- •Міністерство освіти і науки україни
- •Пояснювальна записка
- •Оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Методичні рекомендації для студентів
- •Тематика лекцій (26 / 24 год)
- •Основна література до всього курсу:
- •Питання для самостійного опрацювання (теми рефератів)
- •Тексти, рекомендовані для вивчення напам’ять
- •Я утверждаюсь
- •Максим Рильський
- •О.Ольжич
- •Євген Плужник
- •Олена Теліга
- •Є.Маланюк Шевченко
- •Микола Зеров Pro domo
- •Київ з лівого берега
- •Михайло Драй-Хмара Лебеді
- •Богдан-Ігор Антонич
- •Володимир Сосюра Вступ до поеми “Мазепа”
- •Любіть Україну
- •Тріумф і трагедія павла тичини (1891-1967)
- •Література:
- •Художні обрії максима рильського (1895-1964)
- •Література:
- •Ліризм та чуття історії у творчості володимира сосюри (1898-1965)
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Міфологізм лірики богдана-ігоря антонича (1909 - 1937)
- •Література:
- •Проблематика та стильова своєрідність прози м.Хвильового (1893 - 1933)
- •Література:
- •Інтелектуально-психологічна проза валер’яна підмогильного (1901 - 1937)
- •Література:
- •Гумор і сатира остапа вишні (п.Губенка) (1889 – 1956)
- •Література:
- •Імпресіоністичність новелістики григорія косинки (1899 – 1934)
- •Література:
- •Творчість юрія яновського (1902 – 1954)
- •Література:
- •Література:
- •Творчість івана кочерги (1881 – 1952)
- •Література:
- •Контрольні питання з історії української ліератури
- •1920-1930-Х рр.
Творчість івана кочерги (1881 – 1952)
Мета:виявити ідейно-тематичну та образно-стилістичну своєрідність драматичних творів провідних українських драматургів 1920-30-х рр.
План
Життєвий і творчий шлях драматурга.
Політична злободенність історичної драми І.Кочерги “Свіччине весілля” (1930). Образна система твору, символічний образ свічки та світла.
Драматична поема “Ярослав Мудрий” (1944) – вершина творчості І.Кочерги. Історична та морально-етична проблематика. Складність та суперечливість образу київського князя.
Література:
Голубєва З. Іван Кочерга: Нарис життя і творчості. – К., 1981.
Дробот П. Вивчення творчості І.Кочерги. – К., 1981.
Могильницька Г. Моральна проблематика драми І.Кочерги “Ярослав Мудрий” // УМЛШ. – 1999. – № 3. – С.36–39.
МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР
Іван Антонович Кочерга – драматург-мислитель, який сповідував незалежність мистецьких принципів, шлях невтомних і безнастанних пошуків. Драматичні поеми, історичні драми, комедії, водевілі, сценарії – такий творчий доробок видатного письменника.
Самобутній талант Кочерги виявляється у природному поєднанні реалістичного зображення дійсності з романтичним пафосом, у багатій фантазії, могутній силі уяви, умінні так обіграти певну річ, деталь, що вона виростає у поетичний символ часом глибокого філософського змісту. Такими є образи алмазного жорна, свічки, годинника, меча, книги тощо.
Серед кращих вирізняються драми “Свіччине весілля” та “Ярослав Мудрий”.
Контрольні питання з історії української ліератури
1920-1930-Х рр.
Своєрідність літератури 20-30-х рр. ХХ ст. “Розстріляне відродження” як вияв духовних потенцій української нації.
Розмаїття стилів і течій у літературі цієї доби.
Модерністичні тенденції вітчизняного письменства 20-х рр. ХХ ст.
Авангардизм як художньо-мистецький феномен, його український національний варіант. Розвиток футуризму (М.Семенко, Г.Шкурупій).
Основні літературно-мистецькі організації українського Ренесансу.
Поняття “вітаїзму”, “кларнетизму”.
Основний зміст дискусії 1925-28 рр., роль і культурологічна концепція М.Хвильового.
Основні літературознавчі праці про літературу “розстріляного віжродження”.
Розвиток українського театру. Трагічна доля Л.Курбаса і театру “Березіль”.
Трагічність творчої долі П.Тичини. Критика різних років про Тичину.
Філософсько-поетична картина світу в “Сонячних кларнетах” П.Тичини, ідейно-композиційна своєрідність збірки.
Майстерність відтворення поетом найтонших нюансів людських почуттів (“О панно Інно...”, “Подивилась ясно...”, “З кохання плакав я...”).
Гармонія людини і природи в поезіях “Арфами, арфами”, “Ой, не крийся, природо...” та ін.
Концепція “національної трилогії” П.Тичини, драматичний образ доби (“Золотий гомін”, “Дума про трьох Вітрів”, “Скорбна мати”).
Ідейно-художній зміст збірки “Замість сонетів і октав” П.Тичини. Особливості поетики і версифікації збірки.
М.Зеров – лідер “грона п’ятірного”. Мотиви, образи, композиційні особливості збірки “Камена”.
Інтимно-пейзажна лірика М.Рильського (відповідь ілюструйте знанням текстів напам’ять).
Патріотичний пафос оди М.Рильського “Слово про рідну матір”, жанрові особливості твору, засоби художньої виразності.
Філософський зміст, своєрідність образності і поетики поеми М.Рильського “Жага”.
Мотиви праці, творчості, краси і мистецтва, тема поета і поезії у творчому доробку М.Рильського.
Основні мотиви творчості, риси індивідуального стилю В.Сосюри. Інтимна лірика поета.
Трагічна доля поезії “Любіть Україну” В.Сосюри, прочитайте твір напам’ять. Зробіть повний ідейно-художній аналіз поезії.
Переосмислення історії України в поемі В.Сосюри “Мазепа”. Своєрідність композиції. Полемічність твору. Інтерпретація образу легендарного гетьмана (порівняти з потрактуванням Байрона, Пушкіна та ін.).
В.Сосюра – найніжніший лірик “розстріляного відродження”. Автобіографізм роману “Третя Рота”.
Ліро-епос В.Сосюри: автобіографічність поеми “Червона зима”, біблійна образність “Каїна” і “Мойсея”, мартиролог української культури у поемі “Розстріляне безсмертя”.
Ідейно-художній світ поезії П.Филиповича (збірки “Земля і вітер”, “Простір”).
Людина і природа у збірці М.Драй-Хмари “Проростень”.
Один із “грона п’ятірного” – Ю.Клен. Загальна характеристика збірки “Каравели”, поема “Прокляті роки” та епопея “Попіл імперій”.
Місце М.Хвильового в літературному процесі 1920-30-х рр. Роль письменника в літературній дискусії 1925-28 років.
Проблематика і поетика новели М.Хвильового “Я (Романтика)”.
Соціально-психологічний конфлікт новели М.Хвильового “Мати”.
Трагедія і героїка революційної доби в новелістиці М.Хвильового (“Кіт у чоботях”, “Солонський яр” та ін.).
Імпресіоністичність стилю М. Хвильового (“Арабески”, “Ластівка”, “Синій листопад”).
Сатира М.Хвильового (“Іван Іванович”, повість “Санаторійна зона”).
Філософсько-інтелектуальна проза В.Підмогильного. Багатопроблемність новелістики.
Роман “Місто” – вершина творчості В.Підмогильного. Філософсько-психологічна проблематика твору.
Образ Степана Радченка (роман В.Підмогильного “Місто”): складність морально-етичного малюнку. Головний герой у світовому контексті.
Художньо довершене змалювання визвольних змагань у романі Ю.Яновського “Чотири шаблі”.
Трагедія роду і народу в романі Ю.Яновського “Вершники”. Своєрідність побудови твору. Образно-стилістична система.
Розкриття колізій революції та громадянської війни, їх художнє розкриття у новелістиці Г.Косинки (“На золотих богів”, “Політика” та ін.).
Стефаниківський тип новелістики. Психологізм новелістики Г.Косинки.
Пошук головних життєвих істин, тема народної волі, державності, пробудження національної свідомості в оповіданнях “Фавст”, “Гармонія”, “В житах” Г.Косинки.
Розвиток українського театрального мистецтва у 20-30-х рр. ХХ ст. Діяльність Л.Курбаса і М.Куліша.
Життєвий і творчий шлях М.Куліша. Оцінка його художнього доробку критикою.
Зображення голоду, соціальної кризи у драмі М.Куліша “97”.
Образ народного правдошукача у драмі “Народний Малахій” М.Куліша. Культурологічний контекст твору. Оригінальність жанрової структури.
Проблема збереження мови як запоруки збереження нації у драмі-“філологічному водевілі” М.Куліша “Мина Мазайло”.
Соціально-психологічна драма М.Куліша “Маклена Граса”: проблематика, умовність хронотопу.
“Патетична соната” – вершина творчості М.Куліша, особливості образно-композиційної будови драми.
Особливості драматургії І.Кочерги, романтичність стилю.
Історичний і символічний зміст драматичної поеми “Свіччине весілля” І.Кочерги.
О.Вишня – найвидатніший український гуморист і сатирик ХХ століття. Етапи творчості. Жанрове розмаїття прози (“усмішка”, “репяшок”, фейлетон, новела, оповідання, нарис, автобіографічна проза).
Національні характери в оповіданнях “Чухраїнці”, “Дещо з українознавства”, “Зенітка”.
Періодизація творчості Є.Маланюка. Загальна характеристика творчості, основні збірки.
Амбівалентність образу України у творчості Є.Маланюка.
“Празька школа” як своєрідний мистецький феномен: несхожість стилів, проблематики, художніх почерків “пражан”.
Національна ідея, історіософські мотиви, монументальність образів у поезії О.Ольжича (зб. “Рінь”, “Вежі”, “Підзамчя”).
Життєвий і творчий шлях О.Теліги. Поетичні розмисли про світ, долю жінки, неоромантичний пафос творчості (зб. “Душа на сторожі”, “Прапори духу”).
Екзистенційні мотиви поезії Є.Плужника, особистісно-інтимна й медитативна лірика збірок “Дні”, “Рання осінь”, “Рівновага”.
Міфологізм поезії Б.-І.Антонича (зб. “Три перстені”, “Книга Лева”, “Ротації”). Християнське та язичницьке начала у зб. “Зелена Євангелія”.
Міністерство освіти і науки України
Полтавський державний педагогічний університет
імені В.Г.Короленка
Ленська С.В. Історія української літератури 1920 – 1930-х років: Навчально-методичний посібник для студентів 3 курсу денного та заочного відділень факультету філології та журналістики. – Полтава, 2008. – 52 с.
Ленська Світлана Василівна
Історія української літератури 1920 – 1930-х років
Навчально-методичний посібник для студентів 3 курсу денного та заочного відділень факультету філології та журналістики для спеціальності 6.010100
“Педагогіка і методика середньої освіти.
Українська мова і література”
Відповідальний за випуск: Семенко С.В.
Редактор: Білик Г.М.
Комп’ютерний набір: Ленська С.В.