Порушення розуміння
На ранньому етапі після інсульту або травми при сенсорній афазії спостерігається повна втрата розуміння мовлення: чуже мовлення сприймається як нечленороздільний потік звуків. Нерозуміння мовлення оточуючих і відсутність явних рухових порушень призводить до того, що хворі не завжди відразу усвідомлюють у себе наявність мовного розладу. Вони можуть бути збуджені, рухливі, багатослівні. На більш пізніх етапах і при менш виражених розладах спостерігається лише часткове нерозуміння мовлення, підміна точного сприйняття слова припущеннями: різні слова звучать для такої людини однаково (наприклад, хвіст - цвях - кістка - гілка). Одне і те ж слово може сприйматися по-різному, змішуються слова мочка - дочка і ін.
У зв'язку з тим, що звуковий склад флексій, префіксів і суфіксів однорідний і вони є в потоці мовлення більш частотними, ніж звуковий склад різнокореневих слів (наприклад, цукорниця, чорнильниця, вчителька), при сенсорній афазії насилу уловлюється на слух коренева, тобто лексико-семантична частина слова, внаслідок чого виявляється втрата його предметної співвіднесеності. Проте категоріальна співвіднесеність слова може бути «сприйнята». Наприклад, почувши слово дзвоник, такий хворий говорить: «це щось маленьке, а що не знаю».
В деяких випадках при ураженні обох (лівої і правої) скроневих часток мозку виникає картина важкої афазії акустико-гностичної афазії в поєднанні з акустичною агнозією. Порушується не тільки фонемний слух, але не розрізняються на слух тембр голосу, інтонація мовлення, не диференціюються немовні звуки: дзвінки, шелестіння паперу, звук води, що ллється, та ін.
Порушення експресивного мовлення
У зв'язку з порушенням фонематичного сприйняття чутного мовлення при сенсорній акустико-гностичній афазії втрачається слуховий контроль за своїм мовленням. В результаті цього в мовленні виникає безліч літеральних і вербальних парафазій. На ранньому етапі після інсульту або травми мовлення хворого може бути абсолютно незрозумілим для оточуючих, оскільки воно складається з випадкового набору звуків, складів і словосполучень, що одержало назву „жаргон афазії” або „мовної окрошки”. Через порушення фонематичного сприйняття повторно страждає повторення слів, причому нерідко спочатку слово автоматизовано, глобально повторюється вірно, але при вслухуванні в нього і при чергових спробах його повторити людина втрачає не тільки звукові компоненти слова, але втрачає і ритмико-мелодійну його основу. Період жаргонафазії тримається не більше 1,5-2 місяців, поступово поступаючись місцем логореї (багатомовності) з вираженим аграматизмом. На середньому етапі відновлення мовлення літеральні парафазії спостерігаються рідше, проте відмічаються рясні вербальні парафазії.
Е. Бейн (1964) і І. Власенко (1972) показали різноманітність вербальних парафазий, виникнення яких пов'язано як зі схожою акустико-фонематичною структурою слів, так і з семантичною організацією їх значення. Вибір певного значення слова зумовлений контекстом, що створює необхідність розгальмування побічних смислових асоціацій.
Так, близькі по значенню слова сміливий, героїчний, відважний, похмурий, холодний, дощовий і т.п. вимагають свого точного відбору залежно від контексту. Порушення цього механізму розгальмування побічних зв'язків може привести до замін одного слова іншим, не адекватним в контексті даного вислову; наприклад, замість чемодан — шафа або колодязь лише на підставі того, що обидва предмети мають загальні ознаки поглиблення і зберігання. Ці дефекти відбору лексичних засобів оформлення думки при акустико-гностичній афазії проявляються на фоні збереженої ритмико-мелодійної, інтонаційної основи вислову.
В дослідженні номінативної функції при сенсорній, акустико-гностичній афазії поряд з правильною назвою спостерігаються спроби пояснити значення слова або знайти його через контекст фразеології. Наприклад, при назві яблука вимовляється: „ну, як же... я добре знаю, що це груша, ні, не груша, а апельсин, апельсин... не апельсин, а кисленьке яблуко... в лісі росте і в саду росте”. На пізньому етапі відновлення на перший план виступає специфічний для сенсорної афазії аграматизм, що виявляється у відсутності узгодження між членами речення в роді і числі, в незакінченості вислову, в пропусках слів, замінах іменників особистими займенниками. Менш порушене при сенсорній афазії використовування прийменників і флексій іменників.