Висновки:

• Пропозиція грошей здійснюється банківською системою через емісію грошей Центральним банком та кредитну мультиплікацію депозитів комерційними банками. Зміна пропозиції грошей призводить до зміни рівня позичкового проценту, що веде до зміни економічної поведінки суб’єктів ринкових відносин і значною мірою впливає на ділову активність.

• Монетарна політика – це сукупність взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через свій Центральний банк. Основними стратегічними цілями монетарної політики є загальноекономічні цілі держави: економічне зростання, забезпечення високої зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу.

• Основними інструментами монетарної політики, які зазвичай застосовує Центральний банк, є: регулювання облікової ставки проценту, зміна норми обов’язкових резервів, проведення операцій на відкритому ринку. Вибір того чи іншого інструмента визначається залежно від конкретного стану ситуації на грошовому ринку.

• В умовах депресії та занепаду Центральний банк проводить політику “дешевих грошей”, тобто за допомогою інструменті монетарної політики збільшує пропозицію грошей, що призводить до зниження процентної ставки, робить кредитні ресурси більш доступними; відповідно, виробництво розширюється, безробіття зменшується, темпи економічного зростання прискорюються. В умовах піднесення, щоб уникнути “перегріву” економіки і угальмувати її швидке просування до кризи, Центральний банк проводить політику “дорогих грошей”.

Іі. Методологічний блок

2.1. Грошова маса та її вимір. Зміна пропозиції грошей та її вплив на рівень ділової активності

Пояснити структуру грошової маси можна на прикладі задачі 1.

Задача 1

Визначте величину М1, М2 та М3 на основі таких даних:

Невеликі строкові рахунки – 1630 млрд.дол.

Великі строкові рахунки – 645 млрд.дол.

Чекові рахунки – 448 млрд.дол.

Нечекові ощадні рахунки – 300 млрд.дол.

Готівка – 170 млрд.дол.

Розв’язання:

Часто слухачі запитують, чи немає помилки в умові, оскільки великі строкові рахунки менші за невеликі строкові рахунки. Поясніть, що мова йде про загальну суму рахунків в суспільстві в цілому; кожний невеликий строковий рахунок, дійсно, менший за розміром, ніж великий, але, оскільки невеликих більша кількість, то загальна сума невеликих строкових рахунків більша за загальну суму великих строкових рахунків.

Зверніть увагу аудиторії на загальний принцип побудови грошових агрегатів: кожний наступний агрегат менш ліквідний, ніж попередній.

М1 = готівка + чекові рахунки = 170+448= 618 млрд.дол.

М2 = М1 + нечекові ощадні рахунки + невеликі строкові рахунки = 618 + 300 + 1630 = =2548 млрд.дол.

М3 = М2 + великі строкові рахунки = 2548 + 645 = 3193 млрд.дол.

Після розв’язання задачі доцільно запропонувати слухачам проаналізувати дані таблиці 22.1.

Таблиця 22.1 - Показники динаміки розвитку грошової сфери в Україні у 1996-2000 рр.

Показник	1996	1997	1998	1999	2000
Грошова маса (М3), млн. грн.	9364	12541	15705	22070	32084
Готівка поза банками (М0), млн. грн.	4041	6132	7158	9583	12799
Питома вага готівки у грошовій масі М3, %	43,15	48,90	45,58	43,42	39,89

(Бюлетень НБУ, 2001, №10; www.bank.qov.ua /STATIST/)

Обговоріть з аудиторією: про що свідчить неухильне зростання показника М3? Чому збільшується обсяг готівки поза банками М0? Це позитивна чи негативна тенденція?

Щоб визначити, як сума грошей в обігу пов’язана з обсягом проданих товарів та послуг, середньою швидкістю обігу грошової одиниці та рівнем цін, треба використати рівняння обміну Фішера. Розглянемо це на прикладі задачі 2.

Задача 2

Розрахуйте, яка сума грошей була вилучена з обігу на протязі року, якщо загальна вартість проданих за рік товарів та послуг склала 120 млн. тугриків, середня швидкість обігу грошей дорівнювала 8, а на початку року в обігу знаходилося 18 млн. тугриків.

Розв’язання:

Грошова маса, необхідна для обігу, знаходиться за рівнянням обміну:

M x V = P x Q.

M =	P x Q	.
	V

Зверніть увагу, що значення P x Q вже дано за умовою задачі і дорівнює 120 млн. тугриків. Отже,

M =	120 млн. тугриків	= 15 млн.тугриків.
	8

З обігу за рік було вилучено:

18 млн.тугриків - 15 млн.тугриків = 3 млн.тугриків

Відповідь:

З обігу було вилучено 3 млн.тугриків.

Дещо складнішими є задачі, що вимагають розрахунку процентної зміни кількості грошей в обігу.

Задача 3

Як зміниться грошова маса, якщо швидкість обігу грошей зменшилася на 10%, обсяг виробництва зріс на 10%, а індекс цін склав 1,05?

Розв’язання:

Було: M x V = P x Q.

Стало: М^* x 0,9V = 1,05P x 1,1Q.

Індекс зростання грошової маси складатиме:

Iм

=

1,05 х 1,1

= 1,283.

Отже, грошова маса зросла приблизно на 28,3%.

Зверніть увагу слухачів на те, що зміна грошової маси, в свою чергу, матиме вплив на рівень ділової активності. Обговоріть можливі варіанти такого впливу в результаті збільшення або зменшення грошової маси.

Тепер, коли слухачі вже знають, що таке ВВП, ми можемо розглянути, як взаємодія попиту на гроші та пропозиції грошей визначає ставку позичкового проценту. Це можна зробити за допомогою задачі 4.

Задача 4

Трансакційний попит на гроші дорівнює 10% від номінального ВВП. Пропозиція грошей становить 350 млрд. доларів. Спекулятивний попит на гроші (попит на гроші, як на фінансові активи) наведено у таблиці 22.2.

Таблиця 22.2 - Попит на гроші як на фінансові активи (вихідні дані до задачи 4)

Ставка відсотка, %	16	14	12	10	8
Попит на гроші як на активи, млрд. доларів	100	150	200	250	300

а) Знайти рівноважну ставку відсотка, якщо ВВП дорівнює 2000 млрд.дол.

б) Знайти рівноважну ставку відсотка, якщо при тому ж ВВП пропозиція грошей збільшиться на 50 млрд. дол.

Розв’язання:

Рівноважна ставка відсотку (як “рівноважна ціна грошей”) виникає тоді, коли попит на гроші дорівнює пропозиції грошей. Згідно з умовою задачі, пропозиція грошей становить 350 млрд. доларів. Загальна величина попиту на гроші теж дорівнює 350 млрд.дол., оскільки мова йде про рівноважну ставку відсотка. Попит на гроші складається, як відомо, із трансакційного (операційного) попиту та спекулятивного попиту (попиту на гроші я к фінансові активи).

Величина трансакційного попиту = 0,1 х 2000 млрд.дол = 200 млрд.дол.

Величина спекулятивного попиту = Загальна величина попиту на гроші - Величина трансакційного попиту = 350 млрд.дол. - 200 млрд.дол. = 150 млрд.дол.

Згідно з таблицею, величині спекулятивного попиту в розмірі 150 млрд.дол. відповідає ставка 14%. Це і буде врівноважена ставка відсотку для умови 1 нашої задачі.

Для умови 2 врівноважена ставка відсотку знаходиться аналогічно.

Величина пропозиції грошей = Величина попиту на гроші = 350 + 50 = 400 млрд.дол.

Величина спекулятивного попиту на гроші = 400 - 200 = 200 млрд.дол.

Отже, в цьому випадку, згідно з таблицею, наведеною в умові задачі, рівноважна ставка відсотку дорівнює 12%. Як бачимо, збільшення пропозиції грошей призвело до зменшення ставки проценту.