Слова категорії стану (предикативи)
План
1. Історія дослідження слів категорії стану.
2. Семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки слів категорії стану.
3. Лексико-семантичні групи СКС.
Література :
СУЛМ/ за ред.М.Я.Плющ.- 1994.- с.290
Жовтобрюх М.А. Курс СУЛМ.- К.: Вища шк., 1972.-с.318-320
В.Виноградов. Русский язык.: Граммат.учение о слове.-М.:Уч.пед.,1947.-с.399-422
Волох О.Т., М.Т.Чемерисов, Є.І.Чернов. СУЛМ. Морфологія. Синтаксис.- К.:Вища шк., 1989.-с.165-169
1. За традиційною класифікацією частин мови, запропонованою В.Виноградовим, існує частина мови СКС. Проте питання про категорію стану в лінгвістиці до сьогодні ще не з'ясоване.
Понад 100 років російські мовознавці Ан.Барсов та Олександр Христофорович Востоков звернули увагу на слова, які займають проміжне місце між іменами та дієсловами і означають стан. Протягом XIX ст. граматисти роблять спроби визначити місце слів КС в системі частин мови. Одні вчені відносили такі слова до безособових дієслів або коротких прикметників, що набули значення дієслів (О.Х.Востоков, Федір Іванович Буслаєв та ін.), інші - до різних частин мови (прислівників та іменників)- (Олександр Опанасович Потебня).
Олександр Матвійович Пєшківський вважав безособово-предикативні слова аморфними частинами мови, що знаходяться у стані розвитку.
Думку про СКС як окрему частину мови з належною аргументацією висловив Лев Володимирович Щерба у статті "О частях речи в русском языке" (1928), лінгвіст першим виокремив групу слів , які не можна віднести до жодної частини мови (не можна, можна, жаль, треба, час, пора), об’єднав зі словами типу холодно, ясно, весело; повинен, рад, бути напоготові, без пам’яті, замужем і назвав їх усі категорією стану, надавши статус самостійної частини мови. За його визначенням, ці слова у поєднанні зі зв’язкою не ні повними прикметниками, ні іменниками у називному відмінку. Вони виражаються або незмінюваною формою (тепло, душно, морозно), або формою іменника з прийменником ( без пам’яті), або формою орудного відмінка (за мужем).У 1928 році і введений термін "категорія стану".
Більш скрупульозний аналіз зробив СКС В.Виноградов (див."Рус.язык.: Грамат.учение о слове" 1947). Академік у категорію стану включає невідмінювані іменні та прислівникові слова, які мають форму часу (для мин. та майб.часу аналітичні) і вживаються тільки в ф-ї присудка. Категорію стану визнали в рос.мовознавстві М.Поспєлов, Є.Галкіна-Федорук, І.Милословський.
В українському мовознавстві слова категорії стану визнають як повнозначну частину мови (М.А.Жовтобрюх, Б.М.Кулик, Євгеній Іванович Чернов та ін.). В.О.Горпинич СКС називає "станівником".
Інші мовознавці сумніваються в існуванні такої частини мови. Л.А.Булаховський називає такі слова "незмінними безособово-предикативними словами". А.П.Грищенко, М.Я.Плющ, М.В.Леонова, В.М.Русанівський не визнають СКС окремою частиною мови, а розглядають їх у складі прислівника, виділяючи в окрему групу "предикативні прислівники".
Інші, автори РГ-52, РГ-70, РГ-80, сумніваються в існуванні такої частини мови, подібне простежується і в україністиці, зокрема в академічному курсі морфології суч.укр.літ.мови (1969р.). Слова категорії стану розглядаються в розділі "Прислівник".
У шкільній граматиці "СКС" як окремої частини мови немає. Подібні слова розглядаються у складі "Прислівника".
Отже, такі розбіжності у поглядах пояснюються тим, що КС як частина мови остаточно не склалася і перебуває в стадії формування, увесь час поповнюючись новими словами.
Останнім часом окремі укр.мовознавці (І.Вихованець) кваліфікують предикативи як специфічну групу аналітичних дієслів, які відрізняються від власне дієслів тим, що утворюються за допомогою зв'язок морфемного характеру. За значеннєвими, морфологічними і синтаксичними показниками предикативи зближуються з дієсловами.
Отже, категорія стану – це самостійна частина мови, яка відрізняється від інших категоріальним значенням і функцією.