Тема 8. Формування болгарської нації та її боротьба за незалежність у другій половині хvііі – 70-ті роки хіх століття

Зміст теми:

Політичне та економічне становище Болгарії. Політична анархія на межі ХVІІІ та ХІХ століть. Гайдуцький рух. Участь болгар у визвольних змаганнях сербського і грецького народів і в російсько-турецьких війнах. Антитурецькі змови і виступи 30 – 50-х років ХІХ століття.

Аграрна реформа 1834 року і ліквідація спахійської системи землеволодіння. Розвиток міст. Ремісниче виробництво. Розширення товарного господарства і становлення ринкових відносин. Формування національної буржуазії.

Культурно-національний рух у Болгарії. Роль монастирів, як духовних осередків. Келійні школи. Проникнення просвітницьких ідей у болгарське середовище. Загроза елінізації. Паісій Хілендарській. Софроній Врачанскій. "Рибний буквар" П. Берона. Роль Ю. Вннеліна (Гуци) у національному пробудженні болгар. В. Апрілов. Створення світської школи. Поява інтелігенції. Книговидавнича справа. Періодика. Народні читальні. Болгарське літературно-наукове товариство. М. Дрінов. Н. Геров. Література. П. Славейков, Л. Каравелов, Х. Ботев. Театр. Архітектура. Живопис. Суспільно-політична думка. Зростання національної свідомості болгар.

Боротьба за незалежну церкву. Перші виступи грецьких владик у 30 – 40-ві роки ХІХ століття. Нова хвиля боротьби за болгарську національну церкву наприкінці 50-х – на початку 1860-х років. Самочинне відокремлення болгарської церкви від Константинопольської патріархії. Рух за об’єднання з Римом і виникнення греко-католицької церкви. Султанський фірман 1870 року та утворення незалежного болгарського екзархату. Наслідки церковної боротьби.

Література:

Айрапетов О.О. О причинах начертания Сан-Стефанских границ Болгарии / О.О. Айрапетов // Вестник Моск. ун-та. Серия История. — 1998. — № 6. — С. 84 – 94.

Бажова А. Россия и югославяне в конце XVII – начале XIX века / А. Бажова. — М.: Мысль, 1996.

Балканские исследования [Сб. статей]. — М.: Наука, 1978.

Вопросы первоначального накопления капитала и национальные движения в славянских странах [сборник статей / отв. ред. В.И. Фрейдзон]. — М.: Наука, 1972.

Вопросы социальной, политической и культурной истории Юго-Восточной Европы. – М., 1984.

Вяземская Е. Россия и Балканы, конец XVIII в. – 1918 г. Советская послевоенная историография. Обзор / Е. Вяземская, С. Данченко. — М.: Наука, 1990.

Грачев В. Балканские владения Османской империи на рубеже XVIII – XIX вв. Внутреннее положение, предпосылки национальных освобождений Грачев / В. Грачев. — М.: Наука, 1990.

Дворнік Ф.Слов’яни ієвропейській історії тацивілізації / Френсіс Дворнік. — К.: Дух ілітера, 2005. — 512 с.

Державин Н. История Болгарии / Н. Державин. — М.: Учпедгиз, 1947.

Дорошенко Д. Слов’янський світ у його минулому й сучасному / Д. Дорошенко. — К.: Темпора, 2010. — 736 с.

Достян И. Русская общественная мысль и балканские народы. От Радищева до декабристов / И. Достян. — М.: Просвещение, 1980.

Дьяков В. Славянский вопрос в общественной жизни дореволюционной России / В. Дьяков. — М.: Просвещение, 1993.

Историография истории южных и западных славян [ред. Л.В. Горина, В.Г. Карасев, Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев, И.В. Созин]. — М.: МГУ, 1987.

История Болгарии. В 2-х т. — М.: Учпедгиз,1954.

История и культура Болгарии: К 1300-летию образования болгарского государства [Сб. статей]. — М.: Наука, 1981.

История южных и западных славян. В 2 т. [ред. Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев]. — М.: МГУ, 2008.

Косев Д. Краткая история Болгарии / Д. Косев. — София, 1963.

Краткая история Болгарии с древнейших времен до наших дней / [отв. ред. Г.Г. Литаврин]. — М.: Наука, 1987.

Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы XVIII – XIX вв. Типология и взаимодействия. — М.: Наука, 1990.

Курчавов И.Ф. Болгарские этюды / Иван Федорович Курчавов. — М.: Сов. Россия, 1989.

Очерки истории культуры славян. — М.: Наука, 1996.

Пашаева Н. Проблемное изучение славянского национального Возрождения. Книга как исторический источник. – Ч. I. Страны Центральной Европы. — М.: Просвещение, 1988. – Ч. II. Страны Юго-Восточной Европы. — М.: Просвещение, 1989.

Политические и культурные отношения России с югославянскими землями в первой трети XIX в. [Документы]. — М.: Мысль, 1997.

Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. — М.: Мысль, 1988.

Симакова О.А. История южных славян с древнейших времен до 1914 г. / О.А. Симакова, С.С. Александрович, А.П. Сальков. — Минск: БГУ, 2004.

Славянские культуры в эпоху формирования и развития славянских наций XVIII – XIX вв. – М.: Наука, 1978.

Социальная структура общества в XIX в. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы. — М.: Наука, 1982.

Тодоров Н. Балканский город XV – XIX вв. — М.: Просвещение, 1976.

Травин Д. Европейская модернизация / Д. Травин, О. Маргония Европейская модернизация — М.: Мысль, 2001.

У истоков формирования наций в Центральной и Юго-Восточной Европе. Общественно-культурное развитие и генезис национального самосознания. — М.: Наука, 1984.

Улунян А.А. Деятели болгарского национально-освободительного движения XVII-XIX вв. В 2 частях / А.А. Улунян  — М.: Просвещение, 1996.

Формирование наций в Центральной и Юго-Восточной Европе. Исторические и историко-культурные аспекты. — М.: Просвещение, 1981.

Формирование национальных культур в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. — М.: Мысль, 1977.

Формирование национальных независимых государств на Балканах. Конец XVIII в. – 70-е годы XIX в. — М.: Наука, 1986.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3 т. [отв. ред. М.М. Фрейденберг]. — Минск: БГУ, 1987. — Т.1. Эпоха феодализма.

Хрестоматия по новой истории [ред. А.А. Губер]. В 3 т. — М.: Просвещение, 1963. — Т. 1. 1640 – 1815.

Центральная и Юго-Восточная Европа в Новое время [Сборник статей]. М.: Наука, 1974.

Чорній В. Історія Болгарії / Володимир Чорній. — Львів: Паіс, 2007. —404 с.

Чочиев Г. Роль иммиграции в истории Османской империи ХVІІІ – нач. ХХ в. / Г. Чочиев // Вестник Моск. ун-та. Серия 5. Востоковедение. — 2000. — № 3.

Чуркина И.В. Роль религии в формировании южнославянской нации / И.В. Чуркина. — М.: Мысль, 1999.

Основні терміни і поняття:

Болгарське національне Відродження, "Дамаскіни", гайдуцькі пісні, Царгородська унія, екзархат, Церковно-народний собор, схизма, загально-болгарська громада, Болгарський революційний центральний комітет, Сан-Стефанський мирний договір, Берлінський трактат.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція:Соціально-політична криза в Османській імперії. Зародження ринкової економіки (2 год.)

План:

1. Характеристика епохи. Передумови кризи.

2. Початок реформування османської суспільно-політичної системи. Танзімат.

3. Економічні та соціальні зрушення у болгарському суспільстві.

4. Початок духовного пробудження і національного самоусвідомлення.

Б)Семінарське заняття: Болгарське національне Відродження (2 год.)

План:

1. Рух за створення автокефальної церкви. Громадівська самоорганізація болгар.

2. Початок організованої боротьби за політичну незалежність.

3. Національно-демократична революція середини 70-х років ХІХ століття.

4. Участь болгарських добровольців у війнах проти Туреччини. Російсько-турецька війна 1877 – 1878 років. Визволення Болгарії.

Методичні поради:

Вивчення теми варто розпочати з констатації перших ознак національного Відродження — становлення національної самосвідомості. Виокремити його чинники. Розглядаючи перше питання, визначити позицію грецького духовенства, Константинопольського патріархату. З’ясувати сутність церковного конфлікту у Тирнівській єпархії в 1838 році. Проаналізувати програму національно-культурних і конфесійних перетворень, висунуту Неофітом Бозвелі та Іларіоном Макаріопольським. Описати розгортання церковного руху в 1848 – 1850 роках, укладання Царгородської унії з Римом та причини її занепаду.

Звернути увагу на дозвіл султана утворити болгарський екзархат. Які чинники сприяли цьому? Описати роботу Церковно-народного собору 1871 року його рішення.

У другому питанні необхідно виокремити передумови активізації визвольного руху, його основні суспільно-політичні напрями: консервативний, ліберальний та революційний. Інтереси яких верств населення представники цих напрямів відображали? Розглянути погляди і діяльність Г. Раковського. Звернути увагу на активізацію болгарської еміграції у другій половині 60-х років. Проте визвольний рух залишався розрізненим ідейно, політично й організаційно. Жоден із його осередків не висунув привабливої програми, яка б підняла болгарський народ на боротьбу проти турецького гніту.

Вивчення третього питання передбачає виокремлення чинників назрівання революції, появу масової революційної організації — Болгарського революційного центрального комітету (БРЦК), аналіз діяльності Л. Каравелова, В. Левського. З’ясувати значення об’єднавчого з’їзду революціонерів і підготовку ними повстання. Чим була викликана тимчасова криза у болгарському визвольному русі? Яке значення мала діяльність Х. Ботева? Знати хід Квітневого повстання 1876 року. Які причини поразки руху?

Студіювання четвертого питання передбачає повторення матеріалу про російсько-турецькі війни другої половини ХVІІІ століття та участь у них болгар. Звернути увагу на становище в Болгарії і період російсько-турецької війни 1828 – 1829 років. Особливо ретельно розглянути хід російсько-турецької війни 1877 – 1878 років та участь у ній болгарських добровольців. Проаналізувати Сан-Стефанський мирний договір і Берлінський трактат.

В) Самостійна робота робочою програмою не передбачена.