3.1. Схематична будова і функції спинного мозку

Структурною основою ЦНС є головний та спинний мозок.

Спинний мозок розташований в спинномозковому каналі хребта. Вгорі він переходить у довгастий мозок головного мозку. На місці відгалуження нервів до верхніх і нижніх кінцівок спинний мозок має шийне і поперекове потовщення. В центрі спинного мозку проходить канал, який з’єднується з шлуночками головного мозку. Спинний мозок розділений двома борознами (передньою і задньою) на праву і ліву половини.

На поперечному розрізі спинного мозку видно, що центральний канал оточений сірою речовиною, яка утворює передні та задні роги. Навколо сірої речовини розташовані пучки білої речовини у вигляді передніх, задніх і бокових канатиків. Сіра речовина-це скупчення нервових клітин, а біла складається із нервових волокон. У сірій речовині перед. рогів містяться тіла рухових (відцентрових) нейронів. У задніх рогах розташовані тіла проміжних (вставних) нейронів, через які здійснюється зв’язок між доцентровими та відцентровими нейронами. Задні роги сприймають збудження від чутливих (доцентрових) нейронів, тіла яких знаходяться в міжхребцевих вузлах поза стовбуром спинного мозку. Передні роги посилюють збудження до м’язів та ін. органів.

У грудному відділі спинного мозку сіра речовина утворює, також бокові роги ,де містяться тіла нейронів симпатичної частини вегетативної нервової системи.

Нервові волокна, які складають білу речовину спинного мозку, утворюють провідні шляхи спинного мозку у вигляді пучків – задніх, бокових та передніх. Задні пучки проводять імпульси від рецепторів м’язів та шкіри до кори великого мозку. Бокові пучки містять висхідні нервові шляхи від внутрішніх органів тіла до заднього і проміжного мозку, а також низхідні (рухливі) пучки від кори великого мозку, середнього та заднього мозку. Передні пучки передають імпульси від кори великого мозку, середнього та довгастого мозку до різних органів тіла.

Спинний мозок розвивається раніше ніж інші відділи нервової системи. Коли в ембріона головний мозок перебуває на стадії пухирців, спинний мозок досягає уже значних розмірів. В товщину він росте повільно. У дітей шкільного віку спостерігається збільшення розмірів нервових клітин спинного мозку.

Спинний мозок виконує дві основні функції: рефлекторну та провідну. Рефлекторна його функція зводиться до регуляції різних рухових актів. У шийному його відділі розташовані центри рефлекторних рухів діафрагми та звужування. зіниці; у шийному та грудному – центри м’язів шиї, верхніх кінцівок, грудей, спини та живота; у поперековому та крижовому – центри м’язів таза та нижніх кінцівок. У грудному та поперековому відділах містяться потовидільні та судиннорухові центри, в поперековому-центри сечовипускання, дефекації та діяльності статевих органів.

Функція проведення збудження здійснюється по висхідних та низхідних шляхах спинного мозку .

3.2. Схематична будова і функції довгастого мозку

Головний мозок розташований у черепі. Він ділиться на п’ять основних відділів: довгастий мозок, міст і мозочок, середній мозок, проміжний мозок та великий мозок.

Довгастий мозок і міст за функціональними ознаками об’єднують у один відділ-задній мозок. Довгастий мозок є безпосереднім продовженням спинного мозку ,має конусоподібну форму. Сіра речовина його знаходиться в білій у вигляді округлих ядер, які мають відношення до збереження пози тіла ,орієнтації у просторі, регуляції обміну речовин. Тут розташовані життєво важливі центри, які регулюють дихання та кровообіг.

Крім того довгастий мозок регулює роботу спинного мозку, функціонально об’єднує всі його відділи для цілісної діяльності. Він регулює тонус скелетної мускулатури. Довгастий мозок здійснює також ряд рефлексів: 1)захисні (мигання, сльозовиділення, кашель, блювання); 2)установочні, що забезпечують тонус мускулатури, необхідний для підтримки пози та здійснення робочих рухів; 3)рефлекси, пов’язані з диханням, кровообігом, травленням.

Через довгастий мозок проходять висхідні (від спинного мозку до головного)та низхідні шляхи, які з’єднують центри великих півкуль, мозочка і проміжного мозку зі спинним мозком.

Ушкодження довгастого мозку часто приводить до смерті внаслідок припинення дихання та роботи серця.