
- •Тема 1. Основні поняття теорії ймовірностей 8
- •Модульний план
- •Розподіл балів за виконані роботи
- •Критерії оцінювання знань, вмінь та навичок студентів Лекційні заняття
- •Практичні заняття
- •Оцінювання самостійної та індивідуальної роботи
- •Модуль і. Теорія ймовірностей Змістовний модуль 1. Теоретичні основи теорії ймовірностей та комбінаторики
- •Тема 1. Основні поняття теорії ймовірностей
- •1.1. Поняття "випробування" та "подія". Предмет теорії ймовірностей. Коротка історична довідка.
- •Властивості операцій над подіями
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Основні поняття та принципи комбінаторики
- •Сполуки без повторень елементів
- •Сполуки з повторенням елементів
- •Основні принципи комбінаторики
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Ймовірність подій. Основні теореми теорії ймовірностей
- •Властивості ймовірності
- •3.2. Відносна частота. Статистичне означення ймовірності.
- •3.3. Геометричне означення ймовірності
- •Залежні та незалежні події. Умовна ймовірність. Теореми множення ймовірностей.
- •Теорема множення ймовірностей залежних подій
- •3.5. Теореми додавання ймовірностей Теорема додавання ймовірностей несумісних подій
- •3.6. Ймовірність настання хоча б однієї події
- •Теорема
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 4. Формула повної ймовірності. Формула Бейєса.
- •4.1. Формула повної ймовірності
- •4.2. Формула Бейєса
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 5. Послідовні незалежні випробування
- •5.1.Схема повторних незалежних випробувань Бернуллі.
- •5.2. Граничні теореми у схемі Бернуллі
- •5.3. Ймовірність відхилення відносної частоти від сталої ймовірності в незалежних випробуваннях
- •Запитання для самоконтролю
- •Практичні заняття Практичне заняття №1
- •Практичне заняття №2
- •Практичне заняття №3
- •Практичне заняття №4
- •Практичне заняття №5
- •Самостійна робота
- •Рівень а
- •Рівень б
- •Рівень в
- •Рівень а
- •Рівень б
- •Рівень в
- •Теми рефератів
- •Задачі для самоперевірки
- •Змістовний модуль 2. Випадкові величини
- •Тема 6. Види випадкових величин та способи їх задання
- •6.1. Поняття випадкової величини. Закони розподілу випадкових величин.
- •6.1.1. Дискретні випадкові величини
- •Числові характеристики двв
- •6.1.2. Неперервні випадкові величини. Щільність розподілу.
- •Основні закони розподілу неперервних величин
- •Числові характеристики ннв
- •Правило трьох сигм
- •6.2. Закон великих чисел та центральна гранична теорема
- •Теорема
- •Запитання для самоконтролю
- •Практичны заняття Практичне заняття №6
- •Практичне заняття №9
- •Самостійна робота
- •Числові характеристики основних розподілів
- •Рівень а
- •Рівень б
- •Рівень в
- •Задача 1
- •Задача 2
- •10. Неперервна випадкова величина задана інтегральною функцією розподілу:
- •Задачі для самоконтролю
- •Модуль іі. Математична статистика Змістовний модуль 3. Теоретичні основи математичної статистики
- •Тема 7. Предмет та задачі математичної статистики
- •Види та способи відбору
- •Первинна обробка даних
- •Згрупований розподіл накопиченої частоти
- •Розподіл щільності частоти і щільності відносної частоти
- •Емпірична функція розподілу
- •Властивості емпіричної функції розподілу
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8. Статистичні оцінки параметрів розподілу
- •8.1. Числові характеристики статистичного розподілу
- •Алгоритм методу добутків
- •8.2. Точкові та інтервальні оцінки параметрів розподілу
- •Точкова оцінка математичного сподівання
- •Точкова оцінка дисперсії. Виправлена дисперсія
- •Інтервальні оцінки для математичного сподівання
- •Знаходження об’єму вибірки
- •Запитання для самоконтролю
- •Практичні заняття Практичне заняття №10
- •Практичне заняття №11
- •Практичне заняття №12-13
- •Практичне заняття №14
- •Самостійна робота
- •Змістовний модуль 4. Статистична перевірка гіпотез. Елементи теорії кореляції і дисперсійного аналізу
- •Тема 9. Статистична перевірка гіпотез
- •Статистичні гіпотези та їх класифікація
- •9.2. Статистичні критерії перевірки нульової гіпотези
- •9.3. Перевірка гіпотези про закон розподілу. Критерій згоди Пірсона.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 10. Елементи теорії кореляції
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 11. Поняття дисперсійного аналізу. Однофакторний дисперсійний аналіз
- •Запитання для самоконтролю
- •Практичні заняття
- •Практичне заняття №17
- •Практичне заняття №18
- •Самостійна робота
- •Методичні рекомендації
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Математична довідка
- •Властивості функції
- •V. Правила інтегрування функцій
6.1.2. Неперервні випадкові величини. Щільність розподілу.
Як уже згадувалось в розділі 6.1, під неперервною випадковою величиною слід розуміти випадкову величину, яка може приймати будь-яке числове значення з деякого скінченого або нескінченного інтервалу (а;в).
Головна різниця в задачах обчислення ймовірностей для дискретних і неперервних випадків полягає в тому, що в дискретному випадку шукається ймовірність типу Х=с (випадкова величина прийме конкретне значення), а у випадку неперервної величини ймовірність такого типу дорівнює нулю, тому для її повної характеристики водять поняття інтегральної та диференціальної функції розподілу, а цікавими для нас є ймовірності подій типу аХв (випадкова величина прийме значення з деякого проміжку). При цьому:
р(аХв)= р(аХв)= р(аХв)= р(аХв)
Означення.
Інтегральною
функцією розподілу
випадкової величини Х називають функцію
F(X),
яка визначає ймовірність того, що
випадкова величина Х прийме значення
менші х
( х
R),
тобто
F(X) = P(X < x) (16)
Властивості інтегральної функції розподілу
0≤ F(X) ≤1.
Функція розподілу є неспадною: якщо х1<х2, то F(х1) < F(х2).
Ймовірність попадання випадкової величини Х в інтервал (а;в)
<
.
Функція розподілу неперервна зліва:
.
або
<
.
;
.
Має
місце факт: ймовірність події аХв
рівна площі фігури, обмеженої прямими
у=0,
х=а,
х=в
і графіком функції
.
Тобто справедлива рівність
р(аХв)=,
для будь-якиха
і в,
ав.
Ця
рівність виконується і для загального
випадку, якщо
невід’ємна.
Таким
чином, функція
дозволяє обчислити ймовірності,
пов’язані з випадковою величиною Х,
тобто задає закон розподілу НВВ Х, а
функцію
називаютьдиференціальною
функцією розподілу
або щільністю
ймовірностей.
Якщо
F(x)
диференційована і похідна її обмежена,
то випадкова величина Х, має щільність
розподілу ймовірностей
.
Графік
функції
називають кривою розподілу неперервної
випадкової величини. Він може мати
вигляд, зображений на рис. 4.
Властивості диференціальної функції розподілу
для всіх
.
.
, при ха та хв.
Теорема
Ймовірність того, що НВВ Х прийме значення з інтервалу (а;b), можна знайти за формулою
.
Задача 4. Нехай НВВ Х задана щільністю ймовірностей розподілу
.
Знайти ймовірність того, що Х прийме значення на відрізку [0;1].
Розв’язання.
.
Відповідь: 0,25.
Основні закони розподілу неперервних величин
Основні
закони розподілу неперервних величин
розрізняють за виглядом їх диференціальних
функцій розподілу, тобто щільності
ймовірностей
.
Рівномірний розподіл
Величина Х розподілена рівномірно на проміжку (а;b), якщо усі її можливі значення належать цьому проміжку, а щільність її ймовірностей у цьому проміжку постійна, тобто
.
Якщо Х
розподілена рівномірно на проміжку
(а;b),
то ймовірність належності Х будь-якому
інтервалу (х1;х2)(а;b)
пропорційна довжині цього інтервалу:
(х1<Х<х2)=
,
(a<Х<b)=1.
Цьому закону розподілу підлягають похибки округлення різноманітних розрахунків.
Графік щільності рівномірного розподілу має вигляд рис. 5.
Показниковий розподіл
Випадкову величину Х називають розподілену за показниковим законом розподілу, якщо щільність її ймовірностей має вигляд
,
де
>0.
Показниковому розподілу задовольняють: час телефонної розмови, час безвідмовної роботи годинника.
Графік щільності показникового розподілу має вигляд рис. 6.
Нормальний розподіл
Випадкову величину Х називають розподіленою нормально, якщо щільність її ймовірностей має вигляд
,
де а
і
– параметри розподілу.
Графік щільності нормального розподілу називають кривою Гауса і зображають рис. 7.
1) точки
та
–
точки перегину.
2) max
в точці
,
.
Для неперервних випадкових величин також можна розглядати числові характеристики. Вони обчислюються за допомогою щільності розподілу.