Ekzamen_Pedagogika_PNPU

16.Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовили появу пояснювального навчання,яке передбачає спершу усвідомлення,розуміння матеріалу,а відтак вивчення його.Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а і спостережливість мислення.Пояснювально-ілюстроване навчання забезпечує сприймання учнями навчальної інформації з одночасним її узагальненням,засвоєнням понять,законів,теорій.Мета практичних вправ-поглиблення знань,формування,закріплення знань,умінь і навичок,засвоєння їх у нових ситуаціях.Пояснювально-ілюстративне навчання забазпечує :швидке засвоєння навчальної інформації,колективний характер засвоєння знань,дає змогу виявити типові помилки й орієнтувати школярів на їх усунення.Пароблемне навчання передбачає послідовні й цілеспрямовані пізнавальні завдання,які учні розв'язують під керівництвом вчителя й активно засвоюють нові знання.Внутрішнй механізм навчання складається з певних компонентів,які дістали назву ланок засвоєння знань.Дидакти виділяють різну їх кількість і обгрунтовують не однакову послідовність.Виділимо такі з них:сприйняття ;розуміння;осмислення і запам'ятовування;використання на практиці.Щоб засвоєння відбулось успішно,насамперед вчителю слід з'ясувати велику роль мотивів учіння.Це внутрішні збудники, якими керується учень,здійснюючи навчальні дії.Серед конкретних шляхів формування пізнавальних інтересів виокремимо такі:високий рівень суб'єкт-суб'єктних взаємодій вчителів і учнів;новизну знань,методів і форм їх засвоєння;затребуваність знань.Найважливішим показником ефективності навчального процесу є рівень сформрваності пізнавальної активності та самостійності учнів,їх самоосвіта, що є головним чинником становлення творчої особистості,виявом зрілості її внутрішнього світу і духовного зростання.

17.Головною метою шкіл нового типу є створення оптимальних умов для одержання широкої загальноосвітньої підготовки всебічного розвитку найбільш здібних і обдарованих учнів у єдності.і реалізацією їх творчих запитів, самостійного вибору предметів дляпоглибленого вивчення, здійснення фундаментальної допрофесійної підготовки з обраного профілю. Саме вони мають забезпечити формування інтелектуального потенціалу країни.Ліцей. У країнах Західної Європи, Латинської Америки, Африки — це середній навчальний заклад. У Франції, наприклад, -це єдиний тип середньої загальноосвітньої щколи із семирічним терміном навчання на базі п'ятирічної початкової школи. Учені вважають, що всі інші типи нових навчальних закладів є різновидом ліцеїв чи гімназій. Особливо вони виділяють лише авторські школи, які вважають експериментальними майданчиками, спрямованими у завтрашній день. В Україні набувають розвитку також коледжі, колегіуми, школи-комплекси, сімейні дитячі будинки, різні типи авторських і альтернативних шкіл.Сучасні НВК мають різну структуру. Зазвичай вони організаційно об'єднують дитячий садок і загальноосвітню школу, в інших випадках - гімназію і вуз, ліцей і вуз, школу і ПТУ тощо.На Полтавщині кращим серед закладів таких структур Новосанжарський НВК, який об'єднує школу, спортивний клуб, позакласні дитячі заклади.Ковалівський НВК Полтавського району - унікальний серед подібних закладів в Україні, бо він чи не єдиний у державі має у І своєму складі музей-заповідник А.С.Макаренка, загальноосвітню школу та ліцейні класи педагогічного спрямування.

18.Зміст освіти-система знань,умінь і навичок,яку здобувають учні в результаті навчання.Деякі вчені вважають,що зміст освіти це також процес,а не система,тому що навчання повинно бути неперервним і здійснюватисявпродовж життя.Також під змістом освіти розуміють:1.систему знань про природу,суспільство,способи діяльності,які забезпечують у свідомості учнів правильну діалектико-матеріалістичну картину світу;2.система загальних,інтелектуальних і практичних навичок і вмінь,які є основою багатьох видів конкретної трудової діяльності.Оскільки основним завданням освіти є відтворення соц досвіду,його елементи є елементами змісту освіти,хоча вони мають і різні функції у творенні культури.Джерелом,що формує зміст освіти,виступає культура-матеріальна і духовна,яка має бути передана молодому поколінню для збереження,відтворення і розвитку.Культура втілюється в соц досвіді суспільства.Педагогічно адаптований соц досвід становить зміст освіти.Певного рівня в воєму масштабі генезис досягає в братських школах,які переважно виникали у 2-ій полХVIст.Об'єктивне прагнення спинити польсько-католицьку експансію та необхідністьрозвитку ремесел,торгівлі виникнення міст вимагають європейського рівня змісту освіти.Створення наприкінці XVI на поч XVIIст українських шкіл,які поєднують західноєвропейський рівень навчання з вітчизняними традиціями і патріотичним вихованням,пов'язане з творчою діяльнітю міського мислення,що стало основою самовизначення української літератури.Подальший розвиток змісту освіти в Укр відбувався у XIX ст і пов'язане зі швидким прогресом науки і техніки.Із розвитком машинного виробництва й торгівлі такий зміст освіти все менше задовольняє потреби в озброєнні людей знаннями,необхідними для практики.А відтак виникає і розвивається теорія моральної освіти,що вимагає засвоєння корисних зань.

19. Первинною вимогою до зміісту освіти є те, що загальна освіта повинна здійснюватися в єдності з політехнічним і професійним навчанням. Також до змісту освіти мають входити 3 складові: природночо-математична, гуманытарна та трудова освіта. В основі змісту пр-мат освіти є покращення основ фундаментальних дисциплін і словесного розуміння закономірної будови світу, поширення самостійного спрямування змісту пр-мат підготовки.Зміст трудової підготовки передбачає ознайомлення учнів з основами ринкової економіки, різними формами госп діяльності, використання досвіду трудового виховання народної педагогіки, залучення школярів до народних ремесел.На основі заг освіти будується політехнічне навчання,яке передбачає заг політехнічне творчо-практичне оволодіння словами і обєктами суч в-ва.Політехнізм дає школярам те спільне, що властиве багатьом галузям і професіям загальне і політехнічне навчання є базою для проф осіти. Концепція 12-ти річної освіти поряд з ін профілями навчання передбачає професійність. В концепції 12-ти річної школи визначені пріоритети оновлення змісту шк освіти, а саме: створення передумов для всебічного розвитку і саморозвитку особистості, індивідуалізація та диференціація навчання перехід на особистісно – орієнтованість пед технології. Формування особистісних якостей громадянина України. Поширення практичної діяльності і творчих складових у змісті освітніх заходів, забезпечення в школі професійності в навчанні.

20.У навчальній роботі самостійність виявляється в активності, спрямованій на набування, вдосконалення знань, оволодіння прийомами роботи. Останнє пов'язане з формуванням пізнавальних інтересів та інших мотивів, які стимулюють і зміцнюють вольові зусилля для виконування тих чи інших завдань." (29, 26) Отже, пізнавальна активність і самостійність є якісними характеристиками пізнавальної діяльності, вони взаємозумовлені, взаємозв'язані, але не тотожні. "Активність . — означає свідоме, вольове, цілеспрямоване виконання розумової чи фізичної роботи, необхідної для оволодіння знаннями, вміннями, навичками, включаючи користування ними у подальшій навчальній роботі і практичній діяльності. (11, 67) Вона виявляється у характері сприймання, реакції на нові знання, кількості пізнавальних питань тощо. Пізнавальна активність супроводжує будь-яку самостійну дію, це, по суті, готовність (здатність і прагення) до енергійного, ініціативного оволодіння знаннями, докладання вольових зусиль. Пізнавальна самостійнвсть завжди спрямована на засвоєння нових знань, передбачає готовність учня до пошукової роботи, а пізнавальна активність має місце і під час засвоєння знань і під час їх відтворення, закріплення. Пізнавальна самостійність співвідноситься з творчими здібностями як родове і видове поняття, але формування обох цих якостей можливе лише в процесі активної інтелектуальної діяльності. Пізнавальна активність і пізнавальна самстійність взаємно посилюють одна одну: в умовах мислительної активності виявляється самостійність учня, яка є необхідним внутрішнім стимулом розвитку мислення. Але хоч ці сторони навчальної діяльності тісно пов'язані, кожна з них через специфічність виявів і формування є окремим предметом дослідження. Об'єктивна можливість розвитку пізнавальної самостійності учнів зумовлена діалектичним характером навчального процесу, який, як відомо, характеризується двома протилежними тендеціями і цілеспрямованістю і суворою послідовністю викладання, з одного боку і безперервним збудженням активності учнів і створення простору для творчої діяльності класу і кожного учня, з другого боку. Саме з цих джерел виникає потреба розвитку пізнавальної активності і самостійності учнів. 21.ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24Загальна частинаДержавний стандарт базової і повної середньої освіти (далі -Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів івипускників основної та старшої школи, гарантії держави у їїдосягненні.Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальнухарактеристику інваріантної і варіативної складових змісту базовоїта повної середньої освіти, державні вимоги до рівнязагальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державногостандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надаютьзагальну середню освіту. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови: для всебічного розвиткуособистості і визначається на засадахзагальнолюдських та національних цінностей, науковості ісистематичності знань, їх значущості для соціального становленнялюдини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповагиміж націями і народами, світського характеру школи;для надання навчанню українознавчої спрямованості, щобезпосередньо забезпечується вивченням української мови,української літератури, історії України, географії України,українського мистецтва тощо;для індивідуалізації та диференціації навчання, йогопрофільності у старшій школі, запровадження особистісноорієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної,комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.Особлива увага приділяється практичній і творчій складовимнавчальної діяльності. У державних вимогах до рівнязагальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобуватиінформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінюватиїї, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Міжступенями шкільної освіти забезпечується наступність іперспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів уДержавному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніхгалузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетичнакультура, математика, природознавство, здоров'я і фізичнакультура, технології, що є органічним продовженням змістувідповідних освітніх галузей Державного стандарту початковоїосвіти.Зміст освітньої галузі структурується і реалізується всистемі відповідних навчальних предметів та курсів, програми якихзатверджує МОН.Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, щоразом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки,формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого

здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіхучнів; особистісно орієнтований підхід здійснюється черезваріативність методик організації навчання залежно відпізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.У старшій школі навчання, як правило, є профільним. У зв'язкуз цим зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються затрьома рівнями: обов'язкові результати навчання, визначені

Державним стандартом, профільний, зміст якого визначають програмизатверджені МОН, та академічний, за програмами якого вивчаються

дисципліни, що тісно пов'язані з профільними предметами(наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі), а такожздійснюється загальноосвітня підготовка учнів, які не визначилисящодо напряму спеціалізації.

22.Зміст освіти розкривається в навчальних планах ,програмах і підручниках.Навчальні програми будуються на базі навчальних планів,в яких викладається зміст навчального предмета,розкривається логіка вивчення основних ідей курсу.Історично склалися два способи побудови навчальних програм-концентричний і лінійний.За концентричного способу побудови матеріал попереднього ступеня навчання в більш складному вигляді вивчається на наступному ступені.За лінійного способу матеріал кожного розділу є логічним продовженням вивченого на попередніх етапах.Це дає значну економію в часі.В концепції12-річної школи визначають пріоритети оновлення змісту шкільної освіти,а саме:створення передумов для всебічного розвитку й саморозвитку особистості,перехід на особистісно орієнтовані пед технології;формування особистісних якостей громадянина України;посилення практично-діяльнісної і творчої складових у змісті всіх освітніх заходів,забезпечення в старшій школі профільності навчання.

23.Болонський процес бере початок 19 червня 1999р у місті Болонія Італія, підписаним міністерствами освіти 29 країн. Її мета – встановити європейську зону вищої освіти а також активізація європейської системи вищої освіти у св масштабі.Цим актом крахни учасниці узгодили загальні вимоги,критерії і стандарти національних систем вищ освіти і домовилися про ствердження єдиного європейського освітнього наукового простору до 2010 року. До осн завдань та принципів створення зони європейської вищ освіти належать: -введення двоциклового навчання-впровадження кредитної системи-формування контролю якості освіти-розширення мобільності студентів і викладачів-забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європ системи освіти.Двохетапна система вищ освіти впроваджується на основі ключових навчальних циклів:незакінчена вища(додипломна)закінчена(післядипломна)освіта.Кредитно модульні системі надають 2 осн.функції:1сприяння мобільності студентів та спрощення переходу з одного унів до ін.2чітке визначення обсягів проведеної студентами роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності.

24.Як відомо, освіта – один з найдавніших соціальних інститутів, що викликана потребами суспільства відтворювати і передавати знання, уміння, навички, готувати нові покоління до життя, суб‘єктів соціальної дії для вирішення економічних, соціальних, культурних проблем, що постають перед людством.Сучасний стан освіти в Україні віддзеркалює соціально-економічний і культурно-історичний стан держави. Основним орієнтиром на шляху розвитку національної освітньої системи були й залишаються якість освіти і рівний доступ до неї для всіх громадян України, підвищення освітнього рівня молоді у нашій державі. Для досягнення цієї мети органам державної влади необхідно вдатися до змін у сучасній системі освіти, залучивши для надання серйозної допомоги в її реформуванні людей, які зацікавлені у здобутті освіти, здебільшого - це молодь.Змін у системі освіти, до яких вдалася б я, було б не багато, але вони допомогли б зорієнтувати учнів на правильний, більш свідомий вибір професії.На мою думку, необхідно змінити процес вивчення предметів, зробити його більш невимушеним, легким для сприйняття, використовуючи для цього різні психологічні прийоми та педагогічні методики ведення занять. Школи мають тісно співпрацювати з дошкільними закладами, адже саме з них починається процес свідомого становлення та формування дитини як особистості, яка займає певне місце у колективі. Для учнів молодшої школи заняття мають проводитися в ігровій формі, підготовлюючи дитину для засвоєння матеріалу. Для школярів другого ступеню було б доцільним створити експериментальні класи з індивідуально-колективним розкладом занять та окремим предметним листком для кожного учня. Сенс такого експерименту в нашій країні полягав би у вивченні декількох загальнообов’язкових предметів для всіх учнів певного віку, але основна маса знань здобувалася б школярами згідно з власними вподобаннями і планами щодо майбутньої професійної діяльності.Актуальним зараз є питання випускних іспитів, а саме нової форми їх проведення у вигляді зовнішнього тестування. На мою думку, необхідно провести дослідження тих предметів, які є основою для вступу у ВНЗ, згідно з результатами якого розробити тестові завдання для всіх напрямків навчального процесу, що вивчався у школі. Наприклад, для вступу на юридичний факультет доцільно розробити необхідні варіанти завдань з правознавства, за якими школярі складатимуть випускні іспити, адже саме цей предмет є основою професії юриста, а не історія, фізика чи математика. Окрім тестування з української мови я пропоную ввести ще один загальнообов’язковий вид завдань, що складатиметься з питань загального характеру, який визначить коло знань учня. Таке нововведення допоможе оцінити рівень знань за багатьма критеріями, зробити правильні висновки щодо здібностей і навичок школярів. Користуючись отриманою інформацією, педагог зможе належними чином організувати навчальний процес, зробивши зручним його засвоєння для всіх учасників.Ефективною є методика обміну навчальним досвідом, людьми, що вчаться, як між країнами, так і між навчальними колективами – класами, групами тощо. Мета таких заходів – розвиток навичок спілкування та вміння користуватися новою інформацією, навчити людину існувати у колективі, швидко пристосовуватись до змін, мобілізувати свої сили для нелегкого завдання - засвоєння знань.У процесі реформування навчальної системи необхідно враховувати попередній досвід як нашої, так і зарубіжних країн у вирішенні цієї проблеми. В Україні можна запровадити практику окремої системи освіти для кожної адміністративно-територіальної одиниці. Наслідком такого неординарного рішення стане розв’язок питання швидкості реагування органів влади на проблеми та нововведення, що є постійними атрибутами навчального процесу.Я вважаю, що органи державної влади мають враховувати думку молоді, адже саме майбутні покоління фахівців забезпечать Україні стабільний розвиток і визнання рівня якості нашої освіти у світовому науковому просторі. Беручи до уваги зауваження та пропозиції, висунуті небайдужими радниками, влада зможе реконструювати національну систему освіти, зробивши в ній акценти та виділивши головні аспекти, що задовольнять потреби найвибагливіших представників гільдії тих, хто навчається; окрім здобуття нових предметних знань, навчальний процес підвищить культурний рівень нації. Саме тому забезпечення високоякісної освіти в регіоні на всіх її етапах і рівнях, рівний доступ до неї всіх мешканців України розглядались і розглядаються нами як приорітетне завдання сьогодення.Освіта й наука мають стати двигуном динамічного розвитку, основою престижу й безпеки України. Для цього органам державної влади необхідно зупинити руйнівні процеси в цих сферах духовного життя суспільства, надати серйозну допомогу в їхньому реформуванні.

25.З метою забезпечення об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів вводиться 12-бальна шкала,побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів.Виділяється 4 рівні навчальних досягнень учнів,які характеризуються такими показниками:І рівень-початковий.Відповіль учня елементарна,фрагментарна,зумовлюється початковими уявленнями про предмет навчання;ІІ рівень-середній.Відповідь учня побудована за зразком,він володіє елементарними вміннями навчальної дійсності;ІІІрівень-досатній.Відповідь учня логічна і повна,правильна і обгрунтована,але їй бракує власних суджень.Учень здатній здійснювати основні види навчальної діяльності.ІVрівень-високий.Знання учня є глибокими,міцними,узагальненими і системними,знання учень вміє застосовувати творчо.Його навчальна діяльність має дослідницький характер,учень вміє відстояти особисту позицію.Зазначеним рівням відповідають критерії оцінювання навчальних досягнень за 12-бальною шкалою.

26.Форма організації навчання-це обмежена в часі і просторі взаємообумовлена діяльність учителя і учнів.Різні форми навчання,що склалася в історії розвитку,були зумовлені потребами суспільно-економічного розвитку і рівнем розвитку пед науки.Впродовж останніх століть найбільш важливими були такі форми організації навчання: Індивідуальна форма навчання виникла в античних країнах і використовувалась в Європі в період Середньовіччя.Сутність:учитель навчає кожного учня індивідуально,що дало змогу враховувати індивідуальні можливості учнів і відповідно до цього визначити зміст,форми і методи навчаальної роботи,що сприяло ефективності навчального процесу. Недоліки:не дало змогу охопити навчання великої кількості дітей,було дуже дороге.Елементи використовуються і зараз(вокал,гра на муз інструментах).Групова форма навчання поширена була в період Середньовіччя,аж до XIXст.Учитеь навчав групу дітей різного вікеу та інтелектуального розвитку.Позитивне:навчав основам грамоти велику кількість дітей.Нелоліки:об'єднання дітей на різних ступеняз освіти.Класно-урочна організація навчання-почалася з братських шкіл Укр та Б ілорусії.Сутність полягає в тому,що учитель навчав велику кількість дітей(до 45осіб) на приблизно одному рівні анатомо-фізіологічному і психологічноиу розвитку,за постійним розкладом і регламентом.Бели-ланкастерська-виникла в кінці XVIII-поч XIXст в Англії.Виникла.коли постала проьлема масової освіти робітників і їх діте.Вчителів не вистачало,тому 1 вчитель навчав 250-300 дітей різного віку.Учні подіфлялися на групи(25-30 чол) до кожної прикріпляли старшого-монітора і учитель спочатку навчав грамоти старших учнав,а ті навчали товаришів у групі.Така система малоефективна,охоплювала лише дітей робітників,тому проіснувала не довго.Дальтон-планівська виникла на почХХст у США. ПІД ВПЛИВОМ ЕКЗЕСТЕНЦІАЛІЗМУ З МЕТОЮ ФОРМ У ДІТЕЙ САМОСТІЙНОСТІ,ВИНАХІДЛИВОСТІ.Технологія навчання:зміст навчального матеріалу розподілявся на блоки,кожен учень отримував завдання у формі плану,виконував самостійно,звітував і набирав бали,отримував наступне завдання.Учитель відігравав роль консультанта і організатора.Таке навчання позитивно впливало на інтелектуальний розвиток,але розвивав «нездорове» суперництво,індивідуалізм.

27.Урок- основна форма організація навчання в сучасній школі зміст терміну форма організації навчального розкритий у працях українського вченого Н.І Мальованого рекомендує визначити форму, спосіб організації навчання цих рівнях.Перший рівень – системи навчання часно-урочна, бригадно-лабораторна. Другий – навчальні заняття пар, лекцій, семінар, дз тощо. Така навчальна діяльність учнів на занятті, колективними індивідуальна,фронтальна. Своїм корінням класно – урочна система сягаї групової форми навчання що найбільш виразно поставлена у братських школах Коменський детально розробив питання організаційної шкільної роботи, запровадив поняття шкільного року, його поділу на чверті, тижні, дні та години, Обгрунтував і практично застосував класно – урочну систему положення Коменського про навчальну систему були реалізовані англійським педагогом Белом і Дж. Ланкастером оцінювання системного вчитель навчав переважно старших учнів, а вони молодих потомків формально білократи навчання і привід особливості учнів порушуються, потрібна результативність забечувалося до різновидів класно – урочної системи оцінена віднисти Майнгенську систему (класу , колективу та ін.) Ця система не могла формувати ініціативних працівників. На початку ХХ ст. педагог Елен парктхерст пропонував лабораторний план організації знань уроки скасовувались працювали над матеріалом індивідуально складаючи вчителю про виконану роботу. НЕГАТВНЕ. Знеосібнення в навчальній роботі зниження ролі вчителя керування ідивідуальної роботиПОЗИТИВНЕ. Індивідуальний самостійний пошук знань протягом тривалого часу в США розроблено трампом.

28.За Онищуком В.О типии уроку1. Засвоєння знань2. формулювання навичок і вмінь3. застосування знань навичок і вмінь4. узагальнення і систематьизація знать5. перевірки і корекції знань6. комбінований урокДля раціональної організації заняття, підготовки проведення уроку важливо до певних вимог. Онищук викремлює такі групи до уроку

1Виховні вимоги що передбачають реалізацію виховних функцій уроку2Дидактичні вимоги що полягають у реалізації принципів навчання на уроці чіткому визначенні мити та завдань уроку, добре продуктивний в організації уроку3Психологічні вимоги до уроку що передбачають психологічних особливості чнів .їхніх реальних навчальних можливостей а також психологічне налаштування на урок4Гігінічні вимоги до уроку що містять зокрема питання попередження .Основні організаційні форми 1 фронтальна 2 індивідувальна 3 групова За фронтальною весь клас працює над единим завданямЗа індивальним кожен отримує своє індивідуальне завдання За груповою клас ділиться на групи Велике значення має його структура1 Орг момент2 постановча мета уроку 3 мотивація мети 4 актуалізація опорних знань Послідовність уроку така :-визначення мети уроку -його зміст - добір методів прийомів знань- вмбір методів уроку

29.оновнні актелутальні спямовані на мету педагогічної дії Гуманістична спрямованість професійної діяльності вчителя е вирішальними у роботі вижатних педагогів Шляхи модернізації уроків На уроці вчителю потрібно бути суворим щоб знання посіяні в свідомості учнів торкнултсь їх душ і сирдець на сучасному етапі уроку має такі недоліки як орієнтація на середнього учня складність для вчителя тримати в полі зору кожного школяра, здійснювати постійний зворотній зв'язок, стимулювати розвиток потенційних можливостей усіх дітей. Всі сили спрямовані на виявлення форм і методів навчання які активізують учня підвищувати його відповідальність у позицію суб’єкта навчально- виховного процесу. Підвищують виховні та розвиваючі функції урочної та позаурочної роботи. 30.Урокибувають:семінари,лекції,екскурсії,диспути,заліки,пресконференції,змагання,типуКВК,творчості,компютерні,співбесіди,ессе.Навчальна лекція це така форма навчального заняття,яка базується на основі інформаційно-монологічного методу і передбачає систематичний,довготривалий виклад навчального матеріалу.Лекції бувають:вступна,настановча,поточно-узагалюнююча.Уроки-семінари – це форма навчального заняття,що пердбачає самостійне здобуття знань учнями,використовуючи різноманітні джерела з наступним загальним обговоренням у класі.Їх можна поділити на семінари повторення нового матеріалу і змішані – на них досягається кілька дидактичних цілей.Уроки диспути це активна форма навчального заняття. Він готується в основі заздалегідь підготовленої дискусії і передбьачає обговорення складного,суперечного питання.Існує 3 основних етапи:1діалоговий2основний3підсумковий.Уроки консультації на них надається допомога вчителями у засвоєнні предмета.На цьому уроці вчитель використовує таблицю,де виокремлено графіки і час уроку,діяльність учня і діяльн вчителя,зміст робіт.Уроки заліки форма перевірки виконання учнями результатів вивченя логічно завершеної частини матеріалу.Функції заліку – освітня,контролююча,управлінська.