1000 тем франц мову(укр)

Pendant dix-sept ans, il sert tour à tour de peintre, d’architecte, d’organisateur de fêtes, d’ingénieur.

Il poursuit des recherches en anatomie, en géologie, en mathématiques.

Car pour lui, l’art n’est que le couronnement de la science et de la technique.

Connu désormais dans toute l’Italie, il travaille aussi à Florence et à Rome.

Léonard a exposé une véritable théorie de la peinture.

Il a imaginé des fortifications, des systèmes hydroliques.

Ses carnets, publiés longtemps après sa mort nous conservent ses projets de scaphandre, de parachute, de char, de machine à voler.

En 1516, François 1-er invite

Léonard de Vinci en France.

Il apporte trois tableaux dont un est “La Joconde”.

Ce petit tableau (0,77 m de hauteur sur 0,53 m de largeur) représente Mona Lisa, “madame” (en floren-

tin) Lisa, épouse du riche florentin

Francesco Del Giocondo.

L’artiste n’a pas livré le tableau peint vers 1506 (on ignore pourquoi) et François 1-er l’achète.

Le portrait a été exposé à Fontainebleau, Paris, Versailles, il est désormais au musée du Louvre, protégé par une vitre à l’épreuve de balles.

Протягом сімнадцяти років він працює то художником, то архітектором, то організатором святкувань, то інженером.

І продовжує дослідження в галузі анатомії, геології, математики.

Оскільки для нього мистецтво було тільки вінцем науки і техніки.

Відтепер він стає відомим у всій Італії, працює у Флоренції й у Римі.

Леонардо створив наукову теорію живопису.

Він винайшов оборонні спорудження, гідравлічну систему.

Його записники, опубліковані набагато пізніше після його смерті, зберегли для нас креслення скафандра, парашута, танка, літального апарата.

У 1516 році Франціск I запрошує Леонардо да Вінчі у Францію.

Він привіз три картини, однією з яких була «Джоконда».

На цьому невеликому полотні (0,77 м заввишки і 0,53 м завширшки) зображена Мона Ліза, «Мадам» (флорентійською мовою), дружина багатого флорентійця Франческо дель Джокондо.

Майстер не віддав картину, написану в 1506 році (невідомо чому), і Франціск I її купив.

Портрет виставлявся у Фонтенебло, Парижі, Версалі; відтепер він розташований в музеї Лувра під захистом куленепробивного скла.

Chaque année, des millions d’admirateurs viennent méditer devant le sourire énigmatique et le regard mystérieux de la jeune femme.

Léonard de Vinci est mort en

France en 1519.

Sa tombe se trouve dans son manoir Ceos-Luce.

Щороку мільйони шанувальників приходять помилуватися загадковою посмішкою і таємничим поглядом молодої жінки.

Помер Леонардо да Вінчі у Франції в 1519 році.

Його могила розташована в його невеличкому маєтку Кйо-Люсе.

une bourgade  — містечко un notaire  — нотаріус pousser  — штовхати; лізти

вгору, зростати auprès de  — біля

servir à tour de  — працювати

то (тим), то (іншим) poursuivre  — продовжувати

car  — оскільки désormais  — відтепер une épouse  — дружина exposer  — виставляти livrer  — віддавати

on ignore pourquoi  — невідомо чому

Quel succès!

C’est à partir de ce jour-là que son nom fut connu.

En 1830 il est devenu chef de file de la jeune génération de peintres.

Delacroix est en peinture ce qu’est Victor Hugo en littérature.

Ce coloriste mena la lutte de la couleur contre le noir, et du volume contre la ligne, liait aussi cette lutte à celle de la liberté contre l’autocrate arbitraire.

Ses œuvres connues sont “Le massacre de Scio”, “La Grèce expire

à Missolongi”, “La liberté guidant le peuple”, “Les femmes d’Algero dans leur appartement”, “La chasse au lion” et d’autres.

Який успіх!

Починаючи з цього дня його ім’я стало відомим.

У 1830 році він став ватажком молодого покоління художників.

Делакруа в живопису те саме, що й Віктор Гюго в літературі.

Цей колорист вів боротьбу кольору з чорнотою, об’єму проти лінії, об’єднував також цю боротьбу з боротьбою за свободу проти позазаконного самодержавства.

Його відомі твори: «Різанина на Хіосі», «Греція помирає в Міссолоні», «Свобода, що веде народ», «Алжирські жінки вдома», «Охота на левів» та ін.

aisé, -e  — заможний, -а;

зручний, -а pourtant  — однак à peine  — ледве songer  — думати;  

роздумувати

un périodique  — періодичне

видання

une génération  — покоління arbitraire  — позазаконний, -а un massacre  — різанина doué, -e  — обдарований, -а

Discussion

Gustave Courbet  — peintre français du réalisme

Gustave Courbet (1819—1877) est né à Ornans.

Il était le petit-fils d’un revolutionnaire de 1793.

Sa jeunesse s’écoulait sous LouisPhilippe, pendant le développement de la classe bourgeoise.

Se heurtant à des difficultés il devait lutter pour gagner sa vie.

A l’âge de vingt ans il a décidé d’apprendre à peindre lui-même en copiant Rembrandt, Van Dyck et Vélasquez, sans entrer dans un atelier.

Il disait: “Pour bien faire de l’art vivant il ne faut pas seulement être un peintre, mais encore un homme”.

Il écrivait sa vie dans les magnifiques autoportraits tels que “Courbet au chien noir”, “L’homme blessé”, “L’homme à la ceinture de cuir”, “L’homme à la pipe”.

Courbet ressemble à ses “Lutteurs”.

Quelques amis le soutenaient car ils comprenaient et savaient que Courbet était en train de purifier l’art de son temps de tous les mensonges de l’académisme.

Fils d’un paysan, il devient membre de la Commune de Paris.

Les tableaux connus sont: “La Fileuse”, “Les casseurs de pierre”, “L’enterrement d’Ornans”, ‘’La Remise des chevreuils’’.

Il était un artiste libre.

Гюстав Курбе — французький художник реалізму

Гюстав Курбе (1819—1877) народився в Орнані.

Він був онуком революціонера

1793 року.

Його юність проходила в часи правління короля Луї-Філіппа та розвитку буржуазного класу.

Він повинен був боротися, заробляючи собі на життя, стикаючись із труднощами.

У віці 20 років він вирішив навчитися малювати самостійно, без майстерні, змальовуючи Рембрандта, Ван Дейка та Веласкеса.

Він казав: «Щоб добре займатися живим мистецтвом, треба бути не тільки художником, але ще й людиною».

Він описав своє життя у чудових автопортретах, таких як «Курбе з чорним собакою», «Поранена людина», «Людина зі шкіряним паском», «Людина з люлькою».

Курбе схожий на своїх «Борців».

Деякі друзі його підтримували, оскільки розуміли й знали, що Курбе був готовий очистити мистецтво свого часу від усієї брехні академізму.

Син селянина, він стає учасником Паризької Комуни.

Відомі картини: «Прядильниця», «Дробильники каміння», «Похорон в Орнані», «Хащі косуль».

Він був вільним художником.

un petit-fils  — онук

écouler (s’)  — проходити heurter (se) à  — стикатися з… gagner la vie  — заробляти на

життя

une pipe  — люлька (для тютюну)

être en train de  — бути якраз

до…

purifier  — очищати un mensonge  — брехня

Jean-François Millet — peintre français du réalisme

Millet est né en 1814 à Gréville près de Cherbourg.

A partir de 1837 il habitait Paris.

Il était l’apprenti de Delaroche  — auteur des tableaux réligieux et de compositions d’histoire.

J.-Fr. Millet un des plus grands peintres français de la vie paysanne.

La grandeur de Millet est dans l’ampleur noble de ses personnages dans l’austère tendresse de son style.

Sa jeunesse s’écoule sous Louis-Philippe, le roi bourgeois, pendant le développement de la classe.

Жан-Франсуа Мілле — французький художник реалізму

Мілле народився в 1814 році в Гревілі поблизу Шербурга.

З 1837 року він жив у Парижі.

Він був учнем Делароша — автора релігійних картин та історичних композицій.

Ж.-Ф. Мілле був одним із найвідоміших французьких художників, котрий описував селянське життя.

Величність Мілле у благородній широті його персонажів, у суворій ніжності його стилю.

Його юність проходила в часи правління короля Луї-Філіппа та розвитку буржуазії.

A Paris il cherche sa vraie vocation.

Sur son tableau “Les Glaneuses” il peint les scènes champètres d’une émotion et d’une sincérité.

C‘est le moment où il s’installe à Barbizon.

Il sacrifiait ses interêts matériels à ses convictions.

Ses œuvres célèbres sont “Glaneuses”, “Angelus”, “Les charbonnières”, “Les meules”, d’autres.

J.-F. Millet peint les scènes de la vie paysanne, les paysages et les portraits.

Ses œuvres lui ont apporté un grand succès.

Il est mort en 1875 à Barbizon dans la pauvreté.

УПарижі він шукає справжнього покликання.

Усвоїй картині «Збиральниці колосся» він змальовує сільські сцени з хвилюванням та щирістю.

Уцей час він оселяється в Барбізоні.

Він жертвував своїми матеріальними інтересами своїм переконанням.

Його знамениті твори: «Зби­ ральниці колосся», «Анжелюс», «Вугільщики», «Скирди» та інші.

Ж.-Ф. Мілле змальовує сцени селянського життя, пейзажі та портрети.

Його твори принесли йому величезний успіх.

Він помер у 1875 році в бідності в Барбізоні.

un apprenti  — учень (у майстра) une grandeur  — велич,

величність

une ampleur  — широта noble  — шляхетний, -а;

благородний, -а

austère  — суворий, -а une tendresse  — ніжність sacrifier  — жертвувати

une conviction  — переконання une pauvreté  — бідність

Emile Zola y devient son ami.

Ensemble ils font de longues promenades agitées de rêves et de discussions.

En 1858, Cézanne entre à la faculté de droit.

Son père, banquier, voudrait assurer à son fils un avenir dénué de préoccupations financières.

Mais Paul s’intéresse à la peinture.

En 1861, Cézanne rencontre Pissarro qui jouera plus tard un rôle déterminant dans son évolution.

En 1872 il vient travailler à Pontoise auprès de Pissarro et s’engage dans une voie toute nouvelle.

Peu à peu il commence à être connu.

Ambroise Vollard, marchand de tableaux, fait une grande exposition de Cézanne.

Il est reconnu comme un grand peintre.

Mais le 22 octobre 1906, il meurt.

Aujourd’hui, tous les musées du monde cherchent à avoir des tableaux de Cézanne.

Il est un des peintres les plus “chers” du monde.

Ses œuvres coûtent des millions d’euros.

Il appartenait à l’école impressioniste.

Citons son ‘’Estaque’’-tableau impressif.

Там він подружився з Емілем Золя.

Мріючи і сперечаючись, вони подовгу гуляють разом.

У 1858 році Сезанн вступає на юридичний факультет.

Його батько, банкір, мріє про те, щоб його син не зазнавав у майбутньому фінансових проб­ лем.

Але Поль цікавиться живописом.

У1861 році Сезанн зустрічає Піссарро, який відіграє пізніше визначальну роль у його розвитку.

У1872 році він їде працювати в Понтуаз до Піссарро, де починається новий для нього шлях.

Поступово він стає відомим.

Амбруаз Воллар, торговець картинами, організував велику виставку картин Сезанна.

Він був визнаний великим художником.

Але 22 жовтня 1906 року він помер.

Сьогодні всі музеї світу намагаються придбати картини Сезанна.

Він один із найбільш «дорогих» художників світу.

Його картини коштують мільйони євро.

Він належав до імпресіоністської школи.

Назвемо його «Естак» — вражаючу картину.

Pour traduire les reflets de la lumière dans l’eau, les feuillages bruissants, les toilettes féminines, les peintres adoptent la division du ton.

Les grises et les brunes nuances de transition sont remplacé par des tons purs contrastés.

Les peintres travaillent en plein air.

Ils appliquent la division du ton aux paysages, aux arbres, aux maisons.

L’influence de l’impressionisme était considérable.

Il avait liberé la peinture de l’académisme vielli et avait permis à ses successeurs toutes libertés.

Щоб передати відблиски світла у воді, шелест листя, жіночі туалети, художники застосували техніку розподілу тону.

Сірі й коричневі перехідні тони були замінені чистими контрастними тонами.

Художники працюють на природі.

Вони застосовують цю техніку для зображення пейзажів, дерев і будинків.

Вплив імпресіонізму був значним.

Він звільнив живопис від застарілого академізму і надав своїм послідовникам повну волю.

présenter  — представити,

виставити appartenir  — належати avoir vu le jour en…  —

народитися

une toile  — полотно, картина

un scandale  — обурення considérer  — розглядати émerveillant, -e  — чудовий, -а une transition  — перехід

une influence  — вплив

Comme les classiques il aimait le calme, la stabilité, l’équilibre.

Il cherchait une construction solide, enfermait des formes dans des schémas simples.

Як усі класики, він любив спокій, стабільність, рівновагу.

Він шукав солідні конструкції й замикав форми у прості схеми.

un carton  — ескіз, модель,

лекало

une tapisserie  — килимарство accessoire  — додатковий, -а

tailler  — вирізати, обточувати exécuter  — виконати, зробити

cesser  — припиняти

une noblesse  — шляхетність,

благородство

le calme  — тиша, спокій enfermer  — замикати; заточити une chair  — шкіра, плоть, тіло