Розкрити методику оцінювання знань та вмінь учнів з трудового навчання в початковій школі.

Облік — це контроль за ходом навчання, засвоєнням учнями знань і умінь, передбачених програмою. Внаслідок обліку учитель вияснює об'єм і якість знань, умінь, засвоєних учнями. Облік здійснюється в процесі перевірки та оцінювання знань і умінь школярів. Завдання перевірки не обмежується визначенням стану навчальної роботи та її результатів. Перевірка є одною з ланок навчально-виховного процесу, так як супроводжується повторенням і закріпленням навчального матеріалу, виявленням недоліків у знаннях і уміннях учнів, вихованням у них культури праці.

Облік знань учнів тісно пов'язаний із плануванням уроків із трудового навчання. Якщо робота спланована правильно, то вона буде посильна для учнів. Ускладнення завдань проходить поступово, і кожний наступний урок базується на знаннях і уміннях, одержаних на попередньому. Перевіряючи і оцінюючи знання і уміння учнів, учитель аналізує успіхи і недоліки своєї педагогічної діяльності, намічає заходи щодо покращення методики навчання.

Реформування загальної середньої освіти передбачає реалізацію принципу гуманізації освіти, індивідуально-диференційований, особистісно-орієнтований підхід до навчання та, відповідно, оцінювання навчальних досягнень кожного учня.

Оцінювання знань та вмінь учнів з трудового навчання здійснюється на всіх етапах навчання відповідно до вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, рівня компетентності учнів, їх готовності застосовувати свої навчальні досягнення при вирішенні тих чи інших завдань.

До певного часу в освіті застосовувалась чотирибальна система оцінювання знань, вмінь та навичок. Але на сучасному етапі вона не відповідає вимогам часу, оскільки не може реально відобразити відмінність у рінях навчальних досягнень учнів.

З метою забезпечення ефективних вимірників якості навчальних та об'єктивного їх оцінювання вводиться 12-ти бальна шкала оцінювання побудована з урахуванням підвищення рівня особистих досягнень учнів. Для початкової школи зберігається чотирибальна шкала.

Обліку підлягає виконання програми, об'єму і якості знань і умінь. При оцінюванні учнівських робіт учитель враховує такі критерії: точність обробки, норма часу, знання учня, правильність виконання трудових прийомів, раціональну організацію робочого місця, дотримання учнями правил безпечної праці.

Оцінювання може проводитись за виконання виробу в цілому або за виконання окремих технологічних операцій.

Визначити роль позакласної роботи з трудового навчання в початковій школі.

Позаурочний час займає значне місце в житті учня. Тому необхідно допомогти правильно його організувати, щоб він був розумно використаний для відпочинку і заняття улюбленою справою.

Завдання позакласної роботи в усіх її формах полягає в тому, щоб залучити учнів до активної участі в суспільне корисній діяльності, в розвитку індивідуальних інтересів, нахилів і здібностей. Позакласна робота з учнями складає важливу частину і важливий елемент всієї навчально-виховної роботи загальноосвітніх шкіл. Вона є продовженням і розвитком тієї роботи, яка проводиться на уроках трудового навчання згідно з програмою.

Завдання позакласної роботи з учнями з техніки визначаються завданням всієї навчально-виховної роботи школи - формуванням розвиненої творчої особистості.

Позакласна робота з техніки будується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позакласної і позаурочної роботи необхідно врахувати такі специфічні принципи:

• добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту позакласної роботи з урахуванням їх особистих інтересів;

• масовість позакласної роботи по охопленню нею учнів;

• опора на самостійність та ініціативу учнів у створенні різних гуртків і в проведенні масових позакласних заходів;

• суспільне корисна спрямованість і творчий характер різних видів позакласної роботи;

• підпорядкування всіх позакласних занять загальним завданням навчально-виховної роботи.

Проведення систематичної і цілеспрямованої роботи з техніки в поза-урочний час і розвиток дитячої творчості можливе лише з урахуванням специфіки, кількісного і вікового складу учнів, матеріальної бази, кваліфікації педагогічних кадрів. Всі організаційні форми позакласної роботи з учнями можна об'єднати в три групи:

• індивідуальна робота учнів;

• групові заняття в гуртках, клубах та інших творчих об'єднаннях за інтересами;

• масові заходи, до участі в яких залучається велика кількість школярів.

Індивідуальна робота з учнями є початковою ланкою в розвитку технічної аматорської творчості і може розглядатись як початковий етап гурткової роботи.

Основною формою організації позакласної роботи з техніки є гуртки -добровільне об'єднання учнів, які мають спільну зацікавленість до тієї чи іншої галузі техніки та намагання займатися практичною діяльністю в ній.

У практиці діяльності шкіл та позашкільних дитячих закладів склалися такі типи гуртків для учнів початкових класів:

• гуртки з виготовлення іграшок;

• гуртки з виготовлення наочних посібників;

• гуртки початкового технічного моделювання;

• гуртки художньо-прикладної творчості.

Такі гуртки створюються в школах (головним чином в групах продовженого дня). В них молодші школярі в доступній для них формі знайомляться з елементами техніки і найпростішими технологічними процесами, працюють із папером і картоном, дротом і жерстю, розвивають початкові уміння з обробки деревини, пластмас та інших матеріалів. Учні виготовляють технічні іграшки, нескладні моделі машин і механізмів, прості автоматичні пристрої, навчально-наочні посібники, предмети шкільного і домашнього вжитку.

Масові форми позакласної роботи мають широкі можливості у залученні школярів до технічної творчості.

Проведення масової позакласної роботи з праці має свої особливості. Заходи, пов'язані з технічною тематикою, сприяють розширенню політехнічного кругозору школярів, вихованню в них пізнавального інтересу до науки, самостійності, ініціативності, творчості, професійної та естетичної освіти учнів.

До масових форм позакласної роботи відносяться бесіди і розповіді про працю дорослих, перегляд діафільмів і кінофільмів про виробництво, екскурсії, читання науково-популярної літератури, спортивно-технічні змагання і конкурси, виставки дитячих робіт, свята та ранки