнення її від оптично подібних літер.

Під час написання дитиною літери виникає міцний зв'язок механізмів мовнослухового, мовнорухового, зорового і мотор­ного аналізаторів. У разі систематичного повторення ці зв'язки закріплюються і сприяють активному мимовільному запам'я­товуванню зорового і рухового образів літери (опора на зорову, мовнорухову та кінестетичну пам'ять) та переходу акту запису­вання в автоматизовану навичку, що запобігає помилкам на змішування літер за кінетичною подібністю.

5

Включення до змісту роботи з підготовки дітей до ово­лодіння графічними навичками письма рекомендованої систе­ми вправ за наведеними напрямами сприяє успішному форму­ванню графічного та оптико-просторового образу букви, а та­кож достатньому розвитку операційних компонентів мислен­ня та когнітивних процесів і функцій, що забезпечують процес писемного мовлення.

Вправи з розвитку зорового та буквеного гнозису, аналізу та синтезу

2. Назвати предмети, зображені контурно.

3. Назвати предмети, зображені пунктиром.

4. Назвати предмети, зображені в умовах зашумлення.

2. Назвати закреслені предмети.

3. Впізнати недомальовані предмети і домалювати їх.

Варіантом цього завдання є домальовування малюнка, заду­маного іншими. Одна дитина починає малювати, не повідом­ляючи проте, що вона задумана. Інші почергово продовжують малюнок, відображуючи власний задум. Це завдання виконує група дітей і потребує від кожної дитини достатньо розвиненої уяви.

1. Назвати предмети в умовах накладання (за Поппельрейтером).

2. Виділити фігуру, замасковану в іншій, більш складній струк­турі.

3. Виділити в однорідній сітці (наприклад, шахова дошка) за­дану фігуру.

4. Знайти фігуру серед подібних, визначити її подібні та відмінні елементи.

1. Визначити подібність / відмінність фігур, що відрізняють­ся лише одним елементом.

2. Уточнення поняття про колір.

Підібрати малюнки до фону певного кольору (співвіднесен­ня за кольором).

Матеріал: синя лампа і синій аркуш картону; сонечко і жов­тий аркуш картону; дерево і зелений аркуш картону; дитина в червоному комбінезоні і червоний аркуш картону.

12.Уточнення поняття про форму:

а)дібрати до малюнків подібні до них геометричні фігури (співвіднесення з геометричними фігурами);

Матеріал: геометричні фігури (коло, овал, трикутник, ква­драт, прямокутник); малюнки: яблуко, барабан, м'яч; яйце, сли­ва, огірок; пірамідка, парасолька, ковпак; стіл, хустка, вікно; акваріум, двері, книга;

б)підібрати до геометричних фігур відповідні малюнки (або обвести малюнки подібними за формою рамками);

в)розкласти в рамки у вигляді геометричних фігур предме­ ти, подібні до них за формою.

13.Уточнення поняття про розмір.

Визначити реальну величину предметів і розкласти їх по­слідовно від меншого до більшого (співвіднесення за розміром).

Матеріал: малюнки чашки, відра, каструлі однакового роз­міру.

14. Знайти задану літеру серед інших літер, розмішених не в алфавітному порядку (спочатку різних, а потім графічно по­дібних):

йцукен гшшзхї фівапр лджєяч смитбю пник шщц лмая.

5. Назвати літери, що хаотично розміщені в різних положен­нях на аркуші паперу, і викласти їх на набірному полотні.

6. Згрупувати однакові літери, написані різним шрифтом:

ККК ТТТ ЛАТ МММ ППП ДДД.

1. Впізнати літеру за елементами і дописати до цілої.

2. Знайти і показати, до складу яких фігур (літер) входитьпевний елемент (за зразком, за уявленням). Назвати ці літери.

3. Упізнати в елементах неповністю зображених літер цілілітери та викласти їх на набірному полотні:

Визначити, зі скількох елементів складається подана буква:

ХПІМИТРВЖБУЩШЦ.

1. Учитель називає звук, а діти пишуть літеру на її позна­чення у повітрі.

2. Діти змагаються, хто швидше складе з розданих елементів фігур (літер) цілу фігуру (літеру) (за зразком, за уявленням). На­звати складену літеру.

1. Розв'язати приклади за зразком (один елемент літери +■ другий елемент літери = літера).

3. Розв'язати рівняння і закреслити знак « = » там, де він поставлений неправильно (там, де сума елементів містить зай­вий елемент або його не вистачає).

4. Дітям пропонують картки, де ліворуч від вертикальної риски зображена вся літера, а праворуч від неї — різні елемен­ти. Знайти серед них елементи потрібної літери:

Назвати запропоновану літеру і знайти її зайвий елемент:

Аіа ньж.

21. Знайти і поєднати лінією однакові фігури (літери). Усклад­нення цього завдання: поєднати лінією однакові літери, але за­писані різним шрифтом.

22. Упізнати літери в дзеркальному зображенні і правильновикласти їх з елементів.

23. Упізнати літери в умовах накладання і викласти їх на на­бірному полотні:

0 ІА Є (&■

30.Порівняти дві графічно подібні літери і знайти елементи, за якими вони відрізняються:

ЛА ЛМ ВР ВЗ ВБ ГТ КЖ ХУ ИН ПН ИП ИЦ ЦЩ ШЩ СО ОР.

31. Визначити подібність і відмінність фігур, які відрізняють­ся лише одним елементом.

32. Полічити, скільки разів трапляється задана літера в ряду графічно подібних літер (наводять зразок літери). Ускладненим варіантом цього завдання є його виконання за уявленням (без демонстрації літери):

цшщицшщицишищш.

33.Упізнати серед символів літери. Інструкція: «Знайдіть у листі інопланетян наші земні літери і назвіть їх»:

Б5Ш2УУ НІІВКУЧ' ДХБ&ЯФ 9РЦХШ1 ІХШ\Л/.

34. Малюнковий диктант букв. Логопед показує дітям малюн­ки і пропонує викласти на набірному полотні літери, що по­значають звуки, з яких починається назва кожного малюнка.

35. Предметний диктант літер. Дітям демонструють предметі пропонують записати першу (другу) літеру його назви.

Вправи з розвитку довільної зорової уваги

1. Простежити за допомогою олівця (лише поглядом) від по­чатку лінії до кінця в заданому напрямку (наприклад, віл А до М).

2. Простежити за допомогою олівця (лише поглядом) від по­чатку лінії до кінця, коли вона переплітається з іншою лінією або кількома іншими лініями.

3. Простежити за допомогою олівця (лише поглядом) шлях героя по лабіринту.

4. Назвати серед інших малюнки однієї тематичної групи (овочі, фрукти, транспорт тощо):

• назвати малюнки (геометричні фігури, літери) лише зада­ного кольору;

• полічити серед геометричних фігур лише кола (квадрати, трикутники, прямокутники);

• полічити лише маленькі (або великі) геометричні фігури.

5.«Прочитати» ряд з послідовним чергуванням літер та цифр:

А1 О2УЗІ4И5.

6. Почергово відшукати числа від 1 до 5 червоного і від 5 до 1 синього кольорів або голосні а, о, у, и, і, позначені червоним, а приголосні м, я, т, к.с — синім кольорами.

7. Знайти відмінності удвох подібних малюнках.

8. Знайти заданий малюнок серед подібних.

9. Знайти два однакових малюнки.

Вправи з розвитку зорової пам'яті

1. Уважно розгляньте сюжетний малюнок і запам'ятайте все, що на ньому зображено (час демонстрування — 1 хв). Потім ма­люнок закривають. Дитина має пригадати предмети, які були зображені на малюнку. Після цього логопед відкриває малюнок, і дитина знаходить ті предмети, які забула.

2. Уважно розглянути предметний малюнок і намалювати його за пам'яттю. Після виконання роботи порівняти зі зразком.

3. Уважно розглянути малюнок, а потім знайти його за пам'ят­тю серед подібних. Якщо дитина відчуває труднощі під час ви­конання завдання, їй пропонують знайти заданий малюнок, спираючись на зразок.

4. Скласти малюнок з частин, намалювати його за пам'яттю і порівняти свій малюнок зі зразком. Якщо дитина відчуває труд­нощі під час виконання завдання, логопед разом з нею аналізує малюнок і пропонує перемалювати його зі зразка.

5. Уважно розглянути і запам'ятати ряд, який складається з 3—6 предметних малюнків (смужок різного кольору, геометрич­них фігур, літер), а потім закрити очі:

а) логопед деякі малюнки (геометричні фігури, літери, смуж­ки) ховає чи, навпаки, додає. Діти мають помітити, що зникло чи з'явилося, і відтворити початковий ряд:

б) логопед змінює послідовність розташування малюнків (геометричних фігур, літер, смужок). Діти повинні помітити, що змінилося, і відтворити початковий ряд.

Якщо дитина відчуває труднощі у виконанні завдання, лого­пед аналізує разом з нею зразок, а потім повторює завдання. В разі невиконання завдання логопед зменшує кількість ма­люнків (геометричних фігур, літер, смужок).

6. Логопед демонструє дітям 3—6 малюнків зі знайомими предметами (геометричні фігури, літери) один за одним, кож­ ний з яких діти розглядають 2 с. Потім вони мають пригадати і назвати послідовність малюнків (геометричних фігур, літер). Якщо дитина відчуває труднощі у виконанні завдання, лого­пед повторює його ще раз. У разі невиконання завдання лого­пед зменшує кількість малюнків (геометричних фігур, літер).

7. Зоровий диктант. Запам'ятати ряд з кількох геометричних фігур (літер або цифр) і викласти його за пам'яттю з шаблонів (на набірному полотні) у заданій послідовності (потрібно по­ступово збільшувати їх кількість). Потім порівняти свою роботу зі зразком і визначити, чи правильно виконано завдання.

Для корекції зорового сприймання і зорової уваги на більш пізніх етапах роботи доцільно використовувати комплекс спе­ціальних завдань, виконання яких позитивно впливає на ви­роблення навички самоконтролю.

Цей комплекс включає такі завдання:

1. Знайти в рядку сполучення літер, записаних над рискою:

мло жах ГТР .

лмомломл жхахжахаж ПГТГТРГТГПР

2. Виписати 5 слів з виділеною буквою: с м, о, ш: урок, грак, оси, вода, сніг, вовк, парк, море, ліс, цукор.

3. Виписати 5 слів, які закінчуються буквою к, /я, я. л, н, о, а та ін.

4. Виписати слова, в яких є сполучення букв ьо, йо, тт, дд,нн, ля, ча, дже, дзи, бдж. Наприклад, сполучення дже: джміль,джем, воджу, народження, Джеря, саджу: сполучення нн: насіння, Таня, літня, знання, няня, мовчання, цвітіння, лазня: сполучення ьо: льод, біль, льотчик, фільм, у нього, олень. Булька, бульйон, мальо­ ваний, дзьоб, знайомий, серйозний.

5. Порівняти речення другої колонки з першою, виправитипомилки,наприклад:

І. Стигле колосся гнеться до II. Стигле колося гнеия до землі. зимлі.

6.Порівняти текст другої колонки з першою, виправити помилки.

Виконання завдань на зразок- «Підніми ліву руку, покажи праве око, ліве вухо, праве коліно».

7. Виконання завдань на зразок: «Доторкнися лівою рукою до правого вуха, правою рукою до правого вуха, правою рукою до лівого вуха, покажи лівою рукою праве око».

Вправи з формування уміння дитини орієнтуватися в навколишньому просторі

1. Визначення просторового розташування предметів щодо дитини.

2. Визначення просторових напрямків, просторових співвід­ношень між 2—3 предметами, розуміння прийменникових кон­струкцій на позначення просторових відношень.

3. Уточнення просторового розташування різних фігур і літерна аркуші паперу.